Постанова

від 13.09.2016 по справі 922/1779/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2016 р. Справа № 922/1779/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача -не з'явився;

третьої особи - ОСОБА_1, за довіреністю від 14.06.2016р. №20.08-2-2652/20-16;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю від 04.07.2016р. б/н;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків (вх. №2305Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.08.2016р.

у справі №922/1779/16

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Держгеокадастру у місті Харкові Харківської області

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірми В«ХарпромскладВ» , м. Харків

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.08.2016р. у справі №922/1779/16 (суддя Байбак О.І.) клопотання відповідача про призначення експертизи задоволено частково; зокрема, призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 6); на вирішення експертів судової земельно-технічної експертизи поставлено наступні питання: 1. Чи відповідає оформлений Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 480 від 17.10.2013 року вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність?; 2. Чи правильно визначена економіко-планувальна зона у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 480 від 17.10.2013 року?; 3. Чи правильно визначено вид функціонального використання земельної ділянки у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 480 від 17.10.2013 року?; 4. Які саме і в якому розмірі мають бути застосовані коефіцієнти Км2, Км3 під час обчислення нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 1,1863 га (кадастровий номер 6310138800:05:054:0510), що розташована за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 17?; 5. Чи правильно визначений коефіцієнт Кф у витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 480 від 17.10.2013 року?; 6. Чи правильно визначені локальні коефіцієнти на місцезнаходженні земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони у витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 480 від 17.10.2013 року?; 7. Які локальні коефіцієнти та в якому розмірі мають бути застосовані для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки 1,1863 га (кадастровий номер 6310138800:05:054:0510), що розташована за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 17?; 8. Чи змінилася прибутковість земельної ділянки площею 1,1863 га (кадастровий номер 6310138800:05:054:0510), що розташована за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 17? Якщо так, то яким чином і на які коефіцієнти це впливає?; 9. Який розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 1,1863 га (кадастровий номер 6310138800:05:054:0510), що розташована за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 17); обов'язок по оплаті витрат на проведення експертизи покладено на ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірму В«ХарпромскладВ» ; провадження у справі 922/1779/16 зупинено.

Харківська міська рада, м. Харків з ухвалою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 09.08.2016р. у справі №922/1779/16 в частині зупинення провадження у справі, справу направити до господарського суду Харківської області.

В обґрунтування своєї правової позиції апелянт зазначає, що поставлені перед експертом питання безпосередньо стосуються встановлення фактичних обставин справи, які можуть бути встановлені судом за результатами оцінки доказів по справі та мають вирішуватися судом самостійно в ході розгляду справи, оскільки саме до повноважень господарського суду при розгляді справи належить з'ясування законності того чи іншого акту, в даному випадку витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки та чи підлягає він до застосування у спірних правовідносинах.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2016р. у справі №922/1779/16 суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2016р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Хачатрян В.С.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 13.09.2016р.

05.09.2016р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№8653).

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.09.2016р., у зв'язку з відпусткою судді Хачатрян В.С., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Гетьман Р.А.

У судовому засіданні 13.09.2016р. представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи у судовому засіданні 13.09.2016р. підтримав доводи викладеній в апеляційній скарзі Харківської міської ради та просив її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання 13.09.2016р. не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102219040643, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутністю, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України , було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 ГПК України , колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 09.08.2016р. у справі №922/1779/16 підлягає скасуванню в частині зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірми В«ХарпромскладВ» , в якій просила внести зміни до договору оренди землі № 88103/05 від 22.06.2005 р., укладеного з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірмою "Харпромсклад", м. Харків, шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в редакції позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.08.2016р. відповідач звернувся до господарського суду першої інстанції з клопотанням про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі, в якому просив призначити у справі судову земельно - технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експертизи поставити питання наступні питання:

1. Чи відповідає оформлений Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 480 від 17.10.2013 року вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність?

2. Чи правильно визначена економіко-планувальна зона у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 480 від 17.10.2013 року?

3. Чи правильно визначено вид функціонального використання земельної ділянки у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 480 від 17.10.2013 року?

4. Які саме і в якому розмірі мають бути застосовані коефіцієнти Км2, Км3 під час обчислення нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 1,1863 га (кадастровий номер 6310138800:05:054:0510), що розташована за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 17?

5. Чи правильно визначений коефіцієнт Кф у витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 480 від 17.10.2013 року?

6. Чи правильно визначені локальні коефіцієнти на місцезнаходженні земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони у витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки № 480 від 17.10.2013 року?

7. Які локальні коефіцієнти та в якому розмірі мають бути застосовані для визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки 1,1863 га (кадастровий номер 6310138800:05:054:0510), що розташована за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 17?

8. Чи змінилася прибутковість земельної ділянки площею 1,1863 га (кадастровий номер 6310138800:05:054:0510), що розташована за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 17? Якщо так, то яким чином і на які коефіцієнти це впливає?

9. Який розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки площею 1,1863 га (кадастровий номер 6310138800:05:054:0510), що розташована за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 17)

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначав про те, що між позивачем та відповідачем виник спір щодо правильності проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 1,1863 га за адресою: м. Харків, вулиця Біологічна, 17.

09.08.2016р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу, з підстав наведених вище.

Колегія суддів враховує наступне .

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Згідно із частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У пункті 9 вищезазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України, який кореспондується з пунктом 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006р. №01-8/2651 В«Про деякі питання практики призначення судових експертизВ» , встановлено, що про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною 2 статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; місце знаходження предметів і документів, які повинні бути досліджені;

об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження;обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК; сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи; про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням згаданих науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.

Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Відповідно до п.6.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, основними завданнями земельно-технічної експертизи є:

визначення відповідності розробленої технічної документації на земельні ділянки та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування;

визначення відповідності зміни цільового призначення земельних ділянок та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування;

визначення фактичного землекористування земельними ділянками;

визначення відповідності фактичного землекористування, а також порушень меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів;

визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок правовстановлювальним документам та технічній документації із землеустрою та землекористування;

визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування);

визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту;

оцінка земельних ділянок;

визначення відповідності виконаної оцінки земельних ділянок вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

А отже, встановлення правомірності проведення розрахунку розміру орендної плати не належить до завдань, що ставляться на земельно-технічну експертизу.

Крім цього, колегія суддів вважає, що вирішення питання правомірності проведення такого розрахунку розміру орендної плати не потребує спеціальних знань та може бути здійснено судом самостійно, оскільки порядок проведення такого розрахунку прямо передбачений Положенням про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 27.08.2008р. №41/08.

Так, нормами п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено. Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язкове, передбачене в процесуальному законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України); і факультативне, необов'язкове для господарського суду, яке застосовується на його розсуд, зокрема, у випадку призначення господарським судом судової експертизи (частина 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії.

Відповідно до норм ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 43 ГПК України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Системний аналіз положень ст.ст. 32-34 ГПК України дає підстави зробити висновок про те, що для вирішення господарського спору та прийняття рішення у справі господарський суд на підставі доказів, що відповідають вимогам ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України (мають бути належними, допустимими та відповідати вимогам щодо певного засобу доказування) має враховувати лише ті встановлені та досліджені обставини справи, що мають значення для справи. Збір же господарським судом доказів (у тому числі у порядку ст.ст. 38, 41 ГПК України), що мають підтверджувати або підтверджують обставини, що не мають значення для справи, не відповідає вимогам ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України та може призвести до зайвих процесуальних дій у справі та, як наслідок, затягування розгляду справи. Тобто суд, збираючи докази у справі та вирішуючи питання щодо обставин, які підтверджуються цими доказами та мають значення для справи, має виходити із предмету доказування та, на підставі норм діючого законодавства, визначати межі доказування у конкретному спорі.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду має містити, зокрема, мотиви винесення з посиланням на законодавство.

Отже, зупиняючи провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи, господарський суд має навести мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії, що зумовлює викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, які входять до предмета доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а лише виключно судовими експертами через те, що їх встановлення потребує спеціальних знань.

Ухвала місцевого господарського суду від 09.08.2016р. мотивована необхідністю проведення у справі судової земельно - технічної експертизи, оскільки встановлення обставин, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень потребує спеціальних знань.

Однак, місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не обґрунтовано доцільність проведення експертизи та зупинення провадження у справі, а також не вказано, з'ясування яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору потребує спеціальних знань та не визначено конкретних підстав для проведення експертизи, і відповідно, для зупинення провадження у справі.

За таких обставин, господарським судом першої інстанції було безпідставно зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням судової земельно - технічної експертизи, з посиланням на необхідність застосування спеціальних знань для встановлення фактичних обставин справи та помилково винесено ухвалу в частині зупинення провадження у справі від 09.08.2016р.

Пунктом 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" передбачено, що господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

А отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що призначення у даній справі судової земельно - технічної експертизи не є тією обставиною, у розумінні положень частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, що перешкоджає здійсненню провадження у даній справі, зокрема, розгляду справи в господарському суді першої інстанції.

Пунктом 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» встановлено, що якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111 - 13 ГПК не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 04.06.2015р. у справах №922/4725/14, від 13.06.2012р. №5/98-10, від 04.06.2015р. №922/4725/14, від 14.07.2015р. №917/457/15, від 13.08.2015р. у справі №922/3534/14, від 31.05.2016р. у справі №922/6259/15.

Отже, висновок місцевого господарського суду щодо зупинення провадження у справі не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Таким чином, апеляційна скарга Харківської міської ради підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 09.08.2016р. у справі №922/1779/16 підлягає скасуванню в частині висновку про зупинення провадження у справі, як такого, що зроблений з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України та не відповідає обставинам справи.

Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірми В«ХарпромскладВ» .

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, ст. 105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 09.08.2016р. у справі №922/1779/16 скасувати в частині зупинення провадження у справі.

Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю фірми В«ХарпромскладВ» , м. Харків (вулиця Біологічна, буд. 17, 61030, код ЄДРПОУ 31438251, р/р 26009016814982 в ХФ Укрексімбанк, МФО 351618) на користь Харківської міської ради, м. Харків (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 35417005032986 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) 1378,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 14.09.2016 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Гетьман Р.А.