Ухвала

від 12.07.2016 по справі 31/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

12.07.2016Справа № 31/271

Господарський суд міста Києва у складі судді: Комарової О.С., розглянувши заяву Комунального підприємства Київський метрополітен про поворот виконання рішення суду,

у справі № 31/271

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз"

до Комунального підприємства Київський метрополітен

про стягнення боргу

Представники сторін:

від позивача: Ткаченко В.М. (представник за довіреністю)

від відповідача (заявника):Ковтун Т.О. (представник за довіреністю)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 31/271 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз" задоволено, стягнуто з Комунального підприємства Київський метрополітен на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз 40 022 913,95 грн. основного боргу, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року апеляційну скаргу Комунального підприємства Київський метрополітен залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 31/271 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2010 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року та рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 31/271 залишено без змін, а касаційну скаргу Комунального підприємства Київський метрополітен - без задоволення.

10.06.2016 року до відділу діловодства суду від Комунального підприємства Київський метрополітен надійшла заява № 12/04-1014 від 10.06.2016 року про поворот виконання рішення суду, в якій заявник просить суд в порядку повороту виконання стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційний союз» на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» 44 036 911,38 грн., які стягнуті з Комунального підприємства «Київський метрополітен».

Заява мотивована тим, що рішенням Господарським судом міста Києва від 15.03.2016 року у справі № 910/28356/14 задоволено позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 27.11.2009 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ДОК-3» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційний союз». Вказане рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 року у справі № 910/28356/14 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 року.

Так, заявник зазначає, що в рішенні Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 року у справі № 910/28356/14, залишеному без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 року зазначено, що договір відступлення права вимоги від 27.11.2009 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «ДОК-3» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційний союз», необхідно вважати таким, що порушує публічний характер.

Окрім того, разом з поданою заявою № 12/04-1014 від 10.06.2016 року про поворот виконання рішення суду заявником подано заяву № 12/04-1015 від 10.06.2016 року про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову по справі № 31/271, а саме: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційний союз» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з реорганізацією та ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційний союз».

Заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на сьогоднішній день Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційний союз» перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, а у разі завершення процедури припинення вказаної юридичної особи під час розгляду справи № 31/271, господарський суд на підставі п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України буде зобов`язаний припинити провадження по справі відносно відповідача 1, що унеможливить проведення дій з повернення сторін правочину у стан, який існував до підписання договору від 27.11.2009 та, як наслідок, може призвести до порушення прав відповідача.

Крім того заявник вказує, що вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу 1 та іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з реорганізацією та ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційний союз» пов`язано з предметом позовних вимог, є співмірним та адекватним заходом у розглядуваній справі, а також вжиття наведеного заходу до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а у разі задоволення позову та застосування реституції забезпечить можливість виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 року розгляд заяви призначено на 12.07.2016 року.

Через відділ діловодства суду 12.07.2016 року від представника позивача надійшов відзив на заяву про поворот виконання рішення суду б/н від 12.07.2016 року, який було долучено судом до матеріалів справи.

В судове засідання 12.07.2016 року представники сторін з`явились. Представник відповідача (заявника) підтримав заяву про поворот виконання рішення суду та заяву про забезпечення позову, дав пояснення по суті заяви. Представник позивача заперечив проти задоволення заявлених заяв відповідача (заявника) та дав пояснення по суті заяви.

Розглянувши заяву № 12/04-1014 від 10.06.2016 року про поворот виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 122 Господарського процесуального кодексу України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. Якщо не виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Поворот виконання рішення суду це повернення сторін виконавчого провадження у первісний стан, що передував виконанню рішення, через скасування правової підстави такого виконання. Поворот виконання є способом захисту прав боржника на випадок отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим судовим рішенням неналежного, оскільки правова підстава такого набуття відпала.

Таким чином, поворот виконання рішення суду є одним із способів захисту майнових прав боржника. Під поворотом виконання рішення суду слід розуміти повернення відповідачу (боржнику у виконавчому провадженні) всього того, що було стягнуто з нього на користь позивача (стягувача у виконавчому провадженні), у разі скасування вже виконаного рішення судом апеляційної або касаційної інстанції, якщо цей суд припиняє провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі, а також у випадку, якщо рішення суду скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при її новому розгляді в задоволенні позову відмовлено або позовні вимоги задоволені в меншому розмірі, або провадження у справі зупинено чи заяву залишено без розгляду.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 31/271 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз" задоволено, стягнуто з Комунального підприємства Київський метрополітен на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз 40 022 913,95 грн. основного боргу, 25 500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року апеляційну скаргу Комунального підприємства Київський метрополітен залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 31/271 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2010 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року та рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 31/271 залишено без змін, а касаційну скаргу Комунального підприємства Київський метрополітен - без задоволення.

В обґрунтування поданої заяви про поворот виконання рішення суду заявник посилається на те, що рішенням Господарським судом міста Києва від 15.03.2016 року у справі № 910/28356/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 року, задоволено позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз" про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 27.11.2009 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ДОК-3» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційний союз».

Заявник зазначає, що підставою для звернення до суду з даною заявою на підставі ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України стало те, що в рішенні Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 року у справі № 910/28356/14 зазначено, що договір відступлення права вимоги від 27.11.2009 року укладений між Публічним акціонерним товариством «ДОК-3» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційний союз» необхідно вважати таким, що порушує публічний характер.

Відповідач у відзиві на заяву про поворот виконання рішення суду проти задоволення заяви заперечив, посилаючись на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 31/271 є чинним, оскільки залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2010 року.

В рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 року № 13-рп/2011 у справі 1-25/2011 «За конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України» визначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

В пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 року № 9 зазначено, що за змістом статей 116 і 117 ГПК видавати накази мають право виключно місцеві господарські суди після набрання судовим рішенням законної сили. Наказ про поворот виконання рішення видається в разі скасування (зміни у певній частині) рішення, на підставі якого було видано первісний наказ, за результатами перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку або за нововиявленими обставинами.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у відповідності з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до приписів ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило у законну силу, не може бути поставлено під сумнів (п. 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України"; п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 09.09.2011 року у справі «Желтяков проти України»).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Комунального підприємства Київський метрополітен про поворот виконання рішення суду з огляду на те, що в силу приписів ст. 122 Господарського процесуального кодексу України поворот виконання рішення суду можливий лише у разі зміни чи скасування судового рішення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 31/271 залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2010 року, тобто є чинним.

Щодо заяви Комунального підприємства Київський метрополітен про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Приписами ст. 66 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За змістом п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої Комунальним підприємством Київський метрополітен заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для забезпечення позову за викладених заявником в заяві обставин.

Керуючись ст.ст. 86, 122 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволені заяви Комунального підприємства Київський метрополітен про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційний союз» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з реорганізацією та ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційний союз».

2. В задоволені заяви № 12/04-1014 від 10.06.2016 року Комунального підприємства Київський метрополітен про поворот виконання рішення суду відмовити.

Суддя О.С. Комарова