Постанова

від 06.06.2017 по справі 927/683/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2017 року Справа № 927/683/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі), суддів :Карабаня В.Я., Вовка І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 р. у справі№927/683/16 господарського судуЧернігівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" доПриватного підприємства "Гепард Транс" третя особаОСОБА_4 простягнення суми

за участю представників від: позивачаБойка А.І. (дов. від 12.01.17), відповідачане з'явилися, були належно повідомлені, третьої особине з'явилися, були належно повідомлені В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (надалі - позивач/ ТОВ "Порше Лізинг Україна" /апелянт) звернулося до господарського суду Чернігівської області із позовом до приватного підприємства "Гепард Транс" (надалі- відповідач/ ПП "Гепард Транс", за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 (надалі- третя особа) про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 00005058 від 24.05.2012 р. в загальному розмірі 178 186,43 грн., з яких: основна сума заборгованості - 19 166,50 грн., збитки в розмірі - 154 906,72 грн., штраф у розмірі - 608,03 грн., 3% у розмірі - 712,55 грн., інфляційні втрати у розмірі - 2 792,63 грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 14.11.2016 р. (суддя Книш Н.Ю.) яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 р. (судді: Т.І. Разіна, М.Л. Яковлєв, Л.В. Чорна) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з приватного підприємства "Гепард Транс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" 4941 грн. 34 коп. боргу, 178 грн. 24 коп. 3% річних, 444 грн. 01 коп. інфляційних втрат.

Не погоджуючись із постановою та рішенням судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 24.05.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", як лізингодавцем і Приватним підприємством "Гепард Транс", як лізингоодержувачем та поручителем ОСОБА_4 укладено договір про фінансовий лізинг №00005058 (далі - договір ) та додатки до нього: "Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу" (далі - Умови), "Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодувань)№" на 60 місяців.

Згідно договору лізингодавцем є ТОВ "Порше лізинг Україна", лізингоодержувач - ПП "Гепард транс", об'єкт лізингу - транспортний засіб VW Polo Sedan 1.6 I benzin, шасі НОМЕР_2, 2012 року виробництва, вартість об'єкту лізингу - еквівалент 18 650 дол. США, авансовий платіж - еквівалент 3 730 дол.США, обсяг фінансування - еквівалент 14920дол.США, кількість лізингових платежів - 60, строк лізингу - 60 місяців, лізинговий платіж - еквівалент 412,72 дол. США, адміністративний платіж - 279,76 дол. США.

Пунктом 6.1 умов визначено, що для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця виплачуватиме лізингодавцю лізингові платежі у відповідності до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього контракту, та інших положень контракту. Кожний лізинговий платіж включає в себе: відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування; частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу), комісії, покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з контрактом.

Лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за договором на користь позивача відображають справедливу вартість об'єкта лізингу та забезпечують отримання позивачем очікуваної станом на дату виконання контракту суми на основі діючого курсу обміну євро/дол США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком (ПАТ "КІБ Креді Агріколь або іншим банком), або на основі обмінних курсів, за якими на встановлену дату укладалися угоди з клієнтами банку (ПАТ "КІБ Креді Агріколь або іншим банком) з купівлі та продажу євро/доларів США до української гривні) (надалі - обмінний курс), як буде обрано за рішенням Порше Лізинг Україна, станом на дату, коли кожен платіж підлягає виплаті. З цією метою лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платежі зобов'язання, передбачені цим контрактом, розраховуються в Євро/доларах США (як обумовлено сторонами в контракті) на зміненій основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на дату виставлення рахунку ( п. 6.3 умов).

Пунктом 6.5. умов сторони визначили, що лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування). Лізингові платежі у будь-якому разі не підлягають поверненню лізингоодержувачу, за винятком випадків, визначених контрактом.

Згідно п. 6.11 умов, якщо лізингоодержувач здійснює платежі, що не покривають усі його зобов'язання перед Порше Лізинг Україна та/або затримує платежі, сторони погоджуються, що суми, виплачені лізингоодержувачем, будуть розподілятися наступним чином (у черговості, як зазначено нижче): а) витрати на відновлення становища, стану об'єкта лізингу, в тому числі якщо такі витрати не були з будь-яких причин відшкодовані з боку страховика об'єкту лізингу відповідно до умов контракту, в тому числі державний технічний огляд / обов'язковий технічний контроль, технічне обслуговування відповідно до рекомендацій виробника тощо; б) штрафні санкції за прострочення сплати будь-яких платежів; в) лізингові платежі (при чому в першу чергу відсотки/проценти за користування обсягом фінансування, а потім частину від обсягу фінансування), г) інші компенсації інших витрат Порше Лізинг Україна у зв'язку з цим контрактом. При цьому, якщо лізингоодержувач має декілька об'єктів лізингу у користуванні, платежі будуть розподілятися з урахуванням найбільш давнього платіжного зобов'язання, що виникає у зв'язку з експлуатацією всіх об'єктів лізингу. лізингоодержувач не може змінювати цю послідовність в тому числі шляхом встановлення призначення платежу. Якщо лізингоодержувач має непогашені зобов'язання станом на дату оплати за декількома лізинговими договорами з Порше Лізинг Україна, остання може на свій власний розсуд визначити послідовність платежів за такими договорами, при цьому для кожного окремого договору застосовується порядок, зазначений у реченні 1 пункту 6.11).

Відповідно до п. 6.16 умов зобов'язання по сплаті всіх та будь-яких платежів за контрактом покладається на лізингоодержувача, якщо інше прямо не передбачено контрактом. Лізингоодержувач зобов'язується сплатити всі та будь-які платежі протягом 5 робочих днів з моменту відправлення Порше Лізинг Україна відповідної вимоги та/або рахунку, якщо інший термін не обумовлено у контракті або погоджено сторонами додатково. Якщо лізингоодержувач не сплатить платежі (платіж ) у вказаний строк, Порше Лізинг України має право застосувати санкції за прострочення відповідно до п.8 контракту.

У Плані відшкодування сторонами у графі "дата сплати" зазначена дата щомісячної сплати лізингових платежів (кожного 15 числа місяця).

Пунктом 8.2 умов сторони передбачили, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції:

пеня у розмірі 10% річних від вчасно несплаченої суми за кожний день затримки до моменту повної виплати платежу ( п. 8.2.1);

п.8.2.2 - штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг Україна (пункт 8.3.1 контракту): еквівалент 15 Євро за першу вимогу, еквівалент 20 Євро за другу вимогу, 25 Євро за третю вимогу (якщо Порше Лізинг Україна вирішить надіслати таку третю вимогу) ( п. 8.2.2 умов);

Згідно з п. 8.3 умов, якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більше, ніж 10 робочих днів, Порше Лізинг Україна має право:

п.8.3.1 - надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, Порше Лізинг Україна надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, Порше Лізинг Україна має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за п. 12.6.1 контракту. Сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим контрактом.

п.8.3.2 - якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснив оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України "Про фінансовий лізинг", Порше Лізинг Україна має право розірвати контракт/відмовитися від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Пунктом 12.6 умов сторонами наведено перелік випадків, коли Порше Лізин Україна має право в односторонньому розірвати цей контракт/відмовитися від контракту, та, також серед іншого, право на повернення об'єкту лізингу, зокрема: п.12.6.1. лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів; п.12.6.12 об'єкт лізингу знищений або втрачений іншим чином. У цьому випадку лізингоодержувач повинен письмово повідомити Порше Лізин Україна та страхову компанію впродовж 24 годин з моменту знищення чи втрати об'єкту лізингу та надати з цією метою всі підтверджуючі документи.

День, що вважатиметься датою розірвання /відмови від контракту, визначається Порше Лізин Україна у відповідному повідомленні/вимозі. Порше Лізин Україна надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про розірвання/відмову від контракту та, за можливості, зв'язується з ним доступними телефону засобами зв'язку для повідомлення про розірвання/відмову від контракту). Таке повідомлення/вимога надсилається Порше Лізин Україна на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги через відсутність за адресою/ повернення через закінчення строку зберігання, лізингоодержувач вважається належним чином повідомлений ( п. 12.7 умов).

У разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до п.12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено п.4.2 , а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг Україна будь-яку різницю між вартістю об'єкту лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано Поршу Лізинг Україна в результаті продажу об'єкті лізингу або якщо об'єкт лізингу залишився у власності Порше Лізинг Україна, ринковою вартістю об'єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), а також іншими платежами що залишились несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг Україна та має бути відшкодована лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту ( п. 12.9. умов).

Згідно п. 12.10 умов у будь-якому випадку дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту позивач прямо зберігає за собою право вимагати додаткових компенсацій, особливо щодо таких фактичних витрат, як страхові франшизи, витрати на збут (перепродажна підготовка, оцінка об'єкта лізингу, доставка об'єкта лізингу з метою подальшого продажу, передачі у користування тощо), штрафи, витрати на правову допомогу.

Відповідно до п. 12.13. умов, у випадках, передбачених п. 12.6 та 12.12, контракт вважається розірваним на 10 (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Пунктом 13.6. умов сторони визначили, лізингоодержувач відшкодовує будь-які витрати, понесенні Порше Лізинг Україна у зв'язку з вилученням (поверненням) об'єкту лізингу у тому числі витрати, пов'язані з залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги пов'язані з вилученням об'єкту лізингу.

Проте, як виняток, усі збори, податки, гонорари, грошові штрафи та інші витрати, що пов'язані з контрактом і можуть виникати протягом строку дії контракту, виплачуються або відшкодовуються виключно лізингоодержувачем (п. 16.2. умов).

Відповідно до п. 16.1. умов незалежно від завершення виконання цього контракту або проведення операцій, запланованих в рамках цього контракту, усі витрати та збитки (включаючи ті, що пов'язані з виплатою гонорарів за юридичні та фінансові консалтингові послуги) завдані у зв'язку з укладенням або виконанням цього контракту а також операціями, запланованими в рамках виконання цього контракту, відшкодовуються стороною, яка завдала збитки.

В подальшому, 02.04.2015 р. між позивачем, відповідачем та поручителем (третьою особою) укладено додаткову угоду №1/1 до договору про фінансовий лізинг №00005058 від 24.05.2012 р., в якій сторони домовилися змінити строк дії лізингу та внести зміни до граф контракту "Кількість лізингових платежів", "строк лізингу (місяців)" та "лізинговий платіж розділу "об'єкт лізингу" та з 02.04.2015 р. внести їх в новій редакції.

Крім того, додатковою угодою №1/1 до договору про фінансовий лізинг № 00005058 від 24.05.2012 р. сторони змінили строк дії лізингу, так кількість лізингових платежів становить 84, строк лізингу - 84 місяці, лізинговий платіж - еквівалент 272,80 дол.США. Сторони підписали новий Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодувань) від 02.04.2015 р. (надалі - План відшкодування).

Згідно акту прийому-передачі до договору лізингу № 00005058 від 24.05.2012 р. лізингодавець (позивач) передав 31.05.2012 р. лізингоодержувачу (відповідачу) легковий автомобіль VW Polo Sedan, шасі № НОМЕР_2, 2012 року виробництва, реєстраційний знак НОМЕР_1. Підписуючи цей документ, лізингодавець підтверджує, що передав предмет лізингу, який перебуває у відмінному стані, у комплектації та на умовах, визначених в договорі. лізингодавець, у якості власника, передає предмет лізингу лізингоодержувачу для користування. Лізингоодержувач підтверджує, що предмет лізингу є власністю лізингодавця. Предмет лізингу є власністю лізингодавця до моменту повного виконання лізингоодержувачем зобов'язань, передбачених договором лізингу.

Як вказує позивач та вбачається з матеріалів справи, що ним були виставлені відповідачу для оплати лізингових платежів наступні рахунки-фактури:

- № 00258464 від 02.02.2015 р. на суму 8336,94 грн. із строком оплати не пізніше 15.02.2015 р.

- № 00264111 від 06.03.2015 р. на суму 10 318,00 грн. із строк оплати не пізніше 15.03.2015 р.

- № 00271952 від 06.04.2015 р. на суму 6 410,081 грн. із строк оплати не пізніше 15.04.2015 р.

- № 00273992 від 06.05.2015 р. на суму 5 752,27 грн. зі строк оплати не пізніше 15.05.2015 р.

Однак, як встановлено судами, відповідачем було несвоєчасно проведено (15.02.2015 р.) повний розрахунку по лізинговому платежу у сумі 8 336,94 грн. згідно рахунку-фактури № 00258464 від 02.02.2015 р., за таких обставин виникла прострочка виконання зобов'язання.

Як вказує позивач на виконання п. 8.3.1. умов ним було направлено відповідачу перше нагадування від 04.03.2015 р. на загальну суму 8 788,27 грн. щодо недоплати відповідачем рахунку № 00258464 від 02.02.2015 р. на суму 8 336,94 грн.

Так, в першому нагадуванні від 04.03.2015 р. позивач вимагав від відповідача сплати окрім заборгованості у сумі 8 336,94 грн., пеню у сумі 38,83 грн. і штраф у сумі 412,50 грн. згідно рахунку-фактури № 59101-00261116 від 04.03.2015 р. на загальну суму 451,33 грн.

18.03.2015 р. позивачем було направлено відповідачу друге нагадування на загальну суму 8849,94 грн. щодо недоплати відповідачем рахунку №00258464 від 02.02.2015 на суму 8298,11грн.

В другому нагадуванні від 18.03.2015 р. позивач вимагав від відповідача сплати окрім заборгованості у сумі 8 298,11 грн., пеню у сумі 31,83 грн. і штраф у сумі 520,00 грн. згідно рахунку-фактури № 59101-00265388 від 18.03.2015 на загальну суму 551,83 грн.

Як вказує позивач, 03.04.2015 р. ним знову було направлено відповідачу третє нагадування на загальну суму 18 739,40 грн. щодо недоплати відповідачем рахунку № 00258464 від 02.02.2015 р. та рахунку № 00264111 від 06.03.2015 р.

Зокрема, в третьому нагадуванні від 03.04.2015 р. позивач вимагав від відповідача сплати окрім заборгованості у сумі 18 064,28 грн., пеню у сумі 87,67 грн. і штраф у сумі 587,45 грн. згідно рахунку-фактури № 59101-00267130 від 03.04.2015 р. на загальну суму 675,12 грн.

Як встановлено господарськими судами та не заперечувалось позивачем, що ним було направлено відповідачу ще два третіх нагадування, а саме:

20.04.2016 р. третє нагадування про несплату на загальну суму 18 674,44 грн., в якому зазначено про неоплату рахунків № 00264111 від 06.03.2015, № 00258464 від 02.02.2015 р. В третьому нагадуванні від 20.04.2015 р. позивач вимагав від відповідача сплати окрім заборгованості у сумі 18 064,28 грн., пеню у сумі 84,14 грн. і штраф у сумі 526,02 грн. згідно рахунку-фактури № 59101-00271352 від 20.04.2015 р. на загальну суму 610,16 грн.

- 05.05.2015 третє нагадування про несплату на загальну суму 17 856,03 грн., в якому зазначено про недоплату рахунків № 00258464 від 02.02.2015 р., № 00264111 від 06.03.2015 р., № 00271952 від 06.04.2015 р. В третьому нагадуванні від 05.05.2015 р. позивач вимагав від відповідача сплати окрім заборгованості у сумі 17 245,60 грн., пеню у сумі 79,65 грн. і штраф у сумі 530,78 грн. згідно рахунку-фактури № 59101-00272872 від 05.05.2015 р. на загальну суму 610,43 грн.

Крім того, 19.05.2015 р. ТОВ "Порше Лізинг" одночасно з третім нагадуванням від цієї ж дати було й направлено ПП "Гепард Транс" також і вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення об'єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору № 00005058 від 19.05.2015 р., яка була отримана відповідачем 06.06.2015 р. про, що свідчить підпис отримувача на рекомендованому повідомленні (копія наявна в матеріалах справи).

Однак, відповідач нагадування позивача не виконав, об'єкт лізингу не повернув, що й стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення 178 186,43 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходи з часткової доведеності позовних вимог.

Вищий господарський суд України погоджується з судами попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України).

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Правовідносини лізингу регулюються нормами параграфа 6 глави 58 Цивільного кодексу України, при цьому, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду), а також загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом, а загальні правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до ч.1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а п. 3 ч. 2 ст.11 вказаного Закону передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингові платежі можуть включати:суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Як вже зазначалось вище, ТОВ "Порше Лізинг Україна" відповідачу були виставлені відповідачу для оплати лізингових платежів рахунки-фактури.

Як встановлено судами, наведена позивачем "Зведена облікова виписка з рахунку клієнта Гепард Транс" щодо виконання відповідачем зобов'язань по договору про фінансовий лізинг № 00005058 від 24.05.2012 р. та подані позивачем до матеріалів справи копії платіжних доручень щодо здійснених відповідачем платежів на рахунок позивача свідчать про те, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів виконував несвоєчасно.

Як вбачається з постанови апеляційного суду, колегія суддів апеляційної інстанції повторно дослідила надану позивачем "Зведену облікову виписку з рахунку клієнта ПП Гепард Транс, умови договору, та обґрунтовано погодилась з висновком місцевого господарського суду, що позивач здійснив зарахування отриманих від відповідача грошових коштів, перерахованих згідно платіжного доручення №5 00 від 25.05.2015 р. з порушенням ст.61 Конституції України, оскільки ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а саме: в частині зарахування в оплату штрафу у сумі 526,02 грн. за третє нагадування по рахунку-фактурі № 59101-00271352 від 20.04.2015 р., в частині зарахування в оплату штрафу у сумі 530,78 грн. за третє нагадування по рахунку-фактурі №59101-00272872 від 05.05.2015 р., а також з порушенням положень договору щодо черговості зарахування виплачених лізингоодержувачем сум в частині зарахування 1 200,52 грн. в оплату компенсації інших витрат, які відповідно до умов договору підлягають зарахуванню в четверту чергу, після сплати відповідачем наявної заборгованості по оплаті лізингових платежів по рахунку № 00264111 від 06.03.2015 р.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується відповідачем, що останній не провів своєчасно, а саме, 15.02.2015 р. повного розрахунку по лізинговому платежу у сумі 8 336,94 грн. згідно рахунку-фактури № 00258464 від 02.02.2015 р., за таких обставин виникла прострочка виконання зобов'язання.

Як вже зазначало вище, позивачем 04.03.2015 р. було направлено перше

Суди зазначили, що в силу ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками судів, що позивачем було не правомірно пред'явлено відповідачу вимоги про сплату штрафу у сумі у сумі 526,02 грн. та у сумі 530,78 грн., з огляду на те, що первісно пред'явлений штраф у сумі 587,45 грн. відповідачем сплачений, та відповідно позивач безпідставно зарахував, перераховані 25.05.2015 р. відповідачем кошти, в оплату штрафу у загальній сумі 1 056,80 грн.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, несплата відповідачем процентів та комісії у сумі 3 596,69 грн. відповідно до рахунку-фактури № 00271952 від 06.04.2015 р.

Частинами 2 та 3 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочка сплати становить більше 30 днів. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалась або могла довідатися про таку відмову.ня ГУ МВС України в місті Києві.

Так за умовами договору ТОВ "Порше Лізинг Україна" належить право вибору підстави для одностороннього розірвання контракту/відмови від контракту.

Суди зазначали, що право лізингодавця про відмову від договору в односторонньому порядку було обґрунтовано ч.2 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг", п. 8.3.2., 12.6.1, 12.9 умов, укладеного між сторонами правочину та фактом невиконання лізингоодержувачем своїх грошових зобов'язань понад 30 календарних днів.

Таким чином, визначені позивачем підстави для відмови від договору про фінансовий лізинг № 00005058 від 24.05.2012 р., укладений між позивачем та відповідачем підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Так, у вимозі № 00005058 від 19.05.2015 р. позивач вимагав погашення заборгованості протягом 3 днів з дня отримання вимоги та повідомив, що відмовляється від договору про фінансовий лізинг і вимагав повернути об'єкт лізингу впродовж 10 робочих днів з дня доставки повідомлення.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що договір про фінансовий лізинг № 00005058 від 24.05.2012 р. вважається розірваним на 10 (десятий) робочий день з дня надіслання (29.05.2015) письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони, тобто 15.06.2015 р.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами, 15.06.2015 р. договір лізингу було в односторонньому порядку розірвано з ініціативи лізингодавця, в зв'язку з неналежним виконанням лізингоодержувачем умов договору в частині сплати лізингових платежів.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наслідком розірвання договору про фінансовий лізинг № 00005058 від 24.05.2012 р. є відсутність у позивача обов'язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність відповідача і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати.

Таким чином, з урахуванням наведено вище та те, що відповідачем до розірвання договору частково сплачена вартість об'єкту лізингу по рахунку № 00264111 від 06.03.2015 р., що право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, колегія суддів погоджується з висновком судів попередньої інстанції, що позовні вимоги щодо стягнення з останнього такої складової частини лізингового платежу, як відшкодування вартості цього майна у сумі 11 693,58 грн. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви окрім основної суми заборгованості, позивач також просить стягнути з відповідача 712,55 грн. 3% річних та 2 792,63 грн. інфляційних втрат за період з 16.03.2015 по 08.07.2015 відповідно нараховані на суми прострочення лізингових платежів у розмірі: 7 003,42 грн., 6 410,81 грн. та 5 752,27грн.

В силу ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивач також стягнути з відповідача штраф, нарахований на підставі п. 8.2.2 Умов, у розмірі 608,03 грн. за надіслання третього нагадування про несплату, відповідно до рахунку-фактури № 00277064 від 19.05.2015.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в частині стягнення з відповідача штрафу у сумі 608,03 грн. на підставі п. 8.2.2 договору у зв'язку з її необґрунтованістю.

Також позивач просить стягнути з відповідача збитки - упущену вигоду.

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно положень ст. 224 Господарського кодексу України, які узгоджуються з положеннями ст. 623 Цивільного кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, згідно ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до ст. ст. 623, 1166 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

Відповідно п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Колегія суддів погоджується з судами, що витрати на оплату юридичних послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про фінансовий лізинг.

Таким чином, супроводження повернення об'єкту лізингу, послуг по юридичному консультуванню, підготовці процесуальних документів та представництва інтересів позивача за первісним позовом в суді не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір представників, які будуть представляти його інтереси, є її правом.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами про відмову в задоволені в частині стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 147 983,56 грн. у зв'язку з її є недоведеністю та необґрунтованістю.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, таку як ухвалену при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 14.11.2016 р. у справі № 927/683/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді В.Я. Карабань

І. В. Вовк