Рішення

від 22.08.2011 по справі 17/230

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.11 р. Справа № 17/230

За позовом: Харківського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави Міністерства транспорту та зв'язку України м. Київ в особі статутного територіально-галузевого об'єднання В»Південна залізницяВ» м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В»ПромцементВ» м. Амвросіївка

про стягнення 27 340 грн.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство В»Росток+В» .

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: не з'явились

Від третьої особи: не з'явились

Від прокуратури: не з'явились

В засіданні, яке відбулось 16.08.2011р., згідно ст.77 ГПК України

оголошувалась перерва до 22.08.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Харківський міжрайонний транспортний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України м. Київ та статутного територіально-галузевого об'єднання В»Південна залізницяВ» м. Харків з вимогою стягнути з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю В»ПромцементВ» м. Амвросіївка, 27 340 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на:

- ст.361 Закону України В»Про прокуратуруВ» ;

- те, що залізничний транспорт - це виробничо-технологічний комплекс організацій та підприємств, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезенні, а тому спори, що виникають при цьому, зачіпають інтереси держави;

- прибуття 01.06.2010р. на станцію (далі-ст.) Харків-Балашовський Південної залізниці вагонів № 97264683, № 97149744 з цементом, де в графі В»одержувачВ» накладної № 51441591 вказано В»ПП В»РостокВ» код 3548, АДРЕСА_1, що не відповідає дійсності;

- реєстраційну картку ПП В»Росток+В» , згідно якої адреса цього підприємства - м. Харків, вул. Чкалова, 9А, а за договором № 022153 від 28.01.2008р. у нього така адреса - м. Харків, майдан Р. Люксембург, 2, кв.188;

- п.5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644 (далі-Правила перевезення);

- акти загальної форми ГУ-23 від 01.06.2010р. № 1647 та № 1648;

- ст.ст. 6, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (далі-Статут), ст.ст. 306, 307 Господарського кодексу України (далі-ГК), ст.ст. 909, 920, 924 Цивільного кодексу України (далі-ЦК).

До господарського суду 03.08.2011р. надійшла заява Міністерства інфраструктури України, в якій зазначено, що Міністерство транспорту та зв'язку України було реорганізоване у Міністерство інфраструктури України згідно Указу Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010р.; Міністерство інфраструктури України підтримує повністю вимоги прокурора. У зв'язку з даною заявою суд замінює Міністерство транспорту та зв'язку України м. Київ як одного з позивачів на Міністерство інфраструктури України м. Київ (ст. 25 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач вимоги прокурора вважає необґрунтованими, тому що: заявка ПП В»Росток+В» на відвантаження товару містила саме ті реквізити, які зазначені у накладній № 51441591; вантаж за накладною № 51441591 відвантажувався ПП В»Росток+В» ; акти загальної форми були складені без врахування листа ПП В»Росток+В» , в якому зазначалась саме та адреса, яка зазначена у накладній (лист отримано уповноваженим представником залізниці); 09.06.2010р. між СТГО В»Південна залізницяВ» та ПП В»Росток+В» була укладена додаткова угода до договору № 022153, в якій йдеться про зміну адреси ПП В»Росток+В» . Крім того, відповідач просить суд зменшити розмір штрафу у разі, якщо суд не прийме до уваги заперечення відповідача.

Представники СТГО В»Південна залізницяВ» підтримали вимоги прокурора.

Господарський суд з власної ініціативи залучив до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватне підприємство В»Росток+В» м. Харків, про що винесена ухвала від 20.07.2011р.

Третя особа пояснила суду, що: 11.05.2010р. повідомила начальника ст.Харків-Балашовський Південної залізниці про зміну поштової адреси - нова поштова адреса підприємства - 61003, АДРЕСА_1; договір № 022153 від 28.01.2008р. не містить поштової адреси одержувача вантажу, а в п.6.1. цього договору зазначено, що В»претензії до вантажовласника надсилаються за поштовою адресою: м. Харків, вул. Чкалова, 9-А; згідно пунктів 2 та 117 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 невірність зазначеної адреси може бути підтверджена неможливістю вручити поштове відправлення об'єкту поштового зв'язку; вантаж за накладною № 51441591 отримано підприємством своєчасно.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідач 30.05.2010р. передав до перевезення на ст.Амвросіївка Донецької залізниці за накладною № 51441591 два вагони № 97264683 та № 97149744 з цементом. В цій накладній було зазначено, що одержувачем вантажу є ПП В»РостокВ» , код 3548, а його поштова адреса - 61003, АДРЕСА_1.

На ст.Харків-Балашовський Південної залізниці був складений акт загальної форми № 1647 від 01.06.2010р., в якому було зазначено, що у накладній № 51441591 зазначений код 3548 отримувача, який не відповідає найменуванню отримувача.

На ст.Харків-Балашовський Південної залізниці був складений акт загальної форми № 1648 від 01.06.2010р., в якому було зазначено, що у накладній № 51441591 невірно зазначена адреса отримувача ПП В»Росток+В» - в документі: АДРЕСА_1, а в реєстраційній картці підприємства: м. Харків, вул. Чкалова, 9А.

Зважаючи на матеріали справи, що підтверджується учасниками процесу, вантаж який слідував у вагонах № 97264683 та № 97149744 за накладною № 51441591 був переданий треті особі. Тобто, оформлюючи накладну, відповідач помилився у назві вантажоодержувача, хоча код отримувача (реального) вказав правильно. Норми ст.122 Статуту не передбачають відповідальності за неправильне зазначення назви одержувача. Таким чином, підставою для стягнення штрафу, передбаченого ст.122 Статуту прокурор зазначив - неправильне зазначення адреси одержувача, що було закріплено актом загальної форми № 1648.

Статтею 122 Статуту встановлено, що неправильно зазначені у накладній адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту. Відповідач не є в договірних відносинах з СТГО В»Південна залізницяВ» і цей позивач не подав доказів того, що він повідомив відповідача, яка поштова адреса третьої особи зазначена у договорі, укладеному В»Роток+В» та СТГО В»Південна залізницяВ» . Відповідач брав дані про адресу третьої особи з листа цього підприємства № 281 від 28.05.2010р., які і містяться в накладній.

Пунктом 3 ч.3 ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії закріплено, що однією з засад судочинства є забезпечення доведеності вини. Частиною 1 ст.614 ЦК закріплено, що особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Прокурор та позивачі не надали суду доказів того, що це є саме вина відповідача і не довели, що законом (Статут не є законом) або договором визначено інше. Суд вважає, що відповідач згідно ч.2 ст.614 ЦК довів відсутність своєї вини - він не знав іншої поштової адреси, ніж та, яку йому повідомила третя особа.

Суд не приймає до уваги додаткову угоду до договору № 022153 від 28.01.2008р., яку СТГО В»Південна залізницяВ» та третя особа підписали 09.06.2010р., оскільки вантаж оформлювався і перевозився до цієї дати.

Крім того, суд зауважує, що СТГО В»Південна залізницяВ» ще 11.05.2010р. знала про зміну поштової адреси третьої особи, про що свідчить штемпель ст.Харків-Балашовський (тієї станції, де саме обслуговується третя особа) на листі третьої особи № 174 від 10.05.2010р. (а.с.34), і саме цей документ надано суду в т.ч. і Південною залізницею.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 306, 308 Господарського кодексу України, ст.614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 8, 129 Конституції України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позивачу у позові відмовити.

Суддя Забарющий М.І.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

В судовому засіданні 22.08.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2011р.