Постанова

від 28.02.2017 по справі 922/1847/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2017 року Справа № 922/1847/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Малетича М.М.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2016 року

у справі № 922/1847/16

господарського суду Харківської області

за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Державна фінансова інспекція в Харківській області,

про стягнення збитків

за участю представників

позивача Страшко В.М.

відповідача Гордеюк О.В.

третьої особи: Сміленко А.А.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" про стягнення 180 493,20 грн. збитків, завданих внаслідок завищення відповідачем вартості виконаних ним підрядних робіт з улаштування щебеневого покриття при виконанні реконструкції ВРП, передбачених договорами підряду, укладеними між сторонами у справі, яку позивач сплатив відповідачу в повному обсязі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 липня 2016 року (суддя Ємельянова О.О.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2016 року (склад колегії суддів: Крестьянінов О.О. - головуючий, Фоміна В.О., Шевель О.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що підрядні роботи виконані відповідачем належним чином у відповідності до умов укладених договорів і на момент прийняття підрядних робіт у позивача були відсутні будь-які претензії щодо обсягу, вартості і якості робіт, а позивачем не доведено факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за договорами або виконання укладених договорів з порушенням їх умов, що виключає застосування до відповідача такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Крім того, суди дійшли висновку про те, що виявлені Державною фінансовою інспекцією України, як контролюючим органом, порушення, встановлені в акті ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" №05-21/138 від 03 листопада 2015 року, не впливають на умови укладених між сторонами у справі правочинів та не можуть ніяким чином їх змінювати, в тому числі щодо ціни договору; або припиняти частково чи повністю, а є лише підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому законом порядку; акт ревізії лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, не є належним доказом порушення відповідачем зобов'язань за договорами; не доводить протиправності поведінки відповідача (невиконання чи неналежне виконання ним своїх договірних обов'язків).

Не погодившись із зазначеними рішенням та постановою, Державне підприємство "Національна енергетична "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25 липня 2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2016 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" (замовник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" (підрядник, відповідач) було укладено наступні договори:

- №80-4/4239-13 від 18 вересня 2013 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати роботи - реконструкцію ВРП-330 кВ ПС 750 кв. "Північноукраїнська", а замовник зобов'язався прийняти та оплатити зазначені роботи. Ціна договору разом з ПДВ становить 4 425 483,94 грн. (п. 3.1 договору). У пункті 4.1.1 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків, а саме: шляхом здійснення замовником попередньої оплати від ціни договору впродовж 30 календарних днів з моменту підписання договору у розмірі 30 %, що становить разом з ПДВ 1 327 645,18 грн. Відповідно до п. 12.1. договір набуває чинності з моменту надання гарантії банку, підписання сторонами договору та скріплення печатками та діє до 31 березня 2014 року, крім гарантійних зобов'язань, які діють до повного їх виконання. Пунктом 5.1. сторони погодили, що роботи повинні бути виконані на протязі 122 календарних днів з моменту укладання договору.

- №80-4/4240-13 від 18 вересня 2013 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати роботи - реконструкцію ВРП-750 кВ ПС 750 кв. "Північноукраїнська", а замовник зобов'язався прийняти та оплатити зазначені роботи. Ціна договору разом з ПДВ становить 8 018 586,18 грн. (п. 3.1 договору). У пункті 4.1.1 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків, а саме: шляхом здійснення замовником попередньої оплати від ціни договору впродовж 30 календарних днів з моменту підписання договору у розмірі 30 %, що становить разом з ПДВ 2 405 575,85 грн. Відповідно до п. 12.1 договір набуває чинності з моменту надання гарантії банку, підписання сторонами договору та скріплення печатками та діє до 31 березня 2014 року, крім гарантійних зобов'язань, які діють до повного їх виконання. Пунктом 5.1. сторони погодили, що роботи повинні бути виконані на протязі 122 календарних днів з моменту укладання договору.

- № 80-4/2493-14 від 04 серпня 2014 року, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати роботи - реконструкцію ВРП-330 кВ ПС 750 кв. "Північноукраїнська", а замовник зобов'язався прийняти та оплатити зазначені роботи. Ціна договору разом з ПДВ становить 3 013 406,96 грн. У пункті 4.1.1 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків, а саме: шляхом здійснення замовником попередньої оплати від ціни договору впродовж 20 днів з моменту підписання договору у розмірі 30 %, що становить разом з ПДВ 904 022,09 грн. Відповідно до п. 12.1. договір набуває чинності з моменту надання гарантії банку, підписання сторонами договору та скріплення печатками та діє до 30 червня 2015 року, крім гарантійних зобов'язань, які діють повного їх виконання. Пунктом 5.1. сторони погодили, що роботи повинні бути виконані на протязі 120 календарних днів з моменту укладання договору.

На виконання умов договорів підрядник - товариство з обмеженою відповідальністю "Електропівденатоммонтаж" виконало передбачені договорами підрядні роботи, які були прийняті та оплачені замовником.

Державною фінансовою інспекцією України проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" за період з 01 липня 2013 року по 31 липня 2015 року, за результатами якої складено акт № 05-21/138 від 03 листопада 2015 року.

В акті ревізії фінансово-господарської діяльності позивача зазначено, що при проведенні вибіркового контрольного обміру в порушення п. 6.4.4.1 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 встановлено завищення товщини обсягів виконаних робіт по улаштуванню щебеневого покриття. Товщина щебеневого покриття встановлена за результатами вимірювання в 24-х шурфах. За перерахунком завищення вартості виконаних робіт становить 180 493,20 грн. Тобто зазначеним актом встановлено обставини завдання позивачу збитків на суму 180 493,20 грн. внаслідок завищення відповідачем на зазначену суму вартості виконаних ним підрядних робіт з улаштування щебеневого покриття при виконанні реконструкції ВРП, передбачених зазначеними вище договорами підряду, укладеними між сторонами у справі, яку позивач сплатив відповідачу в повному обсязі.

Стягнення зазначеної суми в якості збитків є предметом спору у даній справі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Нормами ст. 623 ЦК України та ст. 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відшкодування збитків є одним із видів господарсько-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи; шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності, хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправність поведінки боржника або кредитора у договірних правовідносинах полягає у порушенні договірного зобов'язання.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, укладені між сторонами у справі договори № 80-4/4239-13 та № 80-4/4240-13 від 18 вересня 2013 року та № 80-4/2493-14 від 04 серпня 2014 року є за своєю правовою природою договорами підряду.

Відповідно до статей 837, 843 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 5 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода.

Під час укладення господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в розділі 3 договорів підряду, укладених між сторонами у справі, зокрема в пункті 1.3. договорів, сторони погодили ціну договору в розмірі 4 425 483,94 грн. з ПДВ за договором № 80-4/4239-13 від 18 вересня 2013 року, 8 018 586,18 грн за договором № 80-4/4240-13 від 18 вересня 2013 року та 3 013 406,96 грн. за договором № 80-4/2493-14 від 08 серпня 2014 року. Крім того, договірна ціна визначена сторонами і в підписаному між ними Додатку № 2 до договорів "Зведення витрат", який відповідно до п. 3.1. договорів є невід'ємною частиною кожного з договорів.

Згідно з п. 3.2. договорів ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, підписавши договори підряду № 80-4/4239-13 від 18 вересня 2013 року, № 80-4/4240-13 від 18 вересня 2013 року та № 80-4/2493-14 від 08 серпня 2014 року, їх сторони на підставі вільного волевиявлення погодили всі істотні умови договору підряду, зокрема і умову щодо ціни договору. Обставин зменшення сторонами ціни договору у відповідності до п. 3.2. договору судами не встановлено, відповідні докази відсутні в матеріалах справи.

Судами також встановлено, що матеріали справи не містять і доказів визнання недійсними договорів в частині визначення ціни із підстав її завищення, чи про внесення відповідних змін. Позивачем також не надано доказів на підтвердження перевищення кошторису.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Розділом 4 договорів підряду визначено порядок здійснення оплати виконаних підрядником робіт, який передбачає попередню оплати у розмірі 30% від ціни кожного договору. Також в пункті 4.1. договорів сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються за мірою виконання робіт на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін, пропорційно виплаченої суми попередньої оплати протягом 30 календарних днів, та після реєстрації підрядником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 201.10 ст. 201 і пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України і надання їх замовнику протягом двох робочих днів від дати реєстрації, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зобов'язання за договорами № 80-4/4239-13 від 18 вересня 2013 року; № 80-4/4240-13 від 18 вересня 2013 року та № 80-4/2493-14 від 04 серпня 2014 року були виконані сторонами. Зазначені роботи прийняті та оплачені у повному обсязі за цінами, узгодженими сторонами, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3, які підписані сторонами без жодних зауважень і застережень, та кошторисною документацією. Обставини повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договорами підряду були також встановлені під час проведення Державною фінансовою інспекцією України ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, що знайшло своє відображення у складеному за результатами ревізії акті № 05-21/138 від 03 листопада 2015 року, в якому зокрема зазначено про те, що за виконані підрядником ТОВ "Електропівденатоммонтаж" роботи проведено розрахунки згідно актів форми КБ-2в за 2013, 2014 роки в повному обсязі та станом на 31 липня 2013 року кредиторська заборгованість перед ТОВ "Електропівденатоммонтаж" відсутня.

Частиною третьою статті 632 ЦК України встановлено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що позивач не довів наявності протиправної поведінки відповідача у вигляді завищення вартості підрядних робіт за договорами № 80-4/4239-13 від 18 вересня 2013 року; № 80-4/4240-13 від 18 вересня 2013 року та № 80-4/2493-14 від 04 серпня 2014 року та причинно-наслідкового зв'язку між протиправної поведінкою та заподіяними збитками, як обов'язкових складових правопорушення, оскільки в зазначених договорах сторони погодили всі істотні умови договору, в т.ч. ціну, яка сторонами не зменшувалась, позивач, як замовник, прийняв виконані відповідачем будівельні роботи без зауважень щодо їх обсягу, вартості, якості робіт та неналежного виконання та оплатив виконані роботи за обумовленою в договорі ціною, тобто, договір є виконаним, що не свідчить про заподіяння позивачу збитків та унеможливлює стягнення їх з відповідача.

Крім того, відповідно до ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно з п.50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20 квітня 2006 року, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Таким чином, виявлені позаплановою ревізією порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами у справі договорів підряду і не можуть їх змінювати, в тому числі щодо ціни договору, або припиняти частково чи повністю, а є лише підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому законом порядку, про що обґрунтовано зазначили суди попередніх інстанцій.

При цьому, судами також вірно зазначено про те, що акт ревізії ДФІ України, як контролюючого органу, лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, не є належним доказом порушення відповідачем зобов'язань за договором; не доводить протиправності поведінки відповідача (невиконання чи неналежне виконання ним своїх обов'язків за договором підряду).

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд у відповідності до вимог ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та правильно, у відповідності до вимог закону та встановлених обставин, вирішив спір у справі. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст. 101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних процесуальних документів не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Північна електроенергетична система" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2016 року у справі № 922/1847/16 залишити без змін.

Головуючий суддя І.А. Плюшко

Судді М.М. Малетич

С.С. Самусенко