Постанова

від 17.08.2016 по справі 815/1806/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1806/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Фірма Леда» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання незаконним наказу, дій і результатів перевірки, та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати наказ № 142 від 21.08.2015 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Фірма Леда» з питання достовірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Фокс Трейд» за період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р. протиправним та скасувати його; визнати перевірку незаконною та такою, що не спричиняє правових наслідків; визнати протиправними дії відповідача по проведенню перевірки; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 р. № 0000323900.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Фірма Леда» з питання достовірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Фокс Трейд» за період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р. був отриманий позивачем після отримання акту, складеного за результатами такої перевірки, чим порушено вимоги ст.ст. 77, 79 розд. ІІ ПК України. Невиконання ж вимоги пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п.79.2 ст.79 ПК України має наслідком визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки. Крім того, викладені в акті перевірки відомості не відповідають фактичним обставинам, оскільки основним аргументом безтоварності господарських операцій податковим органом визнано довідку про результати проведення зустрічної звірки ПП «Фокс Трейд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ДП «Фірма Леда», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2014 р. по 30.11.2014 р., яка є сфальсифікованою. Так, з отриманої на запит позивача копії вказаної довідки вбачається, що звіркою документально підтверджено здійснення господарських відносин із ДП «Фірма Леда», їх вид, якість і розрахунки; звіркою ПП «Фокс Трейд» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків. Однак у довідці, яка була взята перевіряючими до уваги під час проведення перевірки позивача, зазначені протилежні висновки, зокрема про те, що звіркою здійснення господарських відносин між підприємствами не підтверджено. Крім того, позивач зазначає, що формування податкових зобов'язань здійснювалося за наявності усіх визначальних факторів, а висновки про неправомірність включення до складу витрат, сплачених за взаємовідносинами із контрагентом не підтверджені жодним документом бухгалтерського та податкового обліку, або іншими доказами, які є допустимими у розумінні чинного податкового законодавства та, відповідно, є незаконними. Отже покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення висновки за актом перевірки є необґрунтованими, у зв'язку із чим зазначене податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що наказ від 21.08.2015 р. № 142 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки було надіслано на адресу платника податків 21.08.2015 р. та вручено 26.08.2015 р., тоді як перевірка тривала з 25.08.2015 р. по 07.09.2015 р. Зазначена обставина, на думку представника відповідача, дозволяла представникам платника податків бути присутніми при проведенні перевірки. Щодо прийнятого за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення відповідач зазначив, що останнє винесено в межах правового поля, при наявності порушень позивачем законодавства, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

В останнє судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно наданого до канцелярії суду клопотання, розгляд справи просив відкласти через свою зайнятість у судовому процесі суду апеляційної інстанції. В той же час суд враховує, що зазначена обставина не позбавляла можливості взяти участь в судовому розгляді справи іншого уповноваженого представника відповідача. Отже неявка представника відповідача визнана судом неповажною, оскільки при зазначених обставинах відповідач мав реальну можливість забезпечити явку повноважного представника.

Вислухавши пояснення представників сторін, покази свідка та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Судом встановлено, що СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі МГУ ДФС отримано матеріали від ДПІ у Малиновському районі у м. Одесі ГУ ДФС в Одеській області щодо нереальності здійснення господарських операцій між ДП «Фірма Леда» та ПП «Фокс Трейд» за період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р.

На адресу ДП «Фірма Леда» засобами поштового зв'язку було направлено лист від 16.12.2014 р. № 6288/10/28-08-39 щодо надання пояснень та документального підтвердження по взаємовідносинам з ПП «Фокс Трейд» у вересні 2014 р.

У відповідь ДП «Фірма Леда» податковому органу направлено лист від 29.12.2014 р. № 276 з копіями документів по взаємовідносинам з ПП «Фокс Трейд» за вересень 2014 р., а саме: договір поставки товарів № 1 від 29.01.2013 р.; договір доручення № 4/14 від 01.04.2014 р. та Додаток № 1 від 01.04.2014 р. до даного договору; акти сдачі-приймання наданих послуг; податкові накладні.

На підставі вищезазначених матеріалів та доповідної записки начальника відділу податкового супроводження підприємств оптової та роздрібної торгівлі ОСОБА_1 від 20.08.2015 р. № 251/28-08-39, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України в.о. начальника СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС ОСОБА_2 видано наказ 21.08.2015 р. № 142 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Фірма Леда».

На підставі вищевказаного наказу та згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України в.о. начальника СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС ОСОБА_2 видано повідомлення від 21.08.2015 р. № 13 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Вищевказані наказ та повідомлення були направлені 21.08.2015 р. на адресу ДП «Фірма Леда» рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення (штрихкодовий ідентифікатор 6505806454857), яке не було вручено адресатові.

Так, згідно довідки ф.20 «Причини повернення (досилання)» працівником поштового зв'язку зазначено причину повернення: «письмо оставлено на проходной 26.08.2015».

Відповідно до п.7.1.1, п.7.1.2. Наказу Укрпошти "Про затвердження та введення в дію Порядку пересилання поштових відправлень. Розділ 5. (п. 5.3 - 5.6) - Розділ 8.(п. 8.1 - 8.5)" № 211 від 12.05.2006 р. поштові відправлення досилаються (повертаються) і вручаються адресатам (відправникам) з довідками ф. 20; при поверненні (досиланні) поштового відправлення причина повернення (досилання) зазначається на довідці ф. 20 (аналогічному відбитку штампа), яка акуратно прикріплюється на лицьовому боці відправлення.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що посадові особи ДП «Фірма Леда» з 26.08.2015 р. були обізнані про проведення перевірки з 25.08.2015 р. по 07.09.2015 р., адже у податкового органу не було доказів вручення під розписку платнику податків наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Надане відповідачем повідомлення про вручення поштового відправлення із наклеєною на ньому довідкою ф.20 навпаки свідчить про те, що поштове відправлення вручено не було.

Попри відсутність належних доказів вручення наказу про проведення перевірки, співробітниками СДПІ з обслуговування ВПП у м. Одесі МГУ ДФС у періоді з 25.08.2015 р. по 07.09.2015 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Фірма Леда» з питання достовірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Фокс Трейд» за період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р., за результатами якої складений акт від 14.09.2015 р. № 27/28-08-39/24761695/19.

Перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 ПК України, пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, ст.9 Закону України «Бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», внаслідок чого завищено розмір податкового кредиту на загальну суму ПДВ 9601720,62 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки СДПІ з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 р. № 0000323900, яким ДП «Фірма Леда» визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 9601721 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 4800860 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає дії податкового органу щодо проведення перевірки неправомірними, а складене за її результатами податкове повідомлення-рішення - підлягаючим скасуванню у зв'язку з наступним.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який був правовою підставою для проведення перевірки (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

За правилами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Вищезазначеними нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі № 21-2749а15 від 16.02.2016 р.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Згідно з ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги те, що матеріали справи не містять документів про належне повідомлення позивача про проведення перевірки до початку її проведення, а саме до 25.08.2015 р., суд дійшов висновку про відсутність у податкового органу права приступити до проведення вищезазначеної перевірки з 25.08.2015 р., у зв'язку із чим позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки підлягають до задоволення.

В той же час суд не знайшов підстав для скасування наказу від 21.08.2015 р. № 142, яким була призначена вищевказана перевірка, оскільки підставою для його видання слугувало виявлення фактів, які свідчили про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, що узгоджується із вимогами пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), і позивач не навів будь-яких аргументів, які б свідчили про неправомірність вказаного наказу, належними доказами їх в суді не обґрунтував, а судом таких не встановлено, у зв'язку із чим позовні вимоги про скасування вказаного наказу задоволенню не підлягають.

Крім того, за правовою позицією Верховного Суду України, висловленій у постанові від 27.01.2015 р. № 21-425а14, невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, яким в даному випадку є спірне податкове повідомлення-рішення від 12.10.2015 р. № 0000323900. Отже позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що у мотивувальній частині рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти Україна" (пункти 23 - 25) зазначено, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов'язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довід. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення.

З урахуванням встановленого судом порушення відповідачем порядку проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, що за правовою практикою Верховного Суду України має наслідком визнання перевірки незаконною та відсутність правових наслідків такої, суд не вбачає підстав для надання оцінки встановленим в ході контрольного заходу обставинам чи порушенням.

При цьому суд враховує, що згідно ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

В той же час не підлягає до задоволення позовна вимога щодо визнання документальної позапланової перевірки незаконною та такою, що не спричиняє правових наслідків, оскільки надання такої оцінки судом здійснюється при вирішенні справи по суті, що не є тотожнім кінцевому результату судового розгляду справи.

Так, відповідно до ст.6 Кодексу адміністративного судочинства кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

З аналізу вищевикладених правових присів випливає висновок, що належним захистом порушеного права є звернута до суду процесуальна вимога щодо визнання протиправною певної (конкретної) дії або бездіяльності, зобов'язання відповідача вчинити певну (конкретну) дію, яка узгоджується із ч.2 ст.162 КАС України, що відповідає матеріально-правовому інтересу позивача, який останній вважає порушеним та на захист якого звертається до суду.

Суд враховує, що застосування різних способів захисту порушеного права позивача повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку. При цьому судочинство має застосовуватись для відображення практичних реалій для того, щоб забезпечити ефективний захист прав і свобод, гарантованих законодавством.

Неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, про що зауважив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2014 р. по справі № 826/9638/13-а.

Надання правової кваліфікації діям співробітників податкового органу при проведенні перевірки та її результатів здійснено судом при вирішення відповідної позовної вимоги, у зв'язку із чим додаткової констатації у вигляді визнання перевірки незаконною та такою, що не спричиняє правових наслідків - для захисту прав та інтересів позивача - не потребується і по суті є невірним способом захисту, у зв'язку із чим вказана вимогам до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що податковим органом в порушення приписів вищенаведених норм Податкового кодексу України було неправомірно здійснено контрольний захід, за результатами якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, - без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на матеріали справи, позивачем за подачу даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 10000 грн. згідно квитанції від 11.04.2016 р. № 0.0.533906758.1, які відповідно до даних КП «Діловодство спеціалізованого суду» надійшли до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне присудити позивачу здійснені ним судові витрати відповідно до задоволених вимог, зокрема в сумі 7244 грн. (сім тисяч двісті сорок чотири грн.) - за вирахуванням двох вимог немайнового характеру, в задоволенні яких відмовлено.

На підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Фірма Леда» задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Фірма Леда» з питання достовірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «Фокс Трейд» за період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014 р., за результатами якої складений акт перевірки від 14.09.2015 р. № 27/28-08-39/24761695/19.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління ДФС від 12.10.2015 р. № 0000323900.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Фірма Леда» (код ЄДРПОУ 24761695) судовий збір в розмірі 7244 грн. (сім тисяч двісті сорок чотири грн.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2016 року.

Суддя

---

І.В. Завальнюк