Постанова

від 27.07.2016 по справі 818/773/16

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 р. Справа № 818/773/16

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.

за участю секретаря судового засідання - К.Є. Цабека,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/773/16 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, в своєму позові до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач 1, ДПІ у м. Сумах), ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (далі - відповідач 2, ОСОБА_1 ОДПІ) просить визнати протиправним та скасувати наказ від 27.05.2016 року № 36-о про звільнення її з посади, поновити на посаді головного державного інспектора Білопільського відділення ДПІ у м. Сумах як правонаступника Білопільського відділення ОСОБА_1 ОДПІ, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 1983 року по 27.05.2016 року ОСОБА_2 працювала в Білопільському відділенні ОСОБА_1 ОДПІ (з урахуванням численних реорганізацій). 23.03.2016 року її попередили про наступне звільнення з посади головного інспектора відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про Працю України (далі - КЗпП України). Спірним наказом від 27.05.2016 року позивача звільнено із займаної посади в зв'язку із скороченням штатної чисельності та змінами істотних умов праці. Позивач не погоджується із таким рішенням, оскільки відповідно до ст. 40 КЗпП України їй не було надано переважного права залишення на роботі та, всупереч ст. 49-2 КЗпП України, одночасно зі звільненням не запропоновано іншої посади. Незаконне звільнення завдало ОСОБА_2 моральних страждань, переживань, втрати нормального способу життя, необхідність у додаткових зусиллях для організації свого життя, втрати авторитету серед колишніх співробітників, в зв'язку з чим просить стягнути на її користь моральну шкоду в розмірі 4134,00 грн.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та зазначила, що відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 року № 892 ОСОБА_1 ОДПІ реорганізовано шляхом приєднання до ДПІ у м. Сумах. На виконання наказу ДФС України від 24.02.2016 року № 172 та наказу ОСОБА_1 ОДПІ від 26.02.2016 року № 88 розпочато процедуру реорганізації ОСОБА_1 ОДПІ шляхом її приєднання до ДПІ у м. Сумах. В зв'язку із скороченням штатної чисельності та змінами істотних умов праці позивача попереджено про наступне вивільнення згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України та в подальшому звільнено згідно спірного наказу. Переважне право позивача на залишення на посаді ставиться відповідачем під сумнів, оскільки в 2014 році ОСОБА_2 неодноразово притягалась до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, крім того при ознайомленні з посадовою інструкцією відмовилась від виконання окремих функцій у зв'язку з відсутністю кваліфікації, про що власноручно зробила запис. Вказані обставини, на думку відповідача, стали причиною того, що інша посада при звільненні ОСОБА_2 не пропонувалась. Пропонувати посади мала змогу адміністрація ДПІ у м. Сумах, оскільки ОСОБА_1 ОДПІ ліквідується, при цьому це є її правом а не обов'язком. Вимога ОСОБА_2 щодо її поновлення на посаді головного державного інспектора Білопільського відділення ДПІ у м. Сумах є неправомірною, оскільки її звільнено з посади головного державного інспектора Білопільського відділення ОСОБА_1 ОДПІ.

Вислухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд визнає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 року № 892 "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" ОСОБА_1 ОДПІ реорганізовано шляхом її приєднання до ДПІ у м. Сумах.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Статтею 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється способом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їхніх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

У разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

При реорганізації юридична особа припиняється. Водночас можливість для звільнення працівників у разі реорганізації підприємства допускається лише за умови скорочення штату або чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить лише власникові або уповноваженому ним органу.

Таким чином, ДПІ у м. Сумах є правонаступником ОСОБА_1 ОДПІ, що реорганізується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 36 КЗпП України передбачені виключні підстави припинення трудового договору.

Зокрема п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України передбачено, що підставами припинення трудового договору є: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового, чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно із частинами першою та третьою статті 49-2 цього Кодексу про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Відповідач письмово попередив позивача про наступне вивільнення на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України 23.03.2016 року (а.с.13).

Представником відповідачів не надано доказів того, що ОСОБА_2 пропонувалась інша посада, в тому числі в Білопільському відділенні ДПІ у м. Сумах. Посилання відповідача на притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не є підставою, яка звільняє роботодавця від обов'язку запропонувати робітнику іншу вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, відповідно до ст. 49-2 КЗпП України.

Судом встановлено, що з січня 1983 року ОСОБА_2 працювала в ОСОБА_1 ОДПІ, що підтверджується копією довідки від 26.05.2016 року № 3857 та копією її трудової книжки "БТ-ІІ № 0299836" (а.с.10-12, 137-140).

23.03.2016 року позивача попереджено про наступне вивільнення з 23.05.2016 року у зв'язку зі зміною організаційної структури та штатної чисельності працівників Державної фіскальної служби (а.с.13).

Наказом ОСОБА_1 ОДПІ від 27.05.2016 року № 36-о ОСОБА_2 звільнено з посади головного державного інспектора Білопільського відділення ОСОБА_1 ОДПІ у зв'язку зі скороченням штатної чисельності, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.14).

В судовому засіданні встановлено, що 20.05.2016 на посаду головного державного інспектора Білопільського відділення ДПІ в м. Сумах було прийнято особу по переведенню з посади головного спеціаліста з питань матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС в Сумській області, що підтверджується, крім пояснень сторін також і копіями наказів № 31-о від 19.05.2016 голови комісії з реорганізації ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС в Сумській області "Про звільнення по переведенню" та № 91-о від 20 травня 2016 року ДПІ в м. Сумах ГУ ДФС в Сумській області "Про кадрові питання" та копіями заяв про звільнення і про переведення (а.с. 163-165).

Аналізуючи накази № 31-о від 19.05.2016 голови комісії з реорганізації ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС в Сумській області "Про звільнення по переведенню" і № 91-о від 20 травня 2016 року ДПІ в м. Сумах ГУ ДФС в Сумській області "Про кадрові питання", штатний розпис ДПІ в м. Сумах, що затверджений наказом № 415 від 26.04.2016 (а.с. 42- 45), організаційну структуру ДПІ в м. Сумах, затверджену наказом № 287 від 23.03.2016 "Про введення в дію Організаційної Структури ДПІ в м. Сумах" (а.с. 40-41) та штатний розпис і організаційну структуру ОСОБА_1 ОДПІ, що затверджені були відповідно наказом № 55 від 02.02.2016 "Про введення в дію Переліку змін № 1 до організаційної структури ОСОБА_1 ОДПІ" і № 56 від 04.02.2016 "Про введення в дію Переліку змін № 1 до штатного розпису ОСОБА_1 ОДПІ" суд визнає, що фактично не відбулося ніякого скорочення штатів чи скорочення численності Білопільського відділення, оскільки як в штатному розписі ОСОБА_1 ОДПІ та і в штатному розписі ДПІ в м. Сумах ГУ ДФС в Сумській області фактичний штат Білопільського відділення складається з 10 працівників із них 8 посад головних державних ревізорів-інспекторів та 2 посади головних державних інспекторів. Тобто і кількість посад і численність штату ніяких змін в зв'язку з приєднанням ОСОБА_1 ОДПІ до ДПІ в м. Сумах в Білопільському відділенні змін не зазнала.

Скорочення чисельності та скорочення штату - поняття не тотожні. Чисельність працівників - це списочний склад працюючих, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Штат працівників - це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги про поновлення на посаді є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Тому суд визнає, що поновлення ОСОБА_2 повинно бути на попередній посаді і в тій організації, в якій вона працювала до дня звільнення, незалежно від наступних змін в організації підприємства, установи, які можуть бути самостійною підставою для звільнення працівників (пункт 1 статті 40 Кодексу законів про працю України). За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо призначення у порядку переведення на посаду є виключною компетенцією уповноваженого органу, а не органу, що розглядає трудовий спір.

Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України суд, враховуючи час вимушеного прогулу позивача з 27.05.2016 року по 27.07.2016 року (42 дні), вважає з необхідне стягнути на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 8139,32 грн. виходячи із суми середнього заробітку позивача за один робочий день після її звільнення, вирахуваного згідно даних відповідача ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС в Сумській області № 3963 від 13.06.2016 (а.с. 143) із яких слідує, що середньоденна заробітна плата позивачки становить 198,52 грн.

В частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 4069,66 грн. суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання.

Разом з тим, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 4134,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем взагалі не доведено факт заподіяння їй моральної шкоди, не надано жодних доказів щодо моральних страждань та інших переживань морального характеру. Пояснення позивача та її представника про погіршення стану здоров'я суд визнає недостатнім доказом наявності моральної шкоди оскільки ніяким чином не доведено в судовому засіданні, що це погіршення стану здоров'я позивачки сталося саме у зв'язку із звільненням.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області № 36-о від 27 травня 2016 року "Про звільнення працівника".

Поновити ОСОБА_2 на посаді головного державного інспектора Білопільського відділення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області з 27 травня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 39505309) на користь ОСОБА_2 (41800, вул. Преображенська, 54, м. Білопілля Сумської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 травня по 27 липня 2016 року в загальній сумі 8139,32 грн. (вісім тисяч сто тридцять дев'ять грн. 32 коп.).

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді головного державного інспектора Білопільського відділення ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми заробітної плати за один місяць - 4069,66 грн. (чотири тисячі шістдесят дев'ять грн. 66 коп.) на користь ОСОБА_2.

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відшкодування моральної шкоди.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 02.08.2016 року.

Суддя М.М. Шаповал