Рішення

від 01.11.2007 по справі 2-330/2007

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАКІЇВКИ

справа №2-330/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Макіївка 1 листопада 2007 р.

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області в складі:

головуючої - судді Неженцевої О.В.

при секретарях Бобильової Н.Ю.

Колесниченко Л.К.

з участю прокурора Вацковського В.Є.

адвоката Берус Н.В. представника органу опіки

та піклування ОСОБА_3

розглянувши у відкритому виїзному судовому засіданні в Макіївській виправній колонії № 32 цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Красногвардій-ського району м. Дніпропетровська про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2006 року ОСОБА_4 звернулася до суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_5, третя особа- орган опіки та піклування виконавчого комітету Кра-сногвардійського району м. Дніпропетровська про позбавлення батьківських прав відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У лютому 2007 року цивільна справа надійшла до розгляду до Кіровського районного суду м. Макіївки.

Під час розгляду справи ОСОБА_4 доповнила свої позовні вимоги і в остаточній позовній заяві від 9 жовтня 2007 р. просить суд позбавити відповідача батьківських прав, по силаючись на те, що останній з 1996 року ухилявся від виконання своїх батьківських обов*язків відносно дочки, вживав алкоголь, вів невпорядкований спосіб життя і після розі рвання шлюбу зовсім не піклувався про дочку, а у лютому 2002 року поставив під загрозу її життя і здоров*я.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги і, пославшись на ви кладені у заяві обставини, додатково пояснила, що з відповідачем перебувала у зареєстрова ному шлюбі з 1994 року по грудень 1998 року. Після припинення шлюбних відносин у травні 1998 року дочка ОСОБА_7 залишилася проживати з нею. Відповідач почав вживати алкоголь, зві льнився з постійного місця роботи і працевлашувався контролерем-касиром з двохгодинним робочим днем, матеріальну допомогу на утримання дитини не надавав, він зовсім усунувся від участі у вихованні дочки, не бачився з нею тривалий час, її здоров*я його не цікавило. З ме тою захисту інтересів дочки вона вимагала від ОСОБА_5, щоб він піклувався про стан здоров*я дитини, фізичний, духовний її розвиток. Впродовж терміну з вересня 2002 р. по лютий 2003 р. у нього склався великий грошовий борг, за який невідомі особи загрожували позба вити життя їх доньки. Це була одна з причин, по якій він скоїв напад на обменний пункт і за цей злочин відповідач на даний час відбуває покарання у місцях позбавлення волі. Вва жає, що відповідач без поважних причин з травня 1998 року ухиляється від виконання своїх

2

батьківських обов*язків, тому посилаючись на положення статті 164 Сімейного кодексу Украї ни просила позбавити його батьківських прав у відношенні дочки ОСОБА_6.

Представник органа опіки і піклування виконкому Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги і пояснила суду, що ОСОБА_8 після припинення шлюбних відносин у травні 1998 р. почав ухилятися від вико нання своїх батьківських обов*язків: не надавав матеріальної допомоги на утримання дочки, не мав постійного місця роботи, не турбувався про здоров*я дитини. Питання матеріального утримання дитини, контроля за її навчанням, турботи про духовний та фізичний розвиток до чки вирішувала позивачка сама. Відповідач ніколи не приходив до школи, не мав турбот від носно того, хто повинен доглядати їх дочку під час перебування позивачки на роботі. Відпо відач ніколи не звертався в органи опіки та піклування для визначення графіків зустрічей з дитиною.У зв'язку з ухиленням відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків по вихо ванню і утриманню своєї неповнолітньої дитини, вважає за доцільне позбавити його батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позов про позбавлення батьківських прав визнав та пояснив, що у травні 1998 р. вони припинили з позивачкою шлюбні відносини і він залишив сім*ю. Матеріальну допомогу на утримання дочки він надавав не регулярно, бо мав невеликий заробіток. Побачення з дочкою були 1 раз на 2 тижні і тільки у вихідні, під час яких він не мав можливості приділяти дочці час і за нею доглядала його мати. Турбуватися про її успіхи у навчанні він теж не мав можливості з причини зайнятості на роботі. Наприкінці 2002 р. він взяв у борг велику суму коштів і у лютому 2003 року до нього почали надходити погрози позбавити життя дочку у разі неповернення боргу. З цієї причини він 19 лютого 2003 р. скоїв розбійний напад і за вчинення цього злочину на даний час відбуває покарання у місцях позбавлення волі. Не заперечував, що своїм спосібом життя поставив під загрозу життя дочки. Під час перебування у Макіївській виправній колонії № 32 він листувався з дочкою і листування проводилося з дозвілу позивачки. Він ніколи не повідомляв дочці, що відбуває покарання, бо вважав, що ці обставини повинна їй повідомити мати. Визнає, що матеріальна допомога, яку він надавав дочці до 2003 p., була незначна і ці кошти він переда вав тільки тоді, коли про це просила позивачка. Під час відбування покарання він не мав заробітку, тому відрахування аліментів не проводилося. До органу опіки та піклування з питан ня надання можливостей спілкування з дитиною ніколи не звертався, бо позивачка не чи нили перешкод у побаченнях з дочкою.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані до кази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) установив наступне.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 1994 року по 22 грудня 1998 року. Від спільного життя мають дочку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є відповідач по справі - ОСОБА_5, про що свідчить свідоцтво про народження, видане 27 серпня 1996 року відді лом реєстрації актів громадянського стану виконкому Красногвардійської районної Ради м. Дніпропетровська.

У травні 1998 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 припинили шлюбні відносини і відповідач почав проживати окремо.

Згідно рішенню Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 жовтня 1998 року ОСОБА_5 повинен виплачувати на утримання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку на користь матері дитини- Оберюхтіної Г.Л. Заборгованість по аліментних платежах складає 35 місяців, про що свідчить довідка ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції.

Згідно наданих суду довідок неповнолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно проживає разом з матір*ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (рати фікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-Х11) дити-

3

на, з огляду на його фізичну і розумову незрілість вимагає спеціального захисту і турботи, вклю чаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Статтею 150 Сімейного кодексу України закріплені обов'язки батьків по вихованню та розвитку дітей, у числі яких передбачені турбота про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготов ка її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків є під ставою для покладання на них відповідальності, установленої законом. Відповідно до ст. 164 да ного кодексу мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встанов лено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно положень Закону та роз'яснень, даних у п. 15 та 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав » по збавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов*язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебі чного, об*єктивного застосування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухи лення батьків від виконання своїх обов*язків має місце, коли вони не піклуються про фізич ний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей ; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними сво їх обов*язків.

Як вбачається з представлених матеріалів, ОСОБА_5 з листопада 1994 р. по 25 ве ресня 2000 року працював у Бабушкінському відділі охорони м. Дніпропетровська, а з 25 січ ня 2001 р. по 27 лютого 2003 p.- контролерем філії Правобережного відділення № &6719 ВАТ „ Державний ощадний банк України".

Відповідно до вироку судової палати по кримінальним справам Апеляційного Суду Дніпропетровської області від 14 липня 2003 р. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні у лютому 2003 року злочинів та засуджено за ч.4 ст. 187, ч.2 ст.15,п.п.6,9 ч.2 ст. 115 КК України до покарання у вигляді 12 років позбавлення волі. З 26 січня 2004 р. ОСОБА_5 відбуває покарання у Макіївській виправній колонії № 32.

Із вироку суду вбачається, що ОСОБА_5 при розгляді справи не заперечував, про наявність у нього великого грошового боргу у лютому 2003 року, і з цієї причини ним були скоєні злочини, бо почали надходити погрози застосування насилля до його дочки.

Матеріалами справи встановлено, що після припинення шлюбних відносин у травні 1998 року відповідач перестав приймати участь у вихованні та утриманні дочки, не проявляв турботи про її здоров*я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідач не має відо мостей хто доглядає за дитиною у час, коли позивачка перебуває на роботі, він ніколи не приходив до учбового закладу за місцем навчання дочки.

Пояснення позивачки про ухилення відповідача від виконання батьківських обов*язків підтвердили свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які були опи тані судом у порядку судового доручення.

Вказані свідками обставини ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов*язків узгоджуєються також з іншими письмовими доказами по справі.

Відповідачем не було надано суду достовірних, об*єктивних доказів, які б свідчили протилежне.

Позивачкою приймаються усі заходи для духовного та морального розвитку дитини, і як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6, з вересня 2002 р. є: учнем Дніпропетровської дитячої музичної школи № 11 та членом хореографічного ансамблю „ Серпантин" ( м. Дніпропетровськ).

4

За станом здоров*я ОСОБА_6 проходила стаціонарне лікування у інфекційному відділенні спеціалізованої медико-санітарної частини № 6м. Дніпропетровська і відповідачем не були прийняті ніяки заходи для її лікування, а також для відновлюючого курсу ліку вання дитини.

Відповідно до висновку органу опіки і піклування при виконкомі Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради від 10 лютого 2006 р. ОСОБА_5 ухиляється від виконання свої батьківські обов'язків по вихованню неповнолітньої дитини, матеріально її не за безпечує. Виходячи з інтересів неповнолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, орган опіки і піклування вважає доцільним позбавити ОСОБА_5 батьківських прав у відношен ні дитини.

Згідно з приписом ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за на явності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5, маючи реальну можливість виконувати передбачені сімейним законодавством батьківські обов*язки, свідомо нехтує ними, довгий час ухиляється від їх виконання у відношенні своєї дочки. Тому суд визнає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_4 про позбавлення відповідача батьківських прав у відношенні неповнолітньої ОСОБА_6, звідси позов, заявлений з метою належного правового захисту прав та інтересів малолітньої дитини, - та ким, що підлягає задоволенню.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.150,155,164,165 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, позбавити батьківських прав у відношенні дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донець кої області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня прого лошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області че рез Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.