Ухвала

від 11.10.2016 по справі 4/949-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"11" жовтня 2016 р. Справа № 4/949-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

судді Огороднік К.М. ,

судді Тимошенко О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Хмельницької області від "22" вересня 2016 р. у справі № 4/949-10

за позовом Державного агенства резерву України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне товариство"

про зобов`язання повернути матеріальні цінності цукор-пісок в кількості 2 875 тонн та стягнення 17 988 782,45 грн. штрафних санкцій (скарга на дії ДВС)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.09.2016 року у справі №4/949-10 за позовом Державного агентства резерву України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне товариство" про зобов`язання повернути матеріальні цінності цукор-пісок в кількості 2 875 тонн та стягнення 17 988 782,45 грн. штрафних санкцій скаргу Державного агентства резерву України за вих.№3024/0/4-16 від 01.09.2016р. на дії органу Державної виконавчої служби задоволено частково.

Скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 20.07.2016р. (ВП № 51714304) про відмову у відкритті виконавчого провадження. В решті скаргу Державного агентства резерву України за вих.№3024/0/4-16 від 01.09.2016р. на дії органу Державної виконавчої служби відхилено.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Департамент державної виконавчої служби МЮУ звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Хмельницької області скасувати та прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні скарги Державного агенства резерву України відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження та підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.94 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Як вбачається, скаржником не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

При цьому, апелянт в апеляційній скарзі просить суд відстрочити сплату судового збору до винесення рішення у даній справі.

Згідно з ч.2 ст.44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майного стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майнивий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі (п.3.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 року № 7).

Відповідно до п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/2093/15 від 12.11.2015 року за змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними та допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (абз.2 п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

З вищевикладеного слідує, що скаржник, як заінтересована сторона, звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, повинен був належним чином обґрунтувати неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору, та на підтвердження цього надати належні та допустимі докази.

Натомість, скаржником не подано жодних доказів на підтвердження недостатності або відсутності коштів на його рахунках та не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють сплату судового збору.

Крім того, заявником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Враховуючи, що відстрочення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи та зважаючи, що ст.8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право, а не обов'язок суду щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 97 ч.1 п.3 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Департамента Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Хмельницької області від "22" вересня 2016 року у справі № 4/949-10 та додані до неї документи повернути скаржнику без розгляду.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 8 арк.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.