Постанова

від 28.07.2016 по справі 805/1203/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2016 р. Справа №805/1203/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.,

за участю секретаря судового засідання Лазник І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад»

до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області та Маріупольської міської ради

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов.

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством «Електропобутприлад» заявлено позов до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області визнати грошові кошти, сплачені Публічним акціонерним товариством «Електропобутприлад» в якості орендної плати за земельні ділянки № 1 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 97, загальною площею 1,6852 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0195), № 2 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 0,3975 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048), № 3 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 1,7260 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048) за період з 14 квітня 2014 року по 31 квітня 2016 року, такими, що сплачені надмірно, визнання незаконною бездіяльності Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що виразилась у не здійсненні на заяву Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад» від 9 березня 2016 року № 304 підготовки та надання відповідного висновку (подання) до органу Державної казначейської служби України про повернення Публічному акціонерному товариству «Електропобутприлад» надміру сплачених сум орендної плати, а саме сплачених Публічним акціонерним товариством «Електропобутприлад» сум в рахунок орендної плати за вказані у пункту 1 земельні ділянки за період з квітня 2014 року по січень 2016 року, зобов'язання Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області не пізніше, ніж через 20 календарних днів після набрання рішенням суду у даній справі законної сили підготувати та надати висновок (подання) до Управління державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про повернення Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад» надміру сплачених сум орендної плати за вказані у пункту 1 позовних вимог земельні ділянки за період з лютого по квітень 2016 року, зобов'язання Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області не пізніше, ніж через 20 календарних днів після набрання рішенням суду у даній справі законної сили підготувати та надати висновок (подання) до Управління державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про повернення Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад» надміру сплачених сум орендної плати за вказані у пункту 1 позовних вимог земельні ділянки за період з квітня 2014 року по січень 2016 року (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 5 липня 2016 року).

Суд зазначає, що під час судового засідання 5 липня 2016 року, за клопотанням представника відповідача, суд ухвалив замінити відповідача ОСОБА_2 об'єднану державну податкову інспекцію на правонаступника відповідача - Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області у зв'язку з проведенням реорганізації.

Позивач в обґрунтування позовних вимог, викладених в адміністративному позові та заяві про зміну позовних вимог зазначає, що підприємство в межах дії норм Закону № 1669-VII звільняється від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. У зв'язку з цим позивач вважає, що кошти, які були ним сплачені за користування земельними ділянками у період з квітня 2014 року по квітень 2016 року є такими, що сплачені надмірно. Крім того, позивач посилається на незаконність не подання відповідачем відповідного висновку до відповідного органу казначейської служби України про повернення надміру сплачених сум орендної плати.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначає, що на даний час не розроблено порядок звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності згідно зі статтею 6 Закону № 1669-VII та відповідні зміни до Податкового кодексу України не внесені, тому податковим законодавством не передбачено звільнення від платежів за землекористування. Крім того, відповідач зазначає, що остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція має бути затверджений у десятиденний строк з дня закінчення АТО. Також відповідача посилається на відсутність у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України, який би засвідчував настання форс-мажорних обставин для позивача.

Третя особа по справі, а саме Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області надала до суду письмові пояснення про порядок повернення податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету. Крім того, звертає увагу суду на те, що Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області жодним чином не порушувало прав та законних інтересів позивача і діє в межах та у спосіб, передбачених діючим законодавством України.

Третя особа по справі - Маріупольська міська рада у судове засідання 28 липня 2016 року не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, жодних, заяв, клопотань, заперечень, тощо до суду не надала.

Суд встановив, що 21 лютого 2006 року між третьою особою по справі Маріупольською міською радою як орендодавцем та позивачем як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки відповідно до якого Маріупольська міська рада відповідно до рішення від 16 лютого 2005 року № 64/1 надає, а позивач приймає у строкове платне користування земельні ділянки, які знаходяться у Жовтневому районі м. Маріуполя, а саме: земельна ділянка № 1 розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 97, загальною площею 1,6852 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0195, № 2 розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 0,3975 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048 та № 3 розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 1, загальною площею 7260 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048.

7 липня 2015 року між третьою особою по справі Маріупольською міською радою як орендодавцем та позивачем як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки відповідно до якого Маріупольська міська рада відповідно до рішення від 21 квітня 2015 року № 6/47-5386 надає, а позивач приймає у строкове платне користування земельні ділянки, які знаходяться у Жовтневому районі м. Маріуполя, а саме: земельна ділянка № 1 розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 97, загальною площею 1,6852 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0195, № 2 розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 0,3975 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048 та № 3 розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 1, загальною площею 7260 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048.

Судом було встановлено, що 21 січня 2014 року позивачем була подана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 рік, відповідно до якої позивач зобов'язаний щомісячно сплачувати по 26189 грн. 96 коп. нарахованої орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік. 19 лютого 2015 року позивачем була подана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2015 рік, відповідно до якої позивач зобов'язаний щомісячно сплачувати по 32711 грн. нарахованої орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік. 2 лютого 2016 року позивачем була подана податкова декларація з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2016 рік, відповідно до якої позивач зобов'язаний щомісячно сплачувати по 46874 грн. 87 коп. нарахованої орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2016 рік.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України та Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VІІ (надалі - Закон № 1669-VII).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Нормою пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 59.1 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що позивачем, відповідно до поданих податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014, 2015, 2016 року була сплачена орендна плата за землю, що підтверджується платіжними дорученнями від 30 травня 2016 року № 641 на суму 46874 грн. 87 коп., від 29 квітня 2016 року № 482 на суму 46874 грн. 87 коп., від 30 березня 2016 року № 286 на суму 46874 грн. 87 коп., від 29 лютого 2016 року № 170 на суму 46874 грн. 87 коп., від 29 січня 2016 року № 46 на суму 32711 грн. 02 коп., від 29 січня 2016 року № 46 на суму 32711 грн. 02 коп., від 28 грудня 2015 року № 1592 на суму 32711 грн. 02 коп., від 26 листопада 2015 року № 1412 на суму 32711 грн. 02 коп., від 29 жовтня 2015 року № 1278 на суму 32711 грн. 02 коп., від 30 вересня 2015 року № 160 на суму 32711 грн. 02 коп., від 27 серпня 2015 року № 57 на суму 32711 грн. 02 коп., від 29 липня 2015 року № 945 на суму 32711 грн. 02 коп., від 26 червня 2015 року № 745 на суму 32711 грн. 02 коп., від 28 травня 2015 року № 616 на суму 32711 грн. 02 коп., від 30 квітня 2015 року № 545 на суму 32711 грн. 02 коп., від 27 березня 2015 року № 427 на суму 32711 грн. 02 коп., від 26 лютого 2015 року № 236 на суму 32711 грн. 02 коп., від 29 січня 2015 року № 113 на суму 26189 грн. 96 коп., від 26 грудня 2014 року № 2087 на суму 26189 грн. 96 коп., від 27 листопада 2014 року № 1895 на суму 26189 грн. 96 коп., від 29 жовтня 2014 року № 1724 на суму 26189 грн. 96 коп., від 24 вересня 2014 року № 1509 на суму 26189 грн. 96 коп., від 27 серпня 2014 року № 1328 на суму 26189 грн. 96 коп., від 28 липня 2014 року № 1118 на суму 26189 грн. 96 коп., від 27 червня 2014 року № 928 на суму 26189 грн. 96 коп., від 28 травня 2014 року № 747 на суму 26189 грн. 96 коп., які долучені до матеріалів справи.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідач та земельні ділянки, що орендує позивач, знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції (далі - АТО), а саме м. Маріуполь Донецької області.

Статтею 6 Закону № 1669-VII встановлено, що під час проведення АТО суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Період проведення АТО - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення АТО або військових дій на території України (абзац перший статті 1 Закону № 1669).

З аналізу зазначених норм Закону № 1669-VII та Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) вбачається, що зазначеним Законом встановлено пільги щодо орендної плати за землю, що сплачується на відповідній території, а саме щодо податку який сплачується суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення АТО. Зазначені норми Закону № 1669-VII не суперечать вимогам ПКУ.

Перелік земельних ділянок державної та комунальної власності, на які розповсюджуються пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, визначається виходячи з переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, згідно переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до вимог пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII. Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція». Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час. 2 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Зазначене розпорядження опубліковано 8 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал».

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».

Суд зазначає, що вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час. Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30 жовтня 2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Маріуполь.

Згідно договорів оренди земельної ділянки та податкових декларацій, землі, які позивач орендує, знаходяться в м. Маріуполі, на території якого здійснюється антитерористична операція.

З огляду на викладене, оскільки відповідач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Маріуполя Донецької області - у населеному пункті, на території якого здійснювалась та здійснюється антитерористична операція, земельна ділянка також розташована в м. Маріуполь, період проведення антитерористичної операції триває, пільги, встановлені статтею 6 Закону № 1669-VII, поширюються на відповідача як платника орендної плати за землю, який перебував та перебуває на території проведення антитерористичної операції.

У задоволенні позовної вимоги позивача про зобов'язання Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області визнати грошові кошти, сплачені Публічним акціонерним товариством «Електропобутприлад» в якості орендної плати за земельні ділянки № 1 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 97, загальною площею 1,6852 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0195), № 2 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 0,3975 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048), № 3 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 1,7260 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048) за період з 14 квітня 2014 року по 31 квітня 2016 року, такими, що сплачені надмірно, суд відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Жодними нормами Податкового кодексу України або іншого діючого законодавства України не передбачений право та порядок визнання податковим органом коштів такими, що сплачені надмірно за будь-яких підстав. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, має діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовних вимог про визнання незаконною бездіяльності Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що виразилась у не здійсненні на заяву Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад» від 9 березня 2016 року № 304 підготовки та надання відповідного висновку (подання) до органу Державної казначейської служби України про повернення Публічному акціонерному товариству «Електропобутприлад» надміру сплачених сум орендної плати, а саме сплачених Публічним акціонерним товариством «Електропобутприлад» сум в рахунок орендної плати за земельні ділянки, зазначені у договорах оренди, за період з квітня 2014 року по січень 2016 року, зобов'язання Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області не пізніше, ніж через 20 календарних днів після набрання рішенням суду у даній справі законної сили підготувати та надати висновок (подання) до Управління державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про повернення Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад» надміру сплачених сум орендної плати за вказані у пункту 1 позовних вимог земельні ділянки за період з лютого по квітень 2016 року, зобов'язання Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області не пізніше, ніж через 20 календарних днів після набрання рішенням суду у даній справі законної сили підготувати та надати висновок (подання) до Управління державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про повернення Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад» надміру сплачених сум орендної плати за вказані у пункту 1 позовних вимог земельні ділянки за період з квітня 2014 року по січень 2016 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умовами повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, відповідно до приписів статті 43 Податкового кодексу України є помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України 43.5. контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Суд встановив, що позивач 9 березня 2016 року за вихідним номером 304 направив до відповідача заяву про повернення надміру сплачених коштів, яка була отримана відповідачем 9 березня 2016 року, про що свідчить відбиток вхідного штампу. В даній заяві позивач просив підготувати та надати висновок до Державної казначейської служби України про повернення надміру сплачених сум орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на загальну суму 675116 грн. 78 коп. Листом від 15 березня 2016 року № 547210/05-81-12-02-13-1 відповідач відмовив у поверненні вищевказаної суми, посилаючись на те, що на даний час не розроблено порядок звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності згідно зі статтею 6 Закону № 1669-VII та відповідні зміни до Податкового кодексу України не внесені, тому податковим законодавством не передбачено звільнення від платежів землекористування.

1 липня 2016 року за номером 682 позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення надміру сплачених коштів з проханням підготувати та надати висновок до Державної казначейської служби України про повернення надміру сплачених сум орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на загальну суму 140624 грн. 64 коп. за період з лютого по квітень 2016 року. 6 липня 2016 року за № 21257/05-81-12-00-11-3 відповідач знову відмовив позивачу у задоволенні наданої заяви про повернення надміру сплачених коштів за аналогічних підстав.

Відповідно до Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за № 146/24923 та затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України, Міністерством фінансів України 30 грудня 2013 року № 882/1188 (наказ був чинний на час звернення позивача із заявою), повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 Порядку, за платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

У заявах про повернення надміру сплачених коштів просить повернути надміру сплачені кошти орендної плати у сумі 675116 грн. 78 коп. (заява від 9 березня 2016 року) та у сумі 140624 грн. 64 коп. (заява від 1 липня 2016 року). З облікової картки позивача та довідки про стан переплати позивача з орендної плати станом на 20 липня 2016 року судом було встановлено, що сума надміру сплачених коштів з орендної плати за земельні ділянки складає 804411 грн. 77 коп. Як зазначалося судом вище, відповідачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на повернення позивачу надмірної сплати, відповідно до поданих заяв від 9 березня 2016 року та від 1 липня 2016 року, чим з боку відповідача допущена протиправна бездіяльність.

Стосовно відсутності сертифікату ТПП України у позивача про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) суд зазначає, що норми статей 6, 7 Закону № 1669, які регулюють питання звільнення суб'єктів господарювання від сплати, в тому числі орендної плати, є нормами прямої дії та не передбачають отримання сертифікату.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Суд виходить частково за межі позовних вимог в частині визнання бездіяльності відповідача щодо не вчинення дій, спрямованих на повернення надмірно сплачених позивачем коштів, по двом заявам позивача від 9 березня 2016 року та від 1 липня 2016 року, та визначає суму надмірно сплачених коштів, що підлягає поверненню, яка підтверджується довідкою відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням предмету спору та встановлених вище фактичні обставин справи і норм Податкового кодексу України та закону України № 1669-VII, які підлягають застосуванню в межах даної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у сумі 1378 грн. платіжним дорученням від 13 квітня 2016 року № 384 та у сумі 4134 грн. платіжним дорученням від 16 травня 2016 року № 540. Судові витрати позивачу присуджуються відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що виразилась у не здійсненні на заяви Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад» від 9 березня 2016 року № 304 та від 1 липня 2016 року № 682 підготовки та надання відповідного висновку (подання) до органу Державної казначейської служби України про повернення Публічному акціонерному товариству «Електропобутприлад» надміру сплачених сум орендної плати, а саме сплачених Публічним акціонерним товариством «Електропобутприлад» сум в рахунок орендної плати за земельні ділянки, а саме: № 1 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 97, загальною площею 1,6852 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0195), № 2 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 0,3975 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048), № 3 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 1,7260 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048) у загальній сумі 804411 грн. 77 коп.

Зобов'язати Маріупольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області підготувати та надати висновок (подання) до Управління державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області про повернення Публічному акціонерному товариству «Електропобутприлад» надміру сплачених сум орендної плати за земельні ділянки, а саме: № 1 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Карла Лібкнехта, 97, загальною площею 1,6852 га, кадастровий номер 1412300000:04:012:0195), № 2 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 0,3975 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048), № 3 (розташована за адресою м. Маріуполь, вул. Прибережна, 1, загальною площею 1,7260 га, кадастровий номер 1412300000:04:013:0048) у загальній сумі 804411 грн. 77 коп.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути з Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «Електропобутприлад» витрати по сплаті судового збору у розмірі 4134 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 липня 2016 року. Постанова у повному обсязі складена 2 серпня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.