Рішення

від 14.07.2016 по справі 922/3395/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2016 р.Справа № 922/3395/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Жельне С.Ч.

судді: Чистякова І.О. , Доленчук Д.О.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Х\о, м. Харків до ВАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 15" м. Харків про стягнення 19449756,11 грн. за участю представників сторін:

прокурора -Тарасова С.С. - посв. № 036251 від 12.11.2015 р.,

позивача (Державна екологічна інспекція у Харківській області) - ОСОБА_2 за дов.№01/01-25/08-18 від 04.01.16,

відповідача -ОСОБА_3, директор

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Заступника прокурора Харківської області, який діє в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Харківській області звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ПАТ "Завод залізобетонних конструкцій № 15" шкоди, заподіяної відповідачем державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, а саме засмічення земельної ділянки в розмірі 19 449 756,11 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.12.2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року зазначене рішення залишено без змін.

01.07.2014 року Вищим господарським судом України винесено постанову, якою рішення господарського суду Харківської області від 06.12.2013 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Згідно ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2014 року було призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на "29" липня 2014 р. о 12:00.

23.07.2014 року до суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких він просить позов прокурора задовольнити у повному обсязі.Суд, дослідивши надані письмові пояснення та додані до них документи, долучає їх до матеріалів справи.

28.07.2013 року до суду від відповідача надійшли заперечення на позов.Суд, дослідивши надані заперечення та додані до них документи, долучає їх до матеріалів справи.

29.07.2014 року до господарського суду від відповідача надійшов супровідний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду докази.Суд, дослідивши надані докази, долучає їх до матеріалів справи.

29.07.2014 року до суду від відповідача надійшло клопотання в якому він просить суд викликати в судове засідання для дачі пояснень, в порядку ст. 30, 31 ГПК України, спеціаліста ДЕІ у Х/обл., спеціаліста який проводив ґрунтовне обстеження та експерта, який проводив судову експертизу за ухвалою суду першої інстанції та поставити на вирішення спеціалістів та експерта питання щодо легального способу виявлення наявності ґрунту на земельній ділянці. Дані клопотання досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

12.08.2014 року від прокурора надійшли письмові пояснення на клопотання відповідача, в яких прокурор проти задоволення клопотань заперечує, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що направлені не на повне, всебічне встановлення обставин справи, а є лише засобом затягування процесу.Дані пояснення досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Суд, вислухавши прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, враховуючи ст. ст. 30, 31 ГПК України, вважає за доцільне клопотання відповідача задовольнити.

26.08.2014 року до суду від відповідача надійшло клопотання в якому він просить суд призначити по справі судову експертизу та поставити на вирішення експерта наступні питання:

- чи відповідає поверхневий шар землі на досліджених інспектором екологічної інспекції земельних ділянках, а також на іншій території ділянки, що знаходиться у користуванні відповідача, показникам державних стандартів родючості, зокрема ДСТУ 17.5.103-86?

- на протязі якого періоду часу існував такий стан (якість) земель? Чи існував такий стан (якість) земель під час проведення перевірки (листопад 2012 року)?

- чи вірно проведений розрахунок та встановлений розмір шкоди, відповідно до позовних вимог позивача в сумі 19449756,11 грн.?

- чи існує тверде покриття на зазначених (обстежених) земельних ділянках? Чи є ґрунт відкритим?

Ухвалою господарського суду від 26.08.2014 року клопотання відповідача про призначення по справі судової експертизи задоволено та призначено по справі судову експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4. На вирішення експерта поставити наступні питання: чи відповідає поверхневий шар землі на досліджених інспектором екологічної інспекції земельних ділянках, а також на іншій території ділянки, що знаходиться у користуванні відповідача, показникам державних стандартів родючості, зокрема ДСТУ 17.5.103-86?- на протязі якого періоду часу існував такий стан (якість) земель? Чи існував такий стан (якість) земель під час проведення перевірки (листопад 2012 року)? чи існує тверде покриття на зазначених (обстежених) земельних ділянках? Чи є ґрунт відкритим?

07 жовтня 2014 року до господарського суду надійшло клопотання Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. ОСОБА_4, в якому експертна установа просить суд вирішити питання щодо залучення до участі в проведенні експертизи фахівця у галузі ґрунтознавства.

Ухвалою від 18.11.2014 року провадження по справі поновлено та призначено до клопотання до розгляду 18.11.2014 об 14:10. Так, ухвалою господарського суду від 18.11.2014 року клопотання задоволено та залучено до участі в проведенні судової експертизи, призначеної відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 26.08.2014 року фахівця в галузі ґрунтознавства Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського" (61024, м. Харків, вул. Чайковська, 4).

23 квітня 2015 року до господарського суду Харківської області від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4 надійшло клопотання судового експерта про забезпечення можливості відбору проб поверхневого шару ґрунту на території Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 15" за адресою: м. Харків, проспект Московський, 299, в присутності зацікавлених сторін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2015 року провадження у справі було поновлено для розгляду клопотання судового експерта та призначено проведення судового засідання на 19.06.2015 року о 14:20 год.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2015 року клопотання судового експерта задовольнити та зобов'язано відповідача забезпечити судовому експерту, у визначений останнім час та в присутності зацікавлених сторін, здійснити відбір проб поверхневого шару ґрунту на території Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій № 15" за адресою: м. Харків, проспект Московський, 299.Провадження у справі 922/3395/13 зупинити до закінчення проведення судової експертизи та отримання судом експертного висновку з матеріалами справи.

06.10.2015 року за вх. №2956 до господарського суду Харківської області від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4 надійшло повідомлення від 30.09.2015 року про неможливість надання висновку комплексної судової інженерно-екологічної та ґрунтознавчої експертизи №6832 за матеріалами господарської справи № 922/3395/13 у зв'язку з невиконанням представниками сторін ухвали Господарського суду від 19.06.2015 року, не з'явленням для участі у відборі проб поверхневого шару ґрунту на території підприємства 26.08.2015 та 23.09.2015.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2015 року провадження у справі було поновлено для вирішення питання щодо зазначеного повідомлення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4 та призначено проведення судового засідання на 23.10.2015 року о 14:30 год.

Ухвалою господарського суду від 23.10.2015 року провадження у справі 922/3395/13 зупинено та призначено по справі судову експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.На вирішення експерта поставити наступні питання: чи відповідає поверхневий шар землі на досліджених інспектором екологічної інспекції земельних ділянках, а також на іншій території ділянки, що знаходиться у користуванні відповідача, показникам державних стандартів родючості, зокрема ДЕРЖСТАНДАРТ 17.5.1.03-86 (рос.: ГОСТ 17.5.1.03-86)? на протязі якого періоду часу існував такий стан (якість) земель? Чи існував такий стан (якість) земель під час проведення перевірки (листопад 2012 року)? чи існує тверде покриття на зазначених (обстежених) земельних ділянках? Чи є ґрунт відкритим?

04.04.2016р. до господарського суду Харківської області від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. ОСОБА_2 надійшли матеріали справи № 922/3395/13 разом з висновком експертизи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.04.2016р. провадження у справі було поновлено та розгляд справи призначено на 15.04.2016р. о 12:30 год.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 15.04.2016р. позовні вимоги підтримав, надав до суду письмові пояснення (вх.№12393 від 13.04.16р.) за змістом яких зазначає, що висновок експерта не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів, та не є належним доказом по справі в силу ст.34, 42, 43 ГПК України.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, крім цього, через канцелярію суду надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів на підтвердження своїх заперечень (вх.№12709 від 15.04.2016р.) та клопотання (№ 12734/16 від 15.04.2016р.) про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 15.04.2016р. задоволено клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору на 15 днів в порядкуст.69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 27.04.2016р. 11:30 год.

20.04.2016р. від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів. (вх.№13360)

Представник відповідача через канцелярію господарського суду Харківської області надав письмові пояснення (вх.14284 від 27.04.16).

Ухвалою господарського суду від 27.04.2016р. для розгляду справи призначено судову колегію.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 27.04.2016р., для розгляду справи № 922/3395/13 визначено персональний склад колегії суддів: головуючий суддя Жельне С.Ч., судді Кухар Н.М., Чистякова І.О.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.07.2016р. у зв"язку із відпусткою судді Кухар Н.М. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Жельне С.Ч., судді Доленчук Д.О., Чистякова І.О.

11.07.2016р. від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення (вх.№22643).

У судовому засіданні 14.07.2016р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечує, вказуючи на відсутність складу делікту.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості, а також враховуючи приписи викладені у Постанові Вищого господарського суду України від 01 липня 2014 року по справі 922/3395/13, суд вважає, що позовні вимоги заступника прокурора Харківської області є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У період 13-26.11.2012 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій - 15" (далі - ПАТ "ЗЗК - 15").

За результатами перевірки, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 956/09-18, який надісланий на адресу відповідача супровідним листом із повідомленням № 5573/01-21/02-19 від 26.11.2012 року.

Згідно акту перевірки на території ПАТ "ЗЗК - 15" встановлено засмічення земельної ділянки відходами будівництва, гуми, металобрухту, твердих відходів, скловати, що також зафіксовано у акту обстеження засміченої земельної ділянки від 13.11.2012 № 956/09-18 засм-1. Не упорядковані місця складування твердих побутових відходів є порушенням ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 17 Закону України "Про відходи", ст. ст. 35, 46 Закону України "Про охорону земель".

Земельні ділянки, що зазнали засмічення використовуються підприємством на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ХР-37-01-001435. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №51. Відповідно до змін у землекористуванні, площа земельної ділянки складає 10,3977 га.

У зв'язку з виявленими порушеннями старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області відносно директора ПАТ "ЗЗК - 15" ОСОБА_3 складено протокол за № 001995 від 04.12.2012 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 52 КУпАП. Постановою старшого державного виконавця Державної екологічної інспекції у Харківській області від 04.12.2012 року за №02-26-342 директора ПАТ "ЗЗК-15" ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Вказаний адміністративний штраф сплачено у добровільному порядку.

Крім того, з метою усунення порушень виявлених під час здійснення планової перевірки був винесений припис № 02-25-127 від 29.11.2012 року, яким директора ПАТ "ЗЗК-15" ОСОБА_3 зобов'язано у триденний термін після отримання припису привести в санітарно-екологічний стан територію підприємства.

Відповідно до "ОСОБА_4 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженоїнаказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року № 149 розрахована шкода внаслідок засмічення земельної ділянки відходами будівництва, гуми, металобрухту, твердих відходів, скловати, яка становить 19 449 756,11 грн.

Розрахунки розміру шкоди в порядку досудового врегулювання спору були надіслані на адресу відповідача претензією № 8 від 28.01.2013 року.

Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов'язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Так, відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів, забезпечувати захист земель, у тому числі, від засмічення.

Будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення, є відходами згідно з ст. 1 Закону України "Про відходи".

Вимоги щодо зберігання та видалення відходів встановлено статтею 33 Закону України "Про відходи". Так, згідно з приписами ч. 4 ст. 33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Відповідно до ч. 7 ст. 33 Закону України "Про відходи" забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про охорону земель" на підприємства, установи, організації, а також громадян, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, покладено обов'язок забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Заборону ведення будь-якої господарської діяльності, пов'язаної з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів закріплено нормами ст. 32 Закону України "Про відходи".

Несанкціоноване скидання і розміщення відходів заборонено (ст. 33 Закону України "Про відходи"). Недопущення зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах віднесено п. з) ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відходи" до обов'язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.

Стаття 43 Закону України "Про відходи" закріплює, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для звернення прокурора з позовом стало вчинення Заводом правопорушення, зафіксованого складеним Державною. Екологічною інспекцією у Харківській області Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 956/09-18. Заявлену до стягнення з відповідача суму збитків розраховано із застосуванням положень ОСОБА_4 № 171.

У відповідності до п. 3.2. Методики № 171 землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель, згідно з п. 3.3 ОСОБА_4 № 171, встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель.

Дослідивши надані до суду прокурором та позивачем документів, вбачається що факт засмічення земельної ділянки підтверджено у відповідності до зазначених вище норм, а саме: акт № 956/09-18, акт обстеження №956/09-18, припис №02-25-127, протокол про адміністративне правопорушення №001995, постанова про накладення адміністративного стягнення № 02-26-342.

Посилання Відповідача на висновок судової експертизи № 10590 від 28.03.2016 р., та на те, що засмічення та забруднення Заводом земельних ресурсів, передбачених Методикою № 171, не встановлено, а тому відповідачем не нанесено шкоди внаслідок засмічення та забруднення земельних ресурсів є безпідставним, оскільки.

Згідно з ч. 5 ст. 42, ч. 2 ст. 43 ГПК України та п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики визначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012, оцінюючи висновок експерта, господарський суд повинен виходити з того, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг щодо інших доказів.

Також, відповідно до п.3.2. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України №149 від 04.04.2007 (надалі -Методика№ 149) умовою кваліфікації такого правопорушення як засмічення земель, є факт виявлення сміття на відкритому ґрунті без дозволів, що призвело чи могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Тобто достатньою умовою визначено не забруднення землі, а можливість забруднення навколишнього природного середовища. Розміщення такого типу відходів як будівельні та побутові не дає підстав сумніватись у тому, що вказані відходи можуть завдати шкоди навколишньому природному середовищу.

Твердження відповідача про недоведеність того факту, що розміщення відповідачем відходів на земельній ділянці призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища, через відсутність відбору позивачем проб ґрунту та проведення відповідних аналізів, позаяк предметом даного спору є відшкодування шкоди, заподіяної засміченням земельної ділянки, але аж ніяк не її забрудненням, що не слід ототожнювати. Чинним законодавством передбачено різну кваліфікацію правопорушень "забруднення земель" і "засмічення земель" та різні способи обчислення розміру шкоди при їх вчиненні (розділи 4 та 5 ОСОБА_4 №149). Причому, факт засмічення земель та розмір завданої шкоди встановлюються на основі акту перевірки, складеного компетентним органом, протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення природоохоронного законодавства тощо.

У відповідності до пункту 3.3. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - ОСОБА_4), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. № 171 (в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. № 149), факт засмічення земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель.

Пунктами 1.2 та 1.3 ОСОБА_4 №149, передбачено, що ця ОСОБА_4 встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності, та застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів. Відповідно до пункту 3 цієї ОСОБА_4 землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факт засмічення земель встановлюється уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративні правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель. При виявленні засмічення уповноваженими особами, які здійснюють контроль за додержанням природоохоронного законодавства визначаються на місті обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди.

Таким чином, встановлений перевіркою факт засмічення відповідачем земельної ділянки є достатнім для відшкодування шкоди незалежно від того, призвело це чи може призвести до забруднення земельної ділянки. Тому для встановлення обставин заподіяння шкоди внаслідок засмічення земельної ділянки достатньо лише встановлення факту наявності на території земельних ділянок сторонніх предметів, матеріалів чи сміття.

Крім того, колегія суддів зауважує, що такі доводи є безпідставними, оскільки вони не спростовують самого факту порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, яке було зафіксоване складеним Державною екологічною інспекцією у Харківській області актом перевірки № 956/09-18, його способу та наслідків.

Одночасно судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2013р. по справі № 2а-820/1543/13-а, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2013 та ухвалою Вищого адміністративного суду від 06.08.2013 року, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій-15" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії (зобов'язати відповідача відкликати претензію № 518/01-24/06-13 від 28.01.2013 року) відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно ст. 69 даного Закону "Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів."

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у завданні шкоди з його боку, а також не надано доказів останнім, щодо спростовання доказів Прокурора та Позивачів по справі.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку був звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Отже, судовий збір у розмірі 68 820,00 грн. покладається на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 6, 8, 13, 14, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 35 Закону України «Про охорону земель», ст. 96,211 Земельного кодексу України, ст.ст. 17,43,46 Закону України «Про відходи», ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій-15» (61001, м. Харків, просп. Московський, 299, код 01267194) на користь місцевого бюджету Харківської міської ради р/р 332138128002, УДКСУ у Харківської області, код ЄДРПОУ 241344990, МФО - 851011, код оплати НОМЕР_1 одержувач: ВДУ у м. Харкові, шкоди, заподіяний державі внаслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 19449756,11 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій-15» (61001, м. Харків, просп. Московський, 299, код 01267194) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 68 820,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.07.2016 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_6