Постанова

від 08.12.2016 по справі 906/82/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2016 р. Справа № 906/82/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Коломис В.В. ,

суддя Тимошенко О.М.

при секретарі Кушніруку Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 25.11.2016р. №2016/1/2511

від третіх осіб:

- ТОВ "Голден Грейн": не з'явився

- ТОВ "ПКФ "Орбіта": ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 28.03.2015р. №1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів", м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від 23.09.16 р. у справі № 906/82/15 (суддя Машевська О.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів", м.Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир ессет пропертиз", м.Житомир

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн", м.Дніпро

- Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Орбіта", м.Дніпро

про витребування майна, визнання права власності (в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог від 23.03.15р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.09.2016р. у справі №906/82/15 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир ессет пропертиз" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Орбіта" про витребування майна, визнання права власності - відмовлено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир ессет пропертиз" 36540,00грн. судового збору за подання касаційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Житомирський комбінат хлібопродуктів" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм чинного законодавства;

- стверджує, що в своєму рішенні суд першої інстанції підходить до наведених ним положень законодавства та судової практики досить односторонньо, а відповідні положення вирвані із контексту й не відповідають системній практиці Вищого господарського та Верховного судів України;

- покликається на те, що судами у період розгляду даного спору у апеляційній та касаційній інстанціях достеменно встановлено, що майно вибуло із володіння апелянта не з його волі, а примусово здійснено його відчуження на публічних торгах органами виконавчої служби;

- вважає правомірною позицію, відповідно до якої відсутня необхідність застосування процедури реституції у даному спорі, оскільки така процедура не може бути застосована між сторонами правочину саме за своєю правовою природою;

- вказує на те, що посилання суду першої інстанції, як на підставу обґрунтованості не встановлення обставин, пов'язаних із проведенням реституції, на п.30 постанови Пленуму Вищого господарського суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" є вибірковим та вирваним із контексту;

- зазначає, що апелянтом обрано такий спосіб захисту як віндикація права власності, саме до особи, у тимчасовому незаконному володінні якої знаходиться таке нерухоме майно. І у свою чергу, вказана особа не є добросовісним набувачем;

- не погоджується з висновком суду в оскаржуваному рішенні щодо підстав для відмови у задоволенні позову про визнання права власності за відсутності сумнівів у третіх осіб чи невизнання ними права власності апелянта. Вважає, що в разі втрати власником майна з володіння, належним способом захисту є віндикація, а не визнання права власності;

- посилаючись на судову практику Вищого господарського суду України та Верховного суду України, спростовує висновки суду першої інстанції щодо дослідження обставин вибуття майна з володіння власника та наявності повноважень особи на продаж майна, про які зазначено у рішенні.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 906/82/15 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.10.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 08.11.2016р..

У відповідності до розпорядження керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2016р. у справі №906/82/15, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Демидюк О.О. у період з 07.11.2016р. по 11.11.2016 р. включно, у зв'язку із перебуванням у відрядженні судді - члена колегії Савченка Г.І. 08.11.2016р. та відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді-доповідача) у справі, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.11.2016р., у зв'язку із перебуванням у відрядженні судді Савченка Г.І. та перебуванням у відпустці судді Демидюк О.О., і проведеної автоматичної зміни складу колегії суддів по справі №906/82/15, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у новому складі.

08.11.2016р. до суду від ТОВ "Голден Грейн" надійшла телеграма, в якій останнє просить відкласти розгляд апеляційної скарги, оскільки йому стало відомо про судове засідання лише 08.11.2016р. та у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника для участі у судовому засіданні.

08.11.2016р. до суду від ТОВ "ПКФ "Орбіта" надійшло клопотання від 08.11.2016р. №2016/11-08/1, в якому останній просить відкласти розгляд апеляційної скарги, оскільки про дату судового засідання йому стало відомо лише 08.11.2016р. та у зв'язку з неможливістю направити свого представника в судове засідання.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 08.11.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 28.11.2016р..

22.11.2016р. на електронну адресу суду та 23.11.2016р. на поштову адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир ессет пропертиз" надійшов письмовий відзив від 21.11.2016р. №2111/2016-1 на апеляційну скаргу.

28.11.2016р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден Грейн" надійшли письмові пояснення від 25.11.2016р., в яких останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 23.06.2016р. у справі №906/82/15, а рішення суду першої інстанції від 23.09.2016р. залишити без змін. Також, просить розглядати справу за відсутності його представника.

28.11.2016р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Орбіта" надійшов письмовий відзив від 24.11.2016р. на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 28.11.2016р. оголошено перерву до 08.12.20116р. об 14:30год., про що також свідчить ухвала суду від 28.11.2016р., а присутні у судовому засіданні 28.11.2016р. представники учасників судового процесу були повідомлені про дату судового засідання письмово під розписку.

08.12.2016р. на електронну адресу та через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир ессет пропертиз" надійшло клопотання від 08.12.2015р. №0812/16-2, в якому останній просить здійснювати фіксування судового процесу у справі №906/82/15 за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Вказане клопотання судом задоволено.

Представник ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" в судовому засіданні 28.11.2016р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2016р. у справі №906/82/15 скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Представник ТОВ "Житомир ессет пропертиз" в судовому засіданні 28.11.2016р. - 08.12.2016р. заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2016р. у справі №906/82/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник ТОВ "ПКФ "Орбіта" в судовому засіданні 28.11.2016р. - 08.12.2016р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною та необґрунтованою. Просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2016р. у справі №906/82/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" та ТОВ "Голден Грейн" в судове засідання 08.12.2016р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ухвали суду від 08.11.2016р. та 28.11.2016р. направлені належним чином усім учасникам судового процесу та повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується також і реєстром на відправку рекомендованої кореспонденції від 30.11.2016р..

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, ухвалами суду від 08.11.2016р. та 28.11.2016р. участь учасників судового процесу в судовому засіданні визначалась на власний розсуд, нові докази не витребовувались та повідомлено, що неявка уповноважених представників сторін в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними у ній матеріалами.

У судових засіданнях складався протокол згідно ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, а фіксація останнього здійснювалася за допомогою технічних засобів.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників позивача - ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" та третьої особи - ТОВ "Голден Грейн", належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників останніх.

Заслухавши пояснення представників відповідача - ТОВ "Житомир ессет пропертиз" та третьої особи - ТОВ "ПКФ "Орбіта", обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтв про право власності від 26.04.2006р. та від 30.01.2007р. Відкритому акціонерному товариству "Житомирський комбінат хлібопродуктів", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Житомирський комбінат хлібопродуктів" (п.1.1 Статуту) (а.с.96-98, т.1) належали в цілому на праві власності цілісні майнові комплекси за адресами у м.Житомирі, вул.Перемоги, 84 та провулок 2-й Іподромний, 3-а (а.с.104, 105, т.1).

ОСОБА_3 Богунського районного суду м.Житомира від 26.04.2007р. у справі №2-п-2097/07 стягнуто у солідарному порядку, у тому числі і з ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" на користь ВАТ "Житомирхліб" 18875640,54грн. заборгованості (а.с.130-131, т.2).

На примусове виконання цього рішення суду був виданий виконавчий лист №2-П-2097/07, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №4065009.

22.05.2009р. Богунським районним судом м.Житомира у справі №2-2059/09 прийнято нове рішення про стягнення у солідарному порядку, у тому числі і з ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" на користь ВАТ "Житомирхліб" 14614980,97грн боргу, оскільки борг перед стягувачем зменшився (а.с.19-24, т.4).

27.10.2009р. Відділом примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження №15781700 на підставі виконавчого листа Богунського районного суду м.Житомира №2-2059/09 від 12.10.2009р. про солідарне стягнення у тому числі і з ВАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" на користь ВАТ "Житомирхліб" 14614980,97грн. боргу (а.с.191-192, т.1).

В межах виконавчого провадження ВП №15781700 були складені акти опису й арешту майна 11.12.2009р. з додатками щодо арешту нерухомого та рухомого майна позивача (а.с.193-207, т.1).

28.04.2010р., з метою примусового виконання рішення Богунського районного суду м.Житомира від 22.05.2009р. у справі №2-2059/09, було проведено прилюдні торги з продажу належних позивачу цілісних майнових комплексів (далі - ЦМК) за адресами в м.Житомирі: провулок 2-й Іподромний, 3-а та вул.Перемоги, 84.

27.05.2010р. складено акт №1073/11 державного виконавця про проведення прилюдних торгів про те, що цілісний майновий комплекс у складі нерухомого майна - об'єктів промислового значення загальною площею комплексу 16015,8м.кв., реєстраційний номер нерухомого майна 160061 та рухомого майна згідно з додатком №1 до цього ОСОБА_2, що знаходиться за адресою м.Житомир, пров.2-й Іподромний, 3-а продано переможцю торгів ТОВ "Голден Грейн" (м.Дніпропетровськ) (а.с.136-139, 208-215, т.1).

21.11.2011р. складено акт №1-001/10 державного виконавця про проведення прилюдних торгів про те, що цілісний майновий комплекс у складі нерухомого майна - загальною площею комплексу 17533,0м.кв., реєстраційний номер нерухомого майна 2781202 та рухомого майна згідно з додатком №1 до цього ОСОБА_2, що знаходиться за адресою м.Житомир, вул.Перемоги, 84 продано переможцю торгів ТОВ "Голден Грейн" (м.Дніпропетровськ) (а.с.140-143, 213-215, т.1).

В подальшому, ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів", не погоджуючись з проведеними прилюдними торгами, оскаржило їх до господарського суду м.Києва.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 03.03.2014р. у справі №5011-32/14782-2012 забезпечено позов шляхом заборони ТОВ "Голден Грейн" (переможцю торгів) вчиняти будь-які дії щодо оформлення права власності на цілісні майнові комплекси , так і дії щодо їх відчуження, зокрема, укладати договори поруки іпотеки, застави, купівлі-продажу, дарування вищезазначеного майна та інші договори, предметом яких є відчуження майна.

Рішенням господарського суду м.Києва від 09.04.2014р. у справі №5011-32/14782-2012 позов ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" задоволено, зокрема визнано недійсними прилюдні торги з реалізації спірних ЦМК, оскільки суд дійшов висновку, що під час підготовки до проведення прилюдних торгів були порушені вимоги закону (а.с.43-55, т.1).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2014р. рішення господарського суд м.Києва від 09.04.2014р. у справі №5011-32/14782-2012 скасовано, в позові ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" у визнанні прилюдних торгів недійсними - відмовлено (а.с.132-137, т.2).

Ухвалою господарського суду м.Києва від 06.11.2014р. у справі №5011-32/14782-2012 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду м.Києва від 03.03.2014р. у цій справі шляхом заборони ТОВ "Голден Грейн" (переможцю торгів) вчиняти будь-які дії щодо оформлення права власності на цілісні майнові комплекси , так і дії щодо їх відчуження, зокрема, укладати договори поруки іпотеки, застави, купівлі-продажу, дарування вищезазначеного майна та інші договори, предметом яких є відчуження майна (а.с.154-158, т.6).

01.12.2014р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 відповідно до ст.66 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акта №1073/11 від 27.05.2010р. ТОВ "Голден Грейн" було видано Свідоцтво про те, що товариству належить на праві власності цілісний майновий комплекс у складі нерухомого майна - об'єктів промислового значення загальною площею комплексу 16015,8м.кв., реєстраційний номер нерухомого майна 160061, що знаходиться за адресою м.Житомир, пров.2-й Іподромний, 3-а, придбаний за 3670000,00грн. та раніше належав позивачу (а.с.216, т.1).

01.12.2014р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "Голден Грейн" на цілісний майновий комплекс загальною площею комплексу 16015,8м.кв. за адресою м.Житомир, пров.2-й Іподромний, 3-а, з присвоєнням нового реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна - 515107218101, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.12.2014р. (а.с.217-218, т.1).

01.12.2014р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 відповідно до ст.66 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акта №1-001/10 від 21.11.2011р. ТОВ "Голден Грейн" було видано Свідоцтво про те, що товариству належить на праві власності цілісний майновий комплекс загальною площею комплексу 17533,0м.кв., реєстраційний номер нерухомого майна 2781202, що знаходиться за адресою м.Житомир, вул.Перемоги, 84, придбаний за 986877,75грн. та раніше належав позивачу (а.с.219, т.1).

01.12.2014р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "Голден Грейн" на цілісний майновий комплекс загальною площею комплексу 17533,0м.кв., що знаходиться за адресою м.Житомир, вул.Перемоги, 84, з присвоєнням нового реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна - 515171918101, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.12.2014р. (а.с.220-221, т.1).

11.12.2014р. між ТОВ "Голден Грейн" (продавець) та ТОВ "Житомир ессет пропертиз" (покупець) укладено договір купівлі - продажу від 11.12.2014р., посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №2370, згідно якого продавець продав покупцю спірні цілісні майнові комплекси за адресами у м. Житомирі: провулок 2-й Іподромний, 3-а та вул.Перемоги, 84 (а.с.31, 61, т.2).

Про продаж рухомого майна у договорі не йдеться.

11.12.2014р. приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 проведено державну реєстрацію права власності ТОВ "Житомир ессет пропертиз" на спірні цілісні майнові комплекси за адресами у м.Житомирі: провулок 2-й Іподромний, 3-а та вул.Перемоги, 84, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.03.2015р. (а.с.246- 252,т.1).

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. у справі №5011-32/14782-2012 скасовано постанову апеляційної інстанції від 16.10.2014р. в частині відмови в позові ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" та залишено в силі рішення першої інстанції від 09.04.2014р. на підставі ст.111-9 ГПК України (а.с.56-61, т.1).

За вказаних обставин, Публічне акціонерне товариство "Житомирський комбінат хлібопродуктів" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир ессет пропертиз" та Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області про витребування на свою користь з чужого незаконного володіння ТОВ "Житомир Ессет Пропертиз" та визнання за позивачем права власності на цілісні майнові комплекси (згідно переліку майна, які вони містять), що знаходяться за адресами: м.Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-а та вул.Перемоги, 84, а також в с.Кодня Житомирського району Житомирської області, вул.Гагаріна, 2. Крім того, позивач просив суд скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області про реєстрацію права власності за ТОВ "Голден Грейн" та ТОВ "Житомир ессет пропертиз" на вказані цілісні майнові комплекси (а.с.4-12, т.1).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.01.2015р. прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі №906/82/15 та призначено її до розгляду. Також, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Голден Грейн".

Заявою, яка надійшла на адресу господарського суду Житомирської області 23.02.1205р., позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати за ним право власності на цілісні майнові комплекси (згідно переліку майна, які вони містять), що знаходяться за адресами: м.Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-а; м.Житомир, вул.Перемоги, 84, с.Кодня Житомирського району Житомирської області, вул.Гагаріна 2, а також просив витребувати їх на свою користь з чужого незаконного володіння ТОВ "Житомир ессет пропертиз". В решті позовні вимоги позивач залишив без змін (а.с.84-95, т.1).

Заявою, яка надійшла на адресу господарського суду Житомирської області 23.03.2015р., позивач зменшив розмір позовних вимог та просив визнати за ним право власності на цілісні майнові комплекси (далі - ЦМК), які знаходяться за адресами: м.Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-а, площею 16015,80м.кв.; м.Житомир, вул.Перемоги, 84, площею 17533,00м.кв. та рухоме майно цих ЦМК згідно відповідних переліків, а також просив витребувати вказані ЦМК та відповідне рухоме майно, згідно переліків, на свою користь з чужого незаконного володіння ТОВ "Житомир ессет пропертиз" (а.с.76-80, т.2).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 16.03.2016р. залучено до участі у справі №906/82/15 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Орбіта".

23.02.2015р. до господарського суду Житомирської області позивач по справі звернувся із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на цілісні майнові комплекси, які належать відповідачу та знаходяться за адресами: м.Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-а; м.Житомир, вул.Перемоги, 84; с.Кодня Житомирського району Житомирської області, вул.Гагаріна, 2. Позивачем щодо кожного цілісного майнового комплексу зазначений перелік майна, з якого він складається.

25.02.2015р. Публічним акціонерним товариством "Житомирський комбінат хлібопродуктів" на адресу господарського суду Житомирської області надіслано уточнення до заяви про забезпечення позову, відповідно до яких останній просив накласти арешт на цілісні майнові комплекси, які зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир ессет пропертиз" та знаходяться за адресами: м.Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-а та м.Житомир, вул.Перемоги, 84.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 26.02.2015р. у справі №906/82/15 заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на цілісні майнові комплекси, що належать ТОВ "Житомир ессет пропертиз" (10001, м.Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-а, ідентифікаційний код 39531077) на праві власності, а саме на: - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м.Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-а; - цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Перемоги, 84 до набрання рішенням суду законної сили.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.04.2015р. ухвалу господарського суду Житомирської області від 26.02.2015р. про забезпечення позову залишено без змін.

Також, 05.03.2015р. ТОВ "Житомир ессет пропертиз" звернулось до господарського суду Житомирської області із зустрічним позовом від 04.03.2015р., в якому просило визнати за останнім право власності на спірне нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс за адресою: м.Житомир, пров.2-й Іподромний, буд.3а, загальною площею 16015,8м.кв. та цілісний майновий комплекс за адресою: м.Житомир, вул.Перемоги, буд.84, загальною площею 17533м.кв..

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.03.2015р. по справі №906/82/15 у прийнятті зустрічного позову відмовлено. Повернуто ТОВ "Житомир ессет пропертиз" зустрічний позов від 04.03.2015р. з доданими до нього документами із залишенням у справі копії останнього.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.04.2015р. ухвалу господарського суду Житомирської області від 05.03.2015р. у справі №906/82/15 залишено без змін.

Також, Публічним акціонерним товариством "Житомирський комбінат хлібопродуктів" подано заяву від 30.03.2015р. про відмову від позовних вимог до реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.03.2015р по справі №906/82/15 провадження у справі в частині позовних вимог до Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області щодо скасування рішення державного реєстратора реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області про реєстрацію права власності за ТОВ "Голден Грейн" та ТОВ "Житомир ессет пропертиз" на цілісні майнові комплекси за адресами: м.Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-а та по вул.Перемоги, 84; с.Кодня Житомирського району Житомирської області, вул.Гагаріна, 2 припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.04.2015р. у справі №906/82/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.08.2015р. (а.с.156-160, т.1, 40-43, т.3) позов задоволено та :

- визнано за ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" право власності на: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м.Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-а, площею 16015,80м.кв. (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 515107218101) та рухоме майно; цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Перемоги, 84, площею - 17533,00м.кв. (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 515171918101);

- витребувано з чужого незаконного володіння ТОВ "Житомир ессет пропертиз" на користь ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" наступне майно: цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м.Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-а, площею 16015,80м.кв. (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 515107218101) та рухоме майно; цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Перемоги, 84, площею - 17533,00м.кв. (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 515171918101).

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2015р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.08.2015р. та рішення господарського суду Житомирської області від 06.04.2015р. у справі №906/82/15 скасовано, оскільки (а.с.118-119, т.3):

- судами не врахований п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними";

- судами не встановлювались обставини, пов'язані із проведенням реституції на виконання судового рішення господарського суду м.Києва від 09.04.2014р., що унеможливлює з'ясування настання певних правових наслідків для сторін та інших учасників спору, в тому числі можливості проведення повторного продажу майна з публічних торгів та виконання рішення Богунського районного суду м.Житомира від 26.04.2007р., що не відповідає п.30 постанови Пленуму Вищого господарського суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав";

- судами не з'ясовувались обставини пов'язані із тим, що відповідач та треті особи сумнівалися у належності майна позивачеві, або у певний спосіб не визнавали за ним права здійснювати правомочності власника такого майна, а позивач не міг реалізувати свої правомочності в зв'язку з наявністю щодо цього майна сумнівів та претензій третіх осіб, що є обов'язковим для обраного способу захисту права власності на підставі ст.392 ЦК України.

При цьому, Вищий господарський суд України вказав, що при новому розгляді справи судом:

- мають бути досліджені обставини вибуття майна з володіння власника, в тому числі чи мала особа право на відчуження спірного майна, чи діяла зазначена особа в межах чинного законодавства та наданих повноважень, та в залежності від цього правильно застосована ст.388 ЦК України;

- мають бути враховані висновки Верховного Суду України у подібних правовідносинах згідно ст.111-16 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В подальшому, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2015р. справу №906/82/15 передано для нового розгляду судді Машевській О.П..

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 02.11.2015р. справу №906/82/15 прийнято до провадження на новий розгляд, вжито заходів по підготовці справи до розгляду.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 15.01.2016р. у справі №906/82/15 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено - Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Іншою ухвалою господарського суду Житомирської області від 15.01.2016р. №906/82/15 провадження у даній справі зупинено на час проведення судової експертизи.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2016р. скасовано ухвалу господарського суду Житомирської області від 15.01.2016р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи зі справи №906/82/15 та ухвалу господарського суду Житомирської області від 15.01.2016р. про зупинення провадження у справі №906/82/15, а справу №906/82/15 передано на розгляд господарського суду Житомирської області.

Житомирське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз листом від 04.05.2016р. № 53/16-25/465-16 повідомило господарський суд Житомирської області про залишення без виконання ухвали господарського суду Житомирської області від 15.01.2016р. про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи та закриття експертного провадження №53/16-25, з посиланням на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2016р..

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2016р. у справі №906/82/15 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.03.2016р. залишено без змін.

22.07.2016р. справа №906/82/15 надійшла до господарського суду Житомирської області.

Відповідно підп.2.3.43 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого ОСОБА_3 суддів України від 02.04.2015р. за №25 в редакції Рішення ОСОБА_3 суддів України від 03.03.2016р. №21, судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.

Справу №906/82/15 передано для подальшого розгляду головуючим суддею Машевською О.П..

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.07.2016р. провадження у справі №906/82/15 поновлено на підставі ч.4 ст.79 ГПК України з 19.09.2016р..

На підставі ст.65 ГПК України до матеріалів справи зі справи-замінника долучено витребувану довідку за №130/01-16 від 16.02.2016р. приватного нотаріуса ОСОБА_4 з додатками.

Відповідачем заявлено клопотанням за №1909/16-2 від 19.09.2016р., в якому останній просив повторно призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу з підстав, у ньому викладених.

В засіданні суду позивачем подано письмові заперечення проти заявленого клопотання, у яких останній наголошує на відсутності потреби у спеціальних знаннях судового експерта у галузі будівництва для вирішення спору по суті права.

В судовому засіданні суд відхилив повторне клопотання відповідача про проведення у справі судової будівельно-технічної експертизи, оскільки для вирішення питання права власності не потрібні спеціальні знання, і експертиза не впливає на законність чи не законність факту переходу права власності.

Так, позивач, посилаючись на норми ст. 41 Конституції України, ст.ст.16, 216, 316, 317, 321, 328, 330, 387, 388, 392 Цивільного кодексу України, стверджує, що оскільки прилюдні торги були визнані судом недійсними, але реалізоване майно знаходиться у володінні відповідача та за ним же зареєстровано право власності на зазначені цілісні майнові комплекси, то дієвими і повними способами захисту порушеного права позивача є визнання права власності на майно на підставі ст. 392 ЦК України та застосування віндикації, що передбачена п.3 ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України. При цьому, предметом позову про визнання права власності та витребування майна є також і визначене у позові рухоме майно.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що на момент укладання договору купівлі-продажу від 11.12.2014р. ТОВ "Житомир ессет пропертиз" не знало та не могло знати про відсутність у ТОВ "Голден Грейн" прав на відчуження спірного майна, оскільки наявність такого права в нього була підтверджена відповідними правовстановлюючими документами. Спірне майно було придбане за дійсним відплатним правочином. Відповідачем повністю проведений розрахунок за придбане майно, що підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідач вважає, що жодних доказів, які б спростовували добросовісність набуття ТОВ "Житомир ессет пропертиз" спірного майна позивачем не надано, тому відповідно до ст.388 Цивільного кодексу України товариство є добросовісним набувачем спірного майна, яке було придбане ним за відплатним договором. Стверджує, що майно у позивача було вилучене державною виконавчою службою правомірно на підставах, визначених Законом України "Про виконавче провадження", які на даний час не відпали (рішення Богунського районного суду м.Житомира від 22.05.2009р., на виконання якого було звернено стягнення не скасоване, виконавче провадження не закрите. Відтак, доводи позивача про те, що він втратив володіння майно поза межами власної волі, вважає недоведеними, безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи. Стверджує, що відсутні визначені ст.388 Цивільного кодексу України підстави для витребування у ТОВ "Житомир ессет пропертиз" спірного майна, а тому, з огляду на ст.330 Цивільного кодексу України, ТОВ "Житомир ессет пропертиз" є таким, що набуло право власності на спірне нерухоме майно 11.12.2014р.. Вважає, що при застосуванні до спірних правовідносин висновків Верховного суду України має враховуватись, що зроблені вони у спорі про витребування майна безпосередньо у особи, яка була покупцем майна з прилюдних торгів. Саме стосовно таких набувачів майна, Верховний суд України дійшов цілком правомірного та обґрунтованого висновку, що вони не є добросовісними набувачами майна в розумінні ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України, в яких це майно не може бути витребуване. При обґрунтуванні відзиву відповідач посилається на норми ст.ст.12, 182, 204, 328, 330, 334, 388 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 32, 52 Закону України "Про виконавче провадження". На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ПАТ "Житомирський комбінат хлібопродуктів" у повному обсязі.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Житомирської області від 23.09.2016р. у справі №906/82/15 у задоволенні позову відмовлено (а.с.197-203, т.9).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Непорушність права власності також закріплена у ст.321 ЦК України. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні

У відповідності до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За приписами ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 387 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння.

В силу ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно ч.2 ст.388 ЦК України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у ній, враховуючи заяву позивача про зменшення позовних вимог від 23.03.2015р., є визнання за Публічним акціонерним товариством "Житомирський комбінат хлібопродуктів" права власності на цілісні майнові комплекси (далі - ЦМК), які знаходяться за адресами: м.Житомир, провулок 2-й Іподромний, 3-а, площею 16015,80м.кв.; м.Житомир, вул.Перемоги, 84, площею 17533,00м.кв. та рухоме майно цих ЦМК згідно відповідних переліків, а також витребування вказаних ЦМК та відповідного ним рухомого майна, згідно переліків, на свою користь з чужого незаконного володіння, а саме у ТОВ "Житомир ессет пропертиз".

Однак, дослідивши зібрані по справі докази, що надані учасниками судового процесу на підтвердження своїх вимог та заперечень, оцінивши їх доводи по суті законодавчого регулювання спору, виконуючи обов'язкові вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 06.10.2015р., враховуючи правові позиції Верховного Суду України з питань усунення розбіжностей у застосуванні норм ст.ст.330, 388 та 392 ЦК України на підставі ст.111-28 ГПК України, суд дійшов висновку відмовити у позові, виходячи з наступного.

Зокрема, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" в частині визнання за ним права власності на ЦМК (№515107218101) та рухоме майно, а також на ЦМК (№515171918101) та рухоме майно, заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир ессет пропертиз" на підставі ст.392 ЦК України задоволенню не підлягають, оскільки обраний позивачем спосіб захисту права власності станом на дату звернення до суду - 21.01.2015р., не є належним, оскільки можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України; у всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Також, ст.392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності (постанова ВСУ від 14.09.2016р. у цивільній справі №6-1219цс, № в реєстрі НОМЕР_1 ).

Зокрема, позов про визнання права власності на майно (ст.392 ЦК України) є належним способом захисту, якщо позивач вимагає залишення у нього майна, відчуженого третьою особою за договором, учасником якого він не був, і це майно ще не вибуло з його володіння (постанова ВСУ від 25.06.2014р. у цивільній справі №6-67цс14 , № в реєстрі 39589417).

Крім того, якщо позивач вимагає повернення майна відчуженого третіми особами за договором, учасником якого позивач не був, належним способом захисту є витребування майна від нинішнього його володільця шляхом віндикації (статті 387, 388 ЦК України) (постанова ВСУ від 25.06.2014р. у цивільній справі №6-67цс14 , № в реєстрі 39589417).

Водночас, покликання Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" про юридичну необхідність позову про визнання права власності на нерухоме майно лише в якості підстави для проведення державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав не заслуговують на увагу, оскільки визначаючись із способами захисту свого права власності у січні 2015р., останній не врахував чинну редакцію п.5 ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. №1952-IV про те, що підставою для державної реєстрації прав є рішення судів, що набрали законної сили, тобто без конкретної вимоги щодо їх резолютивної частини (надалі - Закон №1952-IV).

Слід зазначити, що позивач залишив поза увагою надані Верховним Судом України в абз.5 п.11 постанови від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" та Вищим господарським судом України у п.2.6 постанови від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснення про те, що рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (далі - постанова ВСУ №9 та постанова ВГСУ №11).

Окрім зазначеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" в частині витребування ЦМК (№ 515107218101) та рухомого майна, а також ЦМК (№515171918101) та рухомого майна, заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир ессет пропертиз" на підставі п.3 ч.1 ст.388 ЦК України задоволенню не підлягають, оскільки покликаючись в обґрунтування позову на ст.388 ЦК України "Право власника на витребування майна від добросовісного набувача", позивач, тим самим, визнав відповідача добросовісним набувачем. Так, право власника витребувати своє майно у добросовісного набувача (особи, яка не знала і не могла знати, що придбала майно за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати) захищається за правилом п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Таким чином, право за застосування п.3 ч.1 ст.388 ЦК України належить як безпосередньо власнику майна, так і особі, якій він передав майно у володіння, та виникає це право у разі вибуття майна не з їхньої волі, оскільки за загальним правилом ст.658 ЦК України, право продажу майна належить його власникові та здійснюється, за загальним правилом, за правочином, вчиненим у відповідності його внутрішній волі (ч.2 ст.203 ЦК України). В свою чергу, вибуття майна власника не з його волі іншим шляхом за законом вважається правомірним, зокрема, у разі примусового його продажу (ст.658 ЦК України) на прилюдних торгах (аукціоні)(ст.650 ЦК України), де здійснюється перехід права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів.

Саме тому ч.2 ст.388 ЦК України містить заборону витребування майна у добросовісного набувача, якщо це майно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень, тобто з дотриманням вимог закону при виконанні судових рішень. Одночасно із цим слід розуміти, що ч.2 ст.388 ЦК України в якості добросовісного набувача розглядає виключно переможця аукціону ( торгів) з примусового продажу майна власника - боржника у виконавчому провадженні.

Враховуючи те, що примусовий продаж майна власника - боржника здійснює орган державної виконавчої служби (або за його дорученням організатор аукціону) як продавець, то право власника на розпорядження своїм майном не діє, а відтак його внутрішня воля на такий продаж втрачає юридичне значення, іншими словами, ігнорується правом.

В свою чергу, у разі порушення органом державної виконавчої служби (або організатором аукціону) встановленого законом порядку примусового продажу майна власника - боржника, останній вправі оспорювати правочин, що відбувся між продавцем майна (орган державної виконавчої служби або організатор аукціону) та покупцем майна (переможець аукціону, торгів), а також вимагати застосування наслідків його недійсності у формі двосторонньої реституції як заінтересована особа на підставі ч.1 ст.203 та ч.3 ст.215 ЦК України (постанова ВСУ від 13.02.2013р. у цивільній справі №6-174цс, № в реєстрі НОМЕР_2; постанова ВСУ від 18.11.2015р. у цивільній справі №6-1884цс15, № в реєстрі 53660468).

Зокрема, за загальним правилом, прилюдні торги (аукціон) з примусового продажу майна власника-боржника визнаються недійсними з підстави ч.1 ст.203 ЦК України, оскільки чинним законодавством передбачені певні правила їх проведення: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час та місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (постанова ВСУ від 24.10.2012р. у цивільній справі №6-116цс12, № в реєстрі 27226081).

Отже, визначені у Законі України "Про виконавче провадження" та інших нормативно-правових актах, які безпосередньо регулюють правила проведення прилюдних торгів, права боржника на всіх стадіях примусового продажу свого майна, є виключно процесуальними (процедурними), а не речово-правовими.

Водночас, оспорювання боржником прилюдних торгів як правочину з підстави ч.2 ст.203 ЦК України може мати місце лише у разі, коли продавцем його майна виступив не той орган державної виконавчої служби за правилами підвідомчості виконавчого провадження; визнання прилюдних торгів недійсними за правилом ч.2 ст.203 ЦК України може свідчити виключно про дефект волі продавця, але не боржника. В свою чергу, продаж майна на торгах (аукціоні), проведених з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством, виключає також можливість визнання переможця торгів (аукціону) добросовісним набувачем відповідного майна (абз.3 п.2.15 постанови ВГСУ №11, постанова Верховного Суду України від 03.10.2011р. у справі №3-98гс11);

Враховуючи те, що переможець торгів (аукціону) внаслідок недійсності торгів не вважається добросовісним набувачем майна боржника, правило ч.2 ст.388 ЦК України, в такому разі, не діє (постанова Верховного Суду України від 03.10.2011р. у справі №3-98гс11).

Саме тому, усуваючи розбіжності у застосуванні ч.2 ст.388 ЦК України, Верховний Суд України виклав правову позицію про те, що власник майна може витребувати це майно в особи, яка його придбала , тобто, у переможця торгів (аукціону).

Так, станом на 03.10.2011р. Верховний Суд України підтримував правову позицію про те, що власник майна як боржник у виконавчому провадженні вправі витребувати своє майно від переможця торгів (аукціону), оскільки останній не є добросовісним набувачем за недійсними прилюдними торгами (аукціоном).

Разом з тим, слід мати на увазі, що правова позиція Верховного Суду України станом на 03.10.2011р. ґрунтувалась на фактичних обставинах спору між такими суб'єктами як власник майна (боржник у виконавчому провадженні) та переможець торгів, визнаних в судовому порядку недійсними. При цьому, про право боржника як власника майна посилатись саме на правило п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, правова позиція Верховним Судом України станом на 03.10.2011р. не викладалась.

Надалі, а саме станом на 24.10.2012р. Верховний Суд України вперше виклав правову позицію про те, що прилюдні торги (аукціон) - це правочин. З наведеного слідує, що боржник не вправі вчиняти до переможця аукціону віндикаційний позов з підстави п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України, попри те, що останній втрачає титул добросовісного набувача, оскільки для віндикації обов'язковим є, по-перше, наявність у власника майна права на внутрішню волю та її зовнішнє волевиявлення у формі правочину, однак у виконавчому провадженні боржник такого права немає, по-друге, власник майна та особа, яка придбала його майно не повинні перебувати між собою у зобов'язальних відносинах, тоді як виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином (постанова ВСУ від 29.06.2016р. у цивільній справі №6-370цс16, № в реєстрі 58736540).

У будь-якому разі позов боржника про визнання прилюдних торгів (аукціону) недійсними з підстав ч.ч.1 та 2 ст. 203 ЦК України, є зобов'язально-правовим, а не речово-правовим. Водночас, позов боржника про визнання прилюдних торгів (аукціону) недійсними, вчинений до продавця (органу державної виконавчої служби) та покупця (переможця торгів, аукціону), повинен мати легітимну мету, а саме бути спрямованим на повторний продаж майна у виконавчому провадженні з дотриманням встановленого порядку.

Слід зазначити, що оспорювання торгів не призводить до звільнення боржника від боргу, тому якщо боржник прагне шляхом позову повернути собі майно, вилучене державним виконавцем, тим самим, він не тільки прагне анулювати торги, але й саме виконавче провадження; в такому разі позов боржника вважатиметься вчиненим з нелегітимною метою, і повинен оцінюватись судом через категорію "зловживання правом" (ч.3 ст.13 та ч.3 ст.16 ЦК України).

До прикладу, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними; головна умова, яка провинна бути встановлена судом, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними (постанова ВСУ від 18.11.2015р. у цивільній справі №6-1884цс15 , № в реєстрі 53660468).

При цьому, позов боржника, вчинений з легітимною метою, буде ефективним у разі одночасного заявлення вимог про застосування двосторонньої реституції, коли покупець (переможець торгів, аукціону) поверне майно продавцю (органу державної виконавчої служби), а продавець, відповідно, поверне сплачені за нього кошти.

Таким чином, правове значення має визначення моменту переходу права власності на майно, яке реалізоване з прилюдних торгів, до покупця (переможця прилюдних торгів); так, складений державним виконавцем (організатором аукціону) акт про проведені прилюдні торги (аукціон), затверджений начальником відповідного органу державної виконавчої служби, є підставою видачі нотаріусом переможцю торгів свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (п.5 ч.1 ст.34 Закону України "Про нотаріат"); видача нотаріусом свідоцтва є посвідченням факту придбання переможцем зазначеного у документі майна (як рухомого, так і нерухомого), придбаного з прилюдних торгів (аукціону); свідоцтво, видане на нерухоме майно, є також підставою для державної реєстрації права власності переможця торгів (п.6 ч.1 ст.19 Закону №1952-IV); право власності переможця торгів на нерухоме майно, виникає з дня державної реєстрації відповідно до закону (ч.4 ст.334 ЦК України); право власності переможця торгів на рухоме майно, виникає в момент його передання державним виконавцем (ч.1 ст.334 ЦК України). Водночас, боржник зберігає право власності на своє майно до моменту переходу права власності на нього до покупця (переможця прилюдних торгів, аукціону); цей висновок додатково спростовує правомірність віндикації боржником свого майна у переможця торгів (аукціону), якщо де-юре таке майно вважається таким, що не вибуло з володіння власника.

Поряд із зазначеним, позов боржника про визнання прилюдних торгів недійсними із вимогою застосування двосторонньої реституції, не обмежує покупця (переможця торгів, аукціону) у праві набути придбане нерухоме майно з торгів у власність в порядку, встановленому Законом №1952-IV (у разі відсутності встановленої судом заборони на проведення відповідної реєстраційної дії) та рухоме майно - в порядку ч.1 ст.334 ЦК України (у разі відсутності встановленої судом заборони на його передачу), оскільки до вступу рішення суду в законну силу діятиме правило ст.204 ЦК України про презумпцію правомірності правочину. Крім того, відсутність встановленої судом заборони покупцю (переможцю прилюдних торгів, аукціону) відчужувати придбане з торгів майно третім особам, допускає формально-юридичну можливість вчинення такого правочину. Однак, у випадку відчуження покупцем (переможцем прилюдних торгів, аукціону) за відплатним договором майна боржника, придбаного на прилюдних торгах, визнаних в судовому порядку недійсними, він втрачає юридично статус добросовісного набувача за правилом ч.2 ст.388 ЦК України та набуває статусу особи, яка не мала права його відчужувати за правилом ч.1 цієї статті Кодексу. Таким чином, за правилом ч.1 ст.388 ЦК України, власником майна буде боржник у виконавчому провадженні, добросовісним набувачем - третя особа, яка його придбала за відплатним договором у переможця торгів, аукціону, визнаних в судовому порядку недійсними, а останній, відповідно, особою, яка не мала права відчужувати майно власника.

В свою чергу, добросовісність набувача майна в силу ч.5 ст.12 ЦК України презюмується, а ст.330 цього Кодексу розміщена в главі 24 ЦК України "Набуття права власності" допускає витребування власником майна у добросовісного набувача лише у разі якщо, це майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом.

Крім того, у разі встановлення, що відповідач є добросовісним набувачем, суд встановлює, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею або було продане в порядку виконання судового рішення (постанова ВСУ від 17.12.2014р. у цивільній справі №6-140цс14 , № в реєстрі 42576425);

Як вже вище зазначалось, боржник у виконавчому провадженні, немає права волі на розпорядження своїм майном, тому правило п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України на нього не поширюється. При цьому, у спорі про витребування майна в добросовісного набувача в порядку п.3 ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України, юридичне значення має також те, чи вибуло спірне майно з володіння власника за наявності на це згоди законного розпорядника вказаного майна (постанова ВСУ від 28.03.2011р. у господарській справі №3-17гс1, № в реєстрі 14758921). Зокрема, у виконавчому провадженні законним розпорядником майна боржника є відповідний орган державної виконавчої служби; тому наявність у діях органу державної виконавчої служби волі на передачу майна переможцю торгів (аукціону) унеможливлює витребування цього майна у добросовісного набувача, придбаного за відплатним договором у переможця торгів (аукціону).

Водночас, при розгляді спорів про витребування майна встановленню підлягають також юридичні факти про те, чи є відповідач добросовісним набувачем за такими критеріями: по-перше, чи придбав він майно у переможця торгів (аукціону) за відплатним договором; по-друге, чи знав він або чи міг знати про те, що на момент вчинення правочину щодо придбання спірного майна його продавець (переможець торгів ( аукціону), не має права відчуження.

Зокрема, відповідач визнається добросовісним набувачем за умови, що правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідав усім ознакам дійсності правочину; тому спростування права продавця (переможця торгів) на відчуження спірного майна після дати вчиненого правочину не впливає на добросовісність набувача. Більше того, власник майна, як боржник у виконавчому провадженні, не вправі спростовувати добросовісність набувача тією обставиною, що під час вчинення правочину з переможцем торгів набувач повинен був засумніватися у його праві на відчуження майна, оскільки такої поведінки добросовісного набувача матеріальний закон не вимагає, тим більше, що добросовісний набувач участі у спорі щодо визнання прилюдних торгів недійсними не приймає.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що власник майна, як боржник у виконавчому провадженні, не має суб'єктивного права на віндикаційний позов в порядку п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України, оскільки право продажу свого майна на стадії виконання судових рішень йому не належить; здійснюється таке право поза його волею органом державної виконавчої служби з метою захисту як приватних інтересів стягувачів, так і публічних інтересів, тобто інтересів держави у здійсненні, дотриманні й контролюванні процесу реалізації майна боржника на законних підставах в результаті звернення стягнення на його майно; власник майна, як боржник у виконавчому провадженні, вправі лише пред'являти позов про визнання прилюдних торгів недійсними та застосування їх наслідків.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Житомирський комбінат хлібопродуктів" не вимагав в судовому порядку проведення реституції на виконання судового рішення господарського суду м.Києва від 09.04.2014р. у справі №5011-32/14782-2012 для можливості проведення повторного продажу майна з публічних торгів, оскільки до 01.12.2014р. вважав себе де-юре власником спірного нерухомого майна. Доказів, які б свідчили про здійснення зазначених дій позивачем у матеріалах справи відсутні.

Крім того, судом встановлено також відсутність будь-яких правочинів набуття відповідачем права власності на спірне рухоме майно, що вказує про безпідставність позовних вимог в цій частині.

Також, судом встановлено, що рішення господарського суду м.Києва від 09.04.2014р. у справі №5011-32/14782-2012 у період після 09.04.2014р. до 24.12.2014р. не вважалось таким, що вступило в законну силу, а тому з цих підстав, обставини про недійсність прилюдних торгів не є такими, що мають преюдиціальне значення для обставин (юридичних фактів), що виникли у період з 01.12.2014р. по 11.12.2014р..

Отже, враховуючи все вищезазначене в сукупності та зібрані по справі відповідні докази, колегія суддів погоджується з вірним висновком господарського суду Житомирської області про необґрунтованість позову, а тому у його задоволенні слід відмовити в цілому.

Судові витрати cуд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.44, 49 ГПК України.

Згідно з ч.1 ст.32, ч.1 ст.33 та ч.2 ст.34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів", наведені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та висновків суду не спростовують.

За наведених обставин, рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2016р. у справі №906/82/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів" - без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 23.09.2016р. у справі №906/82/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Житомирський комбінат хлібопродуктів", м.Житомир - без задоволення.

2. Справу №906/82/15 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.