Постанова

від 10.08.2016 по справі 918/1274/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2016 р. Справа № 918/1274/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Юрчук М.І. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" на рішення господарського суду Рівненської області (суддя Політика Н.А.) від 30.05.2016р. у справі № 918/1274/15

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось"

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Метал Сістемз Імпекс" (METAL SYSTEMS IMPEKS LLP)

про визнання права власності та зобов'язання вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2015 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось» звернулось до господарського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Метал Сістемз Імпекс» (METAL SYSTEMS IMPEKS LLP) та Костопільського районного управління юстиції про визнання права власності та зобов'язання вчинення дій /т.1, а.с.3-8/.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.11.2015 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/1274/15, окрім того даною ухвалою в порядку п.1 ч.1 ст. 65 ГПК України з числа відповідачів виключено Костопільське районне управління юстиції, оскільки позивачем не було пред'явлено будь-яких вимог до вказаного органу /т.1, а.с. 1-2/.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 30.05.2016 року у справі № 918/1274/15 (суддя Політика Н.А.) в позові ТОВ «Селадон-Рось» до ТОВ «Метал Сістемз Імпекс» (METAL SYSTEMS IMPEKS LLP) про визнання права власності та зобов'язання вчинення дій відмовлено /т.1, а.с.231-237/.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач ТОВ «Селадон-Рось» звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 16.11.2015 року у справі № 918/1274/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне:

- суд першої інстанції прийшов до невірних висновків щодо добросовісності набуття спірного майна відповідачем та відсутності в матеріалах справи доказів, які свідчать про оспорювання чи невизнання останнім права власності позивача на спірне нерухоме майно;

- у даній справі має місце випадок, передбачений п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, тобто майно, яке належало позивачу на праві власності вибуло з його володіння не з його волі (скасована ухвала господарського суду Рівненської області від 26.06.2013 року у справі № 918/717/13 про затвердження мирової угоди);

- у відповідності до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

- безпідставним є також посилання суду першої інстанції в даній справі на постанову Верховного суду України від 30.01.2012 року у справі № 3-145гс11, оскільки обставини справи, яку розглядав Верховний суд України є іншими на відміну обставин даної справи.

Таким чином, на думку скаржника, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що мають значення для правильного вирішення даного спору, тому правові підстави для відмови в задоволені позову відсутні /т.1, а.с.244-248/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.08.2016 року /т.1, а.с.241-243/.

В судовому засіданні 10.08.2016 року, представник ТОВ «Селадон-Рось» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду скасувати, а вимоги заявлені у позовній заяві задоволити.

Відповідач, ТОВ «Метал Сістемз Імпекс» (METAL SYSTEMS IMPEKS LLP), участі уповноваженого представника в судовому засіданні 10.08.2016 року не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином в порядку, визначеному ст.10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року /т.2, а.с.12-13/.

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.06.2016 року явка представників сторін в судове засідання 10.08.2016 року обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи , апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав від 18.05.2012 року, виданого комунальним підприємством «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації», власником будівлі фанерувального цеху та цеху машинної обробки літ. « 1-3» загальною площею 2978,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, Костопільський район, місто Костопіль, вулиця Фабрична, будинок 2К, на момент видачі даного документа було ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось» на підставі договору виділу нерухомого майна від 21.03.2012 року № 512 /т.1, а.с.20/.

17.05.2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось» про стягнення заборгованості за договором підряду від 16 квітня 2011 року в сумі 829 308 грн. 40 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18 травня 2013 року порушено провадження у справі № 918/717/13 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

12.06.2013 року до господарського суду Рівненської області представником ТОВ «Селадон-Рось» подано заяву про затвердження укладеної між сторонами мирової угоди, а також текст самої мирової угоди від 12.06.2013 року, підписаної представниками сторін.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26 червня 2013 року у справі № 918/717/13 затверджено мирову угоду (надалі - ОСОБА_4 угода), укладену між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Селадон-Рось» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, провадження у справі - припинено.

За умовами ОСОБА_4 угоди, ТОВ "Селадон-Рось" визнало заборгованість перед ФОП ОСОБА_3 в сумі 829 308 грн. 40 коп.

У тексті ОСОБА_4 угоди сторони ствердили, що заборгованість виникла внаслідок невиконання зобов'язань ТОВ "Селадон-Рось" по проведенню розрахунків за договором підряду від 16 квітня 2011 року за виконані будівельно-монтажні роботи за адресою: місто Костопіль, вулиця Фабрична, будинок 2-К, а саме: ремонт покрівлі, облаштування промплощадки, виконання електромонтажних робіт для підключення обладнання, виконання освітлення цеху, бетонування підлоги та виконання фундаментів під виробниче обладнання, встановлення вікон та виконання інших робіт для забезпечення роботи виробничого цеху ТОВ"Селадон-Рось" на суму 2 102 864 грн. 47 коп.

Також сторони ОСОБА_4 угоди дійшли згоди, що ТОВ "Селадон-Рось" в рахунок погашення боргу в сумі 829 308,40 грн. перед ФОП ОСОБА_3 передає йому у власність належну вищенаведеній юридичній особі будівлю фанерувального цеху та цеху машинної обробки літ. "1-3" загальною площею 2978,3 кв.м за адресою: Рівненська область, Костопільський район, місто Костопіль, вулиця Фабрична, будинок 2К, та визнає його право власності на вказане майно.

ОСОБА_4 також дійшли згоди, що вартість зазначеної будівлі фанерувального цеху та цеху машинної обробки літ. В« 1-3В» загальною площею 2 978,3 кв.м складає 829 308,40 грн.

Відповідно до умов ОСОБА_4 угоди, затвердженої господарським судом Рівненської області, з моменту її затвердження право власності ТОВ «Селадон-Рось» на вказане у цій мировій угоді майно припиняється, державна реєстрація анульовується. У той же час Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 погоджується прийняти у власність дану будівлю фанерувального цеху та цеху машинної обробки, право власності на яку в даної особи виникає з моменту набрання чинності цією мировою угодою. Також згідно ОСОБА_4 угоди, ОСОБА_2 обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" зобов'язалося провести державну реєстрацію прав на нерухоме майно в Державному реєстрі прав та усунути будь-які перешкоди, зокрема забезпечити виключення з Державного реєстру прав записів про заборони відчуження нерухомого майна, якщо такі виникнуть на момент виконання цієї мирової угоди.

ОСОБА_4 угоди заявили, що ні в процесі укладання мирової угоди, ні в процесі її виконання, не будуть і не можуть бути порушені їх права та права третіх осіб /т.1, а.с.19/.

Відповідно до з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 45745826 від 16.10.2015 року /т.1, а.с.21-23/, право власності на вищенаведене майно 08.07.2013 року було зареєстровано за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_5, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) серія та номер: 3762589, виданого 09.07.2013 року. Дана реєстрація здійснена на підставі ухвали господарського суду Рівненської області від 26.06.2013 року у справі № 918/717/13 про затвердження укладеної між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 мирової угоди у цій справі.

В подальшому право власності на спірну будівлю фанерувального цеху та цеху машинної обробки літ. « 1-3» загальною площею 2 978,3 кв.м. було у встановленому законом порядку набуто Приватним підприємством «Сабатіні» на підставі передачі цього майна ОСОБА_3 до статутного капіталу наведеної юридичної особи. Державна реєстрація права власності на вказане нерухоме майно за Приватним підприємством «Сабатіні» проведена 05.08.2013 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень серія та номер: 4788991, виданого державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_6

12 лютого 2014 року право власності на будівлю фанерувального цеху та цеху машинної обробки літ. « 1-3» загальною площею 2 978,3 кв.м у встановленому законом порядку зареєстровано за ОСОБА_7, у зв'язку з виходом останнього з числа власників Приватного підприємства «Сабатіні» та виділом відповідної частки в майні цієї юридичної особи. Факт реєстрації права власності ОСОБА_7 на спірне нерухоме майно підтверджується відповідним рішенням про реєстрацію прав та їх обтяжень серія та номер: 10849931, виданим 12 лютого 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_6

01.10.2015 року між громадянином ОСОБА_7 (продавець) та ТОВ «Метал Сістемз Імпекс» (METAL SYSTEMS IMPEKS LLP) (покупець) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна серія та номер: 974, відповідно до п.2.1 якого, продавець продав, а покупець купив нерухоме майно - будівлю фанерувального цеху та цеху машинної обробки, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Костопільський район, місто Костопіль, вулиця Фабрична, будинок 2К /т.1, а.с.183-184/.

Право власності ТОВ «Метал Сістемз Імпекс» (METAL SYSTEMS IMPEKS LLP) на нерухоме майно - будівлю фанерувального цеху та цеху машинної обробки, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Костопільський район, місто Костопіль, вулиця Фабрична, будинок 2К, підтверджується витягом № 443225 від 01.10.2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності /т.1, а.с.185/.

29.10.2015 року Рівненським апеляційним господарським судом прийнято постанову по справі № 918/717/13, якою апеляційну скаргу ТОВ «Селадон-Рось» на ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.06.2013 року у справі № 918/717/13 задоволено, ухвалу місцевого господарського суду (про затвердження мирової угоди укладеної між ТОВ «Селадон-Рось» та ФОП ОСОБА_3В. ) скасовано. Справу за № 918/717/13 направлено до господарського суду Рівненської області для подальшого її розгляду /т.1, а.с.24-27/.

Таким чином, звертаючись до суду з позовною заявою, позивач посилається на те, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння ТОВ «Селадон-Рось» поза його волею, а враховуючи невизнання відповідачем права власності ТОВ «Селадон-Рось» на це майно, останнє має право на визнання за ним такого права власності у судовому порядку на підставі статей 388 та 392 ЦК України.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

За змістом ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути і визнання права.

Згідно ч.2 ст.20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, в тому числі, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Підстави набуття права власності встановлені ст.328 Цивільного кодексу України. За приписами цієї норми, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами частин 1-4 ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Відповідно до ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом цієї норми закону майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 квітня 2014 року у справі № 6-146цс13 та від 30 вересня 2014 року у справі № 43/440-6/231).

Судом встановлено, що у даній справі має місце випадок, передбачений п.3 ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України, а саме: майно вибуло з володіння позивача не з його волі на підставі судового рішення - ухвали господарського суду Рівненської області від 26.06.2013 року у справі № 918/717/13 (про затвердження мирової угоди укладеної між ТОВ «Селадон-Рось» та ФОП ОСОБА_3В.), яку в подальшому було скасовано постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 року по справі № 918/717/13.

Відповідно до приписів ст.392 Цивільного кодексу України, якою позивач обґрунтовує заявлені вимоги про визнання права власності на спірне майно, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту ст.392 Цивільного кодексу України вбачається, що позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності, у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів.

Таким чином, захист права власності шляхом його визнання у судовому порядку можливий за наявності одночасно двох умов: по-перше, підтвердження у судовому порядку своїх прав на майно, шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, і, по-друге, вичерпне спростування доводів третіх осіб, які оспорюють або не визнають право власності позивача.

Отже, у випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 квітня 2015 року у справі № 903/134/13-г) /т.1 а.с. 75/.

Тобто, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України є спір або невизнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Метал Сістемз Імпекс» (METAL SYSTEMS IMPEKS LLP) у відзиві на позовну заяву від 30.05.2016 року повідомило про те, що відповідач є добросовісним набувачем спірного майна. У той же час позивач не надав суду будь яких доказів того, що відповідачем оспорюється чи не визнається право власності ТОВ «Селадон-Рось» на спірну будівлю фанерувального цеху та цеху машинної обробки літ."1-3" загальною площею 2 978,3 кв.м., в розумінні ст.392 ЦК України.

Також у вказаному відзиві відповідача відсутні і посилання на те, що останній є дійсним власником цього майна, що може опосередковано свідчити про заперечення ним прав позивача на дане майно, а викладена лише правова позиція про добросовісність набуття зазначеної нерухомості ТОВ «Метал Сістемз Імпекс» (METAL SYSTEMS IMPEKS LLP) та фактичне володіння нею.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого суду про те, що ТОВ «Селадон-Рось» не було доведено належними та допустимими доказами факту вчинення відповідачем дій, які б могли свідчити про оспорювання чи невизнання останнім права власності позивача на спірне нерухоме майно, що виключає правомірність вищезазначених позовних вимог до вказаного відповідача.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника про те, що довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна, якою підтверджено реєстрацію спірного нерухомого майна за відповідачем, являється належним доказом який свідчать про оспорювання чи невизнання відповідачем права власності позивача на спірне нерухоме майно, оскільки зазначений документ лише свідчить про кінцевий результат оформлення юридично значимих фактів, дій на нерухоме майно, а тому лише підтверджує виникнення права власності у відповідача, як добросовісного набувача.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів скасування ухвали суду від 26.06.2013 року у справі № 918/717/13, якою було затверджено укладену між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 мирову угоду (за якою спірну нерухомість було передано у власність останнього), саме на час проведення вищезазначених реєстраційних дій, зокрема, реєстрації за цією особою права власності на вищезгадане майно, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів визнання недійсними у встановленому законом порядку вищевказаних правочинів, за якими це майно в результаті було передано кінцевому набувачу - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Метал Сістемз Імпекс», місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що відповідач є добросовісним набувачем оспорюваного нерухомого майна.

Крім того, статтею 392 Цивільного кодексу України також передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності у разі, зокрема, втрати ним документа, який засвідчує його право.

Водночас, позивачем не було надано суду жодних доказів втрати правовстановлюючого документа на спірне майно, а також і доказів звернення до відповідних реєструючи органів із заявою про реєстрацію за ним права власності на будівлю фанерувального цеху та цеху машинної обробки літ. "1-3" загальною площею 2 978,3 кв., у тому числі у зв'язку з набранням чинності постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.10.2015 року у справі № 918/717/13, якою скасовано ухвалу господарського суду Рівненської області від 26.06.2013 року у цій справі, на підставі якої спірне майно вибуло з володіння позивача.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що у даній справі має місце випадок, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, а саме: майно вибуло з володіння позивача не з його волі на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано, а тому позивач може захисти своє право пред'явивши до суду позов про витребування майна від добросовісного набувача (ст.388 ЦК України).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про необґрунтованість посилання ТОВ «Селадон-Рось» на ст.392 ЦК України, як на підставу своїх вимог в частині, що передбачає, зокрема, можливість визнання права власності у разі втрати правовстановлюючого документа.

За наведених обставин, похідна позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 11427672, проведеної 01.10.2015 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_8, індексний номер рішення: 24957455 також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Рішення господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 30.05.2016р. у справі № 918/1274/15 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Селадон-Рось" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/1274/15 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Огороднік К.М.