Постанова

від 07.12.2016 по справі 4/949-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"07" грудня 2016 р. Справа № 4/949-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Огороднік К.М. ,

суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Петрук О.В. ,

за участю представників сторін:

позивача- Михайлюк А.З. (довіреність №789/0/4-16 від 11.03.2016р.);

відповідача - не з'явився;

Департаменту ОСОБА_1 (довіреність №20-22/132/203-03 28.03.2016р.);

прокурора- Ковальчук І.Л. (посвідчення №031264 від 12.01.2015р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту Державної вико-навчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Хмельницької облас-ті від 22.09.2016р. у справі №4/949-10

за позовом Державного агентства резерву України м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне товариство»

с.Клубівка Ізяславського району Хмельницької області

про зобов'язання повернути матеріальні цінності - цукор-пісок в кількості 2 875 тонн

та стягнення 17 988 782 грн. 45 коп. штрафних санкцій,-

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового проце-су заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.09.2016р. у справі №4/949-10 (суддя Магера В.В.) частково задоволено заяву Позивача про поновлення строку пред'явлення на-казу до виконання за позовом Державного агентства резерву України (надалі в тексті - Державне агентство) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне товариство» (надалі в тексті - Товариство) про зобов'язання повернути матеріальні цінності, а саме: цукор-пісок в кількості 2875 тонн та стягнення 17 988 782 грн. 45 коп. штрафних санкцій.

При винесенні ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що виконання судового рішен-ня є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, а відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання спрямоване саме на захист прав заявника. При цьому, заз-начені заявником обставини є поважними та такими, що перешкоджають заявнику реалізувати своє право на судовий захист. Крім того, суд врахував, що Позивач неодноразово звертався до ор-ганів державної виконавчої служби щодо пред'явлення наказу до виконання, однак виконавчі про-вадження відкриті не були.(арк.матеріалів оскарження 37-39).

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі в тексті - Департамент ДВС) подав скаргу до Рівнен-ського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.09.2016р. у даній справі, прийняти нове судове рішення, яким відмо-вити у задоволенні заяви про поновлення строку пред'явлення наказу до виконання та розподі-лити судові витрати.(арк.матеріалів оскарження 82-83).

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Скаржник зазначає, що суд першої інстанції виніс ухва-лу за невірного застосування норм матеріального та процесуального права і неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до невірних висновків. На думку апелянта, суд не врахував, що дер-жавний виконавець діяв у межах закону відмовляючи у відкритті виконавчого провадження за да-ним наказом, оскільки він не містить заходів примусового виконання, які необхідно здійснити ви-конавцеві.(арк.матеріалів оскарження 83).

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 23.11.2016р. поновлено про-пущений строк, прийнято до провадження апеляційну скаргу Департаменту ДВС, справу призначе-но до слухання.(арк.матеріалів оскарження 80, 81).

Позивач не скористався своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 07.12.2016р. оголошувалася перерва для надан-ня можливості представнику Департаменту ДВС ознайомитися із матеріалами справи.(арк.матері-алів оскарження 109, 111).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 07.12.2016р. представник Департаменту ДВС підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та надав свої пояснення. Представник Державного агентства та Прокурор заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги та надали свої поя-снення, зауваживши, зокрема що виконавець з формальних причин відмовив у відкритті виконав-чого провадження за спірним наказом, що позбавляє Позивача права очікувати виконання су-дового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в призначене на 07.12.2016р. судове за-сідання, причини неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомле-ний у встановленому порядку.(арк.матеріалів оскарження 10-105) Проте, оскільки, ухвалою Рів-ненського апеляційного господарського суду у даній справі від 23.11.2016р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та з врахуванням 15-ти денного строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(арк.матеріалів ос-карження 80).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали оскарження, наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів оскарження, на виконання рішення суду у справі №4/949-10 від 31.07.2015р. видано наказ від 14.08.2015р. №4/949-10 відповідно до якого боржник-Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне товариство» зобов'язане повернути стягувачеві-Держав-ному агентству резерву України цукор-пісок в кількості 2 875 тонн вартістю 14 806 250,00 грн. Строк пред'явлення наказу до виконання - до 14.08.2016р.(арк.матеріалів оскарження 23).

Державне агентство направило наказ №4/949-10 на виконання до Відділу державної вико-навчої служби Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Однак, 25.01.2016р. державним виконавцем Департаменту ДВС винесено постанову про від-мову у відкритті виконавчого провадження, яку направлено стягувачу разом із оригіналом наказу №4/949-10 від 14.08.2015р. Підставою відмови виконавець зазначив відсутність в наказі будь-яких заходів примусового виконання.(арк.матеріалів оскарження 8, 9-10).

Державне агентство 26.02.2016р. звернулось до господарського суду Хмельницької області із заявою у даній справі про виправлення помилки у рішенні суду від 31.07.2015р., в задоволенні якої було відмовлено ухвалою від 09.03.2016р., судом повернуто стягувачу оригінал наказу у спра-ві №4/949-10 від 14.08.2015р. для його подальшого виконання.

Як вбачається з матеріалів оскарження, Державне агентство заявою від 18.04.2016р. вих.№ 1316/0/4-16 повторно просило Департамент ДВС прийняти до виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 14.08.2015р. у справі №4/949-10.(арк.матеріалів оскарження 11-12).

Матеріалами оскарження стверджено, що 20.07.2016р. державним виконавцем Департамен-ту ДВС винесено постанову від про відмову у відкритті виконавчого провадження, підставою для повторної відмови зазначено аналогічні обставини - відсутність будь-яких заходів примусового ви-конання.(арк.матеріалів оскарження 13, 14-16).

Як вбачається з матеріалів оскарження, Позивач звернувся до суду першої інстанції із скар-гою на дії Департаменту ДВС через відмову у відкритті виконавчого провадження за наказом госпо-дарського суду Хмельницької області від 14.08.2015р. у справі №4/949-10 та скасування постанови Департаменту ДВС від 20.07.2016р. Вказано заяву повернуто Позивачу ухвалою від 09.08.2016р. (арк.матеріалів оскарження 17, 19).

Державне агентство 12.09.2016р. звернулося до господарського суду Хмельницької області із заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа.(арк.матеріалів оскарження 21-22).

Вказана заява обґрунтована тим, що пропуск строку Стягувачем для подання наказу до ви-конання зумовлено неодноразовими поверненням виконавчого документа Департаментом ДВС. Позивач, також звертає увагу, що подальше невиконання рішення суду зумовить завдання державі збитків в особливо великих розмірах та може вплинути на економічну безпеку та оборонний потен-ціал держави, зокрема послабить здатність протистояти впливу внутрішніх і зовнішніх загроз. По-зивач, при цьому зауважує, що маючи необхідні запаси матеріальних цінностей в державному ре-зерві, які можливо використати для забезпечення потреб держави в особливий період, в разі необ-хідності допомогти стабілізувати економіку, ліквідувати наслідки надзвичайних ситуацій усе це в сукупності створює економічний та оборонний потенціал держави, що в свою чергу впливає на ста-більність та добробут країни, впевненість у соціальній захищеності громадян.

Як вже зазначалося, ухвалою від 22.09.2016р. Державному агентству резерву України по-новлено строк пред'явлення наказу до виконання.(арк.матеріалів оскарження37-39).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при винесенні ос-каржуваної ухвали, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задо-воленню, з огляду на таке:

Згідно ст.4 5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, установлену цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, право позивача (стягувача) на стягнення, а обов'язок відповідача (боржника) сплатити суму, встановлену рішенням суду, що набрало законної сили, - є обов'язковим на всій те-риторії України (ст.124 Коституції України, ст.115 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення по-рушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012).

Відповідно до ст.116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили - наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендо-ваним чи цінним листом.

Предметом апеляційного оскарження є правомірність поновлення пропущеного строку на пред'явлення наказу до виконання.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі в тексті - Закон), виконавче проваджен-ня - це сукупність дій органів і посадових осіб Державної виконавчої служби, спрямованих на при-мусове виконання рішень судів та інших органів, яке здійснюються на підставах, у спосіб та в ме-жах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповід-но до закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 119 ГПК України передбачено можливість поновлення пропущеного строку на пред'явлення наказу у разі поважності причин такого пропуску.

Відповідно до положень п.2 ст.24 Закону стягувач, який пропустив строк пред'явлення ви-конавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пре-д'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Статтею 33 ГПК України встановлено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Звертаючись зі скаргою, Департамент ДВС зазначає, що наказ господарського суду Хмель-ницької області від 14.08.2015р. у справі №4/949-10 не містить будь-яких заходів примусового ви-конання, а тому з підстав п.8 ч.1 ст.26 Закону - виконавче провадження не може бути відкрито.

Переглядаючи дану справу, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.8 ч.1 ст.26 Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших пе-редбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

При цьому, не оспорюється правомірність неодноразових відмов виконавця у відкритті ви-конавчого провадження щодо виконавчого документа №4/949-10, а надається оцінка поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання. Разом з тим, колегія суддів на-голошує, що при винесенні постанов від 25.01.2016р та від 20.07.2016р. Департамент ДВС не вста-новив наявності і не послався на жодні інші передбачені законом обставини, що виключають здій-снення виконавчого провадження, окрім формальних підстав для відмови Державному агентству резерву України у рееалізації його права на виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Крім того, поновлення судом пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання жодним чином не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів Департаменту ДВС.

Колегія суддів зазначає, що господарський процесуальний кодекс України не пов'язує пра-во суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування заяви про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо по-важності чи не поважності причин пропуску строку. Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст.43 ГПК.

З огляду на обставини кількаразової відмови Позивачу у відкритті виконавчого провад-ження та повернення наказу господарського суду Хмельницької області від 14.08.2015р. №4/949-10 стягувачу, тобто позбавлення кредитора реалізації свого права на виконання рішення суду - колегія суддів не вбачає підстав для переоцінки висновків суду першої інстанції.

Матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків су-ду першої інстанції щодо невмотивованості твердження про підставність задоволення заяви.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді заяви судом першої інстанції, судовою колегією не встановле-но, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування вине-сеної у справі ухвали, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 106, 119 Господарського процесуаль-ного кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 22.09.2016р. у справі №4/949-10 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3 . Справу №4/949-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Василишин А.Р.