Ухвала

від 26.10.2016 по справі 149/1908/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Журавель В.І., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів , за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27 червня 2012 року відповідача зобов'язано сплачувати аліменти на її користь на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму. ОСОБА_5 з 2012 року ухиляється від сплати аліментів, чим поставив її з дітьми у скрутне матеріальне становище, тому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути із відповідача пеню за прострочення сплати аліментів з 22 травня 2012 року до 30 листопада 2014 року в сумі 81 738 грн 85 коп.

Справа переглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10 лютого 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 22 травня 2012 року по 30 листопада 2014 року в сумі 81 738 грн 85 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 10 лютого 2016 року змінено, замість слів «за період з 22 травня 2012 року по 30 листопада 2014 року в сумі 81 738 грн 85 коп.» вказати «за період з 14 січня 2013 року по 30 листопада 2014 року в сумі 4 014 грн 99 коп.». В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права , і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, виконавши вимоги ч. 4 ст. 338 ЦПК України, згідно з якою висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням положень ст. 196 СК України, дійшов правильного висновку про задоволення позову.

З урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому, сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2696цс15, яка згідно із ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про зменшення розміру пені за прострочення сплати аліментів.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 14 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Закропивний

В.І. Журавель

С.П. Штелик