Постанова

від 28.11.2016 по справі 910/10224/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2016 р. Справа№ 910/10224/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Дикунської С.Я.

Алданової С.О.

за участю представників:

Від прокуратури: Такташов О.Я.- прокурор відділу прокуратури м. Києва.

Від позивача: Друцька О.Г. - представник за довіреністю.

Від відповідача: Колесников І.В - представник за договором.

Від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача,: представник не з'явився.

Від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача,: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради

на рішення Господарського суду м. Києва від 09.08.2016 року

у справі № 910/10224/16 (суддя: Отрош І.М.)

за позовом Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №2

в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ДАР"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування

житлового фонду Дарницького району м. Києва"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_5

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Київська міська прокуратура №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ДАР" про витребування нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення з № 1 (один) по 5 (п'ять), вітрина групи приміщень №68 (шістдесят вісім) (в літері А"), загальною площею 61,60 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на користь власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "НІК-ДАР" вчинено правочин - договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 26.06.2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю. та зареєстрований у реєстрі за №1727, який суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства, оскільки є таким, що вчинений ОСОБА_5 без необхідного обсягу цивільної дієздатності, за відсутності у останнього права власності на майно, що є об'єктом договору купівлі-продажу на момент його укладення, оскільки, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06.01.2015 року у справі №753/8197/14-ц визнано недійсним договір купівлі - продажу нежилого приміщення від 03.10.2013 року, за яким Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 передала у власність ОСОБА_5, а ОСОБА_5 прийняв нежилі приміщення з № 1 (один) по 5 (п'ять), вітрина групи приміщень №68 (шістдесят вісім) (в літері А"), загальною площею 61,60 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. За таких обставин прокурор вважає, що майно, яке є об'єктом договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 26.06.2014 року вибуло з комунальної власності територіальної громади міста Києва поза волею власника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.07.2016 року позов Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ДАР" про витребування майна залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_5.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2016 року у справі № 910/10224/16 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на ті самі підстави, що й у позовні заяві.

Третіми особами не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного їх повідомлення про час та місце судового засідання.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення присутніх представників учасників процесу, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право власності від 30.07.2006 року нежитлові приміщення з № 1 по № 5, вітрина (групи приміщень № 68), (в літ. А), загальною площею 61,62 кв. м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на праві комунальної власності належали територіальній громаді Дарницького району міста Києва.

Рішенням Дарницької районної у місті Києві ради від 30.09.2009 року № 15 "Про приватизацію об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва" було внесено зміни до переліку об'єктів комунальної власності, дозволених до приватизації у 2009 році, з визначенням способу їх приватизації, до якого було внесено і нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Судовою колегією встановлено, що за результатами проведення конкурсу з продажу нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, оформленого протоколом від 14.06.2010 року № 3, переможцем конкурсу визначено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_7.

В подальшому, 18.06.2010 року між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва (продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 278/П, який посвідчений державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, відповідно до умов якого продавець передає, а покупець приймає у власність нежилі приміщення з № 1 по № 5, вітрина (групи приміщень № 68), (в літ. А), загальною площею 61,62 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Матеріали справи свідчать про те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 року у справі №44/107, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2012 року, за позовом Приватного підприємства "Мак" до Фонду приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, Дарницької районної у м. Києві ради в особі Ліквідаційної комісії визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення № 278/П від 18 червня 2010 року, посвідчений державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 18.06.2010 року, реєстраційний номер 2-1669, який укладений між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7; застосовано наслідки недійсності договору купівлі-продажу нежилого приміщення № 278/П від 18 червня 2010 року, посвідченого державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 18 червня 2010 року, реєстраційний номер 2-1669, який укладений між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 у вигляді двосторонньої реституції. В іншій частині позову відмовлено.

Проте, в подальшому, 03.10.2013 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 61,60 кв.м., що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до якого власником нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 61,60 кв.м. є ОСОБА_5.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06.01.2015 року у справі №753/8197/14-ц за позовом Комунального підприємства "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" до ОСОБА_5, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, третя особа: Приватне підприємство "МАК" про визнання договору від 03.10.2013 року недійсним та витребування майна, позов Комунального підприємства "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" задоволено частково, а саме визнано недійсним договір купівлі - продажу нежилого приміщення від 03.10.2013 року, згідно з яким Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 передала у власність ОСОБА_5, а ОСОБА_5 прийняв нежилі приміщення з № 1 (один) по 5 (п'ять), вітрина групи приміщень №68 (шістдесят вісім) (в літері А"), загальною площею 61,60 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кочергою Г.Г. та зареєстрований у реєстрі за №904. В іншій частині позову відмовлено.

У зазначеному вище рішенні Дарницького районного суду міста Києва встановлено, що зміст договору купівлі-продажу від 03.10.2013 року суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншим вимогам законодавства та вчинений Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 без необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки остання не мала права власності на спірне нерухоме майно на час укладання угоди, тому не могла ним розпорядитись.

За приписами ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Однак, судовою колегією встановлено, що 26.06.2014 року між ОСОБА_5 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нік-Дар" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою В.Ю. та зареєстрований у реєстрі за №1727 (копія договору долучена до позову), відповідно до якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність на умовах та в порядку, визначених цим договором, нежилі приміщення з №1 по №5, вітрина, група приміщень №68 (в літері "А"), загальною площею 61,60 кв.м., що розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що укладений між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нік-Дар" договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 26.06.2014 року є таким, що вчинений ОСОБА_5 без необхідного обсягу цивільної дієздатності, за відсутності у останнього права власності на майно, що є об'єктом договору купівлі-продажу на момент його укладення, у зв'язку з чим просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік-Дар" нерухоме майно - нежилі приміщення з № 1 (один) по 5 (п'ять), вітрина групи приміщень №68 (шістдесят вісім) (в літері А"), загальною площею 61,62 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на користь власника - Київської міської ради, як таке, що вибуло з комунальної власності територіальної громади міста Києва поза волею власника.

Відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються, в тому числі, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З положень ст. 1-2 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За змістом ст. 6 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Як вбачається з позовної заяви, нежилі приміщення з №1 по №5, вітрина, група приміщень №68 (в літері "А"), загальною площею 61,60 кв.м., які за твердженням позивача вибули з комунальної власності територіальної громади міста Києва, розташовані за адресою АДРЕСА_1, у зв'язку з чим судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Київська міська рада як орган місцевого самоврядування, який здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, з огляду на заявлені предмет позову та підстави позову, є належним позивачем у даній справі.

Враховуючи те, що у позовній заяві прокурор посилається на порушення інтересів держави, судова колегія вбачає наявність підстав для звернення прокурором з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради.

За приписами ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як встановлено вище, Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2011 року у справі № 44/107, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2012 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення № 278/П від 18 червня 2010 року, укладений між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району міста Києва та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7, та застосовано наслідки недійсності вказаного договору у вигляді двосторонньої реституції.

Отже, судова колегія приходить до висновку про те, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_7, укладаючи 03.10.2013 року договір купівлі-продажу нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 61,60 кв.м. з ОСОБА_5 не могла не знати про те, що не має права укладати цей договір, оскільки не мала права власності на спірне нерухоме майно на час укладання угоди, враховуючи зазначені вище рішення судів.

З цих підстав, рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06.01.2015 року у справі №753/8197/14-ц позов Комунального підприємства "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" задоволено частково, а саме визнано недійсним договір купівлі - продажу нежилого приміщення від 03.10.2013 року, згідно з яким Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 передала у власність ОСОБА_5, а ОСОБА_5 прийняв нежилі приміщення з № 1 (один) по 5 (п'ять), вітрина групи приміщень №68 (шістдесят вісім) (в літері А"), загальною площею 61,60 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кочергою Г.Г. та зареєстрований у реєстрі за №904.

Проте, встановлено, що, немаючи права укладати договір купівлі-продажу нежилих приміщень у зв'язку з відсутністю права власності на нерухоме майно на час укладання угоди, 26.06.2014 року ОСОБА_5 (продавець) укладає договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Нік-Дар" (покупець, відповідно до якого продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність на умовах та в порядку, визначених цим договором, нежилі приміщення з №1 по №5, вітрина, група приміщень №68 (в літері "А"), загальною площею 61,60 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

За приписами ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Отже, встановлені та зазначені вище обставини свідчать про те, що спірне майно вибуло з комунальної власності поза волею власника-територіальної громади міста Києва в особі Дарницької районної у м.Києві ради, оскільки його відчуження відбувалось з порушенням вимог законодавства.

Тому, з огляду на зазначене спірне майно підлягає витребовуванню від ТОВ «НІК-ДАР» на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, відмовивши у позові, не врахувавши при цьому, що Київська міська рада є законним власником майна, яке вибуло із власності територіальної громади з порушенням установленого порядку та поза волею власника.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 09.08.2016 року у даній справі підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105, ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Київської міської ради на рішення Господарського суду м. Києва від 09.08.2016 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 09.08.2016 року у справі № 910/10224/16 - скасувати, позов задовольнити.

3. Зобов'язати Товариств з обмеженою відповідальністю "НІК-ДАР" повернути на користь власника - Київської міської ради нежилі приміщення з № 1 (один) по 5 (п'ять), вітрина групи приміщень №68 (шістдесят вісім) (в літері А"), загальною площею 61,62 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ДАР" (02096, м. Київ, вул. Харківське шосе, 21, код 38232687) на користь Прокуратури міста Києва (02160, м. Київ, вул. Каунанська, 3-В, код 02910019) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 6689,00 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 7 357,90 грн.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

6. Матеріали справи № 910/10224/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.Я. Дикунська

С.О. Алданова