Постанова

від 16.01.2012 по справі 22/334

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2012 № 22/334

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рєпіної Л.О.

суддів: Суліма В.В.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2011

у справі № 22/334 (ОСОБА_2

за позовом Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кримгаз"

до Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення боргу

дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 11.11.2011р. у справі № 22/334 частково задоволений позов ПАТ «Кримгаз» до ДП «Укргазвидобування» про стягнення 41 774,30 грн.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 21.10.2009р. на спеціалізованому аукціоні № 118 з продажу скрапленого газу, між ДК « Укргазвидобування», ВАТ «Кримгаз» та Українською товарною біржею укладені договори купівлі-продажу скрапленого газу № А118/11474сг-09 та № А118/11488сг-09, за умовами яких позивач зобов'язувався оплатити та прийняти скраплений газ на умовах договорів, а відповідач зобов'язувався передати покупцю скраплений газ відповідно до графіка поставки, вказаного в п. 5.2 договору, у кількості що оговорена у договорах..

Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів, мотивуючи вимоги тим, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором в частині здійснення оплати, тоді як відповідач свої зобов'язання з передачі товару виконані частково, претензія щодо повернення коштів, згідно яких поставка газу проведена не була залишена без задоволення.

Частково задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що невиконання відповідачем умов договору щодо поставки газу в повному обсязі не спростовані та підтверджуються матеріалами справи. Між тим, суд відмовив у задоволенні вимог щодо стягнення процентів за користування чужими коштами згідно ст. 536 ЦК України.

Заперечуючи проти рішення відповідач вказує на те, що суд дійшов помилкового висновку не прийнявши до уваги порушення умов договору саме позивачем в частині отримання товару, відповідачем не обмежувалось право позивача отримати товар. Таким чином відсутній обов'язок повернути кошти та відсутні підстави для нараховування інфляційних втрат та річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Зі змісту статей 509, 510, 513, 520, 521 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з статтею 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається що за договором № А118/11474сг-09 було не додано 12,1 тони (175-162,9) на суму 29 040, 00 грн. (12,1 т. х 2 400, 00 грн.), за договором № А118/11488сг-09 не додано 2,4 тони (125-122,6) скрапленого газу на суму 5 760, 00 грн. (2,4 т. х 2 400, 00 грн.). Загалом недопоставлено газу при погоджених обсягах поставки та проведеній оплаті на повну суму вартості на суму 34 800, 00 грн.

Відповідач стверджує, що поставка газу у передбачені договорами обсягах переданий позивачу не був в зв'язку з тим, що не було подано залізничні цистерни необхідного об'єму, що є обов'язком позивача.

Між тим, відповідач не надав жодного доказу з того, що відповідно до графіків поставки позивач не надав залізничні цистерни для завантаження газу, або надані цистерні не відповідали обсягу що повинен передаватись відповідно до укладених договорів.

З відповіді на претензії вбачається, що відповідачем поверхнево з'ясовувались обставині викладені у заявах позивача, сплачені кошті за газ, обсяг якого не був поставлений не повернути, крім того, відповідачем не було запропоновано відвантажити товар відповідно до умов договору, що було б підставою для відмови у задоволенні позову у разі ухиляння позивача отримати оплачений товар.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. Зі змісту вказаної статті випливає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ДП «Укргазвидобування» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 22/334 від 11.11.2011 -залишити без змін.

2. Матеріали справи повернути господарському суду міста Києва .

Головуючий суддя Рєпіна Л.О.

Судді Сулім В.В.

ОСОБА_1

23.01.12 (відправлено)