Рішення

від 02.12.2016 по справі 127/50/16-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/50/16-ц

Провадження № 2-др/127/50/16

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці питання щодо винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання права власності на частку земельної ділянки при переході права власності на частку будівлі , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання права власності на частку земельної ділянки при переході права власності на частку будівлі .

22.11.2016 року за наслідками розгляду даної справи судом ухвалено рішення суду, яким позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частку земельної ділянки, площею 0,1000га по вул. Архітектора Артинова, 71 в м. Вінниці, яка перебуває у власності ОСОБА_2, згідно державного акту серія ЯЖ №755869, зареєстрованого за № 010100100787 від 02.10.2008 року, кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:02:055:0130 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 828,46гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

24.11.2016 року ОСОБА_1 надала суду заяву про винесення додаткового рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витратив розмірі 4551,27грн., з яких: 551,27грн. - судовий збір, 4000,00грн. - витрати на правову допомогу.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заяву визнала частково.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини.

В даному випадку, під час ухвалення рішення суду від 22.11.2016р., суд не повністю вирішив питання про судові витрати.

Так, згідно квитанції №69 від 25.04.2016року ОСОБА_1 було сплачено 275,60грн. та згідно квитанції №85 від 26.04.2016 року сплачено 275,60грн. за подання заяв про забезпечення позову(а.с.92,95), які підлягають стягненню з відповідача, оскільки судом при винесені рішення не було враховано та не стягнуто з відповідача.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4000гривень у відшкодування витрат на правову допомогу, з наступних підстав.

Згідно ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення, суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу (п. 2 ч.3 ст. 79 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справахВ» , розмір компенсації витрат на правову у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Визначаючись з розміром витрат на правову допомогу суд враховує, що позивач скористалась правовою допомогою, про що свідчить угода від 26.11.2015року (а.с.177) та сплатила за його послуги 4000 грн., що підтверджується підписом та печаткою на угоді від 26.11.2015року. Враховуючи положення Закону України В«Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справахВ» , вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням (підготовка позовної заяви, збирання доказів), а також час судових засідань, суд вважає обґрунтованим та реальним розмір витрат на правову допомогу сплачених позивачем.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 4551,20гривень, з яких: 551,20грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання заяв про забезпечення позову, 4000грн. - у відшкодування витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 79, 88, 214, 220 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення суду у цивільній справі №127/50/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання права власності на частку земельної ділянки при переході права власності на частку будівлі .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 4 551,20гривень, з яких: 551,20грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання заяв про забезпечення позову, 4000грн. - у відшкодування витрат на правову допомогу.

Додаткове рішення суду є невід'ємною частиною рішення суду від 22.11.2016 року.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: