Рішення

від 23.09.2016 по справі 906/82/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" вересня 2016 р. Справа № 906/82/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання : Гребеннікової Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.01.16р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 2015/2602 від 26.02.15р.,

від третьої особи-1 (ТОВ "Голден Грейн") не прибув;

від третьої особи-2 (ТОВ "ПКФ" Орбіта") не прибув.

В засіданні суду 19.09.16р. оголошувалась перерва до 14:30 год. 23.09.16р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" ( м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир ессет пропертиз" (м. Житомир)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" (м. Дніпропетровськ)

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Орбіта" (м. Дніпропетровськ)

про витребування майна, визнання права власності (в редакції заяви від 23.03.15р.)

21 січня 2015року Публічне акціонерне товариство "Житомирський комбінат хлібопродуктів" звернулось з позовом про витребування на свою користь з чужого незаконного володіння ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз" та визнання за позивачем права власності на цілісні майнові комплекси (згідно переліку майна, які вони містять), що знаходяться за адресами: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний 3-а та вул.Перемоги 84, а також в с.Кодня Житомирського району Житомирської області, вул. Гагаріна 2.

Крім того, позивач просив суд скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області про реєстрацію права власності за ТОВ "Голден Грейн" та ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз" на вказані цілісні майнові комплекси.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.01.15 року порушено провадження у справі № 906/82/15 за позовом ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" (далі - позивач) до ТзОВ "Житомир Ессет Пропертиз" (далі - відповідач 1) та Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області (далі - відповідач 2) про витребування майна, визнання права власності та скасування рішень державного реєстратора, залучено до участі у справі а якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТзОВ "Голден Грейн".

Заявою, яка надійшла на адресу господарського суду 23.02.15р., позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати за ним право власності на цілісні майнові комплекси (згідно переліку майна, які вони містять), що знаходяться за адресами: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний 3-а; м.Житомир, вул. Перемоги 84, с.Кодня Житомирського району Житомирської області, вул.Гагаріна 2, а також просив витребувати їх на свою користь з чужого незаконного володіння ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз". В решті позовні вимоги позивач залишив без змін.

Заявою, яка надійшла на адресу господарського суду 23.03.15р., позивач зменшив розмір позовних вимог, просив визнати за ним право власності на цілісні майнові комплекси (далі - ЦМК), які знаходяться за адресами: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний 3-а, площею 16015,80 кв.м.; м. Житомир, вул. Перемоги 84, площею 17533,00 кв.м. та рухоме майно цих ЦМК згідно відповідних переліків, а також просив витребувати вказані ЦМК та відповідне ним рухоме майно, згідно переліків, на свою користь з чужого незаконного володіння ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз".

23.02.15 року до господарського суду Житомирської області позивач по справі звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на цілісні майнові комплекси, які належать відповідачу 1 та знаходяться за адресами: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний 3-а; м. Житомир, вул. Перемоги 84; с. Кодня Житомирського району Житомирської області, вул. Гагаріна 2. Позивачем щодо кожного цілісного майнового комплексу зазначений перелік майна, з якого він складається.

25.02.15 року позивач на адресу суду першої інстанції надіслав уточнення до заяви про забезпечення позову, відповідно до яких останній просив накласти арешт на цілісні майнові комплекси, які зареєстровані за відповідачем 1 та знаходяться за адресами: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний 3-а та м. Житомир, вул. Перемоги 84.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.02.2015 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на цілісні майнові комплекси, що належать ТзОВ "Житомир Ессет Пропертиз" (10001, м. Житомир, провулок 2-й Іподромний 3-а, ідентифікаційний код 39531077) на праві власності, а саме на: - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний 3-а; - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги 84 до набрання рішенням суду законної сили.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.04.2015року ухвалу господарського суду Житомирської області від 26.02.2015 року про забезпечення позову залишено без змін.

Окрім того, 05.03.2015 року ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз" звернулось до суду першої інстанції із зустрічним позовом від 04.03.2015 року, в якому просило визнати за останнім право власності на спірне нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс за адресою: м. Житомир, пров. 2-й Іподромний, буд.3а, загальною площею 16015,8 кв.м. та цілісний майновий комплекс за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, буд.84, загальною площею 17533 кв.м.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.03.2015 року у прийнятті зустрічного позову відмовлено. Повернуто відповідачу 1 зустрічний позов від 04.03.15 року з доданими до нього документами із залишенням у справі копії останнього.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 р. ухвалу господарського суду Житомирської області від 05.03.2015 року залишено без змін.

Представником позивача в судовому засіданні було подано заяву від 30.03.15р. про відмову ід позовних вимог до реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.03.2015 року провадження у справі в частині позовних вимог до Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області щодо скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області про реєстрацію права власності за ТОВ "Голден Грейн" та ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз" на цілісні майнові комплекси за адресами: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний 3-а та по вул.Перемоги 84; с.Кодня Житомирського району Житомирської області, вул. Гагаріна 2 припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.04.15 р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.08.2015 :

- визнано за ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" право власності на: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний 3-а, площею 16015,80 кв.м. (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 515107218101) та рухоме майно; цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги 84, площею - 17533,00 кв.м. (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 515171918101).

- витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз" на користь ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" наступне майно: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Житомир, провулок 2-й Іподромний 3-а, площею 16015,80 кв.м. (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 515107218101) та рухоме майно; цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги 84, площею - 17533,00 кв.м. (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 515171918101).

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2015р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.08.15р. та рішення Господарського суду Житомирської області від 06.04.15р. скасовано, оскільки:

- судами не врахований п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними";

- судами не встановлювались обставини, пов'язані із проведенням реституції на виконання судового рішення господарського суду м. Києва від 09.04.14р., що унеможливлює з'ясування настання певних правових наслідків для сторін та інших учасників спору, в тому числі можливості проведення повторного продажу майна з публічних торгів та виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26.04.2007р., що не відповідає п. 30 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав";

- судами не з'ясовувались обставини пов'язані із тим, що відповідач та треті особи сумнівалися у належності майна позивачеві, або у певний спосіб не визнавали за ним права здійснювати правомочності власника такого майна, а позивач не міг реалізувати свої правомочності в зв'язку з наявністю щодо цього майна сумнівів та претензій третіх осіб, що є обов'язковим для обраного способу захисту права власності на підставі ст. 392 ЦК України.

При цьому, Вищий господарський суд України вказав, що при новому розгляді справи судом:

- мають бути досліджені обставини вибуття майна з володіння власника, в тому числі чи мала особа право на відчуження спірного майна, чи діяла зазначена особа в межах чинного законодавства та наданих повноважень, та в залежності від цього правильно застосована ст. 388 ЦК України;

- врахувати висновки Верховного Суду України у подібних правовідносинах згідно ст.111-16 ГПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2015р. справу №906/82/15 передано для нового розгляду судді Машевській О.П.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.11.2015 справу № 906/82/15 прийнято до провадження на новий розгляд, вжито заходів по підготовці справи до розгляду.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 15.01.2016 у справі № 906/82/15 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено - Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Іншою ухвалою господарського суду Житомирської області від 15.01.2016 № 906/82/15 провадження у даній справі зупинено на час проведення судової експертизи.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2016р. скасовано ухвалу господарського суду Житомирської області від 15.01.2016 року про призначення судової будівельно-технічної експертизи зі справи № 906/82/15 та ухвалу господарського суду Житомирської області від 15.01.2016 року про зупинення провадження зі справи № 906/82/15.

Постановлено справу № 906/82/15 передати на розгляд господарського суду Житомирської області.

Житомирське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз листом від 04.05.2016р. № 53/16-25/465-16 повідомило господарський суд Житомирської області про залишення без виконання ухвали господарського суду Житомирської області від 15.01.2016 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи та закриття експертного провадження № 53/16-25 , з посиланням на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2016р.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.16р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2016р. залишено без змін.

22 липня 2016р. справа №906/82/15 надійшла до господарського суду Житомирської області.

Відповідно підп. 2.3.43 п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого ОСОБА_3 суддів України від 02 квітня 2015р. за №25 в редакції Рішення ОСОБА_3 суддів України від 03.03.2016р. №21 , судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.

Справу №906/82/15 передано для подальшого розгляду головуючим суддею Машевською О.П.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.07.2016 провадження у справі № 906/82/15 поновлено на підставі ч.4 статті 79 ГПК України з 19.09.2016р.

На підставі ст. 65 ГПК України до матеріалів справи зі справи-замінника долучено витребувану довідку за № 130/01-16 від 16.02.2016р. приватного нотаріуса ОСОБА_4 з додатками.

В засіданні суду 19.09.2016р. представник позивача наполягав на задоволення позову. Представник відповідача заявленим клопотанням за № 1909/16-2 від 19.09.16р. повторно просила призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу з підстав, у ньому викладених.

В засіданні суду 23.09.16р. представник позивача подав письмові заперечення проти заявленого клопотання , у яких наголошує на відсутності потреби у спеціальних знаннях судового експерта у галузі будівництва для вирішення спору по суті права.

Суд ухвалив відхилити повторне клопотання відповідача про проведення у справі судової будівельно-технічної експертизи, оскільки для вирішення питання права власності не потрібні спеціальні знання, і експертиза не впливає на законність чи не законність факту переходу права власності.

В засіданні суду 23.09.16р. оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду про відмову у позові.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи,

ВСТАНОВИВ:

На підставі свідоцтв про право власності від 26.04.06р. та від 30.01.07р. Відкритому акціонерному товариству "Житомирський комбінат хлібопродуктів", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Житомирський комбінат хлібопродуктів" (п.1.1 Статуту)(т.1, а.с. 97) належали в цілому на праві власності цілісні майнові комплекси за адресами у м. Житомирі: вул. Перемоги 84 та провулок 2-й Іподромний 3-а (т.1, а.с. 104,105 ).

ОСОБА_3 Богунського районного суду м. Житомира від 26.04.07р. у справі № 2-п-2097/07 стягнуто у солідарному порядку, у тому числі і з ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" на користь ВАТ "Житомирхліб" 18875640,54 грн. боргу (т.2, а.с. 130,131).

На примусове виконання цього рішення суду був виданий виконавчий лист № 2-П-2097/07, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 4065009.

22.05. 2009 року Богунським районним судом м. Житомира у справі № 2-2059/09 було прийнято нове рішення про стягнення у солідарному порядку, у тому числі і з ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" на користь ВАТ "Житомирхліб" 14614980,97грн боргу, оскільки борг перед стягувачем зменшився (т. 4, а.с. 24).

27.10.2009року Відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження № 15781700 на підставі виконавчого листа Богунського районного суду м. Житомира № 2-2059/09 від 12.10.2009року про солідарне стягнення у тому числі і з ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" на користь ВАТ "Житомирхліб" 14614980,97 грн. боргу ( т.1, а.с. 191).

В межах ВП № 15781700 були складені акти опису й арешту майна 11.12.09 року щодо арешту нерухомого та рухомого майна позивача ( т.1, а.с. 193-207).

28.04.2010р., з метою примусового виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22.05.2009 року у справі №№ 2-2059/09 , було проведено прилюдні торги з продажу належних позивачу цілісних майнових комплексів (далі - ЦМК) за адресами в м. Житомирі: провулок 2-й Іподромний 3-а та вул. Перемоги 84 (т.1, а.с. 208-215).

27.05.2010року складено акт № 1073/11 державного виконавця про проведення прилюдних торгів про те, що цілісний майновий комплекс у складі нерухомого майна - об'єктів промислового значення загальною площею комплексу 16015,8 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 160061 та рухомого майна згідно з додатком №1 до цього Акту, що знаходиться за адресою м. Житомир, пров.2-й Іподромний,3-а продано переможцю торгів ТОВ "Голден Грейн" (м. Дніпропетровськ) ( т.1, а.с. 136).

21.11.2011року складено акт № 1-001/10 державного виконавця про проведення прилюдних торгів про те, що цілісний майновий комплекс у складі нерухомого майна - загальною площею комплексу 17533,0 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 2781202 та рухомого майна згідно з додатком №1 до цього Акту, що знаходиться за адресою м. Житомир, вул.Перемоги,84 продано переможцю торгів ТОВ "Голден Грейн" (м. Дніпропетровськ) ( т.1, а.с. 143).

ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів", не погоджуючись з проведеними прилюдними торгами, оскаржило їх до господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.03.14р. у справі № 5011-32/14782-2012 забезпечено позов шляхом заборони ТОВ "Голден Грейн" (переможцю торгів) вчиняти будь-які дії щодо оформлення права власності на цілісні майнові комплекси , так і дії щодо їх відчуження , зокрема, укладати договори поруки іпотеки, застави , купівлі-продажу, дарування вищезазначеного майна та інші договори, предметом яких є відчуження майна ( т. 1, а.с. 46).

Рішенням господарського суду м. Києва від 09.04.14р. у справі № 5011-32/14782-2012 позов ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" задоволено, визнано недійсними прилюдні торги з реалізації спірних ЦМК, оскільки суд дійшов висновку, що під час підготовки до проведення прилюдних торгів були порушені вимоги закону (т.1, а.с. 43-55).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.14р. рішення суду першої інстанції від 09.04.14р. у справі № 5011-32/14782-2012 скасовано, в позові ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" у визнанні прилюдних торгів недійсними - відмовлено (т.2, а. с. 132-137).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.11.14р. у справі № 5011-32/14782-2012 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду м. Києва від 03.03.2014р. у цій справі шляхом заборони ТОВ "Голден Грейн" (переможцю торгів) вчиняти будь-які дії щодо оформлення права власності на цілісні майнові комплекси , так і дії щодо їх відчуження , зокрема, укладати договори поруки іпотеки, застави , купівлі-продажу, дарування вищезазначеного майна та інші договори, предметом яких є відчуження майна (т.6 , а.с. 158).

01 грудня 2014року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 відповідно до статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акта № 1073/11 від 27.05.10р. ТОВ "Голден Грейн" було видано Свідоцтво про те, що товариству належить на праві власності цілісний майновий комплекс у складі нерухомого майна - об'єктів промислового значення загальною площею комплексу 16015,8 кв.м, реєстраційний номер нерухомого майна 160061, що знаходиться за адресою м. Житомир, пров.2-й Іподромний,3-а , придбаний за 3670000,00 грн та раніше належав позивачу ( т.1, а.с. 216).

01 грудня 2014року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "Голден Грейн" на цілісний майновий комплекс загальною площею комплексу 16015,8 кв.м за адресою м. Житомир, пров.2-й Іподромний,3-а , з присвоєнням нового реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна - 515107218101 ( т.1, а.с. 217).

01 грудня 2014року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 відповідно до статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акта № 1-001/10 від 21.11.11р. ТОВ "Голден Грейн" було видано Свідоцтво про те, що товариству належить на праві власності цілісний майновий комплекс загальною площею комплексу 17533,0 кв. м, реєстраційний номер нерухомого майна 2781202 , що знаходиться за адресою м. Житомир, вул.Перемоги,84 , придбаний за 986877,75 грн та раніше належав позивачу ( т.1, а. с. 219).

01 грудня 2014року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "Голден Грейн" на цілісний майновий комплекс загальною площею комплексу 17533,0 кв. м, що знаходиться за адресою м. Житомир, вул.Перемоги,84, з присвоєнням нового реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна - 515171918101 ( т.1, а.с. 220).

11 грудня 2014р. між ТОВ "Голден Грейн" ( як продавець) та ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз" (як покупець) укладено договір купівлі - продажу від 11.12.14р., відповідно до якого продавець продав покупцю спірні цілісні майнові комплекси за адресами у м. Житомирі: провулок 2-й Іподромний 3-а та вул. Перемоги 84 (т.2, а. с. 31, 61).

Про продаж рухомого майна у цих договорах не йдеться.

11 грудня 2014р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз" на спірні цілісні майнові комплекси за адресами у м. Житомирі: провулок 2-й Іподромний 3-а та вул. Перемоги 84 ( т.1, а.с. 246 - 252).

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.14р. у справі № 5011-32/14782-2012 скасовано постанову апеляційної інстанції від 16.10.14р. в частині відмови в позові ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" та залишено в силі рішення першої інстанції від 09.04.14р. на підставі статті 111-9 ГПК України (т.1, а.с.56-61).

Позивач, посилаючись на норми ст. 41 Конституції України, ст.ст.16, 216, 316, 317, 321, 328, 330, 387, 388, 392 Цивільного кодексу України, стверджує, що оскільки прилюдні торги були визнані судом недійсними, але реалізоване майно знаходиться у володінні відповідача та за ним же зареєстровано право власності на зазначені цілісні майнові комплекси, то дієвими і повними способами захисту порушеного права позивача є визнання права власності на майно на підставі ст. 392 ЦК України та застосування віндикації, що передбачена п.3 ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України. При цьому, предметом позову про визнання права власності та витребування майна є також і визначене у позові рухоме майно.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що на момент укладання договору купівлі-продажу від 11 грудня 2014 року ТОВ В«Житомир Ессет ПропертизВ» не знало та не могло знати про відсутність у ТОВ В«Голден ГрейнВ» прав на відчуження спірного майна, оскільки наявність такого права в нього була підтверджена відповідними правовстановлюючими документами. Спірне майно було придбане за дійсним відплатним правочином. Відповідачем повністю проведений розрахунок за придбане майно, що підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідач вважає, що жодних доказів, які б спростовували добросовісність набуття ТОВ В«Житомир Ессет ПропертизВ» спірного майна позивачем не надано, тому В» відповідно до ст.388 Цивільного кодексу України товариство є добросовісним набувачем спірного майна, яке було придбане ним за відплатним договором.

Стверджує, що майно у позивача було вилучене державною виконавчою службою правомірно на підставах, визначених Законом України В«Про виконавче провадженняВ» , які на даний час не відпали (рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22.05.2009р., на виконання якого було звернено стягнення не скасоване, виконавче провадження не закрите.

Відтак, доводи позивача про те, що він втратив володіння майно поза межами власної волі, вважає недоведеними, безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи.

Стверджує, що відсутні визначені ст.388 Цивільного кодексу України підстави для витребування у ТОВ В«Житомир Ессет ПропертизВ» спірного майна, а тому, з огляду на ст.330 Цивільного кодексу України, ТОВ В«Житомир Ессет ПропертизВ» є таким, що набуло право власності на спірне нерухоме майно 11 грудня 2014 року.

Вважає, що при застосуванні до спірних правовідносин висновків Верховного суду України має враховуватись, що зроблені вони у спорі про витребування майна безпосередньо у особи, яка була покупцем майна з прилюдних торгів. Саме стосовно таких набувачів майна, Верховний суд України дійшов цілком правомірного та обґрунтованого висновку, що вони не є добросовісними набувачами майна в розумінні ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України, в яких це майно не може бути витребуване.

При обґрунтуванні відзиву відповідач посилається на норми ст.ст.12, 182, 204, 328, 330, 334, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 32, 52 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ПАТ В«Житомирський комбінат хлібопродуктівВ» у повному обсязі.

Дослідивши подані учасниками судового процесу докази на підтвердження своїх вимог та заперечень за правилами ст. ст. 4-7, 33 та 43 ГПК України, оцінивши їх доводи по суті законодавчого регулювання спору, виконуючи обов'язкові вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 06.10.2015 року, враховуючи правові позиції Верховного Суду України з питань усунення розбіжностей у застосуванні норм ст.ст. 330, 388 та 392 ЦК України на підставі ст. 111-28 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку відмовити у позові , виходячи з наступного.

Позов Комбінату про визнання за ним права власності на ЦМК (№ 515107218101) та рухоме майно, а також на ЦМК (№ 515171918101) та рухоме майно, вчинений до Товариства на підставі ст. 392 ЦК України задоволенню не підлягає , оскільки такий спосіб захисту права власності станом на дату звернення до суду - 21.01.15р., не є належним, оскільки:

- можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України; у всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України);

- стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності ( постанова ВСУ від 14.09.2016 р. у цивільній справі № 6-1219цс, № в реєстрі НОМЕР_1 );

- позов про визнання права власності на майно (стаття 392 ЦК України) є належним способом захисту, якщо позивач вимагає залишення у нього майна, відчуженого третьою особою за договором, учасником якого він не був, і це майно ще не вибуло з його володіння ( постанова ВСУ від 25.06.14р. у цивільній справі № 6-67цс14 , № в реєстрі 39589417);

- якщо позивач вимагає повернення майна відчуженого третіми особами за договором, учасником якого позивач не був, належним способом захисту є витребування майна від нинішнього його володільця шляхом віндикації (статті 387, 388 ЦК України) ( постанова ВСУ від 25.06.14р. у цивільній справі № 6-67цс14 , № в реєстрі 39589417).

Доводи Комбінату про юридичну необхідність позову про визнання права власності на нерухоме майно лише в якості підстави для проведення державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав не заслуговують на увагу, оскільки визначаючись із способами захисту свого права власності у січні 2015року, позивач не врахував чинну редакцію п.5 ч.1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV про те, що підставою для державної реєстрації прав є рішення судів, що набрали законної сили, тобто без конкретної вимоги щодо їх резолютивної частини ( далі - Закон № 1952-IV ).

Окрім того, позивач залишив поза увагою надані Верховним Судом України в абз. 5 п. 11 Постанови від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" та Вищим господарським Судом України у п. 2.6 Постанови від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснення про те, що рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації ( далі - Постанова ВСУ № 9 та Постанова ВГСУ № 11).

Позов Комбінату про витребування ЦМК (№ 515107218101) та рухомого майна, а також ЦМК (№ 515171918101) та рухомого майна, вчинений до Товариства на підставі п.3 ч.1 статті 388 ЦК України задоволенню не підлягає , оскільки:

- посилаючись у позові на статтю 388 ЦК України "Право власника на витребування майна від добросовісного набувача", позивач, тим самим, визнав відповідача добросовісним набувачем;

- право власника витребувати своє майно у добросовісного набувача ( особи , яка не знала і не могла знати, що придбала майно за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати) захищається за правилом п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України , у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом;

- таким чином, право за застосування п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України належить як безпосередньо власнику майна, так і особі , якій він передав майно у володіння , та виникає це право у разі вибуття майна не з їхньої волі , оскільки за загальним правилом ст. 658 ЦК України, право продажу майна належить його власникові та здійснюється , за загальним правилом, за правочином, вчиненим у відповідності його внутрішній волі (ч.2 ст. 203 ЦК України);

- в свою чергу, вибуття майна власника не з його волі іншим шляхом за законом вважається правомірним , зокрема, у разі примусового його продажу ( ст. 658 ЦК України) на прилюдних торгах (аукціоні )( ст. 650 ЦК України) , де здійснюється перехід права власності на майно боржника , на яке звернено стягнення , до покупця - учасника прилюдних торгів;

- саме тому частина 2 ст. 388 ЦК України містить заборону витребування майна у добросовісного набувача, якщо це майно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень, тобто з дотриманням вимог закону при виконанні судових рішень;

- одночасно із цим слід розуміти, що ч. 2 ст. 388 ЦК України в якості добросовісного набувача розглядає виключно переможця аукціону ( торгів) з примусового продажу майна власника - боржника у виконавчому провадженні;

- оскільки примусовий продаж майна власника - боржника здійснює орган державної виконавчої служби ( або за його дорученням організатор аукціону) як продавець, то право власника на розпорядження своїм майном не діє, а відтак його внутрішня воля на такий продаж втрачає юридичне значення, іншими словами, ігнорується правом;

- в свою чергу, у разі порушення органом державної виконавчої служби ( або організатором аукціону) встановленого законом порядку примусового продажу майна власника - боржника , останній вправі оспорювати правочин, що відбувся між продавцем майна (орган державної виконавчої служби або організатор аукціону) та покупцем майна (переможець аукціону, торгів) , а також вимагати застосування наслідків його недійсності у формі двосторонньої реституції як заінтересована особа на підставі ч. 1 ст. 203 та ч.3 ст. 215 ЦК України ( постанова ВСУ від 13.02.13р. у цивільній справі №6-174цс, № в реєстрі НОМЕР_2; постанова ВСУ від 18.11.15р. у цивільній справі 6-1884цс15 , № в реєстрі 53660468);

- за загальним правилом, прилюдні торги (аукціон) з примусового продажу майна власника-боржника визнаються недійсними з підстави ч.1 ст. 203 ЦК України , оскільки чинним законодавством передбачені певні правила їх проведення: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки , проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів ( постанова ВСУ від 24.10.12р. у цивільній справі 6-116цс12, № в реєстрі 27226081);

- таким чином, визначені у Законі України "Про виконавче провадження" та інших нормативно-правових актах, які безпосередньо регулюють правила проведення прилюдних торгів права боржника на всіх стадіях примусового продажу свого майна, є виключно процесуальними (процедурними), а не речово-правовими;

- оспорювання боржником прилюдних торгів як правочину з підстави ч.2 ст. 203 ЦК України може мати місце лише у разі, коли продавцем його майна виступив не той орган державної виконавчої служби за правилами підвідомчості виконавчого провадження ; визнання прилюдних торгів недійсними за правилом ч.2 ст. 203 ЦК України може свідчити виключно про дефект волі продавця, але не боржника ;

- в свою чергу, продаж майна на торгах (аукціоні), проведених з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством, виключає також можливість визнання переможця торгів (аукціону) добросовісним набувачем відповідного майна (абз. 3 п. 2.15 Постанови ВГСУ №11, постанова Верховного Суду України від 3 жовтня 2011р. у справі N3-98гс11);

- оскільки переможець торгів (аукціону) внаслідок недійсності торгів не вважається добросовісним набувачем майна боржника, правило ч.2 ст.388 ЦК України, в такому разі, не діє (постанова Верховного Суду України від 3 жовтня 2011р. у справі N3-98гс11);

- саме тому, усуваючи розбіжності у застосуванні ч. 2 ст. 388 ЦК України, Верховний Суд України виклав правову позицію про те, що власник майна може витребувати це майно в особи, яка його придбала , тобто, у переможця торгів (аукціону);

- станом на 03.10.11року Верховний Суд України підтримував правову позицію про те, що власник майна як боржник у виконавчому провадженні вправі витребувати своє майно від переможця торгів (аукціону), оскільки останній не є добросовісним набувачем за недійсними прилюдними торгами (аукціоном);

- разом з тим, слід мати на увазі, що правова позиція Верховного Суду України станом на 03.10.11р. ґрунтувалась на фактичних обставинах спору між такими суб'єктами як власник майна (боржник у виконавчому провадженні) та переможець торгів , визнаних в судовому порядку недійсними;

- більше того, про право боржника як власника майна посилатись саме на правило п.3 ч.1 статті 388 ЦК України, правова позиція Верховним Судом України станом на 03.10.11р. не викладалась;

- в подальшому, а саме станом на 24.10.2012року, Верховний Суд України вперше виклав правову позицію про те, що прилюдні торги (аукціон) - це правочин;

- з наведеного слідує, що боржник не вправі вчиняти до переможця аукціону віндикаційний позов з підстави п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України, попри те, що останній втрачає титул добросовісного набувача, оскільки для віндикації обов'язковим є , по-перше, наявність у власника майна права на внутрішню волю та її зовнішнє волевиявлення у формі правочину, однак у виконавчому провадженні боржник такого права немає, по-друге, власник майна та особа, яка придбала його майно не повинні перебувати між собою у зобов'язальних відносинах, тоді як виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином ( постанова ВСУ від 29.06.2016р. у цивільній справі № 6-370цс16, № в реєстрі 58736540);

- у будь-якому разі позов боржника про визнання прилюдних торгів (аукціону) недійсними з підстав ч. ч. 1 та 2 ст. 203 ЦК України, є зобов'язально-правовим, а не речово-правовим;

- в свою чергу, позов боржника про визнання прилюдних торгів (аукціону) недійсними, вчинений до продавця (органу державної виконавчої служби) та покупця (переможця торгів, аукціону), повинен мати легітимну мету, а саме бути спрямованим на повторний продаж майна у виконавчому провадженні з дотриманням встановленого порядку;

- оспорювання торгів не призводить до звільнення боржника від боргу, тому якщо боржник прагне шляхом позову повернути собі майно, вилучене державним виконавцем, тим самим, він не тільки прагне анулювати торги, але й саме виконавче провадження; в такому разі позов боржника вважатиметься вчиненим з нелегітимною метою, і повинен оцінюватись судом через категорію "зловживання правом" ( ч.3 ст. 13 та ч.3 ст. 16 ЦК України);

- до прикладу, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними; головна умова, яка провинна бути встановлена судом, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними (постанова ВСУ від 18.11.15р. у цивільній справі 6-1884цс15 , № в реєстрі 53660468);

- позов боржника, вчинений з легітимною метою, буде ефективним у разі одночасного заявлення вимог про застосування двосторонньої реституції , коли покупець (переможець торгів, аукціону) поверне майно продавцю (органу державної виконавчої служби) , а продавець, відповідно, поверне сплачені за нього кошти;

- у зв'язку з цим, правове значення має визначення моменту переходу права власності на майно, яке реалізоване з прилюдних торгів, до покупця (переможця прилюдних торгів); так, складений державним виконавцем ( організатором аукціону) акт про проведені прилюдні торги (аукціон) , затверджений начальником відповідного органу державної виконавчої служби, є підставою видачі нотаріусом переможцю торгів свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів ( п. 5 ч.1 ст. 34 Закону України "Про нотаріат"); видача нотаріусом свідоцтва є посвідченням факту придбання переможцем зазначеного у документі майна (як рухомого, так і нерухомого), придбаного з прилюдних торгів (аукціону); свідоцтво , видане на нерухоме майно, є також підставою для державної реєстрації права власності переможця торгів ( п.6 ч.1 ст. 19 Закону № 1952-IV ); право власності переможця торгів на нерухоме майно, виникає з дня державної реєстрації відповідно до закону ( ч.4 ст. 334 ЦК України); право власності переможця торгів на рухоме майно, виникає в момент його передання державним виконавцем ( ч.1 ст. 334 ЦК України);

- таким чином, боржник зберігає право власності на своє майно до моменту переходу права власності на нього до покупця (переможця прилюдних торгів, аукціону); цей висновок додатково спростовує правомірність віндикації боржником свого майна у переможця торгів (аукціону), якщо де-юре таке майно вважається таким, що не вибуло з володіння власника;

- в свою чергу, позов боржника про визнання прилюдних торгів недійсними із вимогою застосування двосторонньої реституції, не обмежує покупця ( переможця торгів, аукціону) у праві набути придбане нерухоме майно з торгів у власність в порядку, встановленому Законом № 1952-IV (у разі відсутності встановленої судом заборони на проведення відповідної реєстраційної дії) та рухоме майно - в порядку ч.1 ст. 334 ЦК України (у разі відсутності встановленої судом заборони на його передачу) , оскільки до вступу рішення суду в законну силу діятиме правило статті 204 ЦК України про презумпцію правомірності правочину;

- окрім того, відсутність встановленої судом заборони покупцю (переможцю прилюдних торгів, аукціону) відчужувати придбане з торгів майно третім особам, допускає формально-юридичну можливість вчинення такого правочину;

- у випадку відчуження покупцем (переможцем прилюдних торгів, аукціону) за відплатним договором майна боржника, придбаного на прилюдних торгах, визнаних в судовому порядку недійсними, він втрачає юридично статус добросовісного набувача за правилом ч.2 ст. 388 ЦК України та набуває статусу особи, яка не мала права його відчужувати за правилом ч.1 цієї статті Кодексу;

- таким чином, за правилом ч.1 ст. 388 ЦК України, власником майна буде боржник у виконавчому провадженні, добросовісним набувачем - третя особа , яка його придбала за відплатним договором у переможця торгів, аукціону, визнаних в судовому порядку недійсними , а останній , відповідно, особою, яка не мала права відчужувати майно власника;

- в свою чергу, добросовісність набувача майна в силу ч. 5 статті 12 ЦК України презюмується, а стаття 330 цього Кодексу розміщена в главі 24 ЦК України " Набуття права власності" допускає витребування власником майна у добросовісного набувача лише у разі якщо, це майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом;

- у разі встановлення , що відповідач є добросовісним набувачем, суд встановлює, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судового рішення ( постанова ВСУ від 17.12.2014 у цивільній справі № 6-140цс14 , № в реєстрі 42576425);

- як вже судом мотивовано, боржник у виконавчому провадженні, немає права волі на розпорядження своїм майном, тому правило п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України на нього не поширюється;

- окрім того, у спорі про витребування майна в добросовісного набувача в порядку п. 3 ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України, юридичне значення має також те, чи вибуло спірне майно з володіння власника за наявності на це згоди законного розпорядника вказаного майна ( постанова ВСУ від 28.03.2011 р. у господарській справі № 3-17гс1, № в реєстрі 14758921);

- у виконавчому провадженні законним розпорядником майна боржника є відповідний орган державної виконавчої служби; тому наявність у діях органу державної виконавчої служби волі на передачу майна переможцю торгів (аукціону) унеможливлює витребування цього майна у добросовісного набувача, придбаного за відплатним договором у переможця торгів (аукціону);

- в свою чергу, під час розгляду спорів про витребування майна встановленню підлягають також юридичні факти про те, чи є відповідач добросовісним набувачем за такими критеріями: по-перше, чи придбав він майно у переможця торгів (аукціону) за відплатним договором; по-друге, чи знав він або чи міг знати про те, що на момент вчинення правочину щодо придбання спірного майна його продавець (переможець торгів ( аукціону), не має права відчуження;

- так, відповідач визнається добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідав усім ознакам дійсності правочину; тому спростування права продавця (переможця торгів) на відчуження спірного майна після дати вчиненого правочину не впливає на добросовісність набувача;

- більше того, власник майна, як боржник у виконавчому провадженні, не вправі спростовувати добросовісність набувача тією обставиною, що під час вчинення правочину з переможцем торгів набувач повинен був засумніватися у його праві на відчуження майна, оскільки такої поведінки добросовісного набувача матеріальний закон не вимагає , тим більше, що добросовісний набувач участі у спорі щодо визнання прилюдних торгів недійсними не приймає;

- підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що власник майна, як боржник у виконавчому провадженні, не має суб'єктивного права на віндикаційний позов в порядку п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України, оскільки право продажу свого майна на стадії виконання судових рішень йому не належить; здійснюється таке право поза його волею органом державної виконавчої служби з метою захисту як приватних інтересів стягувачів, так і публічних інтересів, тобто інтересів держави у здійсненні, дотриманні й контролюванні процесу реалізації майна боржника на законних підставах в результаті звернення стягнення на його майно; власник майна, як боржник у виконавчому провадженні, вправі лише пред'являти позов про визнання прилюдних торгів недійсними та застосування їх наслідків.

Суд також встановив, що Комбінат не вимагав в судовому порядку проведення реституції на виконання судового рішення господарського суду м. Києва від 09.04.14р. для можливості проведення повторного продажу майна з публічних торгів, оскільки до 01.12.14р. вважав себе де-юре власником спірного нерухомого майна.

Суд також встановив відсутність будь-яких правочинів набуття Товариством права власності на спірне рухоме майно, що вказує про безпідставність позовних вимог в цій частині.

Окрім того, суд встановив, що рішення господарського суду м. Києва від 09.04.14р. у справі № 5011-32/14782-2012 у період після 09.04.14р. до 24.12.14р. не вважалось таким, що вступило в законну силу. З цих підстав, обставини про недійсність прилюдних торгів не є такими, що мають преюдиціальне значення для обставин (юридичних фактів) , що виникли у період з 01.12.14р. по 11.12.14р.

Все вищевикладене у сукупності є підставою для відмови у позові в цілому.

Щодо розподілу судового збору.

На підставі ч.5 ст. 49 ГПК України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 70 покладається на сторону у зв'язку з відмовою у позові.

Як роз'яснено у п. 4.4. Постанови ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідач за звернення з касаційною скаргою сплатив судовий збір в розмірі 36540,00 грн. ( квитанція № 6304048 від 21.08.15р.) ( а. с. 73, т. 3).

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2015р. рішення господарського суду Житомирської області від 06 квітня 2015р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05 серпня 2015р. у справі №906/82/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до вищевикладеного , сплачений відповідачем судовий збір за подання касаційної скарги підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст.ст. 4-3,4-7, 33,43, 49, 82-85 ГПК , господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" (10001, м. Житомир, провулок 2-й Іподромний, будинок 3-а, ідентифікаційний код 00954047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир Ессет Пропертиз" (10001, м. Житомир, провулок 2-й Іподромний, будинок 3-а, ідентифікаційний код 39531077) - 36540,00 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04 жовтня 2016р.

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - в справу

2 - позивачу (простою),

3 - відповідачу 1 за адресою: 10001, м. Житомир, пров.2-й Іподромний 3-а (простою),

4 - третій особі - ТОВ "Голден Грейн" (рек. з повід),

5 - третій особі - ТОВ "ПКФ "Орбіта" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного 2-а, кімн.39) (рек. з повід).