Постанова

від 09.08.2016 по справі 31/271

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2016 р. Справа№ 31/271

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Отрюха Б.В.

суддів: Лобаня О.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

від позивача: Коломієць Т.М.-представник;

від відповідача: Ковтун Т.О.-представник;

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Київський метрополітен

на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 12.07.2016

у справі № 31/271 (суддя Комарова О.С.)

за заявою Комунального підприємства Київський метрополітен

про поворот виконання рішення суду,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз

до Комунального підприємства Київський метрополітен

про стягнення боргу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 31/271 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз задоволено, стягнуто з Комунального підприємства Київський метрополітен на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз 40 022 913,95 грн. основного боргу, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року апеляційну скаргу Комунального підприємства Київський метрополітен залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 31/271 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2010 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 року та рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 31/271 залишено без змін, а касаційну скаргу Комунального підприємства Київський метрополітен - без задоволення.

10.06.2016 року до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства Київський метрополітен надійшла заява № 12/04-1014 від 10.06.2016 року про поворот виконання рішення суду, в якій заявник просив суд в порядку повороту виконання стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз на користь Комунального підприємства Київський метрополітен 44 036 911,38 грн., які стягнуті з Комунального підприємства Київський метрополітен.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 в задоволені заяви про поворот виконання рішення суду відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Комунальне підприємство Київський метрополітен звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу місцевого Господарського суду та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити заявлені вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом прийнято ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю та недоведеністю висновків та неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Одночасно Комунальним підприємством Київський метрополітен подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у зв`язку з невчасним отриманням копії ухвали.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Комунального підприємства Київський метрополітен у справі №31/271 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Лобаня О.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2016 апеляційну скаргу Комунального підприємства Київський метрополітен прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.08.2016.

05.08.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні, призначеному на 09.08.2016, представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 по справі №31/271 скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою в порядку повороту виконання стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз на користь Комунального підприємства Київський метрополітен 44036911,38 грн., які стягнуті з комунального підприємства Київський метрополітен.

В судовому засіданні, призначеному на 09.08.2016, представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 по справі №31/271 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

10.06.2016 до Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства Київський метрополітен надійшла заява № 12/04-1014 від 10.06.2016 про поворот виконання рішення суду, в якій заявник просить суд в порядку повороту виконання стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз на користь Комунального підприємства Київський метрополітен 44 036 911,38 грн., які стягнуті з Комунального підприємства Київський метрополітен.

Заява мотивована тим, що рішенням Господарським судом міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/28356/14 задоволено позовні вимоги Комунального підприємства Київський метрополітен до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 27.11.2009, укладеного між Публічним акціонерним товариством ДОК-3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз. Дане рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/28356/14 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016.

Заявник зазначає, що в рішенні Господарського суду міста Києва від 15.03.2016 у справі № 910/28356/14, залишеному без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 вказано, що договір відступлення права вимоги від 27.11.2009, укладений між Публічним акціонерним товариством ДОК-3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз, необхідно вважати таким, що порушує публічний характер.

Крім того, разом з поданою заявою № 12/04-1014 від 10.06.2016 про поворот виконання рішення суду заявником було подано заяву № 12/04-1015 від 10.06.2016 про забезпечення позову, в якій він просив суд вжити заходи до забезпечення позову по справі № 31/271, а саме: заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з реорганізацією та ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на сьогоднішній день Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, а у разі завершення процедури припинення вказаної юридичної особи під час розгляду справи № 31/271, господарський суд на підставі п.6 ст.80 Господарського процесуального кодексу України буде зобов`язаний припинити провадження по справі відносно відповідача 1, що унеможливить проведення дій з повернення сторін правочину у стан, який існував до підписання договору від 27.11.2009 та, як наслідок, може призвести до порушення прав відповідача.

Заявник зазначає, що вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу 1 та іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з реорганізацією та ліквідацією Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-інвестиційний союз пов`язано з предметом позовних вимог, є співмірним та адекватним заходом у розглядуваній справі, а також вжиття наведеного заходу до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а у разі задоволення позову та застосування реституції забезпечить можливість виконання рішення суду.

Згідно з статтею 122 Господарського процесуального кодексу України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. Якщо не виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Поворот виконання рішення суду - це повернення сторін виконавчого провадження у первісний стан, що передував виконанню рішення, через скасування правової підстави такого виконання. Поворот виконання є способом захисту прав боржника на випадок отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим судовим рішенням неналежного, оскільки правова підстава такого набуття відпала.

Отже, поворот виконання рішення суду є одним із способів захисту майнових прав боржника. Під поворотом виконання рішення суду слід розуміти повернення відповідачу (боржнику у виконавчому провадженні) всього того, що було стягнуто з нього на користь позивача (стягувача у виконавчому провадженні), у разі скасування вже виконаного рішення судом апеляційної або касаційної інстанції, якщо цей суд припиняє провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі, а також у випадку, якщо рішення суду скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при її новому розгляді в задоволенні позову відмовлено або позовні вимоги задоволені в меншому розмірі, або провадження у справі зупинено чи заяву залишено без розгляду.

В рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2011 № 13-рп/2011 у справі 1-25/2011 За конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини 1 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України від 17.10.2012 року № 9 за змістом статей 116 і 117 ГПК України видавати накази мають право виключно місцеві господарські суди після набрання судовим рішенням законної сили. Наказ про поворот виконання рішення видається в разі скасування (зміни у певній частині) рішення, на підставі якого було видано первісний наказ, за результатами перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку або за нововиявленими обставинами.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у відповідності з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до приписів ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який, серед іншого, передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило у законну силу, не може бути поставлено під сумнів (п. 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі Совтрансавто-Холдинг проти України"; п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 09.09.2011 у справі Желтяков проти України).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Комунального підприємства Київський метрополітен про поворот виконання рішення суду з огляду на те, що в силу приписів ст. 122 Господарського процесуального кодексу України поворот виконання рішення суду можливий лише у разі зміни чи скасування судового рішення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 у справі № 31/271 залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2010, тобто на момент розгляду скарги в суді апеляційної інстанції є чинним.

Що стосується заяви Комунального підприємства Київський метрополітен про забезпечення позову, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з частиною 1статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 № 16, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці, що заява Комунальним підприємством Київський метрополітен про забезпечення позову є необґрунтованою, підстави для забезпечення позову за викладених заявником в заяві обставин відсутні.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що оскаржувана у даній справі ухвала прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому ухвала є законною та обґрунтованою. Підстав для скасування вказаної ухвали та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Київський метрополітен залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 у справі № 31/271 залишити без змін.

Матеріали справи № 31/271 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

СуддіО.І. Лобань

Ю.Б. Михальська