Постанова

від 14.12.2016 по справі 925/482/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2016 року Справа № 925/482/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Гольцової Л.А.(доповідач), суддів:Іванової Л.Б., Козир Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 у справі№ 925/482/16 Господарського суду Черкаської області за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" треті особи, які не стороні відповідача прозаявляють самостійних вимог на предмет спору на 1.Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк"; 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Домініон"; 3. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб визнання прав кредитора

за участю представників:

позивача - не з'явились

відповідача - не з'явились

третіх осіб: 1. - Мостепанюк В.І., довір. від 12.10.2016

2. - не з'явились

3. - Заплішна О.Д., довір. від 13.04.2016

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.06.2016 у справі № 925/482/16 (суддя Спаських Н.М.) позовні вимоги Фізичної особи - підприємниця ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Логос" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:1) Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Домініон", 3) Фонда гарантування вкладів фізичних осіб про визнання прав кредитора задоволено в повному обсязі.

Рішенням визнано за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 права кредитора на підставі договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014 по зобов'язаннях ТОВ "Торговий дім "Логос" за кредитним договором № 11354266000 від 30.05.2008 із змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою б/номера від 05.09.2008 до кредитного договору № 11354266000 від 30.05.2008, додатковою угодою № 1 від 18.02.2009 до кредитного договору № 11354266000 від 30.05.2008, додатковою угодою № 2 від 31.03.2009 до кредитного договору № 11354266000 від 30.05.2008, додатковою угодою № 3 від 25.09.2009 до кредитного договору № 11354266000 від 30.05.2008.

Присуджено до стягнення з ТОВ "Торговий дім "Логос" на користь ФОП ОСОБА_4 - 1 378,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 у даній справі (головуючий суддя Отрюх Б.В., судді:Тищенко А.Ш., Михальська Ю.Б.) задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк". Скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 29.06.2016 у справі № 925/482/16. Прийнято нове рішення, яким відмовлено позивачеві у задоволенні позовних вимог. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" 1 515,80 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 у даній справі та залишити рішення Господарського суду Черкаської області від 29.06.2016 у справі № 925/482/16 без змін.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

13.12.2016 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення по справі, в яких останній просить залишити без змін постанову апеляційного господарського суду.

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" 13.12.2016 подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити без змін постанову апеляційного господарського суду.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 30.05.2008 між АКІБ "Укрсиббанк" та ТОВ "ТД "Логос" укладено кредитний договір № 11354266000, за яким відповідач став позичальником кредитних коштів в розмірі 300 000,00 доларів США.

08.12.2011 між ПАТ "Дельта Банк" (Покупець) та ПАТ "УкрСиббанк" (продавець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, за умовами якого продавець погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець - придбати права вимоги за кредитами та сплатити ціну купівлі; зобов'язання Продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаним з моменту підписання продавцем та покупцем акта приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття.

На виконання умов договору купівлі-продажу прав вимоги, продавець передав покупцю, в тому числі, право вимоги за кредитним договором, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ТОВ "ТД "Логос", про що зазначено в акті приймання-передачі прав вимоги. Згідно із вказаним актом сторони зафіксували розмір заборгованості позичальника за кредитним договором, а саме: фактичний розмір заборгованості за кредитом (строкова заборгованість) 116 000,77 дол. США, фактичний розмір заборгованості за кредитом (прострочена заборгованість) 135 334,50 дол. США; нараховані та несплачені відсотки, строкові - 7 410,73 дол. США, прострочені до 31 дня - 4 682,65 дол. США, прострочені понад 31 день - 75 186,28 дол. США; нараховані та несплачені комісії - 5 788,66 грн.

08.12.2014 між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Домініон" укладено договір відступлення права вимоги за кредитним договором № 11354266000 від 30.05.2008, укладеним з ТОВ "ТД "Логос". За умовами договору про відступлення права вимоги право вимоги належного виконання зобов'язання за зазначеним кредитним договором перейшло до ТОВ "ФК "Домініон", який став новим кредитором по відношенню до ТОВ "ТД "Логос".

08.12.2014 між ТОВ "ФК "Домініон" та ОСОБА_4 укладено договір про відступлення права вимоги за кредитним договором № 11354266000 від 30.05.2008, укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ТОВ "ТД "Логос". За умовами зазначеного договору про відступлення права вимоги ОСОБА_4 набула право вимоги за вказаним кредитним договором зі змінами та доповненнями, внесеними додатковими угодами.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.10.2013 у справі № 925/1240/13, з урахуванням ухвали Господарського суду Черкаської області від 28.10.2013 про виправлення описки у даній справі, позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "ТД "Логос" на користь ПАТ"Дельта Банк" 2 682 520,42 грн. заборгованості за кредитним договором.

На підставі постанови Правління Національного Банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк". Згідно із вказаним рішенням з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації Кадирова В.В.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 03.08.2015 № 147 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" було продовжено по 02.10.2015 включно.

Згідно з наказом уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" № 67 від 11.03.2015 створено комісію з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями.

В ході здійснення перевірки договору відступлення права вимоги, оформленої протоколом від 11.08.2015 № 49, виявлено ряд порушень законодавства та обмежень, встановлених НБУ. Так, зокрема, встановлено, що Банк, уклавши договір відступлення права вимоги від 08.12.2014, здійснив відчуження майна (майнових прав), за ціною, значно нижчою від звичайної (оплата майже на 85% менша вартості майнових прав), що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є ознакою нікчемності правочину. Крім того, за укладеним договором відступлення права вимоги, Банк, до дня визнання його неплатоспроможним, взяв на себе зобов'язання щодо відступлення права вимоги за кредитним договором, що також стало однією з підстав його неплатоспроможності та неможливості виконання ним грошових зобов'язань перед кредиторами, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є ознакою нікчемності правочину. З урахуванням викладеного, договір про відступлення права вимоги від 08.12.2014, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Домініон", віднесений до нікчемних у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2013 у справі № 925/1240/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2016 залишено без змін рішення Господарського суду Черкаської області від 21.10.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 у справі № 925/1240/13.

Судові рішення у справі № 925/1240/13 мотивовані тим, що у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу прав вимоги та відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до ПАТ "Дельта Банк", як нового кредитора, перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Зважаючи, що договір про відступлення права вимоги від 08.12.2014, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Домініон", за яким останнє набуло право вимоги виконання зобов'язання до ТОВ "ТД "Логос" та в подальшому відступило своє право вимоги на користь ОСОБА_4, є нікчемним у порядку, передбаченому статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", апеляційний господарський суд, з позицією якого погодився Вищий господарський суд України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для здійснення процесуального правонаступництва на підставі договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014, укладеного між ТОВ "ФК "Домініон" та ОСОБА_4

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до суду про визнання за ФОП ОСОБА_4 прав кредитора за кредитними зобов'язаннями ТОВ "Торговий дім "Логос", що випливають із кредитного договору № 11354266000 від 30.05.2008 зі змінами та доповненнями.

Позовні вимоги мотивовані виникненням спору між сторонами з даного питання та невизнанням відповідачем прав позивача, як кредитора ТОВ "Торговий дім "Логос" за договором про відступлення права вимоги від 08.12.2014.

Зважаючи на чинність на даний час договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014, укладеного між позивачем та ТОВ "Фінансова компанія "Домініон", дійсність якого та відповідність вимогам чинного законодавства презюмується (ст. 204 ЦК України), поки не буде доведено протилежного, права кредитора за кредитними зобов'язаннями ТОВ "Торговий дім "Логос", в даний час належать позивачу у справі, судом першої інстанції задоволено позовні вимоги позивача.

Рішення суду мотивовано тим, що договір про відступлення права вимоги від 08.12.2014, укладений позивачем, є оспорюваним, а не нікчемним. Цей договір повинен визнаватися недійсним згідно положень чинного законодавства, однак доказів про це у справу не подано. Також відсутні судові рішення про оцінку договору за участі ФОП ОСОБА_4 як нікчемного.

Суд апеляційної інстанції, з позицією якого погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, скасував рішення Господарського суду Черкаської області від 29.06.2016 у справі № 925/482/16 та прийняв нове рішення, яким відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Статтями 512-514 Цивільного кодексу України передбачено, що заміну кредитора у зобов'язанні, зокрема, в разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), який вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас правочин щодо відступлення прав вимоги, окрім відповідної форми, має відповідати іншим загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину відповідно до статті 203 ЦК України, адже їх недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою для недійсності правочину відповідно до статті 215 ЦК України. Зокрема, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Тобто сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови, причому навіть і тоді, коли суд не визнає його недійсним, а в силу частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Оскільки предметом спору у даній справі є визнання за ФОП ОСОБА_4 прав кредитора за кредитними зобов'язаннями ТОВ "Торговий дім "Логос", що випливають із кредитного договору № 11354266000 від 30.05.2008, на підставі договору відступлення права вимоги від 08.12.2014, укладеного між ТОВ "ФК "Домініон" і ОСОБА_4, підлягають дослідженню фактичні обставини щодо наявності чи відсутності передбачених частиною 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" підстав для визнання нікчемним договору відступлення права вимоги від 08.12.2014, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Домініон", як наслідок дійсність укладеного між ТОВ "ФК "Домініон" і ОСОБА_4 договору відступлення права вимоги та, відповідно, відсутність чи наявність виникнення на його підставі у ФОП ОСОБА_4 прав кредитора за кредитним договором.

Нікчемність договору про відступлення права вимоги від 08.12.2014, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Домініон" встановлено Київським апеляційним господарським суд при розгляді справи № 925/1240/13. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 у справі № 925/1240/13 залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.02.2016.

Згідно з абзацом 1 підпункту 2.6. пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини яка в силу приписів ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами при розгляді справ як джерело права, відповідно до якої одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справа: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

Оскільки договір відступлення права вимоги від 08.12.2014, укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК "Домініон" є нікчемним в силу приписів частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що підтверджено рішенням суду, то у ТОВ "ФК "Домініон" відсутні підстави на відчуження таких прав вимоги на користь ОСОБА_4

В силу частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а відповідно частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення. Тобто, договір відступлення права вимоги від 08.12.2014, укладений між ТОВ "ФК "Домініон" і ОСОБА_4 є недійсним та таким що не створює юридичних наслідків.

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у позивача права нового кредитора за кредитним договором № 11354266000 від 30.05.2008.

Виходячи із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, з урахуванням того, що суд у порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідив подані сторонами докази, усім доводам надав обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізував відносини сторін та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для зміни або скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку суду апеляційної інстанції, зводяться передусім до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтями 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2016 у справі № 925/482/16 залишити без змін.

Головуючий суддя Л.А. ГОЛЬЦОВА

Судді Л.Б. ІВАНОВА

Т.П. КОЗИР