Ухвала

від 29.11.2016 по справі 13/104-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"29" листопада 2016 р.                                                             Справа № 13/104-12

за скаргою Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» на бездіяльність державного виконавця

у справі № 13/104-12

за позовом Київської міжрайонної екологічної прокуратури Дніпровської екологічної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області, м. Київ

до Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства», Київська область, м. Славутич

про стягнення 11558129,70 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 27.01.2014, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014 позов задоволено повністю, вирішено стягнути з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області 9503699,49 грн. збитків, вирішено стягнути з відповідача на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 64380,00 грн.

28.04.2014 на виконання рішення у даній справі господарським судом Київської області було видано відповідні накази.

14.05.2014 Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУ юстиції в Київській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43357278 щодо виконання зазначеного рішення суду.

20.10.2016 до господарського суду Київської області від КП «Управління житлово-комунального господарства» надійшла скарга № 01-07-15/1399 від 13.10.2016 на бездіяльність державного виконавця (вх. № 274/16).

Ухвалою суду від 20.10.2016 скаргу прийнято до розгляду, який призначено на 29.11.2016.

29.11.2016 у судове засідання з'явився представник скаржника і надав пояснення у справі, подану скаргу підтримав і просив задовольнити. Інші учасники у судове засідання не з'явились.

Заслухавши пояснення скаржника та детально дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

У поданій до суду скарзі скаржник просить визнати незаконною та протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУ юстиції в Київській області та зобов'язати орган ДВС надати роз'яснення щодо розподілу коштів примусово стягнутих з рахунків підприємства згідно судового наказу № 13/104-12 від 28.04.2014.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що під час виконання вказаного наказу суду органом ДВС було примусово стягнуто кошти з рахунків підприємства для погашення заборгованості.

В той же час, при виконанні судових наказів відкриті виконавчі провадження були зведені в окреме виконавче провадження ВП № 39590068, до складу якого входять: накази № 911/1981/13 від 25.02.2014, № 911/1719/13 від 16.07.2013, № 26/004-12 від 20.02.2012, № 13/104-12 від 28.04.2014, № 911/4286/13 від 04.06.2014, № 911/1741/14 від 28.07.2014, постанова № 34258280 від 21.09.2015, накази № 911/4821/15 від 12.01.2016, № 19/032-12 від 23.05.2016.

Як зазначає скаржник, перевіряючи акти звірки зі стягувачем виявилося, що сума не співпадає, в зв'язку з чим боржником 08.07.2016 було надіслано органу ДВС лист № 01.08.1-11/924 про надання роз'яснення щодо розподілу коштів, примусово стягнутих в порядку виконавчого провадження. В подальшому 05.09.2016 боржником було повторно надіслано органу ДВС лист № 01.08.1-11/1197 з вказаними вимогами. Однак згідно скарги зазначені листи були залишені органом ДВС без реагування, чим, на думку скаржника, порушено приписи Конституції України, Законів України «Про звернення громадян», «Про виконавче провадження», «Про державну виконавчу службу», Про інформацію».

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з поданої скарги та доданих до неї документів, скаржником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження викладених у скарзі обставин, зокрема не надано жодних доказів щодо проведення звірки взаєморозрахунків зі стягувачем, і обставин неспівпадіння стягнутих сум грошових коштів, про що скаржник зазначає у скарзі.

Також в якості доказів направлення скаржником на адресу органу ДВС листів № 01.08.1-11/924 від 08.07.2016 і № 01.08.1-11/1197 від 05.09.2016 до скарги надано лише копії фіскальних чеків і повідомлень про вручення поштових відправлень, однак не додано описів вкладення, в зв'язку з чим у суду відсутня можливість перевірити зміст вказаних поштових відправлень, і як наслідок прийняти зазначені листи в якості належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у скарзі обставин.

Поряд з цим суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» скаржник не позбавлений права ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, у тому числі з матеріалами що стосуються розподілу стягнутих з боржника сум.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (аналогічна правова позиція викладена п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).

За наслідком дослідження скарги та доданих до неї матеріалів судом не було встановлено обставин щодо протиправних дій чи бездіяльності органу ДВС, про які зазначає скаржник.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги КП «Управління житлово-комунального господарства» від 13.10.2016 № 01-07-15/1399 на бездіяльність державного виконавця.

Керуючись ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

1.          У задоволенні скарги Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» від 13.10.2016 № 01-07-15/1399 (вх. № 274/16) на бездіяльність державного виконавця відмовити.

2.          Копію ухвали надіслати сторонам та Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУ юстиції в Київській області.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 05.12.2016

Суддя                                                             С.Ю. Наріжний