Постанова

від 04.10.2016 по справі 826/3445/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04 жовтня 2016 року 16 год. 20 хв. № 826/3445/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Приморська вітроелектростанція" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) від 05 червня 2015 року задоволено повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "Приморська вітроелектростанція" (надалі - позивач, ТОВ "Приморська вітроелектро-станція" ) до державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2015 року №0000021502 (далі - оскаржуване рішення) .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №826/3445/15 (далі - справа) між суддями, для нового розгляду та вирішення справи визначено суддю Данилишина В.М.

Відповідною ухвалою суду справу прийнято до провадження та її призначено до розгляду у судовому засіданні .

У ході нового судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із письмовими доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2015 року вбачається, що рішення судів попередніх інстанцій були скасовані у зв'язку з наступним. Проаналізувавши зміст норм пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та окремі пункти Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року №92, та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до п. 200.5 ст. 200 ПК України платник податку, який мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, має право на таке відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не пов'язане з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 "Основні засоби".

При цьому, суд касаційної інстанції зауважив, що водночас слід враховувати, що правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на формування даних податкового обліку, є реальне здійснення операцій з придбання товарів, послуг, основних фондів. За відсутності факту придбання товарів, послуг чи основних фондів відповідні суми податку на додану вартість не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

Факт наявності укладеного між позивачем та ТОВ "БК "Віра" договору генерального підряду №07/12-П від 07 грудня 2011 року, на який посилались суди попередніх інстанцій, визнаючи понесені товариством витрати із сплати податку на додану вартість (далі - ПДВ) пов'язаними з будівництвом основних фондів, на думку Вищого адміністративного суду України, не є достатнім та беззаперечним доказом правомірності формування такого податкового кредиту.

Оскільки договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

В свою чергу, згідно з вимогами п. 44.1 ст. 44, п. 198.3 ст. 198 ПК України, ст.ст. 1, 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податку та руху його капіталу.

Тобто, господарські операції для визначення податкового кредиту, який у подальшому приймає участь у формуванні сум бюджетного відшкодування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи позицію, викладену в ухвалі суду касаційної інстанції від 19 листопада 2015 року, судом першої інстанції, у тому числі додатково, з'ясовує наступне.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Приморська вітроелектростанція" бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку за грудень 2011 року, січень, березень, травень, жовтень 2012 року, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, листопад, грудень 2013 року, січень, лютий, травень, липень, вересень 2014 року, за результатами якої складено акт від 23 січня 2015 року №90/1-26-50-15-02-36496784 (далі - акт перевірки) .

В ході перевірки встановлено, що ТОВ "Приморська вітроелектростанція" до ДПІ у Голосіївському районі подано уточнюючий розрахунок за грудень 2011 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074767366) з додатками, згідно якого товариство задекларувало в ряд. 23.1 декларації суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в розмірі 7576,00 грн., за січень 2012 року (вх. від 24 грудня 2014 року) з додатками, - у розмірі 223787,00 грн., за березень 2012 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074774655) з додаткам з додатками, - 2940,00 грн. за травень 2012 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074776006) з додатками - у розмірі 15653,00 грн., за жовтень 2012 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074778630) з додатками - у розмірі 1000,00 грн., за січень 2013 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074781610) з додатками - у розмірі 859018,00 грн., за березень 2013 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074782093) з додатками - у розмірі 210 645,00 грн., за квітень 2013 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074788148) з додатками - у розмірі 4167,00 грн., за травень 2013 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074786191) - у розмірі 16154,00 грн., за червень 2013 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074799422) з додатками - у розмірі 192,00 грн., за липень 2013 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074799441) з додатками - у розмірі 274,00 грн., за серпень 2013 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074789281) з додатками - у розмірі 389402,00 грн., за листопад 2013 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074799453) з додатками - у розмірі 67797,00 грн., за грудень 2013 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074799461) з додатками - у розмірі 28647,00 грн., за січень 2014 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074799598) з додатками - у розмірі 693003,00 грн., за лютий 2014 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074799816) з додатками - у розмірі 428318,00 грн., за вересень 2014 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074799759) з додатками - у розмірі 1469,00 грн., за липень 2014 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074799712) з додатками - у розмірі 159956,00 грн., за травень 2014 року (вх. від 24 грудня 2014 року №9074799676) з додатками - у розмірі 11473,00 грн. Вказані суми бюджетного відшкодування ПДВ були сформовані з урахуванням сум залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за відповідний попередній звітній (податковий) період.

В свою чергу, як зафіксовано на стор. 9, 10, 12 акта перевірки, причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту було будівництво позивачем вітроелектростанції за адресою: Запорізька обл., Приморський р-н, м. Приморськ, провул. Східний. За результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення, перевіряючим не встановлено наявності розбіжностей у податковій звітності ТОВ "Приморська вітроелектростанція" (завищення податкового кредиту та/або заниження податкових зобов'язань) із даними податкової звітності контрагентів.

Також, перевіркою правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у деклараціях з ПДВ за грудень 2011 року, січень, березень, травень, жовтень 2012 року, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, листопад, грудень 2013 року, січень, лютий, травень, липень, вересень 2014 року порушень не встановлено. Відомості про виявлені за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2011 року, січень, березень, травень, жовтень 2012 року, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, листопад, грудень 2013 року, січень, лютий, травень, липень, вересень 2014 року, із даними первинних документів (перелік яких наведений на стор. 2 акта перевірки), що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, порушень не зазначено.

Разом з тим, перевіркою встановлено порушення товариством п. 200.5 ст. 200 ПК України у зв'язку з неправомірним заявленням до бюджетного відшкодування суми ПДВ у загальному розмірі 3067452,00 грн. з огляду на те, що воно мало обсяги оподатковуваних операцій за останні дванадцять місяців менші, ніж заявлені суми бюджетного відшкодування ПДВ за охоплені перевіркою податкові періоди. При цьому, обставина нарахування товариством сум податкового кредиту внаслідок спорудження основних фондів працівником відповідача не була взята до уваги з тих підстав, що на балансі ТОВ "Приморська вітроелектростанція" вітроелектростанція не обліковувалася на рахунку бухгалтерського обліку 10 "Основні засоби".

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2015 року №0000021502, яким позивачу відмовлено в наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 3067452,00 грн., задекларованого у перелічених вище уточнюючих розрахунках.

Позивач, вважаючи вказане рішення контролюючого органу незаконним, звернувся до суду із позовом у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2015 року №0000021502 повністю.

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Підпунктом 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Перелік осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, визначений у п. 200.5 ст. 200 ПК України. Зокрема, це особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

За змістом цієї норми особи, які хоча і мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, мають право на таке відшкодування, якщо податковий кредит нарахована внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 198.1 - 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість.

При цьому, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи, визначення та загальний порядок складання яких наведено в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ст. 9 Закону 996, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. А під "господарською операцією" розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З контексту наведених норм матеріального права та правової позиції Вищого адміністративного суд України (викладена у листі від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) №742/11/13-11) вбачається, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. У випадку якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

В цьому ж інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України порекомендував з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість з'ясовувати судам, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Також, аналізуючи наведені норми Кодексу та Закону, Верховний Суд України у тексті своєї постанови від 27 грудня 2015 року у справі №21-1539а15 зазначив, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

За даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та відповідно до статуту ТОВ "Приморська вітроелектростанція" (копія якого додана до матеріалів позову) до основних видів господарської діяльності позивача відноситься виробництво електроенергії.

В ході розгляду справи судом з'ясовано, що впродовж періоду з листопада 2011 року по вересень 2014 року позивач здійснював спорудження (будівництво) об'єкта основних фондів, а саме Приморської вітроелектростанції потужністю 200 МВт у Приморському районі Запорізької області, для чого ТОВ "Приморська вітроелектростанція" уклало з третіми особами (підрядними організаціями, підприємствами-постачальниками товарів і послуг) ряд письмових та усних договорів, зокрема:

- договір №07/12-П генерального підряду будівництва Приморської ВЕС потужністю 200 МВт у Приморському районі Запорізької області від 07 грудня 2011 року з ТОВ "Будівельна компанія "Віра", за умовами якого останнє як генпідрядник зобов'язується за дорученням замовника (позивача) відповідно до проектної документації та умов цього договору власними силами на свій ризик, з використанням власних та залучених ресурсів виконати будівельні та інші роботи з будівництва об'єкту будівництва, а також виконання окремих робіт, визначних цим договором, включаючи матеріально-технічне забезпечення об'єкту будівництва необхідним обладнанням та матеріалами та введення їх в експлуатацію у складі пускового комплексу (черги) об'єкта будівництва разом з замовником відповідно до чинного законодавства України та на умовах цього договору;

- договір №29 на виконання робіт щодо складання документів, що посвідчують право обмеженого користування чужими земельними ділянками (земельний сервітут) від 12 вересня 2012 року з приватним малим підприємством проектно-виробничою фірмою "ЕЛІТА" (далі - ПМП ПВФ "Еліта"). За умовами цього договору останнє як виконавець за дорученням замовника (позивача) бере на себе зобов'язання з проведення робіт та послуг: підготовки та сприяння в укладанні договору сервітуту на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області на одну земельну ділянку для забезпечення проїзду при будівництві та експлуатації І-ої черги Приморська ВЕС в Приморському районі Запорізької області;

- договір №14/10-П щодо надання послуг від 14 жовтня 2011 року з ТОВ Торгівельно-промислова фірма "Донтехпром", за умовами якого останнє в якості підрядника бере на себе зобов'язання за плату та за дорученням замовника (позивача) виконувати роботи з розробки робочого проекту "Приморська ВЕС потужністю 200 МВт у Приморському районі Запорізької області";

- договір авторського нагляду №08/12/1-П від 08 грудня 2011 року з ТОВ ТПФ "Донтехпром", за умовами якого остання як виконавець зобов'язується за плату здійснювати авторський нагляд за будівництвом об'єкту: "Приморська ВЕС потужністю 200 МВт у Приморському районі Запорізької області";

- договір №248 щодо виконання інженерно-геодезичних робіт зі створення геодезичної розбивочної основи для будівництва від 12 грудня 2011 року з ТОВ ТПФ "Донтехпром", за умовами якого останнє в якості підрядника бере на себе зобов'язання за плату та за дорученням замовника (позивача) виконати комплекс інженерно-геодезичних робіт зі створення геодезичної розбивочної основи для будівництва "Приморська ВЕС потужністю 200 МВт у Приморському районі Запорізької області. ЦРП", що включає: побудову розбивочної мережі основних мереж будинків і споруд, винесення їх в натурі та закріплення на місцевості відповідними геодезичними знаками;

- договір №19 на виконання робіт щодо відведення земельної ділянки від 01 березня 2013 року з ПМП ПВФ "Еліта", за умовами якого договору останнє як виконавець за дорученням замовника (позивача) бере на себе зобов'язання з проведення робіт та послуг: розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 1,5 га в м. Приморськ по пров. Східний Приморського району Запорізької області для розташування містечка будівельників і майданчика для зберігання будівельних матеріалів, включаючи погодження зміни існуючого цільового призначення земельної ділянки, підготовку проекту рішень та погоджень уповноважених органів з питань відведення земельної ділянки, забезпечення отримання позитивних рішень та експертиз уповноважених органів щодо відводу земельної ділянки, а також забезпечення укладання та державної реєстрації земельної ділянки та права оренди земельної ділянки для наведених вище цілей;

- договір №18 на виконання робіт щодо відведення земельної ділянки від 27 березня 2013 року з ПМП ПВФ "Еліта", за умовами якого договору останнє як виконавець за дорученням замовника (позивача) бере на себе зобов'язання з проведення робіт та послуг: розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 3,0 га в м. Приморськ по пров. Східний Приморського району Запорізької області для виробничих потреб - зберігання, обслуговування та виконання робіт з монтажу і технічної підготовки електрообладнання, включаючи визначений сторонами перелік робіт;

- договір №20 на виконання робіт щодо відведення земельної ділянки від 27 березня 2013 року з ПМП ПВФ "Еліта", за умовами якого договору останнє як виконавець за дорученням замовника (позивача) бере на себе зобов'язання з проведення робіт та послуг: розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,3 га в м. Приморськ Приморського району Запорізької області для функціонування та обслуговування дороги, включаючи визначений сторонами перелік робіт;

- договори №16-05/2013/2-Д, №16-05/2013/1-Д і №16-05/2013/3-Д від 16 травня 2013 року, договори №28-04/2014/1-Д, №28-04/2014/4-Д та №28-04/2014/3-Д від 28 квітня 2014 року про надання наукових послуг щодо обстеження земельної ділянки з ДП "Південьгідроархеологія" НДЦ "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України. За умовами цих договорів останнє як виконавець зобов'язується за дорученням замовника (позивача) власними силами та засобами провести вивчення літературних, архівних, картографічних, географічних джерел, здійснити обстеження земельних ділянок на місцях та надати відомості про результати дослідження відповідної земельної ділянки (в тому числі про результати дослідження ділянки щодо наявності/відсутності об'єктів культурної спадщини);

- договір №28-05/2013/1-н про надання послуг від 28 травня 2013 року з ДП "Південьгідроархеологія" НДЦ "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України. За умовами цього договору останнє як виконавець зобов'язується за завданням замовника (позивача) надати послуги з нагляду за будівельними (земляними) роботами на ділянках, що призначаються для функціонування та обслуговування дороги, розташування містечка будівельників і майданчика для виконання робіт з монтажу і технічної підготовки електрообладнання за адресою: м. Приморськ, пров. Східний, на підставі Закону України "Про охорону археологічно спадщини" в порядку та на умовах, визначених цим договором;

- договір №8 на розроблення робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель від 01 жовтня 2013 року з ПМП ПВФ "Еліта", за умовами якого останнє як виконавець зобов'язується виконати з дотриманням вимог чинного законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення: робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель на земельній ділянці на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області під час будівництва лінії електропередач Приморської ВЕС, погодити розроблений робочий проект відповідно до встановленого порядку;

- договір №23 на виконання робіт щодо відведення земельної ділянки від 28 квітня 2014 року з ПМП ПВФ "Еліта", за умовами якого договору останнє як виконавець за дорученням замовника (позивача) бере на себе зобов'язання з проведення робіт та послуг: розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,1333 га на території Борисівської сільської ради (за межами населеного пункту) Приморського району Запорізької області для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (для будівництва і експлуатації вітрової електричної установки №67), включаючи визначений сторонами перелік робіт;

- договір №24 на виконання робіт щодо відведення земельної ділянки від 28 квітня 2014 року з ПМП ПВФ "Еліта", за умовами якого договору останнє як виконавець за дорученням замовника (позивача) бере на себе зобов'язання з проведення робіт та послуг: розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,1400 га на території Борисівської сільської ради (за межами населеного пункту) Приморського району Запорізької області для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (для будівництва і експлуатації вітрової електричної установки №68), включаючи визначений сторонами перелік робіт;

- договір №25 на виконання робіт щодо відведення земельної ділянки від 28 квітня 2014 з ПМП ПВФ "Еліта", за умовами якого договору останнє як виконавець за дорученням замовника (позивача) бере на себе зобов'язання з проведення робіт та послуг: розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,1400 га на території Борисівської сільської ради (за межами населеного пункту) Приморського району Запорізької області для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (для будівництва і експлуатації вітрової електричної установки №69), включаючи визначений сторонами перелік робіт;

- договір №26 на виконання робіт щодо відведення земельної ділянки від 28 квітня 2014 року з ПМП ПВФ "Еліта", за умовами якого договору останнє як виконавець за дорученням замовника (позивача) бере на себе зобов'язання з проведення робіт та послуг: розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,1356 га на території Борисівської сільської ради (за межами населеного пункту) Приморського району Запорізької області для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (для будівництва і експлуатації вітрової електричної установки №70), включаючи визначений сторонами перелік робіт;

- договір №98 про використання земель для пересування геологорозвідувальної машини від 25 березня 2014 року з Фермерським господарством "Олена", згідно якого предметом цього договору є встановлення порядку використання ТОВ "Приморська вітроелектростанція" земель для пересування геологорозвідувальної машини, що використовується при спорудженні об'єктів Приморської ВЕС. Використання земель для пересування геологорозвідувальної машини є тимчасовим і здійснюється виключно на час виконання робіт з будівництва відповідних споруд Приморської ВЕС;

- договори №1, №2 і №3 від 15 січня 2014 року на розроблення робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель з ПМП ПВФ "Еліта". За умовами цих договорів останнє як виконавець зобов'язується виконати проектно-вишукувальні роботи з розроблення робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель на земельних ділянках, які розташовані за адресою: м. Приморськ, пров. Східний (Приморський р-н Запорізької обл.) під час будівництва: для виробничих потреб - зберігання, обслуговування та виконання робіт з монтажу і технічної підготовки електрообладнання, загальною площею 3,0000га; містечка будівельників і майданчика для зберігання будівельних матеріалів, загальною площею 1,5000 га; дороги, загальною площею 0,3263 га, погодити розроблені робочі проекти відповідно до встановленого порядку;

- договір №19-14ПР щодо виконання інженерно-геодезичних робіт зі створення розбивочної основи для будівництва від 31 січня 2014 року з ТОВ ТПФ "Донтехпром", за умовами якого останнє в якості підрядника бере на себе зобов'язання за плату та за дорученням замовника (позивача) виконати комплекс інженерно-геодезичних робіт зі створення геодезичної розбивочної основи для будівництва "Будинку адміністративно-побутового комплексу з диспетчерським пунктом (АБК з ДП)" на об'єкті будівництва: "Приморська ВЕС потужністю 200 МВт у Приморському районі Запорізької області", що включає: побудову розбивочної мережі основних мереж будинків і споруд, винесення їх в натурі та закріплення на місцевості відповідними геодезичними знаками;

- договір оренди землі №187 від 13 вересня 2013 року з Приморською міською радою, згідно якого остання (як орендодавець) надає позивачу (орендарю) у строкове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 2324810100:12:003:0253 для розташування містечка будівельників і майданчика для зберігання будівельних матеріалів, яка знаходиться за адресою: провул. Східний, м. Приморськ Запорізької обл.

Відповідно до наданої представником позивача структури витрат на спорудження вітроелектростанції (а.с. 109 - 114 Т. І), суми податкового кредиту з періоди листопад 2011 року - серпень 2014 року були сформовані ТОВ "Приморська вітроелектростанція" переважно за результатами господарських взаємовідносин з такими підприємствами-контрагентами як: ТОВ "Будівельна компанія "Віра", ТОВ ТПФ "Донтехпром", ПМП ПВФ "Еліта", ТОВ "Вінд Пауер" (постачальник товарів і послуг), ДП "Південьгідроархеологія", ПП "Проектне бюро "Екосервіс", ТОВ "Вінгард Істерне Юроп", Запорізька філія ДУ "Держгрунохорона".

На підтвердження правомірності формування показників податкового кредиту за наслідками вказаних господарських операцій позивач надав суду копії наступних документів: додатків до договорів у вигляді завдань на виконання робіт, переліків робіт, графіків виконання робіт, кошторисів, протоколів погодження договірної ціни на виконання робіт та ін.; податкових накладних, виписаних зазначеними вище підприємствами; довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати (форми №КБ-3); актів приймання виконаних будівельних робіт (форми №КБ-2в) з доданими до них відомостями ресурсів і розрахунками загальновиробничих витрат до таких актів; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, акта про визначення розміру пошкодження посівних площ, актів приймання-передачі матеріалів агрохімічного обстеження; розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до певних податкових накладних, витягів з Єдиного реєстру податкових накладних; виписок банків по особовим рахункам ТОВ "Приморська вітроелектростанція".

Усні/письмові зауваження до змісту та порядку оформлення зазначених договорів та первинних документів відповідач до суду не подав. Так само в тексті акта перевірки, за результатами опрацювання наданих позивачем на підтвердження задекларованих ним сум бюджетного відшкодування ПДВ первинних документів, будь-які критичні зауваження зі сторони контролюючого органу відсутні.

Як пояснив представник позивача в тексті своїх письмових пояснень, облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву Приморської вітряної електростанції вівся ТОВ "Приморська вітроелектростанція" на рахунку бухгалтерського обліку 15 "Капітальні інвестиції" (копії карток рахунку наявні у матеріалах справи). При цьому, оскільки вказана вітряна електростанція в експлуатацію введена не була, то відомості про неї не відображалися товариством на рахунку 10 Основні засоби", зарахування на баланс основних засобів не здійснювалося.

Дослідивши та проаналізувавши перелічені вище документи суд встановив, що первинні документи по взаємовідносинам позивача з контрагентами-підрядниками/виконавцями/постачальниками оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Також зі змісту наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ТОВ "Приморська вітроелектростанція" на придбання підрядних робіт (послуг і обладнання), пов'язаних зі спорудженням Приморської вітряної електростанції, та здійсненням ним господарської діяльності у сфері виробництва електроенергії.

З текстів акта перевірки та заперечень відповідача проти позову вбачається, що контролюючим органом не було встановлено випадків формування позивачем податкового кредиту за перевіряємий період за рахунок податкових накладних, виписаних незареєстрованими платниками ПДВ, отримання від контрагентів податкових накладних з порушенням їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, формування податкового кредиту за рахунок господарських операцій пов'язаними особами (згідно з пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України) та/або фіктивними суб'єктами підприємницької діяльності.

Правомірність та правильність формування і декларування позивачем за періоди з листопада 2011 року по вересень 2014 року показників податкового кредиту та залишку від'ємного значення ПДВ, що були заявлені до бюджетного відшкодування, актом перевірки також не заперечуються (стор. 11 - 12 акта перевірки).

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що надані позивачем первинні документи повністю підтверджують факти виконання підрядних робіт, надання послуг та придбання товарів, їх оплату та їх використання у господарській діяльності ТОВ "Приморська вітроелектростанція". Під час розгляду справи відповідач не навів суду будь-яких доводів та не надав жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або свідчили б про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків і виключають право на формування податкового кредиту за наслідками розглядуваних господарських операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведення позивачем дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум ПДВ в ціні підрядних робіт і послуг, товарів, придбаних у третіх осіб у зв'язку з спорудженням вітряної електростанції, що були віднесені до складу податкового кредиту ТОВ "Приморська вітроелектростанція" за періоди листопад 2011 - серпень 2014 року.

Натомість єдиною підставою для відмови позивачу у наданні заявлених на рахунок у банку сум бюджетного відшкодування ПДВ стали висновки відповідача про те, що товариство не має права на бюджетне відшкодування, оскільки при визначенні права платника на отримання бюджетного відшкодування обов'язково враховується наявність майна, що обліковується на рахунку 10 "Основні засоби", незалежно від процесу його отримання (придбання чи спорудження (будівництва) самостійно). Встановивши відсутність зарахування на баланс ТОВ "Приморська вітроелектростанція" об'єкту основних засобів (Приморської вітряної електростанції) контролюючий орган дійшов висновку про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, сформованого у зв'язки з витратами на спорудження такої електростанції.

До таких висновків суд ставиться критично у зв'язку з наступним.

В свою чергу податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Зокрема, ч. 3 ст. 9 Закону №996-ХІV передбачено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів відображається за дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції", а за кредитом цього рахунку - їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

Водночас рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості.

Визначення поняття "капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи" міститься в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби". Це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що відповідно до п. 200.5 ст. 200 ПК України платник податку, який мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, має право на таке відшкодування, якщо за даними бухгалтерського та податкового обліку податковий кредит нарахований внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи). Передбачене зазначеною нормою право на отримання бюджетного відшкодування не пов'язане з моментом надходження основних засобів на баланс підприємства та відображенням їх на рахунку 10 "Основні засоби".

Дана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 20 січня 2015 року за №№21-316а14, 21-529а14, 21-514а14, від 03 липня 2015 року у справі №826/3678/13-а.

Частиною 1 ст. 244-2 КАС України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, враховуючи те, що в даному випадку, понесені ТОВ "Приморська вітроелектростанція" документально підтверджені витрати, були пов'язанні саме з будівництвом основних фондів та були відображені на рахунку 15 "Капітальні інвестиції, що не заперечується відповідачем, то відповідно позивач має право на отримання бюджетного відшкодування у зв'язку з таким будівництвом.

З огляду на вищенаведене та з урахуванням наявних матеріалів справи суд приходить до висновку, що ТОВ "Приморська вітроелектростанція" має право на бюджетне відшкодування в загальному розмірі 3067452,00 грн., сформоване внаслідок будівництва основних фондів (Приморської вітряної електростанції) за періоди грудень 2011 року, січень, березень, травень, жовтень 2012 року, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, листопад, грудень 2013 року, січень, лютий, травень, липень, вересень 2014 року.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає, що висновки відповідача, які містяться в акті перевірки, не відповідають нормам чинного законодавства України та спростовуються наявними матеріалами справи. У зв'язку з цим суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 14 лютого 2015 року №0000021502 прийнято протиправно, а тому, як наслідок, воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Приморська вітроелектростанція" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 14 лютого 2015 року №0000021502.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Приморська вітроелектростанція" (код ЄДРПОУ 36496784) здійснений ним судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39468461).

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин