ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Україна

Харківський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2009 р. Справа № 15/159-09

Колегія суддів у складі:

Головуючого-судді - Могил євкіна Ю.О., суддів - Бухан А.І , Плужник О.В.

при секретарі - Голозубово ї О.І.

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача - Давидо ва О.В.

розглянувши апеляційну ск аргу відповідача (вх. № 2179Х/3-7) на рішення господарськог о суду Харківської області в ід 03.07.09 р. по справі № 15/159-09

за позовом - Приватного підприємця ОСОБА_4 м. Харк ів

до - ТОВ "ЮЖАВТОТРАНС", м. Х арків

про стягнення 11840,41 грн., -

встанов ила:

Приватний підприєме ць ОСОБА_4 (позивач) зверну вся до господарського суду Х арківської області з позовно ю заявою про стягнення з ТОВ "Ю жавтотранс" (відповідача) заб оргованості за договором на транспортно-експедиційне об слуговування і організацію п еревезень вантажів автомобі льним транспортом на територ ії України і в міжнародному с полученні у розмірі 11840,41грн., а т акож віднести на відповідача витрати по оплаті держмита т а на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у.

Рішенням господарського суду Харківської області ві д 03.07.2009 р. (суддя Лаврова Л.С.) по сп раві № 15/159-09 позов задоволено ча стково. Стягнуто з відповіда ча на користь позивача забор гованість за послуги в сумі 874 5 грн., інфляційні втрати 1216,15 грн ., пеню в сумі 1033,86 грн., а всього 1099 5,01 грн., державне мито в сумі 109,95 г рн., витрати на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу в сумі 290,18 грн.

Рішення мотивоване з тих пі дстав, що 30.01.2006 року між позивач ем та відповідачем був уклад ений договір на транспортно- експедиційне обслуговуванн я та організацію перевезення вантажів автомобільним тран спортом на території України та в міжнародному сполученн і (а.с.10-12), яким визначено ТОВ "Юж автотранс" - надалі "Експедито р", СПДФО ОСОБА_4 надалі "Пе ревізник".

Даний договір визнача є взаємовідносини між "Експе дитором" та "Перевізником" в зв ' язку з наданням послуг по п еревезенню зовнішньоторгов их та транзитних вантажів в м іжнародному сполученні та по території України. Сторони п огодились, що даний договір в иконується відповідно до умо в "Правил перевезення вантаж ів автомобільним транспорто м в Україні", Європейською уго дою про режим праці та відпоч инку водіїв (ЄСТР), Європейськ ою угодою про міжнародні дор ожні перевезення небезпечни х вантажів (ДОПОГ), та Європейс ькою угодою про перевезення швидкопсуючих вантажів, Конв енцією про договір міжнародн ого перевезення вантажів по шляхам (КДПГ), Митною конвенці єю про міжнародне перевезенн я вантажів з використанням к нижки МДП (Конвенція МДП), а та кож вимоги міжурядових угод про міжнародне перевезення а втомобільним транспортом. ( п .1 договору).

У відповідності до ст. 2.1 договору "Експедитор" не пізн іше, ніж за 24 години до дати зап ланованого завантаження над ає "Перевізнику" "Заявку на пер евезення", яка являється дода тком до даного договору та є ї ї невід' ємною його частино ю. Заявка повинна містити нас тупну інформацію - вид послуг експедитора, вид вантажу, пун кт відправлення та пункт при значення, дату та місце виван таження автомобіля, особа як а відповідає за завантаження та вивантаження, опис вантаж у, тип необхідного автомобіл я, вартість перевезення, поря док погодження за зміни до ма ршруту, додаткові або особли ві умови конкретного перевез ення, строк виконання переве зення погоджений між сторона ми (п.2.2 договору).

Згода виконати перевезен ня на погоджених умовах підт верджується "Перевізником" п ідписом уповноваженої особи , завіряється печаткою підпр иємства у відповідній графі заявки. Відмова від заявки пр оводиться на умовах п.п.4.1.3; 4.1.4; 4.2.3 ; 4.2.4 даного договору (п.2.3 догово ру).

Розмір оплати послуг "Пе ревізника" фіксується в Заяв ці. В розмір плати не входять витрати по транспортуванню транспортного засобу до місц я завантаження та після розв антаження. (п.6.1 договору).

Судом також встановлено, щ о згідно п.6.2. спірного можливо здійснення часткової та пов ної попередньої оплати послу г "Перевізника" (позивача) згід но виставлених рахунків. Так ож договором передбачено, що відповідач здійснює оплату рахунків перевізника (позива ча) впродовж 10 банківських дні в з моменту отримання докуме нтів, зазначених в п.6.2 договор у, якщо інше не зазначено в зая вці.

До матеріалів справи позив ачем надані акти здачі-прийн яття робіт (а.с.17-43), які не містят ь на підставі якого документ у (договору) виконувались роб оти, відповідно до яких накла дних здійснено перевезення в антажів, а також не вказуєтьс я у який строк виконано робот и. Однак, як підтверджується н аданими суду доказами, а саме виписками з банківського ра хунку позивача, оплата відпо відачем здійснювалась згідн о актів виконаних робіт, підп исаних як позивачем, так і від повідачем.

Як свідчать матеріали спра ви, згідно банківської випис ки, належним чином завіреної банківською установою, відп овідач перерахував на рахуно к позивача 3687,60 грн. згідно акту б/н від 06.02.2006 року (а.с. 16) та заявки Юж-77/135від 01.02.2006 року, 28.02.2006 року - 4017,20 г рн. згідно акту № 4 від 13.02.2006 року (а.с. 17) та заявки Юж-116/176 від 08.02.2006 рок у, 13.03.2006 року - 1430 грн., що відповіда є акту № 5 від 15.02.2006 року (а.с.18), 23.03.2006 р оку - 3770 грн. відповідно до акту № 6 від 22.02.2006 року (а.с.19), 28.03.2006 року - 3790 грн. згідно акту № 7 від 24.02.2006 року (а.с.20), 29.03.2006 року - 2460 грн. що відпові дає акту № 10 від 28.02.2006 року та інш і. Надані суду документи свід чать, що залишились неоплаче ними акт виконаних робіт № 50 в ід 31.05.2006 року на суму 3860 грн., частк ово акт 108 від 31.07.2006 року на суму 940 грн., акт здачі-приймання робі т (надання послуг) № 127 від 11.08.2006 ро ку на суму 3945 грн., а всього сума 8745 грн.

В поясненнях позивач зазна чає, що відповідно до умов до говору відповідач як експеди тор організовує перевезення вантажів від вантажовідправ ника до вантажоодержувача, а позивач надавав для цього ав томобілі. Зобов'язання позив ача за договором визначені в тому, щоб відповідно до заявк и відповідача подати під заг рузку автомобіль до зазначен ого експедитором вантажовід правника і в подальшому вант аж експедитором (відповідаче м) з використанням автомобіл я позивача слідував до ванта жоодержувача. Надані позивач ем копії товарно-транспортни х накладних свідчать про те, щ о Вантажовідправником (замов ником) є ТОВ "Торгівельно-пром ислова компанія "Омега-Автоп оставка" через ТОВ "Южавтотра нс (відповідач), вантажоодерж увач - ТОВ "Авторемсервіс" та і нші.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу про вико нання зобов'язання за вих. № 2/09 від 07.04.2009 року, в якій просив пог асити заборгованість в сумі 8745 грн. за надані ним послуги зг ідно договору від 30.01.2006 року.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарсько го кодексу України, суб'єкти г осподарювання та інші учасни ки господарських відносин по винні виконувати господарсь кі зобов'язання належним чин ом відповідно до закону, інши х правових актів, договору, а з а відсутності конкретних вим ог щодо виконання зобов'язан ня - відповідно до вимог, що у п евних умовах звичайно ставля ться. До виконання господарс ьких договорів застосовують ся відповідні положення Циві льного кодексу України з ура хуванням особливостей, перед бачених цим Кодексом. У відпо відності до ст. 525 Цивільного к одексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умо в не допускається, якщо інше н е встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 33 Госп одарського процесуального к одексу України, кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і зап еречень.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и зобов' язання, має виконув атися належним чином відпові дно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного за конодавства, а за відсутніст ю таких умов та вимог - відпові дно до звичаїв ділового обор оту або інших вимог, що звичай но ставляться.

Згідно з п.6 ч.2 ст. 258 ЦК України , для договорів перевезення в становлюється позовна давні сть в 1 рік, а відповідно до ч.5 с т. 315 ГК України - 6 місяців.

Відповідно до вимог ст. 193 Гос подарського кодексу України , до виконання господарських договорів застосовуються ві дповідні положення Цивільно го кодексу України з урахува нням особливостей, передбаче них цим Кодексом.

Згідно статті 929 ЦК України, з а договором транспортного е кспедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати аб о організувати виконання виз начених договором послуг, по в'язаних з перевезенням вант ажу.

Договором транспортного е кспедирування може бути вста новлено обов'язок експедитор а організувати перевезення в антажу транспортом і за марш рутом, вибраним експедиторо м або клієнтом, зобов'язання е кспедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу , забезпечити відправку і оде ржання вантажу, а також інші з обов'язання, пов'язані з перев езенням.

Договором транспортного е кспедирування може бути пер едбачено надання додаткових послуг, необхідних для дост авки вантажу (перевірка кіль кості та стану вантажу, його завантаження та вивантаженн я, сплата мита, зборів і витрат , покладених на клієнта, збері гання вантажу до його одержа ння у пункті призначення, од ержання необхідних для експо рту та імпорту документів, ви конання митних формальносте й тощо). Умови договору трансп ортного експедирування визн ачаються за домовленістю сто рін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-п равовими актами.

Статтею 931 ЦК України передб ачено, що розмір плати експед иторові встановлюється дог овором транспортного експед ирування, якщо інше не встано влено законом. Якщо розмір п лати не встановлений, клієн т повинен виплатити експеди тору розумну плату.

Позивач, і відповідач н адали пояснення, що будь-які і нші договори між ними не укла дались.

Відповідно до статті 257 ЦК У країни, загальна позовна дав ність встановлюється тривал істю у три роки.

Статтею 258 ЦК України передб ачено, що позовна давність в о дин рік застосовується, зок рема, до вимог, зокрема у зв'яз ку з перевезенням вантажу, по шти (стаття 925 цього Кодексу).

Як встановлено судом, право відносини, що склалися між по зивачем та відповідачем відп овідно до спірного договору підпадають під ознаку догово ру транспортного експедиру вання (ст. ст. 929-935 ЦК України), том у до цих правовідносин засто совується загальний строк по зовної давності у три роки. Су д вважає, що позовні вимоги в ч астині основного боргу в сум і 8445 грн. доведені матеріалами справи, є обґрунтованими та п ідлягають задоволенню.

Згідно статті 625 ЦК України б оржник, який прострочив вико нання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення, а також три процен ти річних від простроченої суми, якщо інший розмір проц ентів не встановлений догово ром або законом.

Позивачем нарахований інд екс інфляції та пеня за періо д з 20.02.2008 року по 16.04.2009 року.

Суд вважає, що позовні вимог и в частині стягнення інфляц ійних втрат в сумі 1216,15 грн. підл ягають задоволенню повністю .

Штрафними санкціями відпо відно до статті 230 ГК України в изнаються господарські санк ції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку у часник господарських віднос ин зобов'язаний сплатити у ра зі порушення ним правил здій снення господарської діяльн ості, невиконання або ненале жного виконання господарськ ого зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК Україн и передбачено, що нарахуванн я штрафних санкцій за простр очення виконання зобов'язанн я, якщо інше не встановлено з аконом або договором, припин яється через шість місяців в ід дня, коли зобов'язання мал о бути виконано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення п ені підлягають задоволенню в сумі 1033,86 грн.

Відповідач з обставинам и, викладеними в рішенні суду першої інстанції не погодив ся, просить її скасувати та пр ийняти нове рішення, яким від мовити в задоволенні позову, посилаючись на невірне заст осування та порушення судом при розгляді справи норм мат еріального та процесуальног о права.

Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що з матеріа лів справи вбачається, що в сі чні 2006 року між Фізичною особо ю-підприємцем ОСОБА_4 (над алі - Позивач) та Апелянтом укл адено Договір на транспортно -експедиційне обслуговуванн я і організацію перевезень в антажів автомобільним транс портом на території України та в міжнародному сполученні (надалі - спірний договір). Суд першої інстанції прийшов до висновку, що правовідносини , які склалися між Позивачем т а Апелянтом відповідно до сп ірного договору підпадають п ід ознаку договору транспорт ного експедирування.

Однак, такий висновок су ду суперечить нормам матеріа льного права та наявним у мат еріалах справи № 15/159-09 доказам.

Так, з повного та всебічно го дослідження матеріалів сп рави випливає, що правовідно сини, які виникли у 2006 році між Позивачем та Апелянтом є від носинами по перевезенню вант ажу, а спірний договір від 30.01.2009 р. свідчать про правову приро ду цього договору як договор у перевезень.

Згідно з умовами спірно го договору позивач є переві зником. Відповідно до чинног о законодавства перевізника ми вважаються ті транспортні організації, які мають права юридичної особи та яким над ано право укладати договори перевезення безпосередньо а бо через свої підрозділи тра нспортними статутами (кодекс ами), а також фізичні особи, як і є суб'єктами підприємницьк ої діяльності.

Що стосується апелянта, то у спірних правовідносинах в ін виступав як вантажовідпра вник (замовник). Тобто, суб'єкт ний склад спірних правовідно син свідчить що вони виплива ють саме з договору перевезе ння, а не транспортного експе дирування. Та обставина, що сп ірний договір є саме договор ом перевезення, а не транспор тного експедирування виплив ає і з положень чинного закон одавства. Так, відповідно до с т. 316 Господарського кодексу У країни, за договором транспо ртного експедирування одна с торона (експедитор) зобов'язу ється за плату і за рахунок др угої сторони (клієнта) викона ти або організувати виконанн я визначених договором послу г, пов'язаних з перевезенням в антажу. Аналогічні положення містяться і у статті 929 Цивіль ного кодексу України.

Однак, згідно з умовами сп ірного договору позивач був перевізником, який здійснюва в перевезення вантажів, на ум овах, що визначались у заявці на перевезення, яка є невід'єм ною частиною спірного догово ру.

Подальший аналіз положен ь спірного договору свідчить , що вони регулюють відносини саме по перевезенню. Так, згід но з Розділом 1, пунктом 1.2. спір ного договору встановлено пе релік нормативно-правових ак тів, на підставі яких здійсню ється виконання договору. Ни ми є, зокрема: “правила переве зення вантажів автомобільни м транспортом в Україні”, Євр опейська угода про режим пра ці та відпочинку водіїв (ЄУТР ), Конвенція про договори міжн ародного перевезення вантаж ів по дорогам (КДПВ), тощо.

Судом першої інстанції не в зято до уваги той факт, що Розд іл З пункт З.2., Розділ 4, пункт 4.2., я кі встановлюють обов'язки ст орін та їх відповідальність кореспондуються з відповідн ими положеннями Глави 64 “Пере везення” (статті 908-928) Цивільно го кодексу України, а також Гл ава 32 “Правове регулювання пе ревезення вантажів” (ст. 306-315) як і на законодавчому рівні рег улює саме відносини по перев езенню а не транспортному ек спедируванні.

Неправильне з'ясування пр авової природи укладеного мі ж позивачем та Апелянтом дог овору у суді першої інстанці ї призвело до неправильного застосування норм матеріаль ного та процесуального права , та порушило законні права та інтереси Апелянта з одного б оку як суб'єкта господарюван ня, з іншого - як учасника госп одарського процесу.

Тому під час розгляду справ и № 15/159-09 у суді першої інстанції безпідставно відхилено заяв у апелянта про застосування строків позовної давності до відносин, що були предметом с пірного договору. Застосуван ня таких строків прямо встан овлено нормами матеріальног о та процесуального права Ук раїни, що випливає з наступни х положень.

Відповідно до ч. З ст. 925 ЦК Укр аїни до вимог, що випливають і з договору перевезення ванта жу, пошти, застосовується поз овна давність в один рік з мом енту, що визначається відпов ідно до транспортних кодексі в (статутів). Позовна давність , порядок пред'явлення позові в у спорах, пов'язаних з переве зеннями у закордонному сполу ченні, встановлюються міжнар одними договорами України, т ранспортними кодексами (стат утами) (стаття 926 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 315 Господар ського кодексу України, для п ред'явлення перевізником до вантажовідправників та вант ажоодержувачів позовів, що в ипливають з перевезення, вст ановлюється шестимісячний с трок.

Позивач вважає рішення суд у першої законним та обґрунт ованим і просить залишити рі шення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також предс тавником позивача заявлене у сне клопотання про відкладен ня розгляду справи та наданн я можливості для ознайомленн я з матеріалами справи.

Судова колегія вважає, що кл опотання представника позив ача задоволенню не підлягає оскільки слухання справи вже відкладалось за клопотанням позивача і було надано доста тньо часу та можливості для о знайомлення з матеріалами сп рави.

Перевіривши повноту вста новлення судом обставин спра ви докази по справі на їх підт вердження, їх, юридичну оцінк у та доводи апеляційної скар ги в межах вимог, передбачени х ст. 101 ГПК України, колегія суд дів приходить до висновку пр о скасування рішення господа рського суду першої інстанці ї та задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 84 Господар ського процесуального кодек су України, роз' яснень, що м істяться в пунктах 1, 6 Постан ови Пленуму Верховного Суд у України від 29.12.1976 № 11 «Про су дове рішення», з відповідни ми змінами, рішення є закон ним тоді, коли суд, виконавш и всі вимоги процесуальног о законодавства і всебічно перевіривши обставини, вир ішив справу у відповідност і з нормами матеріального права, що підлягають застос уванню до даних відносин.

Обґрунтованим визнається рішення, прийняте на підстав і повного з' ясування та д ослідження всіх обставин с прави, що мають значення дл я даної справи, висновки су ду при встановленні обстав ин і правові наслідки є вич ерпними, відповідають дійсн ості і підтверджуються доказ ами, що подані сторонами та п ри необхідності витребуван і від підприємств та орган ізацій незалежно від їх уч асті у справі.

Мотивувальна частина ріше ння повинна містити встановл ені судом обставини, які маю ть значення для справи, їх ю ридичну оцінку, а також оці нку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативн і акти матеріального права, на підставі яких визначено п рава й обов' язки сторін у сп ірних правовідносинах.

Прийняте по даній справі рішення даним вимогам не ві дповідає, виходячи з наступ ного.

Як вбачається з матеріа лів справи та наданих доказі в 30.01.2006 року між позивачем та в ідповідачем був укладений до говір на транспортно-експеди ційне обслуговування та орга нізацію перевезення вантажі в автомобільним транспортом на території України та в між народному сполученні ( а.с.10-12), я ким визначено ТОВ "Южавтотра нс" - надалі "Експедитор", СПДФО ОСОБА_4 надалі "Перевізни к".

Даний договір визначає взаємовідносини між "Експед итором" та "Перевізником" в зв' язку з наданням послуг по пер евезенню зовнішньоторгових та транзитних вантажів в між народному сполученні та по т ериторії України.

Сторони погодились, що д аний договір виконується від повідно до умов "Правил перев езення вантажів автомобільн им транспортом в Україні", Євр опейською угодою про режим п раці та відпочинку водіїв (ЄС ТР), Європейською угодою про м іжнародні дорожні перевезен ня небезпечних вантажів (ДОП ОГ), та Європейською угодою пр о перевезення швидкопсуючих вантажів, Конвенцією про дог овір міжнародного перевезен ня вантажів по шляхам (КДПГ), М итною конвенцією про міжнаро дне перевезення вантажів з в икористанням книжки МДП (Кон венція МДП), а також вимоги між урядових угод про міжнародне перевезення автомобільним т ранспортом. ( п.1 договору).

Тобто зазначений на укл адений сторонами договір згі дно досягнутої згоди повинні розповсюджуватись вимоги "П равил перевезення вантажів а втомобільним транспортом в У країні"

Як обґрунтовано зазнач ає відповідач у своїй апеляц ійній скарзі згідно з умовам и спірного договору відповід ач є перевізником. Відповідн о до чинного законодавства п еревізниками вважаються ті т ранспортні організації, які мають права юридичної особи та яким надано право укладат и договори перевезення безпо середньо або через свої підр озділи транспортними статут ами (кодексами), а також фізичн і особи, які є суб'єктами підпр иємницької діяльності.

Згідно з Розділом 1, пункт ом 1.2. спірного договору встан овлено перелік нормативно-пр авових актів, на підставі яки х здійснюється виконання дог овору. Ними є, зокрема: «правил а перевезення вантажів автом обільним транспортом в Украї ні», Європейська угода про ре жим праці та відпочинку воді їв (ЄУТР), Конвенція про догово ри міжнародного перевезення вантажів по дорогам (КДПВ), то що.

Судом першої інстанці ї не взято до уваги той факт, щ о розділ 3 пункт З.2., розділ 4, пун кт 4.2., які встановлюють обов'яз ки сторін та їх відповідальн ість кореспондуються з відпо відними положеннями глави 64 « Перевезення»(статті 908-928) Цивіл ьного кодексу України, а тако ж глави 32 «Правове регулюванн я перевезення вантажів»(стат ті 306-315) які на законодавчому рі вні регулює саме відносини п о перевезенню, а не транспорт ному експедируванні.

Неправильне з'ясування пр авової природи укладеного мі ж позивачем та апелянтом дог овору у суді першої інстанці ї призвело до неправильного застосування норм матеріаль ного та процесуального права , та порушило законні права та інтереси апелянта з одного б оку як суб'єкта господарюван ня, з іншого - як учасника госп одарського процесу.

Тому, під час розгляду с прави суд першої інстанції б езпідставно відхилив заяву в ідповідача про застосування строків позовної давності д о відносин, що були предметом спірного договору. Застосув ання таких строків прямо вст ановлено нормами матеріальн ого та процесуального права України, що випливає з наступ них положень.

Відповідно ч. 3 ст. 925 Цивіл ьного кодексу України до вим ог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, з астосовується позовна давні сть в один рік з моменту, що ви значається відповідно до тра нспортних кодексів (статутів ). Позовна давність, порядок пр ед'явлення позовів у спорах, п ов'язаних з перевезеннями у з акордонному сполученні, вста новлюються міжнародними дог оворами України, транспортни ми кодексами (статутами), що пе редбачено ст. 926 Цивільного ко дексу України.

Згідно з ч. 5 ст. 315 Господарсь кого кодексу України, для пре д'явлення перевізником до ва нтажовідправників та вантаж оодержувачів позовів, що вип ливають з перевезення, встан овлюється шестимісячний стр ок. Щодо спорів, пов'язаних з м іждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлен ня позовів та строки позовно ї давності встановлюються тр анспортними кодексами чи ста тутами або міжнародними дого ворами, згоду на обов'язковіс ть яких надано Верховною Рад ою України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу Укра їни, сплив позовної давності , про застосування якої заявл ено стороною у спорі, є підста вою для відмови у позові.

Оскільки позов ФО-П ОСОБ А_4 до ТОВ «Южавтотранс»пре д'явлено поза межами строку п озовної давності, суд першої інстанції повинен був засто сувати норми ч. ч. 3,4 ст. 267 Цивіль ного кодексу України та відм овити у позові.

Враховуючи вищевикла дене та керуючись ст. ст. 193, 315 Го сподарського кодексу Україн и, ст. ст. 267, 925 Цивільного кодекс у України, Правилами перевез ення вантажів автомобільним транспортом в Україні, ст. ст. 33, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 3, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення госпо дарського суду Харківської о бласті від 03.07.2009 року по справі № 15/159-09 скасувати та прийняти но ве, яким в позові відмовити. Ст ягнути з Фізичної особи - підп риємця ОСОБА_4 (61016, м. Харків , АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 ра хунок НОМЕР_2 в АКБ "Золоті ворота", МФО НОМЕР_3) на кор исть Товариства з обмеженою відповідальністю "Южавтотра нс" (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, бу д. 50 кв. п/р 260075332 в ХОД АППБ "Аваль" м . Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 21220562) - 156,25 грн. держмита за подання ап еляційної скарги.

Наказ доручити видати г осподарському суду Харківсь кої області.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Бухан А.І.

Плужник О.В.

Повний текст постано ви підписаний 06.10.2009 року.

Дата ухвалення рішення 06.10.2009
Оприлюднено 20.12.2010

Судовий реєстр по справі 15/159-09

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 20.06.2011 Господарський суд Одеської області Господарське
Постанова від 27.05.2011 Вищий господарський суд України Господарське
Постанова від 23.03.2011 Одеський апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 12.03.2011 Одеський апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 28.02.2011 Господарський суд Одеської області Господарське
Ухвала від 17.02.2011 Господарський суд Одеської області Господарське
Ухвала від 02.02.2011 Одеський апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 01.02.2011 Одеський апеляційний господарський суд Господарське
Ухвала від 19.01.2011 Одеський апеляційний господарський суд Господарське
Постанова від 06.10.2009 Харківський апеляційний господарський суд Господарське
Рішення від 03.07.2009 Господарський суд Харківської області Господарське
Ухвала від 11.06.2009 Господарський суд Сумської області Господарське

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Стежити за справою 15/159-09

Встановіть Опендатабот та підтвердіть підписку

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону