Рішення

від 13.10.2016 по справі 191/59/16-ц

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/59/16-ц

Провадження № 2/191/433/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бондаренко Г.В.

за участю секретаря - Силкіної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Приватного підприємства «Росинка» до ОСОБА_1, третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал страхування» про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач приватне підприємство «Росинка», в особі директора ОСОБА_2, звернулось до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.08.2014р. з вини відповідача, який керував автомобілем НОМЕР_1 була скоєна дорожньо-транспортна пригода. В результаті чого був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2, який зареєстрований за ПП «Росинка». Вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.10.2015 року. Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб, відповідно рахунку на оплату послуг з ремонту автомобіля №3748 від 09.12.2015р., наданої ТОВ «Авто-Імпульс», складає 94,567,64 грн. Відповідачем в добровільному порядку завдані матеріальні збитки не відшкодовано.

На підставі вищевикладеного, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь ПП «Росинка» матеріальну шкоду, спричинену дорожньо-транспортною пригодою, в сумі 94567,64 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2106,01 грн.

В судовому засіданні, представник позивача ПП «Росинка» позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні надав суду заперечення на позовну заяву, посилаючи на те, що в обох володільців автотранспорту наявна вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, а тому завдана шкода підлягає відшкодуванню з відповідача пропорційно, в розмірі п'ятдесяти відсотків з кожного.

Представник третьої особи ПАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду подав пояснення на позовну заяву в яких зазначив, що позивач із заявою про страхове відшкодування до страхової компанії не звертався, тому відповідно п.37.1.4 ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» втратив право на отримання страхового відшкодування від ПрАТ «СК «Арсенал страхування». З урахуванням наданих письмових пояснень, враховуючи положення ч.2 ст.169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами письмові докази, а також докази, отримані судом в ході розгляду справи, оцінивши їх у сукупності, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до копії постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2015 року, яка набрала законної сили 03.12.2015 року згідно постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП за наслідком події, що відбулася 15.08.2014 року за його участі, провадження у справі закрито в зв'язку із закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП на момент розгляду справи ( а.с.8-10).

Судом було встановлено, що водій ОСОБА_1 15.08.2014р. о 11 год. 30 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_3, не вибрав безпечну дистанцію, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Водієм ОСОБА_1 була перевищена дозволена швидкість руху в населеному пункті, не врахована дорожня обстановка та особливості вантажу, що перевозиться. Судом також встановлено, що водій автомобіля ГАЗ 3307 ОСОБА_1 в забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1, п.12.3 правил дорожнього руху України. Невідповідність його дій вказаним вимогам знаходиться в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 були допущені порушення п.10.1, п.12.3 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тим самим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно копії довідки, виданої Відділом державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Синельникове Синельниківського району, транспортний засіб марки ФОРД ТРАНЗІТ н/з НОМЕР_4, кузов 44861, отримав механічні пошкодження: деформовано праві дверці багажного відділення, праві передні дверці, праве переднє крило, правий передній поріг, права передня арка, передні двері, відбито праве переднє зеркало заднього виду, правий передній поворот, правий передній габарит (а.с. 15).

Згідно копії рахунку на оплату по замовленню №3748 від 09.12.2015р. ТОВ «Авто-Імпульс», транспортному засобу ФОРД ТРАНЗІТ н/з НОМЕР_4, вартість завданої матеріальної шкоди пошкодженого в результаті ДТП складає 94567,64 грн.( а.с.14).

З пояснень, наданих суду представником позивача в засіданні, відновлювальні роботи автомобіля НОМЕР_2 не проводились, автомобіль знаходиться в пошкодженому стані.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно матеріалів справи, вбачається, що між ПРАТ «Страхова компанія «Арсенал страхування» та ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового старування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №АС/9237898. Однак для отримання страхового відшкодування Позивач із заявою до страхової компанії не звертався, тому відповідно п.37.1.4 ст.37 ЗУ« Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» втратив право на отримання страхового відшкодування від ПРАТ «СК «Арсенал страхування».

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України .

Відповідно до положень ч.2 ст. 59 ЦПК України , обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.04.2016р. про проведення автотоварознавчої експертизи, Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок №2195-16 судової автотоварознавчої експертизи по визначенню вартості відновного ремонту від 29.07.2016р. Відповідно висновку вказаної експертизи, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля НОМЕР_5, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 15.08.2014року об 11 год. 30 хв. на автодорозі Харків-Сімферополь складає 95880, 65 (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 65 коп. ( а.с.117-136)

Судом в судовому засіданні було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не заперечує проти висновків судової автотоварознавчої експертизи по визначенню вартості відновного ремонту від 29.07.2016р., однак вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушень правил дорожнього руху обох водіїв-учасників, а тому заподіяну шкоду просив стягнути пропорційно ступеню винуватості сторін, тобто в розмірі п'ятдесяти відсотків від вартості відновлювального ремонту.

Відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд критично оцінює посилання відповідача на вину обох водіїв та часткову матеріальну відповідальність в зв'язку з цим, а також посилання на Висновок Дніпропетровського НДІ судових експертиз №501-15 судової автотехнічної експертизи по адміністративній справі №191/169/15-п від 09.06.2015р., та Висновок Дніпропетровського НДІ судових експертиз №4848-15 додаткової судової автотехнічної експертизи по адміністративній справі №191/169/15-п від 21.10.2015р. Вищезазначені експертні висновки були предметом дослідження в судовому засіданні при розгляді матеріалів ВДАІ Синельниківського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Отже, судом першої інстанції при розгляді матеріалу про адміністративне правопорушення було надано правову оцінку та досліджено зазначені експертні висновки як письмові докази, суд апеляційної інстанції залишив постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.10.2015р. без змін, а тому вже встановлені постановою суду обставини, зокрема, наявності та відсутності вини в діях учасників ДТП, не доказуються при розгляді цієї цивільної справи про відшкодування матеріальної шкоди.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на відшкодуванні завданої шкоди з ОСОБА_1 в первісно заявленому розмірі відповідно до позовної заяви в сумі 94567,64 (дев'яносто чотири тисячі п'ятсот шістдесят сім) гривень 64 коп., в процесі розгляду справи не збільшував суму позову. Суд вважає за можливим задовольнити позов в частині стягнення з відповідача 94567,64 грн., оскільки заявлена позивачем сума є в межах вартості відновлювального ремонту встановленого висновком судової експертизи.

Відповідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених обставин справи і доказів, досліджених на їх підтвердження - суд вважає позовні вимоги ПП «Росинка» до ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню. Також, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 1418 грн. 51 коп., в іншій частині вимог про стягнення судового збору необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.10, ст.11, ст.ст.57-61, ст.88, ст.209, 213-215 ЦПК України, ст. 22, ст. 1166, ст. 1187 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Росинка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного підприємства «Росинка», код ЄДРПОУ30325391, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Славгород, вул. Леніна,4 матеріальну шкоду, спричинену дорожньо-транспортною пригодою в сумі 94567 ( дев'яносто чотири тисячі п'ятсот шістдесят сім) грн. 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Приватного підприємства «Росинка», код ЄДРПОУ30325391, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Славгород, вул. Леніна,4 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1418( одна тисяча чотириста вісімнадцять) грн.. 51коп., в іншій частині вимог про стягнення судового збору - відмовити.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя: ОСОБА_3