Ухвала

від 21.11.2016 по справі 32/248

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21.11.2016Справа № 32/248

За заявою Державного агентства резерву України

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про заміну сторони її правонаступником

у справі № 32/248

за позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рондо ЛТД"

про повернення матеріальних цінностей та сплату штрафних санкцій

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від заявника (стягувача): Михайлюк А.З. - представник за довіреністю;

від боржника: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2010 у справі №32/248, позов задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рондо ЛТД" повернути до Державного резерву управління яким здійснює Державний комітет України з державного матеріального резерву матеріальні цінності, а саме: блоки із знежилованого м'яса яловичини вищого сорту заморожені у кількості 1720 тонн.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рондо ЛТД" в доход Державного Бюджету на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву штрафні санкції у сумі 68473977 грн. 53 коп., в тому числі 67080000 грн. 00 коп. 100 % штрафу за незабезпечення збереження матеріальних цінностей та 1393977 грн. 53 коп. пені та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рондо ЛТД" в доход державного бюджету України державне мито у розмірі 25585 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп.

На виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано накази №32/248 від 06.09.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2011 замінено Державний комітет України з державного матеріального резерву його правонаступником - Державним агентством резерву України, у з в'язку з його реорганізацією.

10.11.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Державного агентства резерву України подано заяву про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та заміну Державного комітету України з державного матеріального резерву його правонаступником - Державним агентством резерву України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2016 заяву Державного агентства резерву України про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання та заміну сторони її правонаступником призначено до розгляду на 21.11.2016.

Представник заявника (стягувача) в судовому засіданні 21.11.2016 підтримав подану ним заяву в повному обсязі та просив її задовольнити.

У свою чергу представник боржника в засідання суду свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, втім його неявка відповідно до статей 119, 121-4 Господарського процесуального кодексу України не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника та оцінивши доводи заяви, господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 121-4 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2011 у справі №32/248 вже замінено сторону виконавчого провадження з Державного комітету України з державного матеріального резерву на його правонаступника - Державне агентство резерву України, у з в'язку з реорганізацією.

За таких обставин заява Державного агентства резерву України, в частині вимог про заміну сторони її правонаступником, задоволенню не підлягає.

Щодо заявлених вимог в частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 116 ГПК України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час видачі судового наказу) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.

Наказ Господарського суду міста Києва від 06.09.2010 був дійсний для пред'явлення до виконання до 16.08.2013.

В силу ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (2016) стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено (ч. 1 ст. 119 ГПК України).

Тобто, можливість відновлення судом пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання безпосередньо пов'язана із наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин.

У пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 4 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Принцип змагальності означає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, а також звільнення суду від обов'язку збирання доказів. Крім того, даний принцип вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

У силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, заявником не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. 32-34 ГПК України, в тому числі і на вимогу ухвали суду від 11.11.2016, на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу суду до виконання, як і не надано доказів на підтвердження звернення заявника до відділу ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження та належним чином засвідчених копій постанов про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу та повернення виконавчого документа стягувачу.

Викладені у заяві обставини, зокрема, звільнення працівників заявника, відповідальних за співпрацю з Державною виконавчою службою, не є об'єктивними причинами, які позбавили стягувача пред'явити виконавчий документ у передбачений законом строк та повністю залежали від волевиявлення заявника (його посадових осіб).

Посилання заявника на проведення реорганізації Державного комітету України з державного матеріального резерву, як на причину поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання, суд вважає безпідставними, адже Господарським судом міста Києва було здійснено заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником у зв'язку з реорганізацією ще у 2011 році.

Таким чином, у даному випадку суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання причини пропуску строку для пред'явлення наказу суду до виконання поважними, у зв'язку з чим в задоволенні заяви Державного агентства резерву України слід відмовити повністю.

Керуючись ст. 86, 119, 121-4 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного агентства резерву України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та про заміну сторони її правонаступником - відмовити повністю.

Суддя О.А. Грєхова