Рішення

від 21.09.2016 по справі 922/2255/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2016 р.Справа № 922/2255/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Березовка", м.Харків до Приватного акціонерного товариства "Колос", смт.Пересічне Харківської області про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та звільнення земельної ділянки за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 4-Д від 05.10.2015 року;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 474 від 18.05.2016 року,

ОСОБА_3, довіреність № 587 від 12.07.2016 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Березовка", м. Харків (позивач) 08.07.2016 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Колос", смт.Пересічне (Харківська область), в якій просить суд: 1. усунути самовільно встановлені Приватним акціонерним товариством "Колос" (відповідачем) перешкоди у доступі власника (позивача) до частини об'єкту нерухомого майна (ходова колія І від зтику світлофору МБ через стрілки 1,2,3,13,5 до стику рамного рельсу стрілочного переводу №5, загальною довжиною 3363,3 п.м.) шляхом демонтажу: повітряної теплотраси, залізничних воріт, транспортеру; 2. звільнити самовільно зайняту відповідачем земельну ділянку розміром 3,0918 га, кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, яка належить позивачу на правах оренди, згідно договору б/н від 19.03.2015р., зареєстрованому у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно витягу №35204422 від 20.03.2015 р., шляхом демонтажу повітряної теплотраси, залізничних воріт, транспортеру. Також, до стягнення заявлені судові витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2255/16 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 26 липня 2016 року об 11:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2016 року розгляд справи відкладено на 09.08.2016 р. о 12:50год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Враховуючи необхідність надання сторонами витребуваних судом доказів, з метою забезпечення принципів рівності та змагальності сторін та з метою надання сторонам можливості надати додаткові докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень проти них, в судовому засіданні 09.08.2016 р. оголошено перерву до 23.08.2016 року до 12:00год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.08.2016 р. було прийнято до розгляду доповнення до позовних вимог (вх.№27813 від 23.08.2016 р.) та заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№27806 від 23.08.2016 р.), задоволено клопотання відповідача про витребування доказів (вх.№27811 від 23.08.2016 р.) та відкладено розгляд справи на 06.09.2016 р.

06.09.2016 року в судовому засіданні оголошено перерву до 07.09.2016 року до 12:15год., відповідно до приписів ст.77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.09.2016 року прийнято до розгляду клопотання відповідача про припинення провадження у справі (вх.№29161), та зазначено, що воно буде вирішено в наступному судовому засіданні; клопотання відповідача про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи задоволено, продовжено строк розгляду спору по 23.09.2016 р. включно та розгляд справи відкладено на 21.09.2016 р. о 12:15год.

21.09.2016 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів (вх. № 31207) зі звітом про технічний стан конструкцій рами та воріт, розташованих за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с.Березівське, вул.Березівська, б.1-Б, Розробка рекомендацій щодо демонтажу (зносу) воріт. Надані позивачем документи досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

21.09.2016 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (вх. № 31208), які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

За клопотанням відповідача (т.с.І а.с.106) та у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: КП В«Діловодство спеціалізованого судуВ» . Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 09686.

Позивач в судове засідання 21.09.2016 року з'явився, заявлені позовні вимоги з врахуванням прийнятої до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав повністю, просив суд позов задовольнити повністю. Проти клопотання відповідача про припинення провадження у справі заперечував.

Відповідач в судове засідання 21.09.2016 року з'явився, проти заявлених позовних вимог заперечив повністю з підстав, викладених у наданих раніше запереченнях, просив суд в задоволенні позову відмовити. Наполягав на задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

Клопотання відповідача, яке надійшло до суду 06.09.2016р. (за вх.№29161), про припинення провадження по справі було залишено судом без задоволення, з огляду на наступне.

В обґрунтування вказаного клопотання, відповідачем зазначено про те, що відповідно до договору підряду від 01.09.2016 р. та ОСОБА_3 виконаних робіт від 05.09.2016 р. ТОВ "УСМ" за замовленням відповідача 05.09.2016 р. здійснило демонтаж залізничних воріт у кількості 2 штуки, що знаходяться на земельній ділянці позивача, з огляду на що, відповідач просить суд в порядку ст. 80 ГПК України та приймаючи факт демонтажу залізничних воріт припинити провадження у даній господарській справі.

Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (п.4.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Вичерпний перелік обставин, за яких провадження по справі підлягає припиненню, наведено у ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, відповідачем такої обставини не наведено, а судом не встановлено. При цьому, посилання Приватного акціонерного товариства "Колос" на наявність договору підряду від 01.09.2016 р. та ОСОБА_3 виконаних робіт від 05.09.2016 р., а також на технічний звіт, виконаний ТОВ "Біллінг Експорт Технолоджі" не свідчать про наявність підстав, достатніх у розумінні ст.80 Господарського процесуального кодексу України для припинення провадження по справі.

Судом досліджено оригінали документів, копії яких додані учасниками судового процесу до матеріалів господарської справи № 922/2255/16.

Господарський суд вважає, що застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі В«Юніон Еліментарія Сандерс проти ІспаніїВ» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Зважаючи на викладене, за висновками суду в матеріалах господарської справи №922/2255/16 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та які є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.09.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, всебічно та повно дослідивши надані докази, і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, господарським судом встановлено наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Березовка" набуло права власності на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу № 4197 від 08.10.2013 р. (т.с. І а.с. 10-11), об'єктом якого є під'їзна залізнична колія загальною довжиною 5024,8 п.м.. що знаходиться за адресою Харківська область, Дергачівський район, с.Березівське, вул.Березівська, будинок 1-Б у складі таких частин: виставочної колії № 5 по станції Шпаківка Південої залізниці от етика рамного рельса стрілочного переводу № 26 до етика хвоста хрестовини стрілочного переводу № 21, загальною довжиною 993 п.м.; удавлююча колія № 8 від етика рамного рельса № 9 станції Шпаківка Південої залізниці до стрілочного упора, загальною довжиною 89.3 п.м.; витяжний тупік колії № 11 по станции Шпаківка Південої залізниці дороги від хвоста хрестовини стрілочного переводу № 26 до тупікового упору, загальною довжиною 205,1 п.м.; ходова колія І от стику светлофору МБ через стрілки № 1,2,3,13,5 до етика рамного рельсу стрілочного переводу № 5, загальною довжиною 3363,3 п.м.: вантажувально-вивантажувальної колії № 4 от етика рамного рельса стрілочного переводу № 3 через стрілку до упора, загальною довжиною 212,7 п.м; обгонна колія № 5 від стрілки № 3 до стрілки № 1, загальною довжиною 161,4 п.м.

Право власності позивача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом №10484410 від 08.10.2013 року (т.с.І а.с. 29-30).

Склад під’їзної залізничної колії підтверджується наявним в матеріалах справи Технічним паспортом, виданим КП "БТІ ДРР" № 3-470 від 03.09.2013 р. (т.с. І а.с. 32-50) та Технічним паспортом під’їзної залізничної колії, виготовлений ФО-П ОСОБА_4 (т.с. І а.с. 51-, відповідно до вимог Постанови Кабінету міністрів України № 457 від 06.04.1998 року "Про затвердження Статуту залізниць України".

Окрім того, право користування позивача земельними ділянками, що знаходяться під об’єктом власності підтверджується договорами: № б/н від 19.03.2015 р. на земельну ділянку розміром 3,0918 га кадастровий номер 6322056501:00:000:0579; № б/н від 19.11.2014 р. на земельну ділянку розміром 0, 3973 га кадастровий номер 6322056500:04:000:0130; № б/н від 19.11.2014 р. на земельну ділянку розміром 0, 6115 га кадастровий номер 6322056500:04:000:0131; № б/н від 19.11.2014 р. на земельну ділянку розміром 0, 0140 га кадастровий номер 6322057600:01:000:0535; № б/н від 19.11.2014 р. на земельну ділянку розміром 0, 1614 га кадастровий номер 6322057600:01:000:0534.

Позивач звернувся з даним позовом, в якому наголошує про те, що з метою використання придбаного об’єкту нерухомого майна за призначенням у власній господарській діяльності, у відповідно до приписів п. 67, абз. п. 71 Статуту залізниць позивач уклав з виконавцем - ФОП ОСОБА_4 Договір № 312/15 від 15.09.2015 року щодо виконання проектних (вишукувальних) робіт, відповідно до умов якого, позивач доручає виконавцю здійснити топографо-геодезичну зйомку та скласти технічний паспорт під’їзної залізничної копії, погодити та затвердити відповідно до чинного законодавства (т.с. І а.с. 77-79).

Так, позивачем наголошено про те, що у ході здійснення топографо-геодезичної зйомки на об'єкті було виявлено, що його частина, а саме ходова колія 1 взаємодіє зі стрілочними переводами № 1 та № 2 з власністю відповідача - Приватного акціонерного товариства "Колос" та на земельній ділянці, на якій вона знаходиться, кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, відповідачем встановлено несанкціонована огорожа, залізничні ворота, транспортери, що обмежують доступ власника в обстежені залізничної колії.

З метою отримання доступу до об’єкту власності для продовження проведення топографо-геодезичної зйомки позивач звернувся до відповідача з письмовим погодженням порядку їх проведення - Лист за вих. № 10 від 22.09.2015 р., лист № 11 від 28.09.2015 р. (т.с. І а.с. 80-81).

Проте, позивачем наголошено про те, що останньому відповідачем доступу не надано, спираючись на положення закону України "Про інформацію", у зв’язку з чим роботи щодо складання технічного паспорту та іншої документації на під’їзній залізничній колії згідно вимогами Постанови КМУ № 457 від 06.04.98 р. "Про затвердження Статуту залізниць України" за замовленням позивача було призупинено з 22.09.2015 р. до моменту доступу до об’єкта обстеження.

Позивачем зазначено про те, що 07.10.2015 р. продовження робіт за договором № 312/15 від 15.09.2015 року було відновлено, за результатами яких складено Технічний паспорт, в якому у п.3.8. зафіксовано негабаритні та небезпечні місця (повітряна теплотраса, залізничні ворота, транспортер), які розташовані відповідачем на повздовж та на земельній ділянці позивача ним без законодавчо передбаченого дозволу власника майна та розпорядження орендодавця земельної ділянки.

Таким чином, позивачем наголошено про те, що пропускні та вантажопереробні можливості під’їзної колії останнього обмежені, що зафіксовано в п.п. 1.9, 1.10, 2.24 Інструкції про порядок обслуговування і організації руху щодо цієї колії, узгодженої та затвердженої Південною залізницею. При цьому, наголошено позивачем, вказане майно знаходиться у володінні позивача.

Право оренди позивача на спірну земельну ділянку загальним розміром 3,0918 га кадастровий номер 6322056501:00:000:0579 підтверджується договором оренди №б/н від 19.03.2015 р., зареєстрованому у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно витягу № 35204422 від 20.03.2015 р. (т.с. І а.с. 14-30). За користування земельною ділянкою позивачем сплачується орендна плата у сумі 127505,83 грн. на рік.

Вищевказана земельна ділянка надана в оренду на підставі рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 13.03.2015 року (т.с. І а.с. 31).

Однак, позивачем наголошено про те, що останній позбавлений права користуватися орендованою земельною ділянкою за її призначенням, у зв’язку із самовільним встановленням відповідачем перешкод.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Березовка" підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ст.95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ст.ст.395,396 ЦК України, речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно. Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

За приписами статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з ст.212 Земельного кодексу України передбачає, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч.3 ст.152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Отже, враховуючи договір оренди № б/н від 19.03.2015 р., зареєстрованому у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно витягу № 35204422 від 20.03.2015 р. (т.с. І а.с. 14-30) на спірну земельну ділянку загальним розміром 3,0918 га кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, а також рішення Пересічанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 13.03.2015 року (т.с. І а.с. 31), враховуючи також відсутність в матеріалах справи доказів недійсності або розірвання вищевказаного договору оренди, тобто доказів припинення права у позивача користування вказаною земельною ділянкою, суд дійшов до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Березовка" вправі захищати свої права на неї нарівні із власником цієї ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не заперечувався факт розміщення на частині земельної ділянки позивача залізничних воріт.

В матеріалах справи відсутні належним чином оформлені правовстановлюючі документи на землекористування стосовно частини земельної ділянки позивача. Також, відсутність таких документів не заперечується і відповідачем.

Проте, відповідач вказав, що залізничні ворота, що перешкоджають у доступі позивача до власного майна демонтовані.

В той же час, позивачем наголошено про те, що станом на момент розгляду даної справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Березовка" вже ще позбавлене права користуватися орендованою земельною ділянкою за її призначенням, у зв’язку із самовільним встановленням відповідачем перешкод, про що позивачем наголошено на звіт Харківського національного університету будівництва та архітектури (ХНУБА) про технічний стан конструкцій рами та воріт, розташованих за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с.Березівське, вул. Березівська, б. 1-б.

Як вже зазначалося вище, згідно з ст.395 ЦК України речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Так, у відповідності до положень глав 31-34 ЦК України, які врегульовують питання реалізації речових прав на чуже майно, вбачається, що всі ці права можуть виникати лише на підставі договору, заповіту або з норми закону.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами у справі немає укладеного договору щодо порядку використання частини земельної ділянки позивача для розміщення на ній спірних об'єктів - залізничних воріт, які відносяться до відповідача.

З цих підстав, господарський суд дійшов до висновку про те, що захист порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю "Березовка" слід здійснювати на підставі ч.2 ст.152 ЗК України, яка передбачає право власника земельної ділянки або землекористувача вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що спосіб усунення таких перешкод у виді саме знесення (демонтажу) спірного воріт відповідає змісту права позивача, що порушене, характеру дій відповідача, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Захист права позивача обраним ним способом сприятиме реальному відновленню його права.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вищенаведені обставини та норми чинного Закону є підставою для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Березовка".

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2756,00 грн. покладаються в даному разі на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Колос" (код ЄДРПОУ: 30753688) усунути самовільно встановлені перешкоди у доступі Товариства з обмеженою відповідальністю "Березовка" (код ЄДРПОУ: 38771704) до частини об'єкту нерухомого майна (ходова колія І от стику светловору МБ через стрілки № 1,2,3,13,5 до стика рамного рельсу стрілочного переводу № 5, загальною довжиною 3363,3 п.м.) шляхом демонтажу (знесення) залізничних воріт.

Зобов'язати звільнити самовільно зайняту Приватним акціонерним товариством "Колос" (код ЄДРПОУ: 30753688) земельну ділянку загальним розміром 3,0918 га, кадастровий номер 6322056501:00:000:0579, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Березовка" (код ЄДРПОУ: 38771704) на правах оренди, згідно з договором оренди б/н від 19.03.2015 р., зареєстрованому у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно витягу № 35204422 від 20.03.2015 р. шляхом демонтажу (знесення) залізничних воріт.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Колос" (62364, Харківська область, Дергачівський район, смт.Пересічне, вул.Центральна, 1, код ЄДРПОУ: 30753688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Березовка" (61145, м.Харків, вул.Новгородська, 3-А, офіс 312, код ЄДРПОУ: 38771704) - 2756,00 гривень судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_5

Справа №922/2255/16