Рішення

від 14.11.2016 по справі 927/683/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

14 листопада 2016 р. Справа № 927/683/16

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна»,

пр-т. ОСОБА_1, 1 В, офіс В, м. Київ, 02152;

адреса для направлення кореспонденції: ТОВ «Юридична фірма Вернер», а/с199, м.Київ, 01001

До відповідача: Приватного підприємства «Гепард Транс»,

провулок Свободи, буд.1, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000

08321, АДРЕСА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

ОСОБА_2, АДРЕСА_2, 18000,

(АДРЕСА_3)

про стягнення 178 186грн.43коп.

Суддя Книш Н.Ю.

Представники сторін:

Позивача: ОСОБА_3 представник довіреність від 02.06.2016

Відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» звернулося з позовом до суду до Приватного підприємства «Гепард Транс» про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 00005058 від 24.05.2012 в загальному розмірі 178186,43 грн., з яких: основна сума заборгованості - 19166,50 грн., збитки в розмірі - 154906,72 грн., штраф у розмірі - 608,03 грн., 3% у розмірі - 712,55 грн., інфляційні втрати у розмірі - 2792,63грн.

Ухвалою суду від 28.07.2016 (суддя Шестак В.І.) позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 927/683/16 та розгляд справи призначено на 30.08.2016. ОСОБА_4 ухвали від 30.08.2016 розгляд справи було відкладено на 13.09.2016 об 11:30год.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/16/16 від 12.09.2016 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №927/683/16» та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2016 у зв'язку з прийняттям Верховної Радою України постанови про звільнення з посади судді, п.3 ст.122 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», - припинення повноважень судді Шестак В.І. - справа №927/683/16 передана на розгляд судді Книш Н.Ю.

Від позивача надійшло клопотання від 08.09.2016 про долучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2016 надав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.09.2016 судом вчинено дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача. Так, згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом, в реєстрі станом на 13.09.2016 значиться приватне підприємство «Гепард Транс», ідентифікаційний код 37785868, місцезнаходження м. Новгород-Сіверський, провулок Свободи,1.

ОСОБА_4 ухвали від 13.09.2016 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, 18000).

Від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому повідомив, що в серпні 2015 ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернулося до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ПП «Гепард Транс» та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг №00005058 від 24.05.2012. Відповідач вважає, що розгляд заяви господарським судом неможливий до вирішення справи №712/10152/15-ц, яка розглядається Соснівським районним судом м. Черкас, оскільки вказані справи між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та просить зупинити провадження у справі №927/683/16 до вирішення справи №712/10152/15-ц, яка розглядається Соснівським районним судом м. Черкас. Вказане клопотання відповідача залучено до матеріалів справи.

Суд не задовольнив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, про що зазначено в ухвалі від 22.09.2016р.

Від позивача надійшло клопотання від 14.09.2016 про долучення документів до матеріалів справи, яке задоволено судом, документи долучені до матеріалів справи.

Від позивача надійшли письмові пояснення по справі від 14.09.2016 з додатками, які долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 22.09.2016 суд перейшов до розгляду справи по суті. Представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 22.09.2016 виклав надані до матеріалів справи письмові пояснення від 14.09.2016. У вказаних поясненнях позивач зазначив, що отримання відповідачем рахунків на оплату місячних лізингових платежів підтверджується саме їх сплатою, що відповідач жодного разу не звертався до позивача з заявою про неотримання рахунків. Щодо нарахування штрафу відповідно до п.8.2.2 умов договору позивач зазначив, що у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 608,03грн., який виставлений за надіслання третього нагадування про несплату від 19.05.2015. Щодо розміру інфляційних витрат позивач зазначив, що розраховано сукупний індекс інфляції шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу, при цьому, так як відповідач згідно умов договору повинен був здійснювати щомісячні лізингові платежі до 15 числа кожного місяця, то у останнього виникала заборгованість з 16 дня місяця, таким чином розрахунок починається з наступного місяця. Щодо документів на підтвердження розміру збитків, заявлених позивачем до стягнення зазначив, що на підтвердження понесених витрат на суму 923,16грн. позивачем подано акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.05.2015, рахунок-фактуру №СФ-000030 від 31.05.2015, реєстр погашення заборгованості за травень 2015, платіжне доручення №50022846 від 08.06.2015, що на підтвердження понесених витрат на суму 6000грн. позивачем надано договір про надання юридичних послуг №17/2010 від 09.06.2010 та додаткові угоди №47 від 15.01.2013, №206 від 10.08.2015 до нього, заявку №381 від 24.06.2016, рахунок-фактуру №829 від 05.07.2016, акт №827 від 05.07.2016, платіжне доручення №50031577 від 28.07.2016. Щодо інформації про кримінальне провадження позивач зазначив, що відповідач всупереч умовам договору та нормам чинного законодавства не повернув позивачу об'єкт лізингу. Однак позивачу стало відомо, що 14.05.2015 в Київському МРЕВ №1 невідомою особою було знято та перереєстровано VW Polo Sedan 1.6, 2012 року виробництва, шасі №XW8ZZZ61ZCG0060847 (далі - об'єкт лізингу). Позивач стверджує, що не оформляв та не видавав третім особам будь-яких документів для переходу права власності, продажу, перереєстрації, зняття з обліку та проведення будь-яких інших реєстраційних дій відносно об'єкту лізингу, у зв'язку з чим позивачем було написано заяву про кримінальне правопорушення до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві з приводу чого інформацію було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100080006215 по факту незаконного заволодіння транспортним засобом. Позивачу 15.07.2015 стало відомо, що в провадженні слідчого Дарницького ВП ГУ НП в м.Києві знаходиться на стадії досудового розслідування кримінальне провадження за заявою ОСОБА_5 по факту незаконного заволодіння транспортним засобом VW Polo Sedan шасі №XW8ZZZ61ZCG0060847, що у зв'язку з тим, що транспортний засіб належить позивачу його було залучено в якості потерпілого до кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100020005025 від 10.06.2015. Позивач повідомляє, що надалі працівниками Дарницького ВП ГУ НП в м. Києві було без будь-яких підстав віддано транспортний засіб гр. ОСОБА_6, що в подальшому позивачем неодноразово направлялись клопотання щодо проведення відповідних слідчих дій, станом на 21.09.2016 у позивача відсутня інформація щодо об'єкту лізингу.

Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2016 подав клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2016 надав пояснення від 05.10.2016, в якому зазначив, що відповідно до ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.09.2016 позовну заяву ТОВ «Порше Лізинг Україна» в частині позовних вимог до ПП «Гепард Транс» залишено без розгляду. Заборгованість відповідача за щомісячний лізинговий платіж за березень 2015 складається з частини вартості об'єкта лізингу в розмірі 6333,75грн., процентів та комісій у розмірі 669,67грн. Позивач наголошує, що відповідач в порушення умов договору перестав здійснювати щомісячні лізингові платежі, що в свою чергу стало підставою позивача відповідно до умов договору та законодавства направити вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору. Однак відповідач незважаючи на отримання вимоги залишив її поза увагою, що в свою чергу змусило позивача звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Позивач повідомляє, що на даний час відкрите кримінальне провадження по кримінальній справі №12015100080006215, однак у позивача відсутня актуальна інформація по даній справі, в рамках даного провадження об'єкт лізингу позивачу повернуто не було, позивачем були написані заяви, клопотання до органів прокуратури. Також позивач зазначив, що з моменту укладання договору відповідач сплачував щомісячні платежі вчасно, але з липня 2014 почав порушувати терміни сплати щомісячних платежів, а з березня 2015 взагалі перестав виконувати свої зобов'язання за договором щодо сплати щомісячних платежів, усі платежі сплачувались виключно відповідачем, про що свідчать платіжні доручення, усі платежі зараховувались відповідно до умов договору, що відповідач здійснював оплату одразу за двома договорами фінансового лізингу, про що свідчить призначення платежу.

Представник позивача в судовому засіданні 05.10.2016 надав клопотання про витребування інформації, в якому зазначив, що отримання відомостей про зареєстрованих власників автомобіля марки VW Polo Sedan 1.6 I benzin, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року виробництва самостійно позивачем є неможливим у зв'язку з конфіденційністю зазначеної інформації, але є важливим для вирішення зазначеної справи, та просив суд витребувати інформацію від Управління безпеки дорожнього руху (Департамент ДАІ УМВС України, вул.Лук'янівська,62, м. Київ, 04071 Україна) щодо зареєстрованих власників автомобіля марки VW Polo Sedan 1.6 I benzin, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року на теперішній час, з метою забезпечення своєчасного та об'єктивного розгляду справи.

Клопотання про витребування інформації судом відхилено, про що зазначено в ухвалі від 05.10.2016.

Ухвалою від 05.10.2016 суд відклав розгляд справи на 19.10.2016 о 10:00.

У судове засідання 19.10.2016 з'явились уповноважені представники відповідача, представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явилися. Позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, оскільки уповноважений представник позивача був присутній у попередньому судовому засіданні 05.10.2016 та копія ухвали про відкладення розгляду справи від 05.10.2016 була направлена на адресу позивача.

Представником відповідача 19.10.2016 подано клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів, яке задоволено судом.

Під час розгляду справи від позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання від 18.10.2016 про проведення судового засідання без участі позивача, пояснення та копії документів. Суд зазначив, що вказане клопотання позивача втратило актуальність, оскільки судове засідання було розпочате і розгляд справи проводився без участі представника позивача.

Крім того, від позивача по електронній пошті надійшов текст пояснення без першого та останнього аркушу, ряд копій документів неналежної якості з частковим відображенням тексту. Документи, пояснення, які надійшли на електронну адресу суду залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2016 надав клопотання від 19.10.2016, в якому просив поштову кореспонденцію відправляти за адресою: 08321, АДРЕСА_4. Вказане клопотання залучено до матеріалів справи та прийнято судом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 19.10.2016, в якому проти позову заперечував та зазначив, що відповідно до матеріалів кримінального провадження №12015100020005025 (орган досудового розслідування: Дарницьке районне управління ГУ МВС України в м. Києві) 14.05.2015 предмет лізингу автомобіль Volkswagen Polo Sedan, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року виробництва знятий з реєстрації ТОВ «Порше Лізинг Україна» та перереєстрований на гр.ОСОБА_7, тобто починаючи з 14.05.2015 позивач не є власником предмету лізингу, а отже з цієї дати не має жодних прав, що належать лізингодавцю, в т.ч. вимоги стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг №00005058 від 24.05.2012. Також відповідач зазначив, що не погоджується з твердженням позивача, що датою припинення договору є 19.05.2015 та вважає що договір припинено у відповідності до п.12.6 із застосуванням п.12.13, а саме відповідно до п.12.13 договору у випадках, передбачених п.12.6 та 12.12. контракт вважається розірваним на 10 день з дня надіслання письмового повідомлення стороною. У п.12.6.12 передбачено, що Порше Лізинг має право розірвати в односторонньому порядку цей контракт, якщо об'єкт лізингу знищений або втрачений іншим чином, 14.05.2015 відповідачем належним чином повідомлено Порше Лізинг про незаконне заволодіння об'єктом лізингу невстановленою особою, лист повідомлення у відповідача не зберігся, однак факт повідомлення належним чином підтверджується тим, що Порше Лізинг за фактом незаконного заволодіння об'єктом лізингу звернувся до Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві (кримінальне провадження №12015100080006215). 19.05. чи 06.2015 об'єкт лізингу вже не перебуває у власності позивача, тобто позивач стверджує, що розірвав уже розірваний договір стосовно предмету лізингу, який вибув з його власності, що з точки зору здорового глузду є неможливим. Відповідач зазначив, що оскільки право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, позовні вимоги щодо стягнення з останнього такої складової частини лізингового платежу, як відшкодування вартості цього майна, яке залишилось у власності позивача є безпідставними. Крім того, відповідача вказав, що відповідно до умов договору у разі дострокового розірвання контракту за умовами п.12.6.11, 12.6,12 (об'єкт лізингу знищений або втрачений іншим чином) застосовуються положення п.11.5-11.7 стосовно компенсації від страхової компанії. Умови договору дозволяють Порше Лізинг України позиватися до лізингоодержувача лише після того, як страховою компанією буде здійснено страхове відшкодування.

Від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому у відповідності до ч.1 ст.38 ГПК України просив суд на підтвердження відзиву на позовну заяву зобов'язати позивача надати суду або суду витребувати інформацію з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (вул.І.Федорова,32А, м. Київ, 03038):

1. Копію Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) №28-2828-0157, укладеного 26.04.2011 між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ТОВ «Порше Лізинг Україна» з усіма додатками;

2. Інформацію чи виплачено ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» страхове відшкодування щодо настання події, яка має ознаки страхового випадку за ризиком Угод, крадіжка, яка сталася з транспортним засобом Volkswagen Polo Sedan, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року;

3. Інформацію чи зверталося ТОВ «Порше Лізинг Україна» до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» стосовно страхового відшкодування щодо настання події, яка має ознаки страхового випадку за ризиком Угон, крадіжка, яка сталася з транспортним засобом Volkswagen Polo Sedan, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року.

Від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому у відповідності до ч.1 ст.38 ГПК України просив суд на підтвердження відзиву на позовну заяву зобов'язати позивача надати суду інформацію стосовно балансової вартості транспортного засобу Volkswagen Polo Sedan, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року, який відповідно до матеріалів кримінального провадження №12015100020005025 (орган досудового розслідування: Дарницьке УП ГУ НП у м. Києві) 14.05.2015 знятий з реєстрації ТОВ «Порше Лізинг Україна» та перереєстрований на гр.ОСОБА_7

Від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому у відповідності до ч.1 ст.38 ГПК України просив суд на підтвердження відзиву на позовну заяву зобов'язати позивача надати суду або суду витребувати інформацію з територіального органу з надання сервісних послуг МВС України щодо державної реєстрації права власності на автомобіль Volkswagen Polo Sedan, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року з деталізацією щодо перереєстрації права власності на транспортний засіб починаючи з 24.05.2012 по цей день.

Суд задовольнив клопотання відповідача в частині: щодо витребування від позивача та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (вул.І.Федорова,32А, м. Київ, 03038): копії Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) №28-2828-0157, укладеного 26.04.2011 між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ТОВ «Порше Лізинг Україна» з усіма додатками; інформації чи виплачено ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» страхове відшкодування щодо настання події, яка має ознаки страхового випадку за ризиком Угод, крадіжка, яка сталася з транспортним засобом Volkswagen Polo Sedan, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року; інформації чи зверталося ТОВ «Порше Лізинг Україна» до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» стосовно страхового відшкодування щодо настання події, яка має ознаки страхового випадку за ризиком Угон, крадіжка, яка сталася з транспортним засобом Volkswagen Polo Sedan, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року, та щодо витребування від Регіонального сервісного центру МВС в Чернігівській області (вул.Шевченка,26, м. Чернігів, 14013) інформації щодо державної реєстрації права власності на автомобіль Volkswagen Polo Sedan, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року з деталізацією щодо перереєстрації права власності на транспортний засіб починаючи з 24.05.2012 по теперішній час, про що зазначено в ухвалі від 19.10.2016.

Вирішення клопотання відповідача про витребування у позивача інформації стосовно балансової вартості транспортного засобу Volkswagen Polo Sedan, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року відкладено до наступного судового засідання.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2016 заявив усне клопотання про витребування копії кримінального провадження №12015100020005025 з Дарницького районного управління ГУ МВС України у м. Києві, в якому мають міститися відомості стосовно крадіжки автомобіля «Volkswagen Polo» седан сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1.

Суд відхилив усне клопотання відповідача про витребування копії кримінального провадження №12015100020005025 з огляду на задоволення клопотання про витребування інформації від Регіонального сервісного центру МВС в Чернігівській області (вул.Шевченка,26, м. Чернігів, 14013) щодо державної реєстрації права власності на автомобіль Volkswagen Polo Sedan, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2016 заявив усне клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Соснівським районним судом м. Черкас пов'язаної справи №712/10152/15-ц про той же предмет і з тих же підстав спору заявлений позивачем до ОСОБА_2, яка несе солідарну відповідальність з ПП «Гепард Транс».

Суд відклав вирішення клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі, вказавши, що відповідне клопотання повинно бути викладене у письмовій формі з відповідним обґрунтуванням та для з'ясування позиції позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.10.2016 надав клопотання про продовження терміну розгляду справи на 15 днів у зв'язку з необхідністю надання додаткових документів по справі.

Ухвалою від 19.10.2016 суд продовжив строк розгляду спору на 15 днів по 29.11.2016 та відповідно ст.38 Господарського процесуального кодексу України зобов'язав Регіональний сервісний центр МВС в Чернігівській області та ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» надати Господарському суду Чернігівської області у строк до 11.11.2016 відповідну інформацію.

Від позивача поштовим зв'язком 24.10.2016 надійшло до суду клопотання від 18.10.2016 про проведення судового засідання призначеного на 19.10.2016 без участі позивача, яке раніше надійшло до суду електронною поштою під час розгляду справи у судовому засіданні 19.10.2016. Вказане клопотання позивача залучено судом до матеріалів справи.

Від позивача поштовим зв'язком 24.10.2016 надійшло до суду пояснення від 17.10.2016 з додатками, яке раніше (19.10.2016) не в повному обсязі надійшло на електронну адресу суду. У пояснення від 17.10.2016 позивач зазначив, що відповідно до умов договору та законодавства позивач придбав за власний рахунок транспортний засіб визначений у договорі про фінансовий лізинг для подальшої передачі його у лізинг відповідачу, відповідно до договору про фінансовий лізинг дилером-продавцем виступає ТОВ «ОСОБА_8 набережна», 29.05.2012 позивачем було укладено договір купівлі-продажу автомобіля №1119647/2012, отже позивачем для реєстрації транспортного засобу було надано договір купівлі-продажу, що повністю відповідає вимогам законодавства. Також позивач зазначив, що відповідно до умов договору зобов'язання щодо звернення до страхової компанії покладається на відповідача, що загальна сума невиконаних грошових зобов'язань відповідача за несплаченими лізинговими платежами станом на день подання позовної заяви складає 19166,50грн, що підтверджується Зведеною обліковою випискою з рахунку відповідача (заборгованість за березень 2015 - 7003,42грн., за квітень 2015 - 6410,81грн., за травень 2015 - 5752,27грн.). Крім того, позивач зазначив, що до відповідача застосовувались наступні штрафні санкції: за несплату щомісячного лізингового платежу за грудень 2014, відповідно до рахунку-фактури №00244253 від 03.12.2014 - штраф за першу вимогу у розмірі еквівалент 15 доларів згідно рахунку-фактури №00248555 від 08.01.2015; за несплату щомісячного лізингового платежу за січень 2015, відповідно до рахунку-фактури №00251425 від 12.01.2015 - штраф за першу вимогу у розмірі еквівалент 15 доларів згідно рахунку-фактури №00255538 від 04.02.2015; за несплату щомісячного лізингового платежу за лютий 2015, відповідно до рахунку-фактури №00258464 від 02.02.2015 - штраф за першу вимогу у розмірі еквівалент 15 доларів згідно рахунку-фактури №00261116 від 04.03.2015, штраф за другу вимогу у розмірі еквівалент 20 доларів згідно рахунку-фактури №00265388 від 18.03.2015; штраф за третю вимогу у розмірі еквівалент 25 доларів згідно рахунку-фактури №00267130 від 03.04.2015; штраф за третю вимогу у розмірі еквівалент 25 доларів згідно рахунку-фактури №00271352 від 20.04.2015; штраф за третю вимогу у розмірі еквівалент 25 доларів згідно рахунку-фактури №00272872 від 05.05.2015; штраф за третю вимогу у розмірі еквівалент 25 доларів згідно рахунку-фактури №00277064 від 19.05.2015.

Від Регіонального сервісного центру в Чернігівській області Міністерства внутрішніх справ надійшов лист №31/25/6-1511вх від 03.11.2016, в якому повідомив, що згідно облікових даних транспортний засіб марки Volkswagen Polo Sedan, кузов №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012р.в.: 1) 30.05.2012 первинно зареєстровано ВРЕР-1 м. Києва за ТОВ «Порше Лізинг Україна», м. Київ, ОСОБА_1,1/В; 2) 14.05.2015 проведено перереєстрацію ВРЕР-1 м. Києва на нового власника за довідкою-рахунок на гр.ОСОБА_9, 11.07.1977 р.н, зареєстровану за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1; 3) 21.05.2015 Броварським ВРЕР вказаний транспортний засіб знято з обліку для реалізації; 4) 30.05.2015 ВРЕР-7 м. Києва зареєстровано за довідкою-рахунок на гр.ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою АДРЕСА_5. До вказаного листа додано роздруківку з бази НАІС ДДАІ - «Результати аналітичного пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України.

Від ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на виконання ухвали суду від 19.10.2016 не надходило документів, інформації.

Представник позивача у судовому засіданні усно повідомив, що позивач не звертався до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» з заявою про сплату страхового відшкодування у зв'язку із крадіжкою автомобіля.

Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2016 надав клопотання про не здійснення технічної фіксації судового процесу, яке не задоволено судом, оскільки у минулому судовому засіданні представниками відповідача було подано клопотання про фіксацію судового засідання технічними засобами, яке судом задоволено. У судовому засіданні 14.11.2016 відбувалася фіксація судового процесу технічними засобами.

Від відповідача заяв та клопотань до суду не надходило. Повноважного представника відповідач в судове засідання не направив. Копії ухвали про відкладення розгляду справи від 19.10.2016, направлені на відомі суду адреси (провулок Свободи, буд.1, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область та АДРЕСА_1), отримані відповідачем згідно поштових повідомлень №1400033383101, №1400033383110.

Третя особа витребуваних документів не надала, в судове засідання не з'явилася. Ухвала про відкладення розгляду справи від 13.09.2016, направлена на адресу третьої особи (АДРЕСА_6) не вручена під час доставки та повернута за зворотною адресою через не запит, про що свідчить Витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» станом на 22.09.2016р. про відстеження пересилання поштових відправлень. Ухвали про відкладення розгляду справи від 22.09.2016, від 05.10.2016, від 19.10.2016 направлені на адресу третьої особи АДРЕСА_2, 18000, повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку «за не запитом». Ухвали про відкладення розгляду справи від 22.09.2016, від 05.10.2016, 19.10.2016 направлені на адресу третьої особи АДРЕСА_3, повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання.

Суд повідомив представнику позивача, що у минулому судовому засіданні представником відповідача було подано клопотання про витребування від позивача інформації стосовно балансової вартості транспортного засобу Volkswagen Polo Sedan, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року та повідомив про відкладення розгляду даного клопотання на наступне судове засідання. Суд оголосив поданий відповідачем до вказаного клопотання витяг з кримінального провадження №12015100020005025.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вказаного клопотання відповідача. Повідомив про неможливість надати суду інформацію стосовно балансової вартості транспортного засобу, оскільки з моменту укладення договору фінансового лізингу від 24.05.2012 позивач автомобіль не разу не бачив, а тому не може визначити в якому стані знаходиться та де взагалі перебуває автомобіль.

Суд відхилив клопотання відповідача про витребування у позивача інформації стосовно балансової вартості транспортного засобу Volkswagen Polo Sedan, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року, з огляду на те, що балансова вартість транспортного засобу не є предметом спору та не впливає на вирішення спору по суті.

Суд повідомив представника позивача, що у минулому судовому засіданні представником відповідача було заявлено усне клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Соснівським районним судом м. Черкас пов'язаної справи №712/10152/15-ц про той же предмет і з тих же підстав спору заявлений позивачем до ОСОБА_2, яка несе солідарну відповідальність з ПП «Гепард Транс». Суд зазначив, що було відкладено вирішення даного клопотання на наступне судове засідання, вказавши, що клопотання повинно бути викладене у письмовій формі з відповідним обґрунтуванням.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вказаного клопотання відповідача, посилаючись на безпідставність клопотання, на затягування відповідачем часу розгляду справи та відсутність зв'язку даної справи зі справою №712/10152/15-ц.

Як зазначено у п. 3.16 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Судом відхиляється усне клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи №712/10152/15-ц Соснівським районним судом м. Черкаси у зв'язку з його необґрунтованістю, недоведеністю неможливості встановити Господарським судом Чернігівської області під час розгляду справи №927/683/16 обставин, які встановлюються в іншій справі за позовом ТОВ «Порше Лізинг Україна» до поручителя ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків відповідно до договору про фінансовий лізинг від 24.05.2012 за №00005058.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

ОСОБА_4 ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

ОСОБА_4 п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

24.05.2012 між позивачем товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», відповідачем приватним підприємством «Гепард Транс», поручителем ОСОБА_2 укладено договір про фінансовий лізинг №00005058 (далі - договір ) та додатки до нього: «Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу» (далі - Умови), «Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодувань)» на 60 місяців.

В договорі зазначено місце проживання/ місце знаходження поручителя: АДРЕСА_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Крім того, 02.04.2015 між позивачем, відповідачем та поручителем укладено додаткову угоду №1/1 до договору про фінансовий лізинг №00005058 від 24.05.2012, в якій сторони домовилися змінити строк дії лізингу та внести зміни до граф контракту «Кількість лізингових платежів», «строк лізингу (місяців)» та «лізинговий платіж розділу «об'єкт лізингу» та з 02.04.2015 року внести їх в новій редакції.

Правовідносини лізингу регулюються нормами параграфа 6 глави 58 Цивільного кодексу України, при цьому, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду), а також загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом, а загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до ч.1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

ОСОБА_4 договору лізингодавцем є ТОВ «Порше лізинг Україна», лізингоодержувач - ПП «Гепард транс», об'єкт лізингу - транспортний засіб VW Polo Sedan 1.6 I benzin, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року виробництва, вартість об'єкту лізингу - еквівалент 18650дол.США, авансовий платіж - еквівалент 3730дол.США, обсяг фінансування - еквівалент 14920дол.США, кількість лізингових платежів - 60, строк лізингу - 60 місяців, лізинговий платіж - еквівалент 412,72дол.США, адміністративний платіж - 279,76дол.США.

Додатковою угодою №1/1 до договору про фінансовий лізинг №00005058 від 24.05.2012 сторони змінили строк дії лізингу, так кількість лізингових платежів становить 84, строк лізингу - 84 місяці, лізинговий платіж - еквівалент 272,80дол.США. Сторони підписали новий Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодувань) від 02.04.2015 року (надалі - План відшкодування) (а.с.29-34 т.1).

ОСОБА_4 прийому-передачі до договору лізингу №00005058 від 24.05.2012 лізингодавець передав 31.05.2012 лізингоодержувачу легковий автомобіль VW Polo Sedan, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року виробництва, реєстраційний знак НОМЕР_1. Підписуючи цей документ, лізингодавець підтверджує, що передав предмет лізингу, який перебуває у відмінному стані, у комплектації та на умовах, визначених в договорі. Лізингодавець, у якості власника, передає предмет лізингу лізингоодержувачу для користування. Лізингоодержувач підтверджує, що предмет лізингу є власністю лізингодавця. Предмет лізингу є власністю лізингодавця до моменту повного виконання лізингоодержувачем зобов'язань, передбачених договором лізингу.

ОСОБА_4 із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а п. 3 ч. 2 ст.11 вказаного Закону передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до п.6.1 Умов для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця виплачуватиме лізингодавцю лізингові платежі у відповідності до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього контракту, та інших положень контракту. Кожний лізинговий платіж включає в себе: відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування; частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу), комісії, покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з контрактом.

Відповідно 6.3. Умов сторони погодили, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за договором на користь позивача відображають справедливу вартість об'єкта лізингу та забезпечують отримання позивачем очікуваної станом на дату виконання контракту суми на основі діючого курсу обміну євро/дол США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком (ПАТ «КІБ Креді Агріколь або іншим банком), або на основі обмінних курсів, за якими на встановлену дату укладалися угоди з клієнтами банку (ПАТ «КІБ Креді Агріколь або іншим банком) з купівлі та продажу євро/доларів США до української гривні) (надалі - обмінний курс), як буде обрано за рішенням Порше Лізинг Україна, станом на дату, коли кожен платіж підлягає виплаті. З цією метою лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платежі зобов'язання, передбачені цим контрактом, розраховуються в Євро/доларах США (як обумовлено сторонами в контракті) на зміненій основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на дату виставлення рахунку.

Відповідно до п. 6.5. Умов лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування). Лізингові платежі у будь-якому разі не підлягають поверненню лізингоодержувачу, за винятком випадків, визначених контрактом.

Позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 19166,50грн.

ОСОБА_4 наведеного позивачем розрахунку вказана заборгованість складається із: 1) часткової несплати щомісячного лізингового платежу за березень 2015 року на суму 7003,42грн. відповідно до рахунку-фактури №0026411 від 06.03.2015, у тому числі 6333,75грн. борг по сплаті вартості об'єкту лізингу та 669,67грн. борг по сплаті процентів та комісій; 2) несплати щомісячного лізингового платежу за квітень 2015 року на суму 6410,81грн. відповідно до рахунку-фактури №00271952 від 06.04.2015, у тому числі 2814,12грн. борг по сплаті вартості об'єкту лізингу та 3569,69грн. борг по сплаті процентів та комісій; 3) несплати щомісячного лізингового платежу за травень 2015 року на суму 5752,27грн. відповідно до рахунку-фактури №00273992 від 06.05.2015, у тому числі 2545,71грн. борг по сплаті вартості об'єкту лізингу та 3206,56грн. борг по сплаті процентів та комісій.

Позивач заявляючи до стягнення суму основного боргу, виходив з такого розрахунку (а.с.126-127 т.3):

по рахунку-фактурі №00264111 від 06.03.2015 лізинговий платіж згідно п.34 Плану відшкодування (еквівалент доларів США): відшкодування частини вартості об'єкту лізингу - 253,35дол.США, проценти та комісії 159,37дол.США, курс долара чинний на робочий день, що передує дню виставлення рахунку 05.03.2015 - 25,00грн., лізинговий платіж, що підлягає сплаті: відшкодування частини вартості об'єкту лізингу - 6333,75грн., проценти та комісії - 3984,25грн., всього 10318,00грн. Позивач зазначає, що відповідачем було частково сплачено лізинговий платіж за березень 2015 року у сумі 3314,58грн. у зв'язку з чим заборгованість відповідача по рахунку-фактурі №00264111 від 06.03.2015 становить: 6333,75грн. борг по сплаті вартості об'єкту лізингу та 669,67грн. борг по сплаті процентів та комісій, всього 7003,42грн.;

по рахунку-фактурі №00271952 від 06.04.2015 лізинговий платіж згідно п.35 Плану відшкодування (еквівалент доларів США): відшкодування частини вартості об'єкту лізингу 119,75дол.США, проценти та комісії 153,05дол.США, курс долара чинний на робочий день, що передує дню виставлення рахунку 03.04.2015 - 23,50грн., лізинговий платіж, що підлягає сплаті: відшкодування частини вартості об'єкту лізингу 2814,12грн., проценти та комісії 3596,69грн., всього 6410,81грн.;

по рахунку-фактурі №00273992 від 06.05.2015 лізинговий платіж згідно п.36 Плану відшкодування (еквівалент доларів США): відшкодування частини вартості об'єкту лізингу 120,73дол.США, проценти та комісії 152,07дол.США, курс долара чинний на робочий день, що передує дню виставлення рахунку 05.05.2015 - 21,086грн., лізинговий платіж, що підлягає сплаті: відшкодування частини вартості об'єкту лізингу 2545,71грн., проценти та комісії 3206,56грн., а всього 5752,27грн.

У п.6.16 Умов сторони встановили, що зобов'язання по сплаті всіх та будь-яких платежів за контрактом покладається на лізингоодержувача, якщо інше прямо не передбачено контрактом. Лізингоодержувач зобов'язується сплатити всі та будь-які платежі протягом 5 робочих днів з моменту відправлення Порше Лізинг Україна відповідної вимоги та/або рахунку, якщо інший термін не обумовлено у контракті або погоджено сторонами додатково. Якщо лізингоодержувач не сплатить платежі (платіж ) у вказаний строк, Порше Лізинг України має право застосувати санкції за прострочення відповідно до п.8 контракту.

У Плані відшкодування сторонами у графі «дата сплати» зазначена дата щомісячної сплати лізингових платежів (кожного 15 числа місяця).

Позивачем були виставлені відповідачу для оплати лізингових платежів рахунки-фактури: №00258464 від 02.02.2015 на суму 8336,94грн. із строком оплати не пізніше 15.02.2015 (а.с.161 т.3), №00264111 від 06.03.2015 на суму 10318,00грн. із строк оплати не пізніше 15.03.2015 (а.с.46 т. 1), №00271952 від 06.04.2015 на суму 6410,081грн. із строк оплати не пізніше 15.04.2015 (а.с.47 т.1), №00273992 від 06.05.2015 на суму 5752,27грн. зі строк оплати не пізніше 15.05.2015 (а.с.48).

ОСОБА_4 п. 6.11 якщо лізингоодержувач здійснює платежі, що не покривають усі його зобов'язання перед Порше Лізинг Україна та/або затримує платежі, сторони погоджуються, що суми, виплачені лізингоодержувачем, будуть розподілятися наступним чином (у черговості, як зазначено нижче): а) витрати на відновлення становища, стану об'єкта лізингу, в тому числі якщо такі витрати не були з будь-яких причин відшкодовані з боку страховика об'єкту лізингу відповідно до умов контракту, в тому числі державний технічний огляд / обов'язковий технічний контроль, технічне обслуговування відповідно до рекомендацій виробника тощо; б) штрафні санкції за прострочення сплати будь-яких платежів; в) лізингові платежі (при чому в першу чергу відсотки/проценти за користування обсягом фінансування, а потім частину від обсягу фінансування), г) інші компенсації інших витрат Порше Лізинг Україна у зв'язку з цим контрактом. При цьому, якщо лізингоодержувач має декілька об'єктів лізингу у користуванні, платежі будуть розподілятися з урахуванням найбільш давнього платіжного зобов'язання, що виникає у зв'язку з експлуатацією всіх об'єктів лізингу. Лізингоодержувач не може змінювати цю послідовність в тому числі шляхом встановлення призначення платежу. Якщо лізингоодержувач має непогашені зобов'язання станом на дату оплати за декількома лізинговими договорами з Порше Лізинг Україна, остання може на свій власний розсуд визначити послідовність платежів за такими договорами, при цьому для кожного окремого договору застосовується порядок, зазначений у реченні 1 пункту 6.11).

Наведена позивачем «Зведена облікова виписка з рахунку клієнта Гепард Транс» а.с.142-143 т.2) щодо виконання відповідачем зобов'язань по договору про фінансовий лізинг №00005058 від 24.05.2012 та подані позивачем до матеріалів справи копії платіжних доручень щодо здійснених відповідачем платежів на рахунок позивача (а.с.144-187 т.2) свідчать про те, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів виконував несвоєчасно.

Матеріали справи, зокрема, свідчать про те, що відповідач платіжним дорученням №475 від 13.03.2015 перерахував позивачу 541,33грн. з призначенням платежу « 59102-00261116 штраф та пеня згідно договору №00005058 від 24.05.2012», платіжним дорученням №479 від 23.03.2015 - 551,83грн. з призначенням платежу « 59102-00265388 штраф та пеня згідно договору №00005058 від 24.05.2012», платіжним дорученням №496 від 28.04.2015 - 8336,94грн. з призначенням платежу « 59101-00258464 лізинговий платіж за авто згідно рахунку №00258464 від 02.02.2015», платіжним дорученням №500 від 25.05.2015 - 6410,81грн. з призначенням платежу « 59101-00271952 лізинговий платіж за авто згідно рахунку №00271952 від 06.04.2015».

Як свідчить «Зведена облікова виписка з рахунку клієнта ПП Гепард Транс (а.с.142-143 т.2), позивач здійснив зарахування отриманих від відповідача грошових коштів, перерахованих згідно платіжних доручень №475 від 13.03.2015, №479 від 23.03.2015, №496 від 28.04.2015, №500 від 25.05.2015 в наступному порядку.

Так, грошові кошти перераховані платіжним дорученням №475 від 13.03.2015 зараховані позивачем на оплату лізингового платежу по рахунку №00258464 від 02.02.2015 зі строком платежу 15.02.2015 в сумі 38,83грн. та на оплату штрафу, пені по рахунку №00261116 від 04.03.2015 в сумі 412,50грн.; грошові кошти перераховані платіжним дорученням №479 від 23.03.2015 зараховані позивачем на оплату лізингового платежу по рахунку №00258464 від 02.02.2015 в сумі 551,83грн.; грошові кошти перераховані платіжним дорученням №496 від 28.04.2015 зараховані позивачем на оплату лізингового платежу по рахунку №00258464 від 02.02.2015 в сумі 7229,49грн., на оплату штрафу, пені по рахунку №00265388 від 18.03.2015 в сумі 520,00грн. та на оплату штрафу, пені по рахунку №00267130 від 03.04.2015 в сумі 587,45грн.; грошові кошти перераховані платіжним дорученням №500 від 25.05.2015 зараховані позивачем на оплату лізингового платежу по рахунку №00258464 від 02.02.2015 в сумі 516,79грн., на оплату штрафу, пені по рахунку №00261116 від 04.03.2015 в сумі 38,83грн., на оплату лізингового платежу по рахунку №00264111 від 06.03.2015 в сумі 3314,58грн., на оплату штрафу, пені по рахунку №00265388 від 18.03.2015 в сумі 31,83грн., на оплату штрафу, пені по рахунку №00267130 від 03.04.2015 в сумі 87,67грн., на оплату штрафу, пені по рахунку №00271352 від 20.04.2015 в сумі 610,16грн., на оплату штрафу, пені по рахунку №00272872 від 05.05.2015 в сумі 610,43грн., на оплату компенсації інших витрат відповідно до договору згідно рахунку №00276170 від 08.05.2015 в сумі 1200,52грн.

Дослідивши наведену позивачем «Зведену облікову виписку з рахунку клієнта ПП Гепард Транс (а.с.142-143 т.2), умови договору, суд доходить висновку, що позивач здійснив зарахування отриманих від відповідача грошових коштів, перерахованих згідно платіжного доручення №500 від 25.05.2015 з порушенням ст.61 Конституції України, оскільки ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а саме: в частині зарахування в оплату штрафу у сумі 526,02грн. за третє нагадування по рахунку-фактурі № 59101-00271352 від 20.04.2015 (а.с.169 т.3), в частині зарахування в оплату штрафу у сумі 530,78грн. за третє нагадування по рахунку-фактурі №59101-00272872 від 05.05.2015 (а.с.171 т.3), а також з порушенням положень договору щодо черговості зарахування виплачених лізингоодержувачем сум в частині зарахування 1200,52грн. в оплату компенсації інших витрат, які відповідно до умов договору підлягають зарахуванню в четверту чергу, після сплати відповідачем наявної заборгованості по оплаті лізингових платежів по рахунку №00264111 від 06.03.2015.

ОСОБА_4 п.8.2 Умов у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції: п.8.2.1 - пеня у розмірі 10% річних від вчасно несплаченої суми за кожний день затримки до моменту повної виплати платежу; п.8.2.2 - штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг Україна (пункт 8.3.1 контракту): еквівалент 15 Євро за першу вимогу, еквівалент 20 Євро за другу вимогу, 25 Євро за третю вимогу (якщо Порше Лізинг Україна вирішить надіслати таку третю вимогу).

У п.8.3 Умов сторони встановили, якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більше, ніж 10 робочих днів, Порше Лізинг Україна має право:

п.8.3.1 - надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, Порше Лізинг Україна надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, Порше Лізинг Україна має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за п. 12.6.1 контракту. Сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим контрактом.

п.8.3.2 - якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснив оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України «Про фінансовий лізинг», Порше Лізинг Україна має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується відповідачем, що останній не провів своєчасно (15.02.2015) повного розрахунку по лізинговому платежу у сумі 8336,94грн. згідно рахунку-фактури №00258464 від 02.02.2015, за таких обставин виникла прострочка виконання зобов'язання.

До матеріалів справи позивачем подано копію першого нагадування від 04.03.2015 (а.с.36 т.1) на загальну суму 8788,27грн. щодо неоплати відповідачем рахунку №00258464 від 02.02.2015 на суму 8336,94грн. В першому нагадуванні від 04.03.2015 позивач вимагав від відповідача сплати окрім заборгованості у сумі 8336,94грн., пеню у сумі 38,83грн. і штраф у сумі 412,50грн. згідно рахунку-фактури №59101-00261116 від 04.03.2015 на загальну суму 451,33грн. (а.с.163 т.3), яка сплачена відповідачем, що підтверджується матеріалами справи та «Зведеною обліковою випискою з рахунку клієнта ПП Гепард Транс (а.с.142-143 т.2).

До матеріалів справи позивачем подано копію другого нагадування від 18.03.2015 (а.с.37 т.1) на загальну суму 8849,94грн. щодо неоплати відповідачем рахунку №00258464 від 02.02.2015 на суму 8298,11грн. В другому нагадуванні від 18.03.2015 позивач вимагав від відповідача сплати окрім заборгованості у сумі 8298,11грн., пеню у сумі 31,83грн. і штраф у сумі 520,00грн. згідно рахунку-фактури №59101-00265388 від 18.03.2015 на загальну суму 551,83грн. (а.с.165 т.3), яка сплачена відповідачем, що підтверджується матеріалами справи та «Зведеною обліковою випискою з рахунку клієнта ПП Гепард Транс (а.с.142-143 т.2).

До матеріалів справи позивачем подано копію третього нагадування від 03.04.2015 (а.с.38 т.1) на загальну суму 18739,40грн. щодо неоплати відповідачем рахунку №00258464 від 02.02.2015 та рахунку №00264111 від 06.03.2015грн. В третьому нагадуванні від 03.04.2015 позивач вимагав від відповідача сплати окрім заборгованості у сумі 18064,28грн., пеню у сумі 87,67грн. і штраф у сумі 587,45грн. згідно рахунку-фактури №59101-00267130 від 03.04.2015 на загальну суму 675,12грн. (а.с.167 т.3), яка сплачена відповідачем, що підтверджується матеріалами справи та «Зведеною обліковою випискою з рахунку клієнта ПП Гепард Транс (а.с.142-143 т.2).

Позивачем до матеріалів справи додано копію третього нагадування про несплату датоване 20.04.2015 (а.с.39 т.1) на загальну суму 18674,44грн., в якому зазначено про неоплату рахунків №00264111 від 06.03.2015, №00258464 від 02.02.2015. В третьому нагадуванні від 20.04.2015 позивач вимагав від відповідача сплати окрім заборгованості у сумі 18064,28грн., пеню у сумі 84,14грн. і штраф у сумі 526,02грн. згідно рахунку-фактури №59101-00271352 від 20.04.2015 на загальну суму 610,16грн. (а.с.169 т.3).

Позивачем до матеріалів справи додано копію третього нагадування про несплату датоване 05.05.2015 (а.с.40 т.1) на загальну суму 17856,03грн., в якому зазначено про неоплату рахунків №00258464 від 02.02.2015, №00264111 від 06.03.2015, №00271952 від 06.04.2015. В третьому нагадуванні від 05.05.2015 позивач вимагав від відповідача сплати окрім заборгованості у сумі 17245,60грн., пеню у сумі 79,65грн. і штраф у сумі 530,78грн. згідно рахунку-фактури №59101-00272872 від 05.05.2015 на загальну суму 610,43грн. (а.с.171 т.3).

Як пояснює позивач, свідчать матеріали справи та вище викладене, позивач тричі пред'являє відповідачу третю вимогу та тричі нараховує штраф (у сумі 587,45грн., у сумі 526,02грн. та у сумі 530,78грн.) за одне і теж порушення відповідачем зобов'язання по договору, а саме за несвоєчасну оплату рахунку-фактури №00258464 від 02.02.2015.

ОСОБА_4 ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення

За таких обставин, позивач не правомірно пред'явив відповідачу вимоги про сплату штрафу у сумі у сумі 526,02грн. та у сумі 530,78грн., з огляду на те, що первісно пред'явлений штраф у сумі 587,45грн. відповідачем сплачений, та відповідно позивач безпідставно зарахував, перераховані 25.05.2015 відповідачем кошти, в оплату штрафу у загальній сумі 1056,80грн.

Враховуючи вище наведене, суд доходить до висновку, що перераховані відповідачем кошти 6410,81грн. згідно платіжного доручення №500 від 25.05.2015 підлягають частковому зарахуванню у сумі 5571,90грн. (з яких 3314,58грн. зараховані правомірно позивачем+1056,80грн.+1200,52грн) в оплату лізингового платежу по рахунку №00264111 від 06.03.2015, у зв'язку з чим проценти та комісії у сумі 3984,25грн. оплачені відповідачем повністю, відшкодування вартості об'єкта лізину оплачено частково у сумі 1587,65грн. і борг становить 4746,10грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача процентів і комісії у сумі 669грн.67коп. згідно рахунку-фактури № 00264111 від 06.03.2015 є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Матеріалами справи підтверджується, несплата відповідачем процентів та комісії у сумі 3596,69 грн. відповідно до рахунку-фактури № 00271952 від 06.04.2015.

Як свідчить інформація, отримана на вимогу ухвали суду від Регіонального сервісного центру в Чернігівській області Міністерства внутрішніх справ згідно листа від 03.11.2016 №31/25/6-1511вх та роздруківки з бази НАІС ДДАІ (а.с.199-200 т.3) транспортний засіб марки Volkswagen Polo Sedan, кузов №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012р.в. 1) 30.05.2012 первинно зареєстровано ВРЕР-1 м. Києва за ТОВ «Порше Лізинг Україна», м. Київ, ОСОБА_1,1/В; 2) 14.05.2015 проведено перереєстрацію ВРЕР-1 м. Києва на нового власника за довідкою-рахунок на гр.ОСОБА_9, 11.07.1977 р.н, зареєстровану за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1; 3) 21.05.2015 Броварським ВРЕР вказаний транспортний засіб знято з обліку для реалізації; 4) 30.05.2015 ВРЕР-7 м. Києва зареєстровано за довідкою-рахунок на гр.ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою АДРЕСА_5.

До матеріалів справи позивачем подано витяг з кримінального провадження №12015100080006215 (а.с.65 т.1), в якому зазначено: дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела - 24.06.2015; заявник або потерпілий ОСОБА_10, дата внесення до ЄРДР - 24.06.2015, правова кваліфікація - ч.3 ст.289 КК України 2001, фабула: 14.05.2015 невстановлена особа по вул.Туполева, 19 незаконно заволоділа транспортним засобом "Фольцваген Поло", 2012 р.в.,р.н АА6186МС. Орган досудового розслідування - Святошинське районне управління ГУ МВС України в місті Києві.

До матеріалів справи відповідачем подано витяг з кримінального провадження №12015100020005025 (а.с.18 т.3), в якому зазначено: дата надходження заяви, повідомлення або виявлення з іншого джерела - 09.06.2015; заявник або потерпілий ОСОБА_11, дата внесення до ЄРДР - 10.06.2015, правова кваліфікація - ч.3 ст.289 КК України 2001, фабула: 13.05.2015 невстановлена особа на ім'я ОСОБА_12, перебуваючи за адресою м. Київ, пр.-т Бажана, 3 незаконно заволоділа автомобілем «Volkswagen Polo» седан сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1, який перебував у власності ПП «Гепард Транс», завдавши матеріальної шкоди на суму 24000грн. (ЄО-26498 від 09.06.2015). Орган досудового розслідування - Дарницьке районне управління ГУ МВС України в місті Києві.

Позивачем до матеріалів справи подано копію постанови слідчого СВ Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві про залучення представника потерпілого від 15.07.2015 (а.с.93 т.2), відповідно до якої залучено представника ТОВ «Порше Лізинг Україна» до кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100020005025 від 10.06.2015 як представника потерпілого гр.ОСОБА_10.

Частинами 2 та 3 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочка сплати становить більше 30 днів. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалась або могла довідатися про таку відмову.

У п.12.6 Умов сторонами наведено перелік випадків, коли Порше Лізин Україна має право в односторонньому розірвати цей контракт/відмовитися від контракту, та, також серед іншого, право на повернення об'єкту лізингу, зокрема: п.12.6.1. лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів; п.12.6.12 об'єкт лізингу знищений або втрачений іншим чином. У цьому випадку лізингоодержувач повинен письмово повідомити Порше Лізин Україна та страхову компанію впродовж 24 годин з моменту знищення чи втрати об'єкту лізингу та надати з цією метою всі підтверджуючі документи.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилався на те, що належним чином повідомив позивача 14.05.2015 про незаконне заволодіння об'єктом лізингу невстановленою особою, що у відповідача повідомлення не збереглося.

Відповідачем не надано суду доказів повідомлення позивача 14.05.2015 про незаконне заволодіння об'єктом лізингу невстановленою особою.

Позивач під час розгляду справи заперечував отримання такого повідомлення від відповідача.

ОСОБА_4 п.12.7 Умов день, що вважатиметься датою розірвання /відмови від контракту, визначається Порше Лізин Україна у відповідному повідомленні/вимозі. Порше Лізин Україна надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від контракту та, за можливості, зв'язується з ним доступними телефону засобами зв'язку для повідомлення про розірвання/відмову від контракту). Таке повідомлення/вимога надсилається Порше Лізин Україна на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги через відсутність за адресою/ повернення через закінчення строку зберігання, лізингоодержувач вважається належним чином повідомлений.

Відповідно до п. 12.9. Умов, у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до п.12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено п.4.2 , а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг Україна будь-яку різницю між вартістю об'єкту лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано Поршу Лізинг Україна в результаті продажу об'єкті лізингу або якщо об'єкт лізингу залишився у власності Порше Лізинг Україна, ринковою вартістю об'єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), а також іншими платежами що залишились несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг Україна та має бути відшкодована лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту.

Відповідно до п. 12.13. Умов, у випадках, передбачених п. 12.6 та 12.12, контракт вважається розірваним на 10 (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Як свідчать матеріали справи, позивач на адресу відповідача одночасно направив третє нагадування від 19.05.2015 та вимогу за вих. №00005058 від 19.05.2015 про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкта лізингу та повідомлення про відмову від договору, що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0430600690730 від 29.05.2015, копія якого додана до матеріалів справи (а.с.43-45 т.1). Вказана кореспонденція отримана відповідачем 06.06.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №0430600690730.

Позивачу за умовами договору належить право вибору підстави для одностороннього розірвання контракту/відмови від контракту.

В даному випадку право лізингодавця про відмову від договору в односторонньому порядку було обґрунтовано ч.2 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.8.3.2., 12.6.1, 12.9 Умов, укладеного між сторонами правочину та фактом невиконання лізингоодержувачем своїх грошових зобов'язань понад 30 календарних днів.

Визначені позивачем підстави для відмови від договору про фінансовий лізинг №00005058 від 24.05.2012, укладений між позивачем та відповідачем підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

У вимозі №00005058 від 19.05.2015 позивач вимагав погашення заборгованості протягом 3 днів з дня отримання вимоги та повідомив, що відмовляється від договору про фінансовий лізинг і вимагав повернути об'єкт лізингу впродовж 10 робочих днів з дня доставки повідомлення.

З огляду на вище наведене, суд доходить висновку, що договір про фінансовий лізинг №00005058 від 24.05.2012 вважається розірваним на 10 (десятий) робочий день з дня надіслання (29.05.2015) письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони, тобто 15.06.2015 року.

Приймаючи до уваги, що позивачем не подано доказів, що спростовують інформацію про перереєстрацію права власності на транспортний засіб марки Volkswagen Polo Sedan, кузов №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012р.в. з ТОВ «Порше Лізинг Україна» 14.05.2015 на нового власника за довідкою-рахунок на гр.ОСОБА_9, 11.07.1977 р.н, зареєстровану за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, що відсутні докази набуття відповідачем права власності на спірний об'єкт лізингу, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню проценти та комісії у сумі 1344,65грн. за період з 01.05.2015 до 14.05.2015 по рахунку №00273992 від 06.05.2015.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів та комісії по рахункам № 00264111 від 06.03.2015, №00271952 від 06.04.2015 та №00273992 від 06.05.2015 підлягають частковому задоволенню у сумі 4941,34грн. по рахункам №00271952 від 06.04.2015 та №00273992 від 06.05.2015. В решті стягнення процентів та комісії відмовити у зв'язку із безпідставністю їх заявлення.

Заперечення відповідача щодо сплати процентів та комісії судом до уваги не приймаються та спростовуються вище наведеним.

На правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у відшкодуванні частини вартості об'єкту лізингу за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

ОСОБА_4 зі статтею 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 15.06.2015р. договір лізингу було в односторонньому порядку розірвано з ініціативи лізингодавця, в зв'язку з неналежним виконанням лізингоодержувачем умов договору в частині сплати лізингових платежів.

Частиною 2 ст.653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За приписами ч.3 статті ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором .

А згідно із ч.4 ст.653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, наслідком розірвання договору про фінансовий лізинг №00005058 від 24.05.2012р. є відсутність у позивача обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність відповідача і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати.

Відповідна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 29.10.2013 у справі №7/5005/2240/2012 та від 01.10.2013 у справі №11/5005/2290/2012, які в силу положень ст.111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для всіх судів України.

Враховуючи наведене та те, що відповідачем до розірвання договору частково сплачена вартість об'єкту лізингу по рахунку №00264111 від 06.03.2015, що право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, позовні вимоги щодо стягнення з останнього такої складової частини лізингового платежу, як відшкодування вартості цього майна у сумі 11693,58грн. є безпідставними і задоволенню не підлягають, а відповідні заперечення відповідача проти стягнення складової частини лізингового платежу, як відшкодування вартості об'єкту лізингу, судом прийняті до уваги.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати лізингових платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача 712,55грн. 3% річних та 2792,63грн. інфляційних втрат за період з 16.03.2015 по 08.07.2015 відповідно нараховані на суми прострочення лізингових платежів у розмірі: 7003,42грн., 6410,81грн. та 5752,27грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, приймаючи до уваги, що нарахування інфляційних втрат позивачем проведено фактично по червень 2016 року, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних повинно бути здійснено на лізинговий платіж в частині процентів, комісії (без урахування відшкодування частини вартості об'єкта лізингу) суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 178грн.24коп. за період з 16.04.2015 по 08.07.2016, які нараховані на заборгованість зі сплати процентів, комісії за відповідний період у сумі 3596,69грн. та 1344,65грн., в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 444грн.01коп., які нараховані за період травень 2015-червень 2016 на заборгованість зі сплати процентів, комісії за відповідний період у сумі 3596,69грн. та 1344,65грн. В решті позову в цій частині відмовити як безпідставно нараховані.

ОСОБА_4 поданої позивачем позовної заяви, останній просить стягнути з відповідача штраф, нарахований на підставі п. 8.2.2 Умов, у розмірі 608,03грн. за надіслання третього нагадування про несплату, відповідно до рахунку-фактури №00277064 від 19.05.2015.

Позивачем до матеріалів справи додано копію третього нагадування про несплату датоване 19.05.2015 (а.с.41 т.1) на загальну суму 17853,63грн., в якому зазначено про неоплату рахунків №00264111 від 06.03.2015, №00258464 від 02.02.2015, №00271952 від 06.04.2015. В третьому нагадуванні від 19.05.2015 позивач вимагав від відповідача сплати окрім заборгованості у сумі 17245,60грн., пеню у сумі 66,15грн. і штраф у сумі 541,88грн. згідно рахунку-фактури №00277064 від 19.05.2015 на суму загальну суму 608,03грн. (а.с.42 т.1).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

ОСОБА_4 зі ст.230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином видами штрафних санкцій є пеня і штраф.

Як свідчить текст позовної заяви, позивачем не подано розрахунку штрафу саме на 608,03грн., крім того, не заявлена вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 66,15грн., яка наведена у поданому суду розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Щодо нарахування позивачем штрафу в сумі 541,88грн. за третю вимогу щодо оплати лізингового платежу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем виставлялись рахунки-фактури №59101-00267130 від 03.04.2015, №59101-00271352 від 20.04.2015, №59101-00272872 від 05.05.2015 та №00277064 від 19.05.2015 за несплату відповідачем лізингового платежу за лютий 2015, тобто за одне і теж невиконане зобов'язання позивачем неодноразово нараховано відповідачу штраф та здійснено відповідне зарахування отриманих від відповідача грошових коштів на оплату штрафу, що встановлено судом під час розгляду справи та наведено у судовому рішенні вище.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у сумі 608,03грн. на підставі п. 8.2.2 договору необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У відповідності до приписів ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України на час розгляду справи сторонами, ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» не подано суду доказів щодо виплати страхового відшкодування, пов'язаного із страховим випадком об'єкту лізингу - транспортним засобом VW Polo Sedan, шасі №XW8ZZZ61ZCG060847, 2012 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_1.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору позивач нарахував відповідачу та просить стягнути реальні збитки, пов'язані з порушенням відповідачем зобов'язань за договором у сумі 6923,16грн., які складаються з витрат понесених у зв'язку зі зверненням до спеціалізованої організації ТОВ «Кредитескпрес ОСОБА_13Ел.Сі» з метою надання послуг спрямованих на повернення заборгованості в сумі 769,30грн., з ПДВ 923,16грн. та з витрат понесених у зв'язку з необхідністю звернення до спеціалізованої організації ТОВ «Юридична фірма Вернер» з метою надання послуг по юридичному консультуванню, підготовці процесуальних документів та представництва інтересів позивача в суді в сумі 5000грн., з ПДВ 6000грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача збитки - упущену вигоду, що виникли у зв'язку з припиненням договору (упущена вигода) в сумі 147983,56грн. Позивач зазначає, що при укладанні між сторонами договору, він сподівався отримати доходи впродовж дії договору, при належному виконані умов договору відповідачем у вигляді процентів і комісій, які входять до складу лізингового платежу з червня 2016 по травень 2019 в розмірі еквівалентному у гривні 5961,07дол.США. х 24,825грн., що дорівнює 147983,56грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

ОСОБА_4 положень ст. 224 Господарського кодексу України, які узгоджуються з положеннями ст. 623 Цивільного кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, згідно ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до ст. ст. 623, 1166 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

Обов'язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, заявляючи позовні вимоги про стягнення збитків, позивач має довести вищезазначені умови в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

ОСОБА_4 п. 12.10 умов у будь-якому випадку дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту позивач прямо зберігає за собою право вимагати додаткових компенсацій, особливо щодо таких фактичних витрат, як страхові франшизи, витрати на збут (перепродажна підготовка, оцінка об'єкта лізингу, доставка об'єкта лізингу з метою подальшого продажу, передачі у користування тощо), штрафи, витрати на правову допомогу.

ОСОБА_4 з п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Відповідно до п. 13.6. Умов лізингоодержувач відшкодовує будь-які витрати, понесенні Порше Лізинг Україна у зв'язку з вилученням (поверненням) об'єкту лізингу у тому числі витрати, пов'язані з залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги пов'язані з вилученням об'єкту лізингу.

Проте, як виняток, усі збори, податки, гонорари, грошові штрафи та інші витрати, що пов'язані з контрактом і можуть виникати протягом строку дії контракту, виплачуються або відшкодовуються виключно лізингоодержувачем (п. 16.2. умов).

Відповідно до п. 16.1. Умов незалежно від завершення виконання цього контракту або проведення операцій, запланованих в рамках цього контракту, усі витрати та збитки (включаючи ті, що пов'язані з виплатою гонорарів за юридичні та фінансові консалтингові послуги) завдані у зв'язку з укладенням або виконанням цього контракту а також операціями, запланованими в рамках виконання цього контракту, відшкодовуються стороною, яка завдала збитки.

Відповідно до п. 1 листа Вищого господарського суду України № 01-06/20/2014 від 14.01.2014 витрати на оплату юридичних послуг не є збитками у розумінні ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

Суд звертає увагу, що витрати на оплату юридичних послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про фінансовий лізинг.

Таким чином, супроводження повернення об'єкту лізингу, послуг по юридичному консультуванню, підготовці процесуальних документів та представництва інтересів позивача за первісним позовом в суді не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір представників, які будуть представляти його інтереси, є її правом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати, які включені позивачем до складу прямих збитків (збитків, завданих у зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором) не відповідають вимогам ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача про стягнення збитків у розмірі 6923,16грн. є безпідставною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2. ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора, позивача у справі, обов'язок доказування розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України, і доведення того, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі використання об'єкта лізингу.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок упущеної вигоди, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 147983,56грн. упущеної вигоди базується на розрахунку несплачених відповідачем процентів, комісії за період з червня 2015 по травень 2019 в розмірі еквівалентному у гривні 5961,07 доларів США, де на 08.07.2016 курс 1 долар США за даними ПАТ «Креді Агріколь банк» становив 24,825грн.

Слід зазначити, що такий розрахунок упущеної вигоди є теоретичним (умовним), побудованим на можливих очікуваннях отримання певного прибутку (доходу) та не підтверджений відповідними належними та допустимим доказами, у тому числі, з огляду на наявні в матеріалах справи відомості, щодо перереєстрації права власності на об'єкт лізингу на іншу особу, а не на позивача, і останнім такі обставини не спростовані.

Крім того, заявлені позивачем за первісним позовом збитки (упущена вигода) розраховані з використанням розміру передбачених договором лізингових платежів, зокрема процентів, комісії за період з червня 2015 року по травень 2019 року, тобто на майбутнє, що не передбачено чинним законодавством України.

Таким чином, судом не встановлено, а позивачем не доведено обов'язкових умов для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків, а тому правові підстави для стягнення з відповідача збитків, що виникли у зв'язку з припиненням договору (упущена вигода) у розмірі 147983,56грн.відсутні.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 147983,56грн. є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

ОСОБА_4 з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов'язання по оплаті комісії, процентів не виконав, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 4941грн.34коп. боргу, в частині стягнення 3% річних в сумі 178грн.24коп., в частині стягнення інфляційних в сумі 444грн.01коп. В решті позову відмовити.

Звертаючись з позовною заявою до господарського суду позивач визначив ціну позову в розмірі 178186,43грн. і відповідно до норм чинного законодавства йому необхідно було сплатити судовий збір в сумі 2672,80грн. (1,5% від ціни позову). Відповідно до платіжного доручення №50031364 від 12.07.2016 за подання даної позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2893,93грн. (а.с.16 т.1). За таких обставин, судовий збір сплачено у більшому розмірі на суму 221,13грн.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При прийнятті господарським судом даного рішення судовий збір позивачу не повертається у зв'язку з відсутністю відповідного клопотання, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 83грн.05коп. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 625, 629, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 230, 292 Господарського кодексу України, Законом України «Про фінансовий лізинг», ст. 22, 27, 33, 34, 38, 49, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Гепард Транс» (провулок Свободи, буд.1, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область) ідентифікаційний код 37785868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (пр-т. ОСОБА_1, 1 В, офіс В, м. Київ, ідентифікаційний код 35571472) 4914грн.34коп. боргу, 178грн.24коп. 3% річних, 444грн.01коп. інфляційних втрат, 83грн.05коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено 21.11.2016.

Суддя Н.Ю.Книш