Рішення

від 30.06.2016 по справі 916/995/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2016 р.Справа № 916/995/16

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Першого заступника прокурора Одеської області

до відповідача 1: Одеської міської ради

до відповідача 2: Приватного підприємства „ТАУВ»

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору про визнання незаконними рішення та визнання недійсним договір оренди землі, на стороні відповідачів - управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.

про визнання незаконними рішення та визнання недійсним договір оренди землі,

Представники:

Від прокуратури: ОСОБА_1 (посвідчення);

Від відповідача 1: ОСОБА_2 (за довіреністю);

Від відповідача 2: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

Встановив:

Перший заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради (ОМР, відповідач 1) та Приватного підприємства „ТАУВ» (ПП „ТАУВ» , відповідач 2) про:

- визнання незаконним рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 р. №6816-VІ В«Про надання дозволу ПП „ТАУВ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною прощею 0,6191 га, за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова,12а, в оренду для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгомВ» ;

- визнання незаконним рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 р. №7061-VІ В«Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6191 га, за адресою :м. Одеса, вул. Новоберегова,12а, та надання її в оренду Приватному підприємству „ТАУВ» ;

- визнання недійсним договір оренди землі, укладений 04.03.2016 р. між відповідачами щодо земельної ділянки загальною площею 0,6191 га, яка розташована за адресою :м. Одеса, вул. Новоберегова,12а.

В обґрунтування своїх вимог посилається на надання рішенням Одеської міської ради від 10.06.2015 р. №6816-VІ дозволу відповідачу-2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною прощею 0,6191 га, за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова,12а, в оренду для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгомВ» та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вважає ці рішення незаконними. Стверджує, що, земельна ділянка, яка надана в оренду за укладеним між відповідачами договором, розташована в межах одноквартирної (садибної) житлової забудови, тому не відповідає положенням генерального плану забудови м. Одеси.

Одеська міська рада заперечує проти задоволення позову, вважає, що провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішень підлягає припиненню в порядку п.1 ч. 1ст. 80 ГПК України. Вважає, що підстави для скасування спірних рішень випливають з наданих органу місцевого самоврядування владних управлінських функцій та мають ознаки справи адміністративної юрисдикції.

Крім того, Одеська міська рада звернулась до суду з додатковими поясненнями, в яких стверджує, що при подачі позовної заяви прокурор повинен був зазначити орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в даному випадку зобов'язаний звернутися із позовом в інтересах держави, а саме в особі Державної екологічної інспекції України. Невірне визначення прокурором органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції, на думку Одеської міської ради тягне за собою залишення позову без розгляду згідно з п.1 ч.1 ст.81 ГПК України.

Приватне підприємство „ТАУВ» вимоги прокурора не визнало, також заявило клопотання про припинення провадження у справі в частині п.1 та п.2 позовних вимог прокурора, також вважає, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, рішення Конституційного суду України від 01.04.2010 р. № 10-рп/2010 та п.1 ч.1 ст.17 КАС України. Також просить відмовити в задоволенні позовної вимоги щодо визнання недійсним договору оренди, у зв'язку з необґрунтованістю.

Прокурор надав до суду заперечення щодо клопотання про припинення провадження у справі, з посиланнями на те, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору ст.1 ГПК України підвідомчі господарським судам, тому відсутні підстави для припинення провадження по справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

10.06.2015 р. винесено рішення №6816-VІ Одеською міською радою В«Про надання дозволу Приватному підприємству „ТАУВ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною прощею 0,6191 га, за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова,12а, в оренду для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгомВ»

10.06.2015 р. рішенням №7061-VІ Одеської міської ради В«Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6191 га, за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова,12а, та надання її в оренду Приватному підприємству „ТАУВ» .

04.03.2016 р. між Одеською міською радою та Приватним підприємством „ТАУВ» укладено та підписано договір оренди земельної ділянки, площею 0,6191 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова,12а, кадастровий номер 5110137500:54:005:0207, терміном на 5 років, для будівництва житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом; цільове призначення: В.02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Вважаючи, що зазначені рішення міської ради та договір оренди земельної ділянки мають бути визнані недійсними, перший заступник прокурора Одеської області звернувся з позовом в рамках провадження по даній справі.

Слід зазначити, що у постанові Верховного Суду України від 19.01.2016 р. по справі № 824/167/15-а викладена правова позиція, відповідно до якої прийняття органом місцевого самоврядування рішень, які оскаржені прокурором в рамках цієї господарської справи, є реалізацією органом місцевого самоврядування своїх контрольних функцій у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Вказаною постановою Верховного Суду України задоволено заяву Генеральної прокуратури та скасовані ухвали судів трьох інстанції адміністративної юрисдикції, які помилково дійшли до висновку, що такий спір не є публічно-правовим.

Стаття 111-28 Господарського процесуального кодексу України встановлює обов'язковість судових рішень Верховного Суду України та необхідність їх врахування судами при застосуванні таких норм права.

„Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функційВ» .

Згідно із п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та обставина, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, є підставою для припинення провадження.

Враховуючи викладене, провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсними рішень Одеської міської ради підлягають припиненню, оскільки данні вимоги підлягають розгляду в адміністративному суді.

Що стосується вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди землі, суд зазначає наступне.

Між Одеською міською радою та Приватним підприємством „ТАУВ» був підписаний договір оренди земельної ділянки (площею 0,6191 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Новоберегова,12а). З умов договору вбачається, що підставою для укладання даного договору являється рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 р. №6816-VІ.

Вимоги прокурора про визнання договору недійсним задоволенню не підлягають, оскільки, вказані вимоги обґрунтовані незаконністю прийнятих Одеською міською радою та оскаржуваних рішень та є похідними від вимог про визнання цих рішення незаконними. В наступний час зазначені рішення Одеської міської ради є чинними, в судовому або іншому порядку не скасовувались та незаконними не визнавались.

Що стосується додаткових пояснень Одеської міської ради, в яких вона стверджує, що прокурором невірно визначено орган, уповноваженого здійснювати відповідні функції, та те що позивачем у даній справі мала бути Державна екологічна інспекція, а прокурор є особою, яка не має права підписувати позовну заяву у даній справі, суд зазначає наступне.

Дійсно, відповідно до п.2 Постанови КМУ від 10 вересня 2014 р. N 442 „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої владиВ» було прийняте рішення ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства, при цьому функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів - покласти на Державну екологічну інспекції.

У п.6 вказаної Постанови КМУ зазначено, що центральні органи виконавчої влади, що припиняються згідно з цією постановою, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах до завершення здійснення заходів з утворення центральних органів виконавчої влади, яким передаються повноваження та функції центральних органів виконавчої влади, що припиняються.

До наступного часу Державна інспекція сільського господарства не виключена з державного реєстру (хоча й знаходиться в стадії припинення).

Відповідно до п.12 ч.2 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. № 1074, орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.

Слід зазначити, що між Державною інспекцією сільського господарства та Державною екологічною інспекцією існувало певне розмежування щодо функцій та повноважень стосовно державного нагляду за додержанням законодавство про землю.

Положення про Державну екологічну інспекцію України, яке затверджене Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011 не передбачає наявності у Державної екологічної інспекції повноважень виконувати ті функції держави, про захист яких прокурор зазначив в своїй позовній заяві. Зміни до Положення в цій частині не вносились. Враховуючи вказану обставину, а також те, що Державна інспекція сільського господарства не виключена з державного реєстру, суд вважає безпідставними доводи Одеської міської ради про необхідність залишення позову без розгляду з посиланням на невірне визначення прокурором уповноваженого державного органу.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 36, 43, 49, 75, п.1 ч.1 ст.80, 82-85, 111-28 Господарського процесуального Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі № 916/995/16 в частині позовних вимог, щодо визнання незаконними рішення Одеської міської ради від 10.06.2015 р. №6816-VІ та №7061-VІ.

2. У задоволенні позову першого заступника прокурора Одеської області в частині вимог, щодо визнання недійсним договір оренди землі від 04.03.2016 р., укладений між Одеською міською радою та Приватним підприємством „ТАУВ» щодо земельної ділянки загальною площею 0,6191 га, яка розташована за адресою :м. Одеса, вул. Новоберегова,12а - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 30.06.2016 року.

Повний текст рішення складений 05 липня 2016 р.

Суддя Р.В. Волков