Ухвала

від 03.09.2013 по справі 5006/47/111пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду

03.09.2013р. Справа № 5006/47/111пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді: Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Степанян К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду заяву публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» (83030, місто Донецьк, вулиця Баумана, будинок № 1-Г; код ЄДРПОУ - 01235188) про роз'яснення рішення господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у справі № 5006/47/111пн/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Мет» (83117, місто Донецьк, вулиця Бахмет'єва, будинок № 34; код ЄДРПОУ - 32717615)

до публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат»

про визнання дій неправомірними та зобов'язання поновити постачання електроенергії, -

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - директор (протокол засідання наглядової ради № 5/01-2013 від 21.06.2013)

В С Т А Н О В И В :

23 серпня 2013 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» про роз'яснення рішення господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у справі № 5006/47/111пн/2012.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23 серпня 2013 року прийнято до розгляду заяву публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» про роз'яснення рішення господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у справі № 5006/47/111пн/2012, та її розгляд призначено на 03 вересня 2013 року.

Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заяву про роз'яснення рішення суду, надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду заяви був повідомлений своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив; не надав пояснень щодо заяви про роз'яснення рішення суду.

Так, в силу приписів частини четвертої статті 89 Господарського процесуального кодексу України заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника заявника, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд приходить до наступного.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у справі № 5006/47/111пн/2012, яке набрало законної сили 08 січня 2013 року, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Віва Мет» до публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» про визнання дій неправомірними та зобов'язання поновити постачання електроенергії задоволено повністю.

Визнано незаконними дії публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» щодо припинення подачі (відключення) електричної енергії до цеху, що знаходиться за адресою: 83030, місто Донецьк, вулиця Баумана, будинок № 1-д, орендованого товариством з обмеженою відповідальністю «Віва Мет» згідно договору оренди цеху № 2 від 01 січня 2012 року.

Зобов'язано публічне акціонерне товариство «Донецький заводобудівний комбінат» поновити подачу (підключити) електричної енергії до цеху, що знаходиться за адресою: 83030, місто Донецьк, вулиця Баумана, будинок № 1-д, орендованого товариством з обмеженою відповідальністю «Віва Мет» згідно договору оренди цеху № 2 від 01 січня 2012 року (а.с. 117-127).

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції України).

Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України (стаття 4 5 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України «Про виконавче провадження».

Також відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України 25 січня 2013 року були видані накази про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 25 грудня 2012 року (а.с. 130-131).

16 квітня 2013 року через відділ діловодства господарського суду Донецької області надійшла постанова відділу державної виконавчої служби Будьоннівського районного управління юстиції у місті Донецьку про закінчення виконавчого провадження ВП № 36519508 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 25 січня 2013 року у справі 5006/47/111пн/2012 (а.с. 135-135а).

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що судове рішення боржником не виконано. Відповідно до статей 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання судового рішення на боржника двічі накладено штраф, до Будьоннівського РВ ДМУ МВС України у Донецькій області направлено подання про притягнення керівника підприємства до кримінальної відповідальності, передбаченої статтею 382 Кримінального кодексу України.

Не погодившись з прийнятими у справі рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 17 травня 2013 року відмовлено публічному акціонерному товариству «Донецький заводобудівний комбінат» у відновленні пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у справі № 5006/47/111пн/2012 (а.с. 139-140).

До заяви про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у справі № 5006/47/111пн/2012, відповідачем надано копію повідомлення СВ Будьоннівського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області про підозру у вчиненні кримінального правопорушення директором публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» ОСОБА_2 за умисне невиконання службовою особою рішення господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у справі № 5006/47/111пн/2012, що набрало законної сили (а.с. 147-149).

23 серпня 2013 року на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява, в якій публічне акціонерне товариство «Донецький заводобудівний комбінат» просить надати роз'яснення рішення господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у справі № 5006/47/111пн/2012, а саме роз'яснити порядок поновлення подачі (підключення) електричної енергії до цеху, що знаходиться за адресою: 83030, місто Донецьк, вулиця Баумана, будинок № 1-д, орендованого товариством з обмеженою відповідальністю «Віва Мет» згідно договору оренди цеху № 2 від 01 січня 2012 року, з урахуванням вимог діючого законодавства в сфері енергетики.

По переконанню господарського суду, у вирішенні питання про межі, в яких господарський суд вправі діяти, надаючи роз'яснення прийнятого судового рішення, слід виходити з приписів статей 84, 86, 89 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною третьою статті 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та законами України.

Конституцією України, зокрема частиною другою статті 6 та частини другої статті 19, встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту. Про роз'яснення рішення виноситься ухвала. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Аналогічні приписи містить стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх редакції.

Роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового рішення суду.

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23 березня 2012 року «Про судове рішення» роз'яснено, що здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Роз'яснено може бути лише таке судове рішення, яке набрало законної сили та не змінене й не скасоване на момент звернення по його роз'яснення. В іншому разі господарський суд відмовляє в його роз'ясненні, а якщо рішення змінено чи скасовано в певній частині, - роз'яснює його в тій частині, в якій рішення залишено без змін, а в решті відмовляє у роз'ясненні. Про відмову в роз'ясненні рішення виноситься ухвала, яка може бути оскаржена.

Отже, господарський суд роз'яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням. Між тим, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

До викладеного слід додати, що здійснюючи роз'яснення судового рішення у справі, господарський суд тим самим усуває неясності цього судового рішення, а не норм законодавства, які були застосовані судом при винесенні такого рішення. При цьому, правове обґрунтування прийняття рішення судом, що зазначається у мотивувальній частині рішення, та правові наслідки, пов'язані з виконанням судового рішення не можуть бути предметом роз'яснення відповідно до приписів статті 89 Господарського процесуального кодексу України. Роз'яснення ж порядку застосування норм законодавства в порядку норм статті 89 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з приписів цієї норми, теж не допускається.

Порядок виконання рішення суду встановлений Законом України «Про виконавче провадження», який має бути дотриманий при виконанні рішення господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у справі № 5006/47/111пн/2012.

Пунктом 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», роз'яснено, що відповідно до вимог статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення або зміст наказу є незрозумілими, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення такого рішення чи змісту документа. Господарський суд першої інстанції, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і за необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту виконавчого документа, не змінюючи їх редакції. Роз'яснення рішення, ухвали здійснюється господарським судом за правилами статті 89 ГПК. В ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

В кожному конкретному випадку порядок виконання рішення суду визначається державним виконавцем на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду.

Питання, що порушені заявником, не стосуються роз'яснення змісту самого рішення, а стосуються питань щодо застосування діючого законодавства України в процесі його виконання.

Виходячи із наведеного, зміст вимог заявника не дає підстав вбачати незрозумілість суті рішення господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у справі № 5006/47/111пн/2012, а порушене заявником питання виходить за межі правового регулювання статті 89 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у справі № 5006/47/111пн/2012 прийнято господарським судом за результатами оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, в рішенні суду вказано встановлені судом обставини, а також мотиви, за якими господарський суд відхилив доводи відповідача щодо заявлених ним заперечень проти позову, а також законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення у справі.

Статтею 85 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частини рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 вказаного Кодексу.

З матеріалів справи № 5006/47/111пн/2012 вбачається, що рішення господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року було оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 26 грудня 2012 року. Вказане рішення у даній справі в установленому процесуальним законом порядку не скасовано та набрало законної сили 08 січня 2013 року.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені (пункт 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» ).

Між тим, зі змісту резолютивної частини рішення вбачається, що вона є чіткою, зрозумілою та додаткових роз'яснень суду не потребує.

Відповідно до приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейського суду з прав людини відзначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Проаналізувавши доводи заявника, зміст рішення господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у справі № 5006/47/111пн/2012, зважаючи на вимоги статті 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення рішення суду, резолютивна частина якого викладена цілком зрозуміло та додаткових роз'яснень суду не потребує.

На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» про роз'яснення рішення господарського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у справі № 5006/47/111пн/2012 відмовити.

Суддя С.М. Фурсова