Постанова

від 15.06.2016 по справі п/811/217/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року справа № П/811/217/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства В«СпецзовнішкомплектВ» до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство В«СпецзовнішкомплектВ» (далі - позивач, ПП В«СпецзовнішкомплектВ» ) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, Світловодська ОДПІ), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10.01.2014 року №0000042201, №0000012201 та №0000022201.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованим та безпідставним, а також таким, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України.

Зокрема, позивач послався на протиправність висновків відповідача в акті перевірки щодо безпідставного включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям з його контрагентами, в рамках укладених угод, які є нікчемними. Оскільки правочин, за наслідками укладення якого, позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлений ними.

Відповідач адміністративний позов не визнав у повному обсязі, свої мотиви виклав у письмових запереченнях, в яких, зокрема, наголосив, що податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення у відповідності до норм чинного законодавства України, оскільки позивачем порушено вимоги пп.135.5.4,п.135.5ст.135, п.138.1 ст.138, п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.8, 201.10, 201.15, ст.201, п.201.1, ст.202 Податкового кодексу України, тому донараховано податок на додану вартість та податок на прибуток.

В судове засідання 27 травня 2016 року представники сторін не прибули; представником позивача було подано клопотання про розгляд справи без його участі (т.5,а.с.189-191).

На підставі відповідної ухвали від 27 травня 2016 року, керуючись частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що посадовими особами Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства В«СпецзовнішкомплектВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.

За результатами перевірки складено акт №316/2200/23222306 від 23.12.2013 року (т.1,а.с.15-78), в якому зафіксовано порушення позивачем пп.135.5.4, п.135.5, ст.135, п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 5682056,00 грн., (у тому числі за 1 квартал 2012 року на суму 1629820,00 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 1572617,00 грн. за 3 квартал 2012 року на суму 3902,00 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 2475717,00 грн.); п.44.1,п.44.6 ст.44,п.п.198.1, 198.2,198.3,198.6 ст.198, п.201.8,201.10,201.15, с.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 1195765,00 грн. (у тому числі за липень 2012 року на суму ПДВ 763843,00 грн., серпень 2012 року - 373593,00 грн., грудень 2012 року - 58329,00 грн.) та завищено ряд.24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року суму ПДВ 1 799 655,00 грн. та ряд.19 (від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду) за грудень 2012 року на суму ПДВ 681 412,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 10.01.2014 року:

- №0000042201, яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 8 523 084,00 грн. (із них за основним платежем - 5682056,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2841028,00 грн.);

- №0000012201, яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 793 648,00 грн. (із них за основним платежем - 1195765,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 597 883,00 грн.);

- №0000022201, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2481067,00 грн. (т.1,а.с.79-81).

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про безпідставне формування податкового кредиту та валових витрат у перевіреному періоді за господарськими операціями з контрагентами позивача, які, на думку податкового органу, не мали реального характеру.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.3. статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 1) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 2) придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

ОСОБА_1 на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв'язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту, а також включення відповідних сум до бюджетного відшкодування, є фактичне здійснення господарської операції платником податків.

У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку, а також, відповідно, для цілей формування відповідних сум податкових вигод.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 Податкового кодексу України).

Зазначеному обов'язку платника податків кореспондує визначене пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України право посадових осіб органу державної податкової служби при проведенні перевірок отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пункт 44.4 статті 44 Податкового кодексу України містить застереження, за яким вищезазначені документи, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті .

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 2.4 пункту 2 Положення В«Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському облікуВ» , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 168/704 від 05.06.1995 року, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне дослідити правомірність формування податкового кредиту позивача з його контрагентами у перевіреному періоді у розрізі фактичного здійснення відповідних господарських операцій і дослідити наявні у матеріалах справи первинні бухгалтерські документи на відповідність положенням Податкового кодексу України, вимог Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» .

Судом з'ясовано наступні обставини.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є, як на думку податкового органу, нікчемність правочинів щодо реалізації соняшнику врожаю 2011 р., укладених позивачем з ПП В«КТЛ-2008В» (код 35986360), ТОВ В«Агросвіт-2010В» (код 36020791), ППСП В«Агро-Полісся-2006В» (код 34546817) та СТОВ В«ПеремогаВ» (код 30756715).

При цьому, податковий орган звертає увагу, що позивачем було придбано соняшник у ФГ "ОСОБА_2В." та ТОВ "Білагро", який в подальшому був реалізований його контрагентам за цінами нижчими за ціну його придбання.

Основними видами діяльності Приватного підприємства В«СпецзовнішкомплектВ» за КВЕД, зокрема серед іншого є, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (46.21), вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (01.11), виробництво олії та тваринних жирів (10.41), неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39) (т.1,а.с.82).

Для забезпечення виконання власної господарської діяльності позивачем у перевіреному періоді укладено правочини з рядом контрагентів (ТОВ В«Агросвіт 2010В» , ТзОВ "Оптіс Україна", ПП "Таір-1", ТОВ "Індустріал-Резинотехніка", ТОВ "Газ-Енерго, ТОВ "ТД Домовой", ПП В«КТЛ-2008В» , ТОВ "Мюрт", ПП В«ВПСГ "Агро-Полісся-2006В» , СТОВ В«ВПСГ "Перемога").

18.05.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ В«Агросвіт 2010В» укладено договір купівлі-продажу №188 на поставку сільськогосподарської продукції - соняшнику урожаю 2011 року (т.3,а.с.18).

Так, позивачем у травні 2012 року у ТОВ В«Агросвіт 2010В» придбано соняшник на загальну суму 5 503 558,36 грн. (із них ПДВ - 917 259,73 грн.)

На посвідчення факту придбання вказаного товару позивачем надано до суду податкові накладні (т.1,а.с.168-176), видаткові накладні (т.1,а.с.101,117,125,144,147,151,155,160,166).

На посвідчення транспортування позивачем надано, товарно-транспортні накладні (т.1,а.с.102-116,118-124,126-143,145-146,148-150,152-154,156-159,161-165,167).

На підтвердження розрахунку за отриманий товар позивачем надано платіжні доручення (т.3,а.с.19-28).

23.12.2011 року між позивачем (покупець) та ПП В«КТЛ-2008В» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №23/12-11 на поставку сільськогосподарської продукції - соняшнику урожаю 2011 року (т.3,а.с.63).

Так, позивачем у квітні 2012 року у ПП В«КТЛ-2008В» придбано соняшник на загальну суму 619200,00 грн. (із них ПДВ - 103200,00 грн.)

На посвідчення факту придбання соняшнику позивачем надано до суду податкову накладну (т.1,а.с.251), видаткову накладну (т.1,а.с.243).

На посвідчення транспортування позивачем надано, товарно-транспортні накладні (т.1,а.с.244-250).

На підтвердження розрахунку за отриманий товар позивачем надано платіжні доручення (т.3,а.с.64-99).

14.02.2012 року між позивачем (покупець) та ПП В«ВПСГ "Агро-Полісся-2006В» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №165 на поставку сільськогосподарської продукції - соняшнику урожаю 2011 року (т.3,а.с.100).

ПП В«СпецзовнішкомплектВ» у лютому 2012 року у ПП В«ВПСГ "Агро-Полісся-2006В» придбано соняшник на загальну суму 9 995 292,61 грн. (із них ПДВ - 1 665 882,10 грн.).

На посвідчення факту придбання соняшнику позивачем надано до суду видаткові накладні (т.2,а.с.3,6,15,24,35,44,65,77,88,115) та податкові накладні (т.3,а.с.115-126).

На посвідчення транспортування придбаного соняшнику позивачем надано, товарно-транспортні накладні (т.2,а.с.4-14,16-34,36-43,45-53,55-64,66-76,78-87,89-114-116-123).

На підтвердження розрахунку за отриманий товар позивачем надано платіжні доручення (т.3,а.с.101-114).

19 квітня 2012 року між позивачем (покупець) та СТОВ В«ВПСГ "ПеремогаВ» укладено договір купівлі-продажу №176 на поставку сільськогосподарської продукції - соняшнику урожаю 2011 року (т.3,а.с.5).

ПП В«СпецзовнішкомплектВ» у квітні 2012 року у СТОВ В«ВПСГ "ПеремогаВ» придбано соняшник на загальну суму - 3 171 303,31 грн. (із них ПДВ - 528 550,55 грн.).

На посвідчення факту придбання соняшнику позивачем надано до суду видаткові накладні (т.2,а.с.124,127,141,153,157,159) та податкові накладні (т.3,а.с.12-17).

На посвідчення транспортування придбаного соняшнику позивачем надано, товарно-транспортні накладні (т.2,а.с.125-126,128-140,142-152,154-156,158,160-163).

На підтвердження розрахунку за отриманий товар позивачем надано платіжні доручення (т.3,а.с.6-11).

Судом встановлено, що придбане, у вищезазначених контрагентів насіння соняшнику урожаю 2011 року, в подальшому реалізовано позивачем ОСОБА_1 "Креатив" за договорами поставки від 02.03.2012р. №758/п, від 14.05.2012р.№1010/п та ПП "ОСОБА_2 і К" за договором поставки №011508 від 15.08.2012р. (т.3,а.с.137-226;т.4,а.с.21-43,49-71,74-81,106-150).

Ухвалою суду від 19.02.2014 р. судом витребувано від головного управління статистики Дніпропетровської, Донецької, Житомирської області інформацію чи подавались сільгосппідприємствами: ПП В«КТЛ-2008В» , ПП В«ВПСГ "Агро-Полісся-2006В» , СТОВ В«ВПСГ "Перемога" та ТОВ "Агросвіт-2010" звіти до органів статистики про кількість вирощеного підприємствами за 2011 рік насіння соняшнику (т.4,а.с.221-222).

На ухвалу суду отримано відповіді від головних управлінь статистики Дніпропетровської, Донецької, Житомирської області, за змістом яких ПП В«КТЛ-2008В» до органів статистики за 2011 рік відповідний звіт не подавало, СТОВ В«ВПСГ "Перемога" востаннє надавались звіти за підсумками 2010 року, в подальшому дане підприємство призупинило господарську діяльність і відповідну звітність не подавало. ПП В«ВПСГ "Агро-Полісся-2006В» та ТОВ "Агросвіт-2010" було подано статистичну звітність за 2011 рік, проте на підставі постанов про проведення виїмки звітність була вилучена, тому управління статистики немає можливості надати статистичну звітність даних підприємств (т.5,а.с.6,11-12,23,26).

Таким чином, ПП В«КТЛ-2008В» , СТОВ В«ВПСГ "Перемога" взагалі не звітували про вирощене насіння соняшника.

Отже, судом приймається до уваги офіційна інформація органів статистики як доказ у розумінні статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України та свідчить проте, що ПП В«КТЛ-2008В» , СТОВ В«ВПСГ "Перемога" не збирали врожай насіння соняшнику у 2011 році, тому позивач не міг придбати таке насіння соняшнику саме у зазначених сільськогосподарських виробників.

Також суд зазначає, що за інформацією, наданою на вимогу суду Управлінням Державної автомобільної інспекції УМВС України в Кіровоградській області, автомобілі, зазначені у вказаних товарно-транспортних накладних, існують в об'єктивній дійсності та придатні до перевезення сільськогосподарської продукції в обсягах, зазначених у товарно-транспортних накладних (т.5.а.с.49-52).

Натомість, в долучених до матеріалів справи товарно-транспортних накладних, які посвідчують факт перевезення насіння соняшника вантажовідправником та замовником послуг з перевезення зазначено місця навантаження:

- с. Новоолександрівка, с. Лихівка, с. Озера, с. Морози, с. Червоноукраїнка, с. Троіцьке, с. Марьянське, с. Олександрівка, с. Колесники, с. Комунарівка, с. Водяне, с. Новомихайлівка Донецької області; с. Висока Вакулівка, с. Медянівка, с. Богодухіво, с. Куцеволівка, с. Василівка Дніпропетровської області; с. Василівка, с. Солошино, с. Кобеляки, с. Лоботівка, с. Константинівка, с. Кринички, с. Семенівка, с. Саївка, с. Жовте, с. Юрівка, с. Елізарове, с. Горки, с. Магдалинівка, с. Березнуватівка, с. Максимівка, с. Андріївка, с. Красна Гаївка, Яківка, с. Кудашівка, с. Іванівка, с. Петропавлівка, с. Садки, с. Бузівка, с. Богодухівка, с. Обухівка, с. Нове, с. Кондратівка, с. Василівка, с. Матвіївка, с. Миколаївка, с. Шевченко, с. Гарбузівка, с. Вільхуватка, с. Бородаївка, с. Новоолександрівка, с. Іванове, Новомиколаївка Житомирської області без зазначення адреси навантаження товару.

Згідно Порядку видачі сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009 р. №1294 (далі Порядок, який діяв на час винесенення спірних правовідносин), контроль за виконанням цього Порядку покладається на Держсільгоспінспекцію, що є спеціально уповноваженим державним органом у сфері державного контролю за якістю зерна та продуктів його переробки.

Пунктом 4 Порядку визначено, що сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (далі - сертифікат) - документ, який підтверджує, що послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки відповідають правилам і стандартам, нормативно-правовим актам зберігання зерна та продуктів його переробки на зерновому складі (далі - правила і стандарти, нормативно-правові акти). Якщо у власності або оренді, лізингу юридичної особи перебуває кілька територіально відокремлених зерносховищ, він повинен мати сертифікат за місцем розташування кожного зерносховища. Форма сертифіката затверджується Держсільгоспінспекцією.

Відповідно до пункту 8 Порядку, сертифікація послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (далі - сертифікація послуг) є одним з основних напрямів здійснення державного контролю за відповідністю правилам і стандартам, нормативно-правовим актам послуг, що надаються зерновими складами, підтвердженням якої є видача сертифіката.

Як вбачається з матеріалів справи, частина поставки товару (а саме у лютому 2012 року з ПП В«ВПСГ "Агро-Полісся-2006В» ), була здійснена в зимовий період, придбання такого насіння соняшникового у вказаного контрагента з-під комбайну виключається, тобто такий товар повинен був зберігатись у відповідному зерновому складі.

Ухвалою суду від 09.07.2014 року здійснено витребування інформації щодо наявності зареєстрованих зернових складів у населених пунктах, де здійснювалось (як зазначено в ТТН) навантаження насіння соняшникового (т.5,а.с.95-96).

Державною інспекцію сільського господарства в Дніпропетровській та Житомирській областях повідомлено, що сертифікати відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки зерновим складам зареєстрованим за юридичними особами у запитуваних населених пунктах не видавались та в деяких населених пунктах (с. Солошино, с. Кобеляки, с. Лоботівка, с. Константинівка, с. Кринички, с. Семенівка, с. Саївка, с. Жовте, с. Юрівка, с. Елізарове, с. Горки, с. Магдалинівка, с. Березнуватівка, с. Максимівка, с. Андріївка, с. Красна Гаївка, Яківка, с. Кудашівка, с. Іванівка, с. Петропавлівка, с. Садки, с. Бузівка, с. Богодухівка, с. Обухівка, с. Нове, с. Кондратівка, с. Василівка, с. Матвіївка, с. Миколаївка, с. Шевченко, с. Гарбузівка, с. Вільхуватка, с. Бородаївка, с. Новоолександрівка, с. Іванове, Новомиколаївка Житомирської області) взагалі відсутні зернові склади за юридичними особами, яким видавались сертифікати відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (т.5,а.с.121,123).

Таким чином, з урахуванням недоліків складання описаних товарно-транспортних накладних, суд вважає ці документи є штучно створеними і не приймає їх в якості належних доказів на підтвердження фактичного переміщення товарів .

Вищеописане, дає суду підстави дійти висновку, що зернові складу у пунктах навантаження насіння соняшнику не мали на зберігання насіння соняшникового, яке було відвантажено позивачеві, що ставить під сумнів сам факт відвантаження такого насіння в зазначений період.

При цьому, на адресу ФГ "ОСОБА_2В.", ТОВ "Біларго", ПП "КТЛ-2008", ТОВ "Агросвіт-2010, ППСП "Агро-Полісся-2006, ТОВ "Перемога" позивачем здійснено запити з метою підтвердження їх господарських відносин з ПП "Спецзовнішкомлект". Проте, листи направлені до ФГ "ОСОБА_2В.", ТОВ "Біларго", ПП "КТЛ-2008", ППСП "Агро-Полісся-2006, ТОВ "Перемога" повернені без вручення адресатам, лише ТОВ "Агросвіт-2010" запит вручено, але відповіді на нього так і не отримано (т.5,а.с.60-73).

Таким чином, виходячи із вищевикладеного, у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт реальності вчинення господарських операцій з поставки насіння соняшнику ПП В«КТЛ-2008В» , ПП В«ВПСГ "Агро-Полісся-2006В» , СТОВ В«ВПСГ "Перемога", ТОВ "Агросвіт-2010" позивачеві за укладеними договорами, зокрема, з огляду на відсутність належних та достовірних доказів щодо походження цих товарів, їх транспортування.

Аналогічних висновків суд доходить і при дослідженні правових підстав для формування ПП "Спецзовнішкомлект" податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ "Оптіс Україна", ПП "Таір-1", ТОВ "Індустріал-Резинотехніка", ТОВ "Газ-Енерго, ТОВ "ТД Домовой", ТОВ "Мюрт".

20.12.2011 року та 17.03.2011 року між ПП В«СпецзовнішкомплектВ» (замовник) та ТОВ "Газ-Енерго" (виконавець) укладено договори про надання послуг та забезпечення постачання природного газу №П-132/11 (т.3,а.с.30-49).

Як вбачається з матеріалів справи, у січні, лютому, березні, квітні, травні, липні, серпні, вересні 2012 року у ТОВ "Газ-Енерго" позивачем придбано природній газ на загальну суму 183 437,94 грн. (із них ПДВ - 30573,02 грн.).

На посвідчення факту придбання природного газу позивачем надано до суду акти приймання-передачі (т.1,а.с.199-212) та податкові накладні (т.1,а.с.213-228), акти-звірки (т.3,а.с.50-51).

Судом винесена ухвала про судове доручення щодо допиту в якості свідка директора ТОВ «Газ-Енерго», проте, з огляду на відсутність останнього за місцем реєстрації виконати судове доручення не виявилось можливим (т.5,а.с.103-104,126).

Згідно акту перевірки ТОВ "Газ-Енерго", неможливо також провести перевірку даного контрагента.

У липні 2012 року позивачем у ТОВ "Оптіс Україна" придбано бланки форми МД-2,МД-6, на загальну суму 624, 00 грн. (із них ПДВ - 104,00 грн.), на підтвердження чого позивачем надано видаткову накладну (т.1,а.с.177) та податкову накладну (т.1,а.с.178), рахунок (т.3,а.с.29).

03.01.2012 року між позивачем (покупець) та ПП "Таір-1" (продавець), укладено договір поставки №Т/14 (т.3.а.с.52-53).

Разом з тим, у січні, лютому, березні, квітні, травні 2012 року ПП В«СпецзовнішкомплектВ» у ПП "Таір-1" придбано товар (замок навісний, чайник електричний, віник капроновий, мітлу господарську, вірьовки капронові, ліхтар акумуляторний, сіліконовий герметик, напильники, гіпс та інші) на загальну суму 4107,14 грн. (із них ПДВ - 684,51 грн.).

На посвідчення вказаного позивачем надано до суду видаткові накладні (т.1,а.с.179-187), та податкові накладні (т.1,а.с.188-195).

На підтвердження розрахунку за отриманий товар позивачем надано платіжні доручення (т.3,а.с.54-62).

05.03.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Індустріал-Резинотехніка" (постачальник), укладено договір поставки №9-05/03/12 (т.3.а.с.127-130).

При цьому, як вбачається з наданих позивачем видаткової накладної (т.1,а.с.197), та податкової накладної (т.1,а.с.198) у березні 2012 року у ТОВ "Індустріал-Резинотехніка" позивачем придбано товар (гуму, кільця, свердло, підшипники) на суму 2339,26 грн. (із них ПДВ - 389,88 грн.).

На підтвердження розрахунку за отриманий товар позивачем надано платіжні доручення (т.4,а.с.1-9).

Судом винесена ухвала про судове доручення щодо допиту в якості свідка директора ТОВ "Індустріал-Резинотехніка", проте, з огляду на службу останнього у Збройних силах України з квітня 2014 року (з пояснень матері) виконати судове доручення не виявилось можливим (т.5,а.с.147-148).

Згідно акту перевірки ТОВ "Індустріал-Резинотехніка", неможливо провести зустрічну звірку даного контрагента (т.1,а.с.29).

03 січня 2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ "ТД Домовой" укладено договір поставки №ТД-12/01/026 на поставку матеріалів різного асортименту (т.3,а.с.30-31).

У свою чергу, у квітні, лютому, червні 2012 року позивачем у ТОВ "ТД Домовой" придбано товар різного асортименту на загальну суму 20 490,29 грн. (із них ПДВ - 3415,05 грн.).

На посвідчення чого позивачем надано до суду видаткові накладні (т.1,а.с.229,234-238), та податкові накладні (т.1,а.с.230,232,239-242), рахунки-фактури (т.3.а.с.32-35), акти-звірки (т.3,а.с.36-38).

Судом винесена ухвала про судове доручення щодо допиту в якості свідка директора ТОВ "ТД Домовой", проте, з огляду звільнення його з посади директора даного підприємства та повернення судової кореспонденції до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" виконати судове доручення не виявилось можливим, яке повернуто без виконання (т.5,а.с.155-161).

Згідно акту перевірки ТОВ "ТД Домовой", неможливо провести зустрічну звірку даного контрагента (т.1,а.с.29).

З наданих позивачем податкової та видаткової накладної вбачається (т.2,а.с.1-2), що в червні 2012 року ним у ТОВ "Мюрт" придбано механізм юстировки на суму 25 200,00 грн. (із них ПДВ - 4200,00 грн.).

На посвідчення подальшої реалізації придбаного у вказаних контрагентів товару позивачем надано копію договору, специфікації до нього, видаткові накладні та рахунки-фактури (т.4,а.с.82-91).

Між тим, відсутність документів, які засвідчували б, зокрема, транспортування придбаного позивачем товару до місцезнаходження позивача чи місця його зберігання (використання), доказів, якими підтверджувався б факт використання придбаного товару та послуг у господарській діяльності ПП В«СпецзовнішкомплектВ» , обумовлює висновок суду про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за відповідними господарськими операціями.

Водночас, суд наголошує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавство.

За таких умов, у контексті спірних правовідносин, щодо правочинів між Позивачем та його контрагентами, доречним є застосування доктрини В«ділова метаВ» .

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, що мають розумну економічну причину.

Вказана доктрина закріплена у підпункті 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, згідно якого розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відтак, у спірних правовідносинах дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції разом із намірами позивача одержати економічний ефект від таких господарських операцій.

Згідно із зазначеним та на виконання вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суддею було зобов'язано позивача надати до суду документально підтверджені письмові пояснення щодо руху активів у процесі здійснення спірних господарських операцій; наявності основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій; зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і власною господарською діяльністю; наявності господарської мети при укладенні правочинів вищевказаними контрагентами.

У той же час, позивач обмежився наданням письмових пояснень щодо змісту відповідних господарськиї операцій виключно на підставі вищеперелічених документів, в яких зокрема наголошує на наявності судових рішень, що набрали законної сили, в яких, зокрема, вже встановлена судом реальність господарських операцій між ПП "Спецзовнішкомплект" та ПП В«КТЛ-2008В» , ПП В«ВПСГ "Агро-Полісся-2006В» , СТОВ В«ВПСГ "Перемога" (т.1,а.с.3-13,т.3,а.с.1-4,т.5,а.с.189-195).

Посилання позивача на наявність судових рішень, які набрали законної сили щодо даних госоподарських операцій, судом не приймаються до уваги, оскільки у вказаних судових рішеннях встановлювались судом обставини, що не стосуються даного перевіреного періоду позивача та його контрагентів.

При цьому, позивачем не надано до суду жодних первинних документів щодо взаємовідносин з ФГ "ОСОБА_2В." та ТОВ "Білагро" з приводу придбання насіння соняшнику, що в свою чергу судом також, оцінюється критично.

У той же час, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 08.09.2009 р. у справі №21-737во09, про необґрунтованість податкової вигоди може свідчити відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

Однак, матеріали справи не місять доказів наявності у позивача та його контрагентів (ТОВ "Агросвіт 2010", ТзОВ "Оптіс Україна", ПП "Таір-1", ТОВ "Індустріал-Резинотехніка", ТОВ "Газ-Енерго, ТОВ "ТД Домовой", ПП "КТЛ-2008", ТОВ "Мюрт", ПП "ВПСГ "Агро-Полісся-2006", СТОВ "ВПСГ "Перемога") матеріально-технічної бази, кваліфікованого персоналу, основних фондів, інформації про наявність дозволів та ліцензій, спеціалістів (працівників) організаційних структур, складських приміщень для зберігання, які економічно необхідні для здійснення відповідних видів діяльності.

Більше того, з огляду на суму понесених позивачем витрат на придбання соняшнику від контрагентів та суму, отриману ПП "Спецзовнішкомплект" від контрагентів, суд вважає недоведеним те, що в результаті проведення спірних господарських операцій відбулося збільшення економічних вигод підприємства.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність дійсного руху активів між учасниками відповідних операцій.

Враховуючи відсутність доведеної позивачем наявності ділової мети та економічної доцільності здійснених правочинів, відсутність обґрунтування можливості придбання товару, руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин, суд погоджується із доводами контролюючого органу щодо створення позивачем уявності господарських операцій з метою штучного формування податкового кредиту.

Викладене обумовлює висновок суду про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем обґрунтовано та правомірно, в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Отже, позовні вимоги Приватного підприємства В«СпецзовнішкомплектВ» задоволенню не підлягають.

Виходячи із положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, разом з приписами частин другої, третьої статті Закону України „Про судовий збірВ« , із позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 4384,80 грн (4872,00 грн - 487,20 грн (т.1,а.с.2)), на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства В«СпецзовнішкомплектВ» до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасуванння податкових повідомлень - рішень від 10.01.2014 року №0000042201, №0000012201, №0000022201 - відмовити .

2.Стягнути з Приватного підприємства В«СпецзовнішкомплектВ» (код ЄДРПОУ 23222306) на користь Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31210206784002, отримувач коштів: УК у м.Кіровогр./м.Кіровоград/ 22030001; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016; Код ЄДРПОУ: 38037409; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір за позовом Приватного підприємства В«СпецзовнішкомплектВ» (код ЄДРПОУ 23222306), Кіровоградський окружний адміністративний суд) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Жук