Рішення

від 21.07.2016 по справі 457/156/16-ц

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/156/16-ц

провадження №2/457/173/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 липня 2016 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі : головуючого судді Грицьківа В.Т.

при секретарі Ринді О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача: ПП «Каменяр» про виділ частки із спільної сумісної власності

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Трускавецького міського суду Львівської області із позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача: ПП «Каменяр» про виділ частки із спільної сумісної власності. Свою заяву мотивує тим, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії І-СИ № 416640 від 04.11.1977 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що у книзі реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Воронезької міської ради зроблено актовий запис №3404. У зв'язку з тим, що в останні роки сімейного життя їхні з відповідачем стосунки погіршувалися, виникали сварки, конфлікти, у них виникли протилежні погляди на шлюб та сімейне життя і шлюб між ними було розірвано рішенням Трускавецького міського суду від 10.10.2011 року.

Питання про порядок поділу спільного майна подружжя, яке набуто ними було за час спільного подружнього життя не вирішувалось під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Оскільки вони на даний час не можуть домовитись про поділ майна набутого за час шлюбу, тому вона ставить в судовому порядку питання про поділ спільного майна подружжя, так як вважає, що її права як власника 1/2 ідеальної частини майна подружжя порушені. За час перебування у шлюбі з метою ведення сімейного бізнесу ними було придбано приватне підприємство «Каменяр», місцезнаходження м. Трускавець, вул. І.Мазепи, 8, засновником відповідно до Статуту підприємства є відповідач. Підприємство було набуто та розвивалося за рахунок спільних зусиль та коштів подружжя починаючи з 18.06.1998 року. На момент реєстрації вказаної юридичної особи станом на 18 червня 1998 року статутний капітал на підприємстві був відсутній, та за рахунок коштів з сімейного бюджету відповідач неодноразово вносив кошти для збільшення статутного капіталу підприємства, зокрема у липні 2002 року в сумі 100000грн., у травні та липні 2007 року відповідно на 400000грн. та 273000грн. За рахунок цих коштів підприємство придбавало майно, розвивалася господарська діяльність, здійснювалася реконструкція та добудова до існуючого приміщення, була викуплена земельна ділянка на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Трускавецькою міською радою та ПП «Каменяр»; кадастровий номер 4611500000:06:001:0011 загальною площею 0,0739. Згідно зі статутними цілями, підприємством проводилася діяльність магазину-кафе. До майна

підприємства відноситься нежитлова будівля магазину- кафе загальною площею 911,8 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0739 га, на якій розташована будівля магазину-кафе по вул.Мазепи у будинку №8, корпус А-2. Спочатку нежитлові приміщення, що були розміщені по вул.Мазепи,8 в м. Трускавці складали загальну площу 388,9кв.м. Згодом, за рахунок їхніх спільних сімейних зусиль та коштів була проведена реконструкція з розширенням існуючих приміщень магазину - кафе під магазин-бар з кімнатою відпочинку в мансардному поверсі на підставі рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради №100 від 26 червня 2002 року при наявності дозволу на виконання будівельних робіт, проектної документації в складі будівельного генерального плану паспортів фасадів, комплексного висновку Державної експертизи. Згідно технічного паспорта, виготовленого Дрогобицьким МБТІ станом на 07.02.2007 року загальна площа вказаного об’єкту нерухомого майна складає 911,8кв.м.

ПП «Каменяр» засновано та діяло за рахунок спільної сумісної власності подружжя, є спільною сумісною власністю, перебувало у спільному користуванні сторін, не дивлячись на те, що шлюб між ними розірвано, тому вона ставить питання про поділ вказаного майна, яке є майном подружжя та просить визнати за нею право власності на 1/2 ідеальну частину майна ПП «Каменяр» з метою захисту своїх прав та законних інтересів, як співвласника майна підприємства.

В судовове засідання з’явилась представник позивачки, яка підтримала позовні вимоги позивачки зазначені в позовній заяві від 05.02.2016 року та заяві від 11.07.2016 року, просить її задовольнити посилаючись на обставини зазначені у заяві та не заперечує про ухвалення заочного рішення.

В судове засідання відповідач не з’явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чаном.

В судове засідання представник третьої особи не з’явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.

Суд ухвалив на підставі ст. 224 ЦПК України постановити рішення при заочному розгляді справи.

Заслухавши представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано, що підтверджується копією рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 10.10.2011 року. Під час розгляду справи про розірвання шлюбу, ними не було вирішення питання про порядок поділу спільного майна подружжя.

За час перебування сторін у шлюбі було придбано приватне підприємство «Каменяр», місцезнаходження м. Трускавець, вул. І.Мазепи, 8, засновником відповідно до Статуту підприємства є відповідач ОСОБА_2 16 листопада 1999 року між відповідачем та ОСОБА_3 (попереднім засновником підприємства) було укладено угоду про передачу засновницьких прав приватного підприємства «Каменяр», яка нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу за реєстраційним номером 1382, копія якої знаходиться у матеріалах справи.

Відповідач вносив кошти для збільшення статутного капіталу підприємства, зокрема у травні 2007 року - 77300 грн. та у липні 2007 року 500000 грн., що стверджужться копією зареєстрованими виконавчим комітетом Трускавецької міської ради змін до статуту ПП «Каменяр» від 17.05.2007 року та 05.07.2007 року.

22.12.2005 року підприємством була викуплена земельна ділянка на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між Трускавецькою міською радою та ПП «Каменяр»; кадастровий номер 4611500000:06:001:0011 загальною площею 0,0739, що підтверджується Державним актом від 24.10.2006 року, який видано на підставі договору купівлі- продажу земельної ділянки від 22.12.2005 року ВСК № 774397 реєстр. №2476, цільове призначення: для обслуговування магазину.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових правна нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон та відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 26.02.2016 року, за ПП «Каменяр» зареєстровано право власності на нежитлове приміщення загальною площею 388,9 кв.м.

Як вбачається з матеріалів справи, то ПП «Каменяр» було надано дозвіл на проведення реконструкції вищевказаного нежитлового приміщення на підставі рішення виконавчого комітету Трускавецької міської ради № 100 від 26.06.2002 року.

Згідно технічного паспорта, виготовленого Дрогобицьким МБТІ станом на 07.02.2007 року загальна площа після реконструкції об’єкту нерухомого майна складає 911,8кв.м., що і додатково підтверджується довідкою № 1214 від 24.06.2016 року виданої КП ЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО».

Крім цього, як вбачається з листа управління містобудування, архітектури та землекористування Трускавецької міської ради № 65 від 05.05.2016 року, то у відповідності до п. 10 ст. 39 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник реконструкції з розширення існуючих приміщень магазину-кафе під бар-магазин з кімнатами відпочинку по вул.. І.Мазепи, ПП «Каменяр» зареєстрував в інспекції ДАБК у Львівській області 16.11.2011 року «Декларацію про готовність об’єкта до експлуатації» за № ЛВ 14311078467.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України, уразі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 191 ЦК України, підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Права на земельну ділянку та інші об'єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу підприємства, підлягають державній реєстрації в органах, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2012 від 19.09.2012 року по справі № 1-8/2012, положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту такої реєстрації. Зі змісту зазначених норм вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації. При цьому орган, який уповноважений здійснювати таку реєстрацію, вчиняє тільки відповідні дії в межах чинного законодавства і сам по собі не є особою, яка може заперечувати або визнавати право власності.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд враховував те, що на даний час зареєстровано право власності за ПП «Каменяр» на нежитлову будівлю магазину-кафе по вул. Мазепи, 8 в м. Трускавці загальною площею 388,9 кв.м., що відповідає змісту ч. 2 ст. 331 ЦК України. Суд також приймає до уваги те, що ПП «Каменяр» зареєстровано Декларацію про готовність об’єкта до експлуатації» за № ЛВ 14311078467 по вул. Мазепи, 8 в м. Трускавці загальною площею 928,4 кв.м., однак за змістом ч. 2 ст. 331 ЦК УКраїни ПП «Каменяр» не являється власником реконструйованої нежитлової будівлі магазину-кафе по вул. Мазепи, 8 в м. Трускавці загальною площею 928,4 кв.м.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що позивачка має право на ? частини спільного майна подружжя, а саме на ? частину ПП «Каменяр», як єдиного майнового комплексу, так як суду були надані письмові докази на підтвердження даного факту, які знаходяться в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 60, 61, 63, 69, 71 СК України, ст.ст. 191, 355, 364 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 209, 212, 218, 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 ідеальну частину нежитлової будівлі магазину-кафе по вул. Мазепи, 8 в м. Трускавці та 1/2 ідеальну частину земельної ділянки кадастровий номер 4611500000:06:001:0011 загальною площею 0,0739 га. по вул. Мазепи, 8 в м. Трускавці.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області ті протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії.

Суддя: ОСОБА_4