Ухвала

від 27.09.2016 по справі 826/16428/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16428/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

27 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фамед Україна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фамед Україна» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фамед Україна» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м.Києві (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 лютого 2015 року №0000402202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Інтеріорз Інтернешнл», ТОВ «Леда Лайн Груп», ТОВ Фірма «Всегда» за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 року.

В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено, що Позивачем порушено вимоги пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 152 308,00 грн.

Відповідачем складено акт від 19.01.2015 року №94/26-56-22-01-03/37332452 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фамед Україна» (код за ЄДРПОУ 37332452) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Інтеріорз Інтернешнл» (код за ЄДРПОУ 33948150), ТОВ «Леда Лайн Груп» (код за ЄДРПОУ 37633357), ТОВ Фірма «Всегда» (код за ЄДРПОУ 24456408) за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 року».

На підставі вказаного акта Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 лютого 2015 року №0000402202, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 228 462,00 грн, в тому числі 152 308,00 грн - за основним платежем, 76 154,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст.56 Податкового кодексу України, згідно рішень Головного управління ДФС у м.Києві від 15.04.2015 року №6405/10/26-15-10-05-35 та Державної фіскальної служби України від 23.06.2015 року №13084/6/99-99-10-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 року № 0000402202 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням Позивач звернувся до суду.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку відсутні.

Згідно пп. 14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Кодекс), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 138.1, 138.2 статті 138 Кодексу визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Кодексу передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Положеннями п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно п. 201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Кодексу бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Положеннями пунктів 200.1, 200.4, 200.7, 200.8, 200.10, 200.11 статті 200 Кодексу передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митним органом органу державної податкової служби в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що правомірність формування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість безпосередньо залежить від правомірності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту, з різниці між якими вона і складається.

Отже, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та операційни витрат колегія суддів вважає, що має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання Позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 березня 2011 року між Позивачем (Генеральний підрядник) та ТОВ «Інвестіо» (Замовник) укладено договір генерального підряду на будівництво, за умовами якого Генеральний підрядник зобов'язаний надати послуги та виконати роботи з будівництва і здачі в експлуатацію «під ключ» у встановлений цим договором строк проект «Будівництво оздоровчого комплексу» за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, смт.Сімеіз, смт.Паркове, вул.Паркове шосе, 12, та проект «Реконструкція та обслуговування комплексного пам'ятника історії та культури місцевого значення «Новий Кучук-Кой» за адресою Автономна Республіка Крим, м.Ялта, смт.Сімеіз, смт.Паркове, вул.Паркове шосе, 14.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, Позивач пояснив, що виконання робіт за даним договором генерального підряду здійснювалося з залученням третіх осіб - субпідрядників, у тому числі і ТОВ «Леда Лайн Груп».

Так, між Позивачем, як генеральним підрядником і ТОВ «Леда Лайн Груп» укладені однотипні договори субпідряду №Р1/094/148/13 від 25.03.2013 року, №Р1/046/165/13 від 26.04.2013 року, №Р1/150/234/13 від 25.09.2013 року і №Р1/211/317/14 від 10.02.2014 року, за умовами яких ТОВ «Леда Лайн Груп» (субпідрядник) зобов'язувався за дорученням Позивача забезпечити у відповідності до затвердженої замовником проектної документації та умов цих договорів виконання робіт згідно додатків А до відповідних договорів на об'єкті і за проектом, що вказані у п.1 і 2 додатку А.

Згідно додатку А до договору №Р1/094/148/13 від 25.03.2013 року предметом вказаного договору є роботи щодо будівництва комунікаційного тунелю, ділянка 3 за проектом «Будівництво оздоровчого комплексу» за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м.Ялта, смт.Сімеіз, смт.Паркове, вул.Паркове шосе, 12. Роботи за цим договором виконуються з використанням матеріалів субпідрядника. У випадку необхідності матеріали, необхідні для виконання робіт за договором можуть надаватися субпідряднику генеральним підрядником у порядку, визначеному даним договором. Загальна вартість робіт за цим договором становить 7 770 320,83 грн (в т.ч. ПДВ - 1 295 053,47 грн), що включає в себе вартість матеріалів та обладнання, робіт і допоміжних матеріалів. Строк виконання робіт - 180 календарних днів з моменту зарахування авансового платежу згідно графіку виконання робіт (додаток №3 до договору).

Згідно додатку А до договору №Р1/046/165/13 від 26.04.2013 року предметом вказаного договору є роботи щодо будівництва каналізаційних очисних споруд за проектом «Будівництво оздоровчого комплексу» за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м.Ялта, смт.Сімеіз, смт.Паркове, вул.Паркове шосе, 12. Роботи за цим договором виконуються з використанням матеріалів субпідрядника. У випадку необхідності матеріали, необхідні для виконання робіт за договором можуть надаватися субпідряднику генеральним підрядником у порядку, визначеному даним договором. Загальна вартість робіт за цим договором становить 1 532 255 грн (в т.ч. ПДВ - 255 375,83 грн), що включає в себе вартість матеріалів та обладнання, робіт і допоміжних матеріалів. Строк виконання робіт - 3 місяці згідно графіку виконання робіт (додаток № 3 до договору).

Відповідно додатку А до договору № Р1/150/234/13 від 25.09.2013 року предметом вказаного договору є роботи щодо будівництва комунікаційного тунелю, ділянка № 4 за проектом «Будівництво оздоровчого комплексу» за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м.Ялта, смт.Сімеіз, смт.Паркове, вул.Паркове шосе, 12. Роботи за цим договором виконуються з використанням матеріалів субпідрядника. У випадку необхідності матеріали, необхідні для виконання робіт за договором можуть надаватися субпідряднику генеральним підрядником у порядку, визначеному даним договором. Загальна вартість робіт за цим договором становить 2 960 527,98 грн (в т.ч. ПДВ - 493 421,33 грн), що включає в себе вартість матеріалів та обладнання, робіт і допоміжних матеріалів. Строк виконання робіт - 90 календарних днів з дня підписання договору підряду згідно графіку виконання робіт (додаток №3 до договору).

Згідно додатку А до договору № Р1/211/317/14 від 10.02.2014 року предметом вказаного договору є роботи щодо встановлення південних парадних сходів головного будинку будівлі А за проектом «Будівництво оздоровчого комплексу» за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м.Ялта, смт.Сімеіз, смт.Паркове, вул.Паркове шосе, 12. Роботи за цим договором виконуються з використанням матеріалів субпідрядника. У випадку необхідності матеріали, необхідні для виконання робіт за договором можуть надаватися субпідряднику генеральним підрядником у порядку, визначеному даним договором. Загальна вартість робіт за цим договором становить 5 069 855,75 грн (в т.ч. ПДВ - 844 975,96 грн), що включає в себе вартість матеріалів та обладнання, робіт і допоміжних матеріалів. Строк виконання робіт - 30 квітня 2014 року згідно графіку виконання робіт (додаток № 3 до договору).

Також, між Позивачем та ТОВ «Леда Лайн Груп» укладені усні угоди про поставку ТОВ «Леда Лайн Груп» матеріалів (бетонні суміші) на користь ТОВ «Фамед Україна», що оформлялися видатковими накладними.

Позивачем, на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за вказаними договорами підряду надано документи, а саме: додатки до договорів субпідряду - специфікації робіт (обсягів) та графіки виконання робіт, відомості про виконані роботи, виконавчі схеми певних робіт, акти посвідчення прихованих робіт, сертифікати, паспорти та інші документи про якість будівельних матеріалів, заявки на узгодження матеріалів (виробів, обладнання), акти відбору проб бетону, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми № КБ-3) та акти приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) за серпень 2014 року, підсумкові відомості ресурсів, податкові накладні на загальну суму 913 848,06 грн. (в т.ч. ПДВ), платіжні доручення про перерахування коштів за будівельні роботи на загальну суму 658 926,57 грн., установчі та реєстраційні документи ТОВ «Леда Лайн Груп» (статут, протокол загальних зборів учасників товариства, довідки форми № 4-ОПП, свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість), ліцензію на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури серій АГ № 575787, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельною контролю у м.Києві ТОВ «Леда Лайн Груп», строком дії з 26.04.2011 по 26.04.2014 року.

Проаналізувавши подані Позивачем документи, колегія суддів звертає увагу, що відповідно даних актів приймання виконаних будівельних робіт та підсумкових відомостей ресурсів сумарні витрати трудових ресурсів субпідрядника становлять: 12 070,28 людино-годин - кошторисна вартість, 10 519,72 людино-годин - фактична вартість.

При цьому, за даними звіту про нарахування єдиного внеску за серпень 2014 року кількість працівників на ТОВ «Леда Лайн Груп» становила 4 особи. Тобто, при розрахунку заробітної плати при нормованому робочому часі (8-годинному робочому дні) і 22 робочих днях в місяць отримуємо 176 людино-годин на одного працівника. Таким чином, задекларована чисельність працівників субпідрядника (4 особи) не відповідає відомостям про фактично використані трудові ресурси (більше 50-ти працівників) при будівництві об'єкта за даними актів форми КБ-2в.

Відомості щодо залучення субпідрядником додаткових трудових ресурсів відповідної кваліфікації у вигляді письмового переліку всіх працівників ТОВ «Леда Лайн Груп», задіяних при виконанні підрядних робіт; відомості ТОВ «Леда Лайн Груп» про призначення уповноваженого представника субпідрядника, даних ТОВ «Леда Лайн Груп» щодо призначення особи відповідальної за охорону праці на об'єктах, що згідно п. 9.5 ст. 9 договорів субпідряду мали передаватися генеральному підряднику (Позивачу) до початку виконання підрядних робіт, в матеріалах справи відсутні та Позивачем не надані.

В матеріалах справи відсутні та Позивачем не надані копії актів здавання виробничої документації, актів закінчення робіт, документальних доказів обміну між генеральним підрядником та субпідрядником проектною, тендерною та робочою документацією в ході виконання будівельних робіт (зокрема, у вигляді актів приймання-передачі), документів, що засвідчують кваліфікацію та допуск працівників субпідрядника до робіт підвищеної небезпеки (наявність таких документів у генерального підрядника передбачена умовами ст.7 і 9 договорів субпідряду).

Документально не підтверджений факт оприбуткування в бухгалтерському обліку товарно-матеріальних цінностей (будівельних матеріалів) за видатковими накладними субпідрядника, проведення повного розрахунку за результатами підрядних робіт за серпень 2014 року та/або обліку в бухгалтерському обліку сум кредиторської заборгованості перед субпідрядником.

Посилання апелянта на використання результатів придбаних робіт у своїй господарський діяльності, а саме у межах виконання договору генерального підряду від 25.03.2011 року із замовником ТОВ «Інвестіо», спростовується відсутністю у матеріалах справи доказів погодження замовником будівництва кандидатури субпідрядника - ТОВ «Леда Лайн Груп» в порядку встановленому ст.6 цього договору (зокрема, копій рішень тендерного комітету, заявок генерального підрядника на залучення субпідрядника та/або письмової інформації про субпідрядника, його кваліфікацію, наявні дозвільні документи та пропоновану вартість робіт, що мали надаватися отсаннім до тендерного комітету).

Крім того, посилання апелянта на пункт 6.3 додатка VIII до договору генерального підряду на будівництво від 25 березня 2011 року, спростовується змістом цього пункту, а саме, вказаним пунктом передбачено, що у випадку термінової необхідності виконання певних робіт або робіт невеликих об'ємів, за пропозицією Генерального підрядника Замовник може прийняти рішення щодо укладання договору без проведення Тендера, проте, це попередньо повинно бути узгоджено з членами Тендерного комітету, які є представниками Замовника.

Таким чином, за відсутності факту придбання послуг (робіт), відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу операційних витрат податку на прибуток, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, первинні документи не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності Позивача, а лише фіксують господарські операцій з вищезазначеним контрагентам.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що відсутні належні докази про те, що здійснені Позивачем господарські операції з контрагентом мають реальний характер, а отримані послуги (роботи) використані в межах господарської діяльності.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що контролюючим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення і підстави для його скасування відсутні.

Рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фамед Україна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 03 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.