Постанова

від 12.10.2016 по справі 914/394/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2016 р. Справа № 914/394/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - C.М. Бойко

- І.Б. Малех

Розглянувши апеляційну скаргу ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд"

на рішення господарського суду Львівської області від 19.07.2016 року.

у справі № 914/394/16

за позовом: ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд"

до 1 : Приватної фірми "ФРЕЙ СЛВВ"

до 2: ТзОВ "Нафтогазбудмеханізація"

про: визнання недійсним договору та витребування майна з чужого незаконного володіння

За участю представників :

від позивача - Фостяк О.Я. - представник (довіреність №б/н від 29.08.2016р.)

від відповідачів 1,2 - не з'явилися.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.07.2016р., суддя Іванчук С.В., у задоволенні позову ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" було відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Львівської області від 22.03.2016 року у справі №914/394/16, а саме зняти арешт з нежитлових приміщень (комплекс, який складається з ремонтно-механічної майстерні, площею 989,6 кв.м. (літ. "А-2"), складу, площею 291,2 кв.м. (літ. "В-1"), складу, площею 554,2 кв.м. (літ. "Б-1"), складу, площею 74,8 кв.м. (літ. "0-1"), складу, площею 117,0 кв.м. (літ. "Д-1"), складу, площею 89,0 кв.м. (літ. "Н-1"), складу, площею 62,6 кв.м. (літ. "М- 1"), складу, площею 303,0 кв.м. (літ. "3-1"), сварочного цеху, площею 303,8 кв.м. (літ. "Ж-1"), гаража площею 202,2 кв.м. (літ. "Л-1"), навісу площею 84,0 кв.м. (літ. "К-1"), навісу площею 36,8 кв.м. (літ. "Г- 1")), які знаходяться за адресою: Львівська область, Кам'янка-Бузький район, смт. Запитів, вул. Київська, буд. №193.

З даним рішенням не погодився позивач - ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" і оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно винесене при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

30.08.2016р. та 20.09.2016р. апелянт подавав до апеляційного суду додаткові пояснення до апеляційної скарги щодо строків позовної давності.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.08.2016р. було зобов'язано апелянта - ПАТ Фірма Нафтогазбуд надіслати копії додаткових пояснень до апеляційної скарги іншим сторонам по справі та надати апеляційному суду докази такого направлення.

26.09.2016р. на виконання вимог вказаної ухвали апеляційного суду апелянт надав докази надсилання копій додаткових пояснень відповідачам у справі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2016р. було зобов'язано апелянта - ПАТ Фірма Нафтогазбуд надати апеляційному суду письмові пояснення щодо отримання коштів по договору купівлі-продажу від 09.10.2003р. між ЗАТ "Нафтогазбуд" та ПФ "ФРЕЙ СЛВВ" та належні докази сплати земельного податку під об'єктами нерухомості станом до 01.01.2016р.

06.10.2016р. апелянт на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 26.09.2016р. подав узагальнені додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а рішення господарського суду Львівської області від 19.07.2016р. у справі №914/394/16 - скасувати, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Фірма "Нафтогазбуд" подало позов до Приватної Фірми "ФРЕЙ-СЛВВ" та ТзОВ "Нафтогазбудмеханізація" про визнання недійсним договору купівлі-продажу ремонтно-механічної майстерні від 09.10.2003р., укладеного між ЗАТ-фірма "Нафтогазбуд" (правонаступник - ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд") та Приватною Фірмою "ФРЕЙ-СЛВВ" та про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбудмеханізація" належне Публічному акціонерному товариству "Фірма "Нафтогазбуд" майна: нежитлові приміщення (комплекс, який складається з ремонтно-механічної майстерні, площею 989,6 кв.м. (літ. "А-2"), складу, площею 291,2 кв.м. (літ. "В-1"), складу, площею 554,2 кв.м. (літ. "Б-1"), складу, площею 74,8 кв.м. (літ. " 0-1"), складу, площею 117,0 кв.м. (літ. "Д- 1"), складу, площею 89,0 кв.м. (літ. "Н-1"), складу, площею 62,6 кв.м. (літ. "М-1"), складу, площею 303,0 кв.м. (літ. " 3-1"), сварочного цеху, площею 303,8 кв.м. (літ. "Ж-1"), гаража площею 202,2 кв.м. (літ. "Л-1"), навісу площею 84,0 кв.м. (літ. "К-1"), навісу площею 36,8 кв.м. (літ. "Г-1")), які знаходяться за адресою: Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.м.т. Запитів, вул. Київська, буд. №193.

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог, проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2003р. між Закритим акціонерним товариством - фірма "Нафтогазбуд" (продавець) та Приватною фірмою "ФРЕЙ-СЛВВ" (покупець) укладено договір купівлі продажу ремонтно-механічної майстерні.

Відповідно до розділу 1 договору від 09.10.2003р. продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов'язується оплатити на нижчевикладених умовах ремонтно-механічну майстерню (інвентарний номер 0201), що знаходиться за адресою: Львівська область, Кам'янко-Бузький р-н, смт. Запитів. Майно належить продавцеві на праві власності, що підтверджується листом Фонду державного майна України від 15.09.2002р. №10-21-1966 та переліком нерухомого майна, яке приватизоване у складі цілісного майнового комплексу орендної будівельно-монтажної фірми "Нафтогазбуд". Перехід права власності на майно від продавця до покупця відбувається після підписання акту приймання-передачі майна та скріплення його печатками сторін.

Як вбачається із змісту оригіналу акту приймання-передачі ремонтно-механічної майстерні від 09.10.13р., який представлено позивачем, ЗАТ - фірма "Нафтогазбуд - продавець в особі генерального директора ОСОБА_3 і Приватна фірма "Фрей-СЛВВ" - покупець в особі директора ОСОБА_4, який діє на підставі Статуту склали цей акт про наступне: продавець передав, а покупець прийняв у власність ремонтно-механічну майстерню (інвентарний номер 0201), що знаходиться за адресою: Львівська область Кам'янко-Бузький район, смт. Запитів ). У даному акті зазначено, стан майна-задовільний, що з моменту підписання даного акту, майно вважається переданим у власність покупця, що покупцем оплачено вартість майна згідно договору.

З тексту договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі ремонтно-механічної майстерні від 09.10.03р. вбачається, що від імені позивача проставлено підпис головою правління - генеральним директором ОСОБА_3, від імені відповідача проставлено підпис від - директора ОСОБА_4 Підписи скріплено печатками юридичних осіб.

Позивач зазначив, що головою правління - генеральним директором ОСОБА_3 договір купівлі-продажу від 09.10.2003р. та акт приймання-передачі нежитлових приміщень від 09.10.2003р. не підписувався. Згідно нотаріально засвідченої та зареєстрованої в реєстрі за №99 заяви від 09.02.2016р. гр.ОСОБА_3, підписи на договорі купівлі-продажу від 09.10.2003р. та акті приймання-передачі нежитлових приміщень від 09.10.2003р., які укладені між ЗАТ-фірма "Нафтогазбуд" (правонаступник - ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд") та Приватною фірмою "ФРЕЙ-СЛВВ" йому не належать, таких документів він не підписував.

За клопотанням позивача (вх.№1902/16 від 04.04.2016р.) ухвалою господарського суду Львівської області від 05.04.2016р. провадження у справі №914/394/16 було зупинено та призначено проведення судової почеркознавчої експертизи.

Відповідно до висновку експерта №1989 від 17.06.2016 з врахуванням листа №3778 від 29.06.2016р. про технічну помилку (опечатку), здійсненого за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Львівської області від 05.04.2016, підписи від імені ОСОБА_3, розташовані в графах "Голова правління-генеральний директор" перед записом "ОСОБА_3" на договорі купівлі-продажу ремонтно-механічної майстерні від 09.10.2003р., укладеного між ЗАТ-фірма "Нафтогазбуд" та "Фрей-СЛВВ", акті приймання-передачі ремонтно-механічної майстерні від 09.10.2003р., укладеного між ЗАТ-фірма "Нафтогазбуд" та виконані не ОСОБА_3, а іншою особою з намаганням їх виконавця ретельно наслідувати справжні підписи ОСОБА_3

Отже, підпис у спірному договорі та акті приймання-передачі не відповідає дійсному підпису Голови правління-генерального директора ЗАТ фірма "Нафтогазбуд" ОСОБА_3", що підтверджено висновком судово-почеркознавчої експертизи №1989 від 17.06.2016р.

Оригінал договору купівлі-продажу та акт приймання передачі ремонтно-механічної майстерні від 09.10.03р. містить печатку ЗАТ фірма "Нафтогазбуд", яка як зазначає позивач у письмових поясненнях вх.№30107/16 від 18.07.16р. використовувалась з моменту створення ЗАТ фірма "Нафтогабуд" до червня 2009р. та в подальшому була знищена у зв'язку із зміною товариством організаційно-правової форми.

Доказів оплати за спірним договором від 09.10.03р. сторонами не представлено. На вимогу апеляційного суду позивач-апелянт надав довідку про відсутність надходження грошових коштів від "Фрей-СЛВВ" за цим або іншими правочинами. З огляду на неподання доказів в підтвердження виконання спірного договору, відсутні і докази в підтвердження наступного схвалення спірного договору.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України (ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є законодавчо встановленою підставою для визнання такого правочину недійсним.

За приписами ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Таким чином, оскільки стороною позивача-апелянта доведено, що позивач не мав наміру відчужувати спірне нерухоме майно, що відсутній підпис в договорі та акті приймання - передачі ремонтно-механічної майстерні від 09.10.03р. із сторони позивача, викладене свідчить про те, що волевиявлення учасника правочину - позивача по справі не було вільним, а правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, тобто в момент вчинення правочину не були дотримані вимоги ч.3 та ч.5 ст.203 ЦК України, а тому апеляційний суд приходить до висновку про підставність позовних вимог, щодо визнання правочину недійсним.

Що ж стосується строку позовної давності, то апеляційний суд прийшов до висновку про те, що позивачем він не був пропущений з огляду на таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

За ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач у позовній заяві зазначає, що у листопаді 2015р. ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" прийнято рішення про продаж належної йому нерухомості та в процесі переговорів з потенційними покупцями нерухомості, останні виявили та повідомили ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд", що спірні об'єкти нерухомого майна на сьогодні зареєстровані на праві власності за ТзОВ "Нафтогазбудмеханізація" та були придбані вказаним товариством за договором купівлі-продажу від 31.12.2013р., посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., серія та номер: 4840, а також, цим же нотаріусом, було внесено до державного реєстру запис про реєстрацію права власності на зазначену нерухомість. Позивач наголосив, що з початку 2015 року у ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" суттєво змінився склад керівних органів товариства, зокрема змінено і Голову правління, тому після отримання згаданої вище інформації було проведено ретельну перевірку архівів документації підприємства та виявлено договір від 09 жовтня 2003 року та копію відповідного акту приймання-передачі майна, за якими згадані вище об'єкти нерухомості були нібито продані та передані ЗАТ-фірма "Нафтогазбуд" (попередня назва ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд") Приватній Фірмі "ФРЕЙ-СЛВВ".

Під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що спірний договір, укладений від імені позивача, підписаний не ним, а іншою особою. Кошти по спірному договору покупцем не сплачувались. До сьогодні спірне майно позивачем обліковується в його балансі, а за земельну ділянку під ним сплачується земельний податок (підтверджується наявними у справі актом інвентаризації основних засобі, балансами (звітами про фінансовий стан) з відповідною розшифровкою суми рядка 1010 колонки 4 у них, деклараціями із земельного податку, платіжними дорученнями, довідкою від 03.10.2016р, листом Червоноградської ОДПІ №3557/13-01-07-02 від 28.09.2016р., доданим до пояснень апелянта. Таким чином спірний договір був укладений без волевиявлення ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд", а тому апеляційний суд приходить до висновку про недійсність спірного договору на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Апеляційний суд припускає, що позивач-апелянт міг довідатись про порушення свого права після 13.09.2013р., коли інформація про реєстрацію права власності на спірне майно за відповідачем-1 потрапила до відповідного державного реєстру. Дана інформація стала загальнодоступною з 01.01.2015р.

Апеляційний суд вважає, що позивач дізнався про порушення свого права, тобто про наявність спірного договору оренди, лише у 2015 році, за наведених вище обставин, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України є моментом початку перебігу строку позовної давності.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний суд України, зокрема в постанові від 22.04.2015р. по справі №6-48цс15.

Відповідно до вимог ст..111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 ЦК України майно не може бути витребувано у нього. Власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, апеляційним судом, дослідивши в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності встановив, що спірне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.м.т. Запитів, вул. Київська, буд. №193, вибуло з володіння належного власника - ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" поза його волею - шляхом підробки договору купівлі-продажу ремонтно-механічної майстерні від 09.10.2003р. Відповідно до норми ст.. 388 ЦК України власник - ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" має право витребувати майно від добросовісного набувача.

За таких обставин справи апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог щодо витребовування майна з чужого володіння.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 19.07.2016р. по справі №914/394/16 винесене з порушенням вказаних норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Апеляційний суд постановляє нове рішення, яким позов ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" задовольняє повністю.

Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Львівської області від 19.07.2016 року у справі №914/394/16 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

Постановити нове рішення в цій частині, яким позов ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд" задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу ремонтно-механічної майстерні від 09.10.2003р., укладений між ЗАТ-фірма "Нафтогазбуд" (правонаступник - ПАТ "Фірма "Нафтогазбуд") та Приватною Фірмою "ФРЕЙ-СЛВВ". Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтогазбудмеханізація" належне Публічному акціонерному товариству "Фірма "Нафтогазбуд" майно: нежитлові приміщення (комплекс, який складається з ремонтно-механічної майстерні, площею 989,6 кв.м. (літ. "А-2"), складу, площею 291,2 кв.м. (літ. "В-1"), складу, площею 554,2 кв.м. (літ. "Б-1"), складу, площею 74,8 кв.м. (літ. " 0-1"), складу, площею 117,0 кв.м. (літ. "Д- 1"), складу, площею 89,0 кв.м. (літ. "Н-1"), складу, площею 62,6 кв.м. (літ. "М-1"), складу, площею 303,0 кв.м. (літ. " 3-1"), сварочного цеху, площею 303,8 кв.м. (літ. "Ж-1"), гаража площею 202,2 кв.м. (літ. "Л-1"), навісу площею 84,0 кв.м. (літ. "К-1"), навісу площею 36,8 кв.м. (літ. "Г-1")), які знаходяться за адресою: Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с.м.т. Запитів, вул. Київська, буд. №193.

Судові витрати покласти на відповідачів порівну.

Стягнути з відповідача-1 - Приватної фірми ФРЕЙ-СЛВВ (79007, м. Львів, вул. Ген. Грекова, 8, кв. 58, Код ЄДРПОУ 19336151) на користь Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" (79026, м. Львів, вул.. Стрийська, 144, код ЄДРПОУ 01293961) 6516 грн. 40 коп. (шість тисяч п'ятсот шістнадцять гривень сорок копійок) судового збору сплаченого при поданні позовної заяви та за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтогазбудмеханізація (08130, с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, вул. Леніна, 2Б, Код ЄДРПОУ 38379617) на користь Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" (79026, м. Львів, вул.. Стрийська, 144, код ЄДРПОУ 01293961) 6516 грн. 40 коп. (шість тисяч п'ятсот шістнадцять гривень сорок копійок) судового збору сплаченого при поданні позовної заяви та за розгляд апеляційної скарги.

В іншій частині рішення господарського суду Львівської області від 19.07.2016 року у справі №914/394/16 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: С.М. Бойко

І.Б. Малех

Повний текст постанови виготовлено 13.10.2016р.