Постанова

від 08.12.2016 по справі 922/1847/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2016 р. Справа № 922/1847/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В. О. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Курченко В.А.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов. від 14.06.2016р.), ОСОБА_2 (дов. від 14.06.2016р.)

відповідача - ОСОБА_3 (дов. від 22.06.2016р.), ОСОБА_4 (дов. від 22.06.2016р.)

третьої особи - ОСОБА_5 (дов. №20-25-26-17/4685 від 05.07.2016р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства В«Національна енергетична компанія В«УкренергоВ» , в особі відокремленого підрозділу В«ОСОБА_6 електроенергетична системаВ» (вх. №2350Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2016р. у справі 922/1847/16

за позовом Державного підприємства В«Національна енергетична компанія В«УкренергоВ» , в особі відокремленого підрозділу В«ОСОБА_6 електроенергетична системаВ» Державного підприємства В«Національна енергетична компанія В«УкренергоВ» , м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція в Харківській області м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЕлектропівденатоммонтажВ» , м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", в особі відокремленого підрозділу "ОСОБА_6 електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до ТОВ "Електропівденатоммонтаж" про стягнення збитків у розмірі 180493,20 грн. та судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.07.2016р. у справі №922/1847/16 (суддя Ємельянова О.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить повністю скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2016р. у справі № 922/1847/16; прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги ДП В«Національна енергетична компанія В«УкренергоВ» , в особі відокремленого підрозділу В«ОСОБА_6 електроенергетична системаВ» до ТОВ В«ЕлектропівденатоммонтажВ» , про стягнення коштів у сумі 180493,20 грн. у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.09.2016р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 06.10.2016р.

03.10.2016р. від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9928).

05.10.2016р. від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10058).

У судовому засіданні 06.10.2016р. оголошено перерву до 27.10.2016р.

20.10.2016р. від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх.№10656).

21.10.2016р. від третьої особи надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх.№10689).

24.10.2016р. від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі (вх.№10709).

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.10.2016р., у зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. та судді Шевель О.В. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Тарасова І.В.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України В«Про судове рішенняВ» від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

На підставі викладеного, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.10.2016р. відкладено розгляд справи на 17.11.2016р. Зобов'язано позивача та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду належним чином засвідчену копію акту ревізії фінансово - господарської діяльності ДП В«Національна енергетична компанія В«УкренергоВ» за період з 01.07.2013р. по 31.07.2015р. № 05-21/138 від 03.11.2015р. в повному обсязі та всі додатки до нього; письмові пояснення з підтверджуючими документами стосовно оскарження акту ревізії фінансово - господарської діяльності ДП В«Національна енергетична компанія В«УкренергоВ» № 05-21/138 від 03.11.2015р. в адміністративному суді.

14.11.2016р. від Державної фінансової інспекції в Харківській області надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх.№11487).

14.11.2016р. від представника позивача - ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення по справі (вх.№11490).

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.11.2016р., у зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В. для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В. На підставі викладеного, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2016р. відкладено розгляд на 08.12.2016р. Повторно зобов'язано позивача та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду належним чином засвідчену копію акту ревізії фінансово - господарської діяльності ДП В«Національна енергетична компанія В«УкренергоВ» за період з 01.07.2013р. по 31.07.2015р. № 05-21/138 від 03.11.2015р. в повному обсязі та всі додатки до нього; письмові пояснення з підтверджуючими документами стосовно оскарження акту ревізії фінансово - господарської діяльності ДП В«Національна енергетична компанія В«УкренергоВ» № 05-21/138 від 03.11.2015р. в адміністративному суді. Запропоновано позивачу не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду засвідчені належним чином копії наказів: №147-к/к від 01.10.2015р, №737 від 02.10.2015р., №267-к від 25.03.2016р., №102-к від 25.03.2016р. які було надано до додаткових пояснень (від 14.11.2016р. вх.№11490).

17.11.2016р. після судового засідання від позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх.№11608).

07.12.2016р. від третьої особи надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії акту ревізії фінансово - господарської діяльності ДП В«Національна енергетична компанія В«УкренергоВ» № 05-21/138 від 03.11.2015р. та висновків на зауваження до акта (вх.№12387).

У судовому засіданні представники апелянта та Державної фінансової інспекції в Харківській області підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2016р. у справі 922/1847/16 - скасувати.

Представники відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2016р. у справі 922/1847/16 - без змін.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Предметом позову у даній справі є вимога ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", в особі відокремленого підрозділу "ОСОБА_6 електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення з ТОВ В«ЕлектропівденатоммонтажВ» збитків у розмірі 180493,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ДФС України було проведено ревізію фінансово - господарської діяльності ДП «НЕК Укренерго» та його відокремлених підрозділів за період з 01.07.2013р. по 31.07.2015р. та складено акт від 03.11.2015р. №05-21/138, в якому відображено порушення з бору ТОВ «ЕПАМ».

В акті ревізії фінансово-господарської діяльності позивача від 03.11.2015 року № 05-21/138 зазначено, що при проведенні вибіркового контрольного обміру в порушення п. 6.4.4.1 ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 встановлено завищення товщини обсягів виконаних робіт по улаштуванню щебеневого покриття. Товщина щебеневого покриття встановлена за результатами вимірювання в 24 -ох шурфах. При перерахунку завищення вартості виконаних робіт становить 180493,20 грн. Внаслідок допущених порушень позивачу завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 180493,20 грн.

За результатами ревізії Державною фінансовою інспекцією України винесено Державному підприємству "Національна енергетична компанія "Укренерго" вимогу №05-14/1655 від 10.12.2015р. щодо усунення порушень законодавства.

29.01.2016р. та 27.04.2016р. позивач звертався до відповідача з листами про перерахування коштів у сумі 180493,20 грн. на рахунок ОСОБА_6

Оскільки відповідач грошові кошти не повернув, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з ТОВ "Електропівденатоммонтаж" збитків у розмірі 180493,20 грн. на підставі статей 224, 225 Господарського кодексу України.

Суд першої інстанції дійшовши висновку про необгрунтованість позовних вимог відмовив у позові повністю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "ОСОБА_6 електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - замовник) та ТОВ "Електропівденатоммонтаж" (далі-підрядник) укладено наступні договори:

- №80-4/4239-13 від 18.09.2013р. відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати роботи, зазначені у п. 1.2 цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи. Найменування робіт: реконструкція ВРП - 330 кВ ПС 750 кв. «Північноукраїнська» (п. 1.2 договору). Ціна договору разом з ПДВ становить 4425483,94 грн. (п. 3.1 договору). У пункті 4.1.1 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків, а саме: шляхом здійснення замовником попередньої оплати від ціни договору впродовж 30 календарних днів з моменту підписання договору у розмірі 30 %, що становить 1 106 370, 98 грн., крім того ПДВ 20 % - 221 274, 20 грн., разом з ПДВ 1 327 645, 18 грн. Відповідно до п. 12.1 договір набуває чинності з моменту надання гарантії банку, підписання сторонами договору та скріплення печатками та діє до 31.03.2014 року, крім гарантійних зобов'язань, які діють до повного їх виконання. Пунктом 5.1. сторони погодили, що роботи повинні бути виконані на протязі 122 календарних днів з моменту укладання договору.

- №80-4/4240-13 від 18.09.2013р. відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати роботи, зазначені у п. 1.2 цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи. Найменування робіт: реконструкція ВРП - 750 кВ ПС 750 кв. «Північноукраїнська» (п. 1.2 договору). У пункті 4.1.1 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків, а саме: шляхом здійснення замовником попередньої оплати від ціни договору впродовж 30 календарних днів з моменту підписання договору у розмірі 30 %, що становить 2 004 646,54 грн., крім того ПДВ 20 % - 400 929, 31 грн., разом з ПДВ 2 405 575,85 грн. Ціна договору разом з ПДВ становить 8018586,18 грн. (п. 3.1 договору). Відповідно до п. 12.1 договір набуває чинності з моменту надання гарантії банку, підписання сторонами договору та скріплення печатками та діє до 31.03.2014 року, крім гарантійних зобов'язань, які діють до повного їх виконання. Пунктом 5.1. сторони погодили, що роботи повинні бути виконані на протязі 122 календарних днів з моменту укладання договору.

- № 80-4/2493-14 від 04.08.2014 відповідно до умов якого підрядник зобов'язується виконати роботи, зазначені у п. 1.2 цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи. Найменування робіт: реконструкція ВРП - 330 кВ ПС 750 кв. «Північноукраїнська» (п. 1.2 договору). Ціна договору разом з ПДВ становить 3013406, 96 грн. У пункті 4.1.1 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків, а саме: шляхом здійснення замовником попередньої оплати від ціни договору впродовж 20 днів з моменту підписання договору у розмірі 30 %, що становить 753 351,74 грн., крім того ПДВ 20 % - 150 670,35 грн., разом з ПДВ 904 022, 09 грн. Відповідно до п. 12.1 договір набуває чинності з моменту надання гарантії банку, підписання сторонами договору та скріплення печатками та діє до 30.06.2015 року, крім гарантійних зобов'язань, які діють повного їх виконання. Пунктом 5.1. сторони погодили, що роботи повинні бути виконані на протязі 120 календарних днів з моменту укладання договору.

Пунктом 4.1 вказаних договорів сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються за мірою виконання робіт на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін, пропорційно виплаченої суми попередньої оплати протягом 30 календарних днів, та після реєстрації підрядником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.10 статті 201 і пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України і надання їх замовнику протягом двох робочих днів від дати реєстрації, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів статей 837, 843, 845 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами зобов'язання за договорами № 80-4/4239-13 від 18.09.2013 року; № 80-4/4240-13 від 18.09.2013 року та № 80-4/2493-14 від 04.08.2014 року виконані. Зазначені роботи прийняті та оплачені за цінами, узгодженими сторонами у повному обсязі, що підтверджується актами приймання робіт, які підписані без жодних зауважень та застережень та кошторисною документацією.

Крім того, позивач не заперечує, що послуги, передбачені договором, були надані відповідачем у повному обсязі і у встановлені строки, також у позивача були відсутні претензії щодо обсягу і якості виконаних робіт та повністю здійснено розрахунок вартості наданих послуг, яка була визначена сторонами у договорах та кошторисній документації.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним договорів в частині визначення ціни із підстав її завищення, чи про внесення відповідних змін. Позивачем також не надано доказів на підтвердження перевищення кошторису.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Приписами пункту 4 статті 611 вказаного Кодексу унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частиною другою зазначеної статті визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Під час стягнення збитків, на позивача покладається обов'язок довести суду згідно ст. 33 ГПК України наступне: по-перше, факт заподіяння йому збитків; по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань; по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Враховуючи, що підрядні роботи виконані відповідачем належним чином у відповідності до умов укладених договорів і на момент їх прийняття у позивача були відсутні будь-які претензії щодо обсягу, вартості і якості робіт, та позивачем не доведено факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором або виконання укладеного договору з порушенням умов, зазначене виключає застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, акт ревізії - документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Відповідно до п. 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, в тому числі, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Відповідно до ст.15 Закону України від 26.01.93р. № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

При цьому, виявлені за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності позивача порушення можуть бути підставою для притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Так, згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення про Державну фінансову інспекцію України від 23.04.2011р. № 499/2011 врегульовано вжиття Держфінінспекцією України в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Акт перевірки вказаного контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Таким чином, акт ревізії лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може обмежувати права та обов'язки сторін з приводу виконання зобов'язань за договором і змінювати їх умови, в тому числі щодо ціни договору; не є належним доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором; не доводить протиправності поведінки відповідача (невиконання чи неналежне виконання ним своїх обов'язків за договором підряду), що, у сукупності з встановленими вище обставинами справи, не може слугувати правовою підставою для задоволення позову.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2016р. у справі 922/1847/16 - без змін.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства В«Національна енергетична компанія В«УкренергоВ» , в особі відокремленого підрозділу В«ОСОБА_6 електроенергетична системаВ» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.07.2016р. у справі 922/1847/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 13.12.16р.

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.

Суддя Шевель О. В.