Постанова

від 22.11.2016 по справі 826/5254/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 листопада 2016 року № 826/5254/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Орт Медіа» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Орт Медіа» (далі - позивач або ТОВ «Орт Медіа») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - відповідач або ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.10.2015р. №0003742204 та №0003752204.

По суті висновків ДПІ, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірних рішень, позивач зазначає, що зазначені висновки ґрунтуються на оцінці обставин взаємовідносин позивача з контрагентом позивача ТОВ «Брон Плюс», зокрема ДПІ дійшла до висновку про нездійснення спірних операцій та, відповідно, про відсутність підстав для формування позивачем податкових вигод. Позивач вважає доводи ДПІ надуманими та зазначає, що спірні операції з надання рекламних послуг фактично проведені та документально оформлені, а відтак вважає правомірним формування спірних сум податкових вигод, у зв'язку з чим не вбачає підстав для прийняття оскаржуваних рішень та просить їх скасувати.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача в ході розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що висновки акту перевірки є законними та обґрунтованими, підстав для скасування спірних рішень не вбачає, оскільки, на думку ДПІ, контрагент позивача не міг та не виконував спірні операції, не мав відповідних на те ресурсів, а відтак відсутні передбачені ПК України підстави для формування спірних сум податкових вигод.

На підставі ч.6 ст.128 КАС України ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п.8.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та на виконання постанови старшого слідчого з ОВС першого відділу слідчого управління ГСУ Генеральної прокуратури України радника юстиції Гришина І.В. від 21.04.2015р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Орт Медіа» (код ЄДРПОУ 36477269) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам із ТОВ «Брон Плюс» (код ЄДРПОУ 39427859) за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, про що складено акт перевірки від 21.09.2015р. №59/26-57-22-04-10/36477269 (далі - Акт перевірки).

Зокрема, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Орт Медіа» у періоді, що перевірявся, мало взаємовідносини із ТОВ «Брон Плюс» на підставі договорів про надання рекламних послуг від 05.11.2014р. №15 та №16, відповідно до яких ТОВ «Брон Плюс» (Виконавець) зобов'язувався надати позивачу (Замовнику) послуги з розміщення рекламних матеріалів в мережі інтернет, в ефірі телеканалів, на радіо та з розміщення зовнішньої реклами.

Встановлено, що за вказаними договорами між сторонами 30.11.2014р. складено акти надання послуг на загальну суму 1 384 125 грн., у т.ч. ПДВ - 230 687,49 грн., із номенклатурою - рекламні послуги. Зі сторони виконавця Акти підписані директором ТОВ «Брон Плюс» - ОСОБА_2 .

До складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, ТОВ «Орт Медіа» віднесено у 2014 році видатки по взаємовідносинам із ТОВ «Брон Плюс» у сумі 1 153 437,51 грн.

Як зазначено в Акті перевірки, до перевірки не було надано належним чином оформлених ефірних довідок, макетів або змісту рекламної інформації, скріншотів, відео- та аудіороликів тощо, що могло б підтверджувати зв'язок витрат на вищевказані послуги із господарською діяльністю підприємства.

В Акті перевірки вказується про проведення дослідження реального здійснення платником податків вищевказаних операцій, в ході якого встановлено, що ТОВ «Брон Плюс» (код ЄДРПОУ 39427859) взято на податковий облік в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, має стан « 7» - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Свідоцтво платника ПДВ, яке видано 19.11.2014р. за №200196926, анульовано 15.05.2015р. Статутний фонд - 1,0 тис.грн. Кількість працюючих на ТОВ «Брон Плюс» згідно звіту 1ДФ становить 10 осіб, які прийняті на роботу 19.11.2014р. Директором, головним бухгалтером та засновником ТОВ «Брон Плюс» значиться ОСОБА_2 .

На підприємстві відсутні основні засоби, амортизація не нараховувалася, відсутні власні та орендовані приміщення та транспорт, у зв'язку з чим, як приходить до висновку ДПІ, ТОВ «Брон Плюс» фактично не могло здійснювати господарські операції з надання рекламних послуг ТОВ «Орт Медіа».

Надалі вказується, що до ДПІ надійшла постанова старшого слідчого з ОВС першого відділу слідчого управління ГСУ Генеральної прокуратури України радника юстиції Гришина І.В. від 21.04.2015р. щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Орт Медіа» (код ЄДРПОУ 36477269) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам із ТОВ «Брон Плюс» (код ЄДРПОУ 39427859).

Відповідно до інформації, вказаної в постанові: «Генеральною прокуратурою України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000259 від 10.04.2014р. за фактом розкрадання державних коштів службовими особами ПАТ «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» у період 2010 - 2014 років, шляхом організації закупівель товарів, робіт та послуг у підконтрольних підприємствах за значно завищеними цінами, чим спричинили збитки державі на суму понад 650 млн. грн. за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, в якому встановлено одного із основних вигодонабувачів транзитно-конвертаційної групи, а саме: ТОВ «Орт Медіа», яке перебуває на податковому обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві та формувало податковий кредит за рахунок ТОВ «Брон Плюс».

Також в ході аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що від імені ТОВ «Брон Плюс» для ТОВ «Орт Медіа» видано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, начебто за підписом ОСОБА_2 Так, матеріалами досудового розслідування встановлено, що з 16.10.2014р. по теперішній час засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ «Брон Плюс» значився ОСОБА_2, код НОМЕР_1. Під час допиту в якості свідка ОСОБА_2 повідомив про непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Брон Плюс»».

Таким чином, на підставі вищевикладених фактів перевіркою не встановлено постачання ТОВ «Брон Плюс» товарів (робіт, послуг), в тому числі рекламних послуг на користь ТОВ «Орт Медіа», видані та підписані від імені ТОВ «Брон Плюс» не є первинними документами бухгалтерського обліку. За висновком ДПІ ТОВ «Брон Плюс» не має адміністративно-господарських можливостей на виконання спірних операцій та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Брон Плюс» створення правових наслідків.

За сукупністю вищенаведених обставин ДПІ в Акті перевірки прийшла до висновку, що задекларований податковий кредит та валові витрати ТОВ «Орт Медіа» за спірний період сформовано неправомірно.

Враховуючи наведене, ДПІ у розділі «Висновок» Акту перевірки вказує на порушення позивачем вимог пп.14.1.228, п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.1 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження у 2014 році податку на прибуток на загальну суму 207 619,0 грн., а також п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.201.10 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження у 2014 році податку на додану вартість на загальну суму 230 687,0 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.10.2015р.:

№0003742204, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» на 207 619,0 грн. за основним платежем та на 51 904,75 грн. за штрафними санкціями,

№0003752204, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 230 687,0 грн. за основним платежем та на 57 671,75 грн. за штрафними санкціями.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті та проаналізувавши у взаємозв'язку з цим положення ПК України (в редакції на час виникнення спірних відносин), а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. ПК України (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг; дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами); ст.187 (щодо дати виникнення податкових зобов'язань),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі податкової накладної та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо складення п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг), п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей) та положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця/продавця права на формування сум податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод, та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг/робіт з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою; (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

При цьому суть останнього слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність зазначених обставин та підстав, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків витрат та податкового кредиту, зокрема недоведеність факту придбання товарів/робіт/послуг (нездійснення операцій/ оформлення «безтоварних» операцій), вказує на юридичну дефектність складених за такими операціями первинних документів, позбавляє первинні документи та податкові накладні юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг з ПДВ, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю позивача.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України («Оцінка доказів») наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій (їх невиконання), про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які внаслідок наведеного не мають юридичної значимості, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування позивачем спірних сум податкових вигод.

Висновок відносно наведеного ґрунтуються на наступному.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду України , викладеній у постанові цього суду від 27 жовтня 2015 року у справі № 21-1539а15, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги/роботи) і подальшою господарською діяльністю.

З метою необхідності перевірки обставин фактичного виконання спірних операцій (надання послуг), під час розгляду даної справи судом пропонувалося позивачу подати всі наявні у нього докази на спростування висновків ДПІ, викладених в Акті перевірки. В судовому засіданні 28.07.2016р. представники позивача вказали на відсутність у них додаткових доказів та пояснень по справі, у зв'язку з чим та керуючись ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних доказів.

В ході розгляду справи встановлено, що договори про надання рекламних послуг від 05.11.2014р. №15 та №16, укладені між позивачем та ТОВ «Брон Плюс», з боку ТОВ «Брон Плюс» підписані особою, із зазначенням, що це є директор ОСОБА_2.

Відповідно до умов вказаних договорів ТОВ «Брон Плюс» (Виконавець) зобов'язувалося надати позивачу (Замовнику) послуги з розміщення рекламних матеріалів в мережі інтернет (розміщення та показ рекламних матеріалів на веб-сайтах, зазначених в Додатках до Договорів , збір статистичних даних, який включає підрахунок кількості кліків за час показу рекламних матеріалів), в ефірі телеканалів (назва телеканалу, територія виходу в ефір, ефірний час, вартість і порядок оплати, термін підготовки рекламних матеріалів тощо міститься в завданні на виконання рекламних послуг, яке є додатком на Договорів ), на радіо (назва радіостанції, територія виходу в ефір, ефірний час, вартість і порядок оплати, термін підготовки рекламних матеріалів тощо міститься в медіа плані на виконання рекламних послуг, який є додатком на Договорів ) та з розміщення зовнішньої реклами (період кожної рекламної компанії, вартість і кількість рекламо носіїв зазначається в адресній програмі , яка є Додатком до Договорів ; перед початком кожної рекламної компанії Замовник направляє Виконавцеві лист-заявку на проведення рекламної компанії з зазначенням кількості місць-рекламоносіїв, їх розміщення, строку рекламної компанії, рекламного сюжету).

До матеріалів справи залучено виписані ТОВ «Брон Плюс» податкові накладні від 30.11.2014р. та акти надання послуг на загальну суму 1 384 125 грн., у т.ч. ПДВ - 230 687,49 грн., із номенклатурою - рекламні послуги. Зі сторони ТОВ «Брон Плюс» документи підписані особою, із зазначенням, що це є директор ОСОБА_2

Позивач в ході розгляду даної справи стверджував, що надання вказаних рекламних послуг підтверджується доданими до матеріалів справи копіями актів надання послуг, ефірними довідками та фотозвітами, які, на думку позивача, є достатніми документами для підтвердження реальності проведених операцій.

У той же час підписані за спірними операціями акти наданих послуг та податкові накладні містять загальне посилання на номенклатуру поставки: «рекламні послуги», без конкретизації та деталізації послуг. Акти наданих послуг не розкривають зміст дій виконавця, не містять конкретизації обсягу рекламної компанії, місць розповсюдження рекламних матеріалів, кількість рекламоносіїв тощо, а відтак такі документи не можуть враховуватися при формуванні відповідних податкових вигод, що загалом відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній у постанові від 07.07.2011р. (№ К-25801/08; номер рішення в ЄДРСР - 18257561).

Біль того, позивачем не надано суду Додатків до договорів та адресної програми, які, як зазначено у договорах, визначають обсяг рекламної компанії, місця розповсюдження рекламних матеріалів, вартість і порядок оплати, строку рекламної компанії, рекламного сюжету, кількість рекламоносіїв тощо, у зв'язку з чим суд не має можливості встановити дійсний зміст спірних операцій.

Під час розгляду справи судом не встановлено та матеріали справи не містять доказів наявності у ТОВ «Брон Плюс» власного або орендованого поліграфічного обладнання, транспортних засобів, необхідних для транспортування рекламної продукції, зокрема до місць, де, як зазначає позивач, розповсюджувалась продукція. Також не надано доказів виконання робіт з друку за договорами субпідряду.

Позивач також не зміг навести місць передачі готової поліграфічної продукції (прийняття її позивачем за якістю та кількістю), яка після цього підлягала розповсюдженню, а також не зміг навести місць зберігання поліграфічної продукції та доводів і доказів щодо наявності у контрагента складських та виробничих приміщень, пристосованих для рекламної продукції та її зберігання.

Під час розгляду справи судом не встановлено наявності у контрагента позивача (ТОВ «Брон Плюс») трудових ресурсів (фахівців) необхідних для здійснення спірних операцій (надання рекламних послуг), зокрема не надано штатного розгляду/штатного розпису, податкових декларацій з податку на прибуток щодо декларування витрат на оплату праці у період, який призначався для виконання спірних операцій.

При цьому представник позивача не зміг навести суду перелік співробітників контрагента, які надавали спірні послуги, надання відомостей щодо чого відповідає характеру обумовлених операцій. Під час розгляду справи не надано і жодних відомостей про наявність у контрагента офісу , що є об'єктивно необхідним при здійсненні такого роду діяльності.

Слід зазначити, що обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється звичайною діловою практикою та характером і специфікою угод (обумовлених операцій).

Тобто, під час розгляду справи не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду робіт (послуг) та в сукупності підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак, і не доведено позивачем того, що визначені у вищезгаданому договорі роботи були виконані ТОВ «Брон Плюс», а встановлені вище судом обставини спростовують доводи позивача у цьому контексті.

Додані ж до матеріалів справи копії фотознімків (фотозвіти) про розміщення певних рекламних засобів, копій аудіо записів та фрагментів друкованої продукції не містять інформації про участь саме працівників контрагента у розміщенні такої реклами та її виготовлення, часу її розміщення, обсягу реклами тощо, а тому такі матеріали самі по собі не можуть підтверджувати участь контрагента у здійсненні спірних операцій. Натомість оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу фактичних обставин та матеріалів справи.

Аналогічно суд оцінює і наявні в матеріалах справи копії ефірних довідок, оскільки останні не містять підтвердження від теле- та радіокомпаній про те, що рекламні матеріали, призначені до ефіру, надавалися саме ТОВ «Брон Плюс».

Більш того, в ході розгляду даної справи встановлено, що відповідно до вироку Солом'янського районного суду міста Києва від 03.03.2016р. у справі №760/1843/16-к (провадження №1-кп/760/395/16), який набрав законної сили, копія якого роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень та залучена до матеріалів даної справи на підставі ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 року №3262-IV, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 Кримінального кодексу України.

Як встановлено у зазначеному вироку суду, обвинувачений ОСОБА_2 в листопаді 2014 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена) в денний час доби, у не встановленому місці, зустрівся з невстановленою слідством особою з приводу внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за грошову винагороду .

Усвідомлюючи противоправний характер дій, запропонованих йому невстановленою слідством особою, ОСОБА_2, з корисливих спонукань, погодився на таку пропозицію.

В свою чергу, ОСОБА_2, реалізовуючи злочинний намір, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, надав копію паспорту та копію облікової картки платника податків НОМЕР_1 невстановленій досудовим розслідуванням особі, яка на підставі цих документів виготовила договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ «Брон Плюс» від 03.11.2014, протокол №3 Загальних зборів Учасників ТОВ «Брон Плюс» (код за ЄДРПОУ 39427859) від 03.11.2014, наказ №3 від 04.11.2014 про призначення ОСОБА_2 на посаду директора та довіреність від імені ОСОБА_2 як керівника ТОВ «Брон Плюс» на представлення інтересів ТОВ «Брон Плюс» від 04.11.2014.

04.11.2014 року за попередньою домовленістю з невстановленою слідством особою ОСОБА_2 на вул. Героїв Севастополя м. Києва підписав надані йому невстановленою особою договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ «Брон Плюс» від 03.11.2014, довіреність від імені ОСОБА_2 як керівника ТОВ «Брон Плюс» на представлення інтересів ТОВ «Брон Плюс» від 04.11.2014, наказ №3 від 04.11.2014 про призначення ОСОБА_2 на посаду директора та протокол №3 Загальних зборів Учасників ТОВ «Брон Плюс» від 03.11.2014, в який внесені неправдиві відомості, щодо призначення на посаду директора ТОВ «Брон Плюс» ОСОБА_2 та прийняття останнього до складу власників ТОВ «Брон Плюс».

Встановлено, що на час підписання ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частки у Статутному капіталі ТОВ «Брон Плюс» від 03.11.2014, наказу №3 від 04.11.2014 про призначення ОСОБА_2 на посаду директора та протоколу №3 Загальних зборів Учасників ТОВ «Брон Плюс» від 03.11.2014, останній розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної перереєстрації ТОВ «Брон Плюс», оскільки ОСОБА_2 та невстановлені слідством особи, домовились, про те, що директором та засновником товариства буде призначено ОСОБА_2 і він в подальшому до діяльності ТОВ «Брон Плюс» не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ «Брон Плюс» будуть займатись інші особи.

04.11.2014 на підставі підписаних ОСОБА_2 документів ТОВ «Брон Плюс» перереєстровано в реєстраційній службі Броварського міськрайонного управління юстиції Київській області, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 355 102 0000 006783.

За свої злочинні дії, що виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Брон Плюс», ОСОБА_2 отримав від невстановленої слідством особи грошову винагороду в розмірі 350 гривень.

Такі дії ОСОБА_2 та невстановлених осіб, які полягали у внесенні в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Брон Плюс», завідомо неправдивих відомостей, призвели до того , що невстановлені слідством особи отримавши реєстраційні документи ТОВ «Брон Плюс», а також печатку вказаного товариства, здійснювали діяльність з метою штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість підприємствам реального сектору економіки, серед яких: ТОВ "ІНВЕСТБІЗНЕСГРУП" (код ЄДРПОУ 39191521), ТОВ "ГТ КОМПОНЕНТС" (код ЄДРПОУ 38716234), ТОВ "МЕДРЕАБІЛІТАЦІЯ" (код ЄДРПОУ 36926009), ПП "УКПРЕСТИЖ" (код ЄДРПОУ 25228767), ТОВ "БМТ "ВЕКТОР" (код ЄДРПОУ 36473746), ТОВ ЕК "ЕКНІС-УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 33784420), ТОВ "РЕКЛАМНА АГЕНЦІЯ "СОЛЮШН ХАУС" (код ЄДРПОУ 37142975) та інші , для ухилення від сплати податків до Державного бюджету України.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав, повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини , щиро розкаявся . Показання обвинуваченого ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини , що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За встановлених у вироку суду обставин вбачається, що підприємство-контрагент позивача (ТОВ «Брон Плюс») зареєстровано на підставну особу, яка не мала наміру та не здійснювала фактичної господарської діяльності (дій) та будь-яких операцій від імені вказаного контрагента, свої повноваження як керівник вказаний громадянин не реалізовував, договори та первинні документи не складав та не підписував.

В даному випадку підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомими особами лише оформлювались документи без фактичного здійснення господарських операцій від імені цього підприємства. При цьому, як вбачається з вироку суду, номінальний директор нікого не уповноважував на вчинення дій від імені товариства та відсутні відомості щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені товариства.

Виходячи з обставин, встановлених у вироку суду, підприємство-контрагент створювалось та діяло з метою прикриття незаконної діяльності, є фіктивним (нелегальним) підприємством, статус якого несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду України , яка викладена у постанові цього суду від 01 грудня 2015 року у справі 826/15034/14 (реєстраційний № рішення в ЄДРСР - 54688725).

Таким чином, враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини щодо відсутності у контрагента трудових та інших ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій, недоведеність фактичного виконання спірних операцій ТОВ «Брон Плюс» у сукупності із виявленими фактами щодо фіктивної діяльності ТОВ «Брон Плюс», суд приходить до висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди. Складені за такими операціями первинні документи та податкові накладні, внаслідок того, що спірні операції фактично контрагентом не виконувались, є юридично дефектними та не створюють правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, що, відповідно, зумовлює висновок суду про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують висновків суду та не доводять зворотного.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З наведеного правила слідує, що обов'язок доказування покладається на сторін і це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Цей обов'язок у рівній мірі покладається на обох сторін, тобто кожна сторона повинна доказати факти, на які вона посилається, переконати суд у достовірності наведених фактів.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч.6 ст.71 КАС України).

В даному випадку позивачем в порядку виконання обов'язку, встановленого ч. 1 ст. 71 КАС України, не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірним по суті, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно, враховуючи те, що у задоволенні позову слід відмовити, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Орт Медіа» - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко