Рішення
від 22.01.2007 по справі 2-57/2007р.
ХАРЦИЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

РІШЕННЯ                        Справа №2-57/2007

p.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2007 року

Харцизький міський суд Донецької

області у складі: судді-Щебуняєвої Л.Л., при секретарі-Псаревої

Г.В.,сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті

Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою

відповідальністю „Імпульс" міста Харцизька про поновлення на

роботі,стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.моральної

шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 1 квітня 2006 року працювала в

товаристві з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) „Імпульс" міста

Харцизька в якості продавця.

Наказом директора ТОВ „Імпульс" Сипко П.А. НОМЕР_1

ОСОБА_1 була звільнена з роботи з 1 червня 2006 року за ст.36 п.2 КЗпП України

в зв'язку з закінченням строку трудового договору.

Вважая звільнення з роботи

незаконним та необгрунтованим 6 листопада 2006

року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поновлення на

роботі.стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,моральної

шкоди.

Позивачка позов мотивує тим,що вона з листопада 2005 року знаходилася

на обліку у Харцизькому центрі зайнятості населення. 31 березня 2006 року була

направлена даним центром на постійну роботу в ТОВ „Імпульс" в якості

продавця.При прийомі на роботу вона написала заяву про прийняття на постійну

роботу в якості продавця з 1

квітня 2006 року.Ніякого

строкового трудового договору,або на тимчасову роботу з нею підприємство

відповідача не заключало.В травні

2006 року

вона завагітніла. Про що розповіла директору ТОВ „Імпульс" Сипко П.А.Той сказав

їй щоб вона писала заяву про своє звільнення,оскільки вагітні продавці на

підприємстві не потрібні.Вона відмовилася писати заяву про своє звільнення.

Тоді відповідач безпідставно її звільнив з 1 червня 2006

року за ст.36 п.2 КЗпП України в зв'язку з закінченням строку трудового

договору,хоча ніякого строкового трудового договору з нею не заключалось,а з

нею був заключений безстроковий

трудовий договір та вона на момент звільнення знаходилася у стані вагітності,а

трудове законодавство України заперечує в таких випадках звільняти працівників

по ініціативі власника,крім випадків ліквідації підприємства.ІНФОРМАЦІЯ_1 вона

народила доньку ОСОБА_2.

В зв'язку з чим позивачка просить поновити її на роботі у

якості продавця ТОВ „Імпульс" м.Харцизька,стягнути з відповідача на її

користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Також позивачка просить стягнути з відповідача на її

користь в відшкодування моральної шкоди 5000

грн.,оскільки в результаті незаконного звільнення їй була спричинена

моральна шкода,душевні страждання,вона отримала стрес,будучи в стані

вагітністі,погіршався стан її здоров'я ,не може вести нормальний спосіб

життя,була залишена без засобів для існування.

Позивачка також просить поновити їй строк звернення в суд

з цим позовом,оскільки вона його пропустила з поважних причинах,тому що про

те,що вона звільнена вона дізналася тільки 26 червня 2006

року,коли отримала трудову книжку.Вона знаходилася у стані

вагітності,погано себе почувалалікувалася у лікарні.Після звільнення вона з

червня 2006 року і

до звернення до суду неодноразово зверталася зі скаргами про своє незаконне

звільнення відповідачем до органів прокуратури.

 

Представник відповідача-TOR

„Імпульс" міста Харцизька-Сипко П. А. позов не визнав та пояснив,що

наказом НОМЕР_2 позивачка

ОСОБА_1 на підставі направлення Харцизького центру зайнятості була прийнята на

їх підприємстві на роботу,на вакантну посаду, в якості продавця строком на 2 місяця.Цей строк

був обумовлений тим,що через два місяці у магазині №3,де працювала ОСОБА_1 було

заплановано проведення його ремонту та реконструкції.Ці обставини про

строковість трудового договору при прийомі на роботу з позивачкою були

обговорені і була досягнута згода про укладення строкового трудового

договору.Про що вона поставила свій особистий підпис на наказі про прийняття на

роботу.На підставі закінчення строку роботи та початку проведення ремонтних

робіт магазину позивачка ОСОБА_1 наказом НОМЕР_1 була

звільнена з роботи за ст..36 п.2 КЗпП України.В цей же день вона була

ознайомлена з наказом про звільнення під її особисту розписку та отримала

трудову книжку.Адміністрація підприємства на момент звільнення ОСОБА_1 з роботи

не знала про те,що та знаходиться у стані вагітністі .Про даний факт позивачка

не повідомляла відповідних посадових осіб ні в устній,а ні у письмовій

формі.Крім того вважаютьдцо ОСОБА_1 пропустила встановлений ст..233 КЗпП України

строк звернення до суду з цим позовом і не має ніяких поважних причин для його

поновлення.

Заслухавши пояснення

позивачки.представника відповідача,догштавши свідків,дослідживши матеріали

справи,суд знаходить позов обгрунтованим і підлягающим задоволенню.

Судом встановлено.що між ОСОБА_1 та

ТОВ .„Імпульс" міста Харцизька був укладений трудовий договір на

невизначений строк,тобто безстроковий трудовий договір,що підтверджується

наступними доказами.

Згідно направленню на працевлаштування НОМЕР_3 „виданого

Харцизьким міським центром зайнятості, ОСОБА_1, яка знаходилася на обліку в

вищевказаному центрі з 17

листопада 2005 року.була

направлена для працевлаштування в ТОВ „Імпульс" міста Харцизька на

вакантне робоче місце за посадою продавець продовольчих товарів (а.с.44) .3 вищевказаного

направлення не вбачаєтьсядцо позивачка направляется

для працевлаштування на тимчасову посаду або на певний строк.

З корінця направлення на працевлаштування НОМЕР_3 заповненого ТОВ

„Імпульс" 31 березня 2006 року,

підписаного директором ТОВ та скріпленого печаткою та повернутого ним до

Харцизького міського центру зайнятості вбачається (а.с.80),що ОСОБА_1

приймається на роботу в ТОВ „Імпульс" з 1 квітня 2006

року на посаду продавця.В вищевказаному корінці ТОВ „Імпульс" не

вказано про те,що ОСОБА_1 приймається на роботу на визначений строк,або на час

виконання певної роботи.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 пояснила ,що ОСОБА_1

була направлена Харцизьким міським центром зайнятості на вакантну посаду

продавця в ТОВ „Імпульс" міста Харцизька. ТОВ „Імпульс" не

повідомляло Харцизький міський центр зайнятості про те,що посада на яку

направляється для працевлаштування ОСОБА_1 тимчасова або на якийсь строк.

Свідок ОСОБА_3 пояснила ,що

вона працює заступником директора

ТОВ ,Імпульс",в її посадові обов'язки входить оформлення документів по

прийому та звільненню працівників.Шкет була прийнята на вакантну посаду

продавця,про що було ними вказано і в зворотному корінці Харцизькому міському

центру зайнятості. 1 червня 2006 року вона

оформила документи по звільненню позивачки з роботи за ст..36 п.2 КЗпП

України,оскільки магазин ,де вона працювала був зачинений на ремонт,в цей же

день видала їй трудову книжку та грошові суми при звільнені.

Згідно заяви ОСОБА_1 на ім'я директора ТОВ „Імпульс"

Сипко П.А. про прийом на роботу від 31

березня 2006 року

вбачається (а.с.21),що вона просить прийняти її на роботу в якості продавця. В

вищевказаній  заяві не вказано про

те,що   вона просить заключити трудовий договір на визначений строк.або на час

виконання певної роботи,а caме до 1 червня 2006

року.

Згідно наказу директору ТОВ

„Імпульс" НОМЕР_2 ОСОБА_1

була прийнята на посаду продавця з 1

квітня 2006 року

строком на 2 місяца.Підставою

наказу вказана заява ОСОБА_1

В судовому засіданні позивачка

також стверджує про те,що з нею був заключений

безстроковий трудовий договір,при укладені трудового договору її не

попереджали про тимчасовий характер роботи та її ствердження ніякими доками по

справі не спростовані.

Відповідно до ст.23 КЗпП України

трудовий договір може бути: 1

)безстроковим,що укладається на невизначений строк ;2) на визначений

строк,встановлений за погодженням сторін ;3) таким,що укладається на час

виконання певної роботи .Строковий трудовий договір укладається у випадках,коли

трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з

урахуванням характеру наступної роботи,або умов її виконання,або інтересів

працівника та в інших випадках,передбачених законодавчими актами.

Пункт 9

Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами

трудових спорів'" від 6

листопада 1992 року (зі

змінами та доповненнями) передбачає,що оскільки на визначений строк згідно ч.2

ст.23 КЗпП України (в редакції Закону від 19

січня 1995 року)

трудовий договір укладається лише у разі ,коли на невизначений строк трудові

відносини не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її

виконання,або інтересів працівника (наприклад,його бажання),або в інших

випадках,передбачених законодавчими актами,укладення трудового договору на

визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його

недійсним в частині визначення строку.

В зв'язку в чим доводи представника

відповідача ,а також свідка ОСОБА_4,про те.що з позивачкою був заключений строковий

трудовий договір за строк з 1

квітня по 1 червня 2006 року

безпідставні дакий договір не може вважатися дійсним і його необхідно вважати

недійсним в частині визначення строку. Також вищевказаний приказ про прийом на

роботу позивачки не може бути взятий судом до уваги при винесенні рішення по

справі,оскільки він протиречить встановленим судом вищевказаним доказам по

сираві,заяві позивачки про прийом її на постійну роботу на підприємство відповідача,

а також діючим нормам трудового законодавства України-ст.23 КЗпП України.

Таким чином,суд вважає.що між позивачкою та відповідачем

був заключний безстроковий трудовий договір ,та її робота на підприємстві

відповідача не носила тимчасовий характер .

Відповідно до вимог ст..36

п.2 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення

строку (пункти 2 і 3 статті 23),крім

випадків,коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила

вимогу про їх припинення.

Стаття 184

ч.З КЗпП України передбачає,що звільнення вагітних жінок і жінок,що мають

дітей віком до трьох років (до 6-ти років-частина шоста статті 179),одиноких

матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з

ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається,крім випадків

повної ліквідації підприємства,установи,організації,коли допускається

звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.Обов*язкове працевлаштування

зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення

строкового трудового договору.

Пунктом 9

Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами

трудових спорів" від 6

листопада 1992 року (зі

змінами та доповненнями) передбачено,що при розгляді справ про звільнення за

п.2 ст.36 КЗпП України судам слід враховувати,що звільнення з цих підстав

вагітних жінок і жінок.які мають дітей віком до трьох років,одинокіх матерів

при наявності дитини віком до 14-ти

років або дитини-інваліда провадиться з обов'язковим працевлаштуванням (ч.З

ст. 184 КЗпП

України).Не може бути визнано.що власник або уповноважений ним орган виконав

цей обов'язок по працевлаштуванню,якщо працівникові не була надана на тому ж

або на іншому підприємстві інша робота або запропонована робота,від якої вона

відмовилась з поважних причин (наприклад,за станом здоров"'я).Передбачені

ч.З ст.184 КЗпП України гарантії поширюються і на випадки звільнення у зв'язку

із закінченням строку договору зазначених працівників,коли вони були прийняті

на сезонні роботи.

Згідно наказу НОМЕР_1 директора ТОВ

„Імпульс" міста Харцизька Сипко П.А. ОСОБА_1 була з 1 червня 2006 року звільнена з

роботи за ст..36 п.2 КЗпП

України в зв'язку з закінченням строку трудового договору.

Згідно довідки жіночої консультації

Харцизької центральної міської лікарні від З листопада 2006 року (а.с.50)

видно,що ОСОБА_1 звернулася у жіночу консультацію в зв'язку в вагітністю 24 травня 2006 року,вагітність 8-9 тижнів.На момент

видачі довідки вагітність складає 31

тиждень.

З висновку кабінету ультразвукової

діагностики Харцизької міської центральної лікарні від 7 жовтня 2006 року (а.с.6)

видно,що ОСОБА_1 має вагітність строком 30-31

тиждень.

З протоколу ультразвукового обстеження плоду у

ОСОБА_1,проведеного 4 липня 2006 року у

спеціалізованому медико-генетичному центрі Центральної міської клінічної

лікарні №1 міста

Донецька (а.с.70) видно,що у ОСОБА_1 вагітність 16-17 тижднів.

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 ,виданого

відділом реєстрації актів цивільного стану Харцизького міського управління

юстиції Донецької області 5

грудня 2006 року

(а.с.48) видно,що ІНФОРМАЦІЯ_1

народиласяОСОБА_2,матерью якої є ОСОБА_1.

Судом встановленого при звільнені позивачки відповідачем

не провадилося її працевлаштування,що в судовому засіданні також підтвердив і

представник відповідача.

Таким чином вищевказані докази

свідчать про те.що на момент звільнення з роботи -1 червня 2006

року позивачка ОСОБА_1 була вагітною і згідно з вимогами ст..184 ч.З КЗпП України

відповідачу було заборонено звільняти її з роботи без обов'язкового працевлаштування.Тому

наказ про звільнення позивачки слід визнати незаконним.

Крім того.відповідач не мав законних підстав для

звільнення позивачки з роботи за ст..36

п.2 КЗпП України в зв'язку з закінченням строку трудового договору,оскільки

судом встановленодцо трудовий договір з нею був заключений на невизначений строк. В випадку ремонту приміщення

магазину з 1 червня 2006 року,в якому

працювала позивачка,в зв'язку зі змінами у штатному розкладі на час ремонту

магазину,відповідач не мав ніяких підстав для її звільнення саме за ст..36 п.2 КЗпП

України.

У зв'язку з чим ,суд вважаєдцо

позивачка була незаконно звільнена з роботи за ст.36 п.2 КЗпП України і її

необхідно поновити на роботі в якості продавця ТОВ „Імпульс" міста

Харцизька,а також стягнути з відповідача на користь позивачки середній

заробіток за час вимушеного прогулу.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу визначається

відповідно до Порядку обчислення заробітної плати,затвердженого Постановою

Кабінету Міністрів України №100

від 8 лютого 1995 року (зі змінами

і доповненнями від 16 травня 1995 року,24 лютого 1997 року,30 липня 1999 року),п.2

Порядку,з виплат за останні 2

календарних місяці роботи, що передують події.з якою пов'язана відповідна

виплата.

Згідно п.8 вищевказаного Порядку середньоденна (годинна)

заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично

відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число

відпрацьованих робочих днів (годин).

З довідки про заробітну плату І кількість відпрацьованого

часу позивачки видно,що протягом двох останніх календарних місяців перед

звільненням,яке відбулося 1

червня 2006 року,

позивачка відпрацювала :у травні 2006

року - 16 робочих

днів,за які їй виплачена заробітна плата 359

грн.45 коп.,у квітні 2006

року позивачка відпрацювала 15

робочих днів,за які їй виплачена заробітна плата в сумі 360 гри.50 коп.

Середньоденна заробітна плата позивачки складає 23 грн.22 коп. (359 грн.45 коп.+ 360 грн.50 коп) : (16 робочих днів.+

15 робочих днів).

 

Судом

встановлено, що

ОСОБА_1 управлінням праці та

соціального захисту населення Харцизької міської ради призначена допомога

на підставі довідки НОМЕР_5 для

призначення і виплати державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за

період з 2 жовтня 2006 року по 4 лютого 2007 року в сумі 518 грн.96коп.

Час змушеного прогулу позивача складає з 2 червня 2006 року по 1 жовтня 2006 року „тобто до початку строку виплати позивачці допомоги у зв'язку з

вагітністю та пологами, або 61

робочий день .

Середній заробіток за час вимушеного прогулу позивачки

складає  1416 гри. 42

коп.(23 грн. 22 коп. х 61 робочий день).

Судом встановлено, що в зв'язку з

незаконним звільненням позивачка випробувала моральні,душевні

страждання,порушився нормальний образ і ритм її життя,було порушено його право

на працю,вона була безпідставно звільнена .знаходячись у стані вагітності.У

зв'язку з чим суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки

моральну шкоду у сумі 1000

грн. При визначенні конкретного грошового розміру відшкодування моральної

шкоди суд враховує характер і ступінь моральних страждань позивачки,конкретні

обставини справи.заявлений нею розмір позовних вимог у відшкодування моральної

шкоди,а також враховуючи вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст.233 КЗпІІ України

працівник може звернутися з заявою до суду у справах про звільнення-в місячний

строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової

книжки.

Згідно з ст.234 КЗпП України у разі

пропуску з поважних причин строків,установлених ст.233 КЗпП

Україии,суд може поновити ці строки.

Суд вважає за можливе поновити позивачці ОСОБА_1 строк

звернення до суду з цим позовом,оскільки він пропущений нею з поважних причин.

Судом встановленого на момент

звільненням також на момент звернення до суду з позовом про поновлення на

роботі позивачка знаходилася у стані вагітності.знаходилася на обліку у жіночій

консультації в зв'язку з вагітністю. 10

жовтня 2006 року по 19 жовтня 2006 року знаходилася

на стаціонарному лікуванні у Харцизькій міській лікарні в зв'язку з вагітністю.

Також судом встановлено, що починаючи з 5 червня 2006 року і до

моменту звернення з позовом до суду позивачка неодноразово зверталася з заявами

та скаргами до органів прокуратури в зв'язку з її незаконним звільненням з

роботи по підставам на які вона вказує в своєї позовної заяві,що

підтверджується заявами та скаргами позивачки до органів прокуратури.постановою

помічника прокурора міста Харцизька Василина C.O. від 15 вересня 2006 року про відмову

в порушенні кримінальної справи відносно директора ТОВ „Імпульс" Сипко

П.А.,які були досліджені в судовому засіданні.

Тому,ураховуючи усі обставини по справі у їх

сукупності,суд вважає необхідним поновити позивачці строк звернення до суду з

цим иозовом,оскільки він нею був пропущений з поважних причин.

При таких обставинах позов необхідно задовольнити.

Керуючись ст.ст.23 , 36 п.2,184 ч.З ,232,233 ,234,237-1 КЗпП

України.ст.. 10,11,209,212,214,215

ЦПК України  суд,

ВИРІШИВ: Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з

позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Імпульс" міста

Харцизька про поновлення на роботі,стягнення

середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,моральної шкоди.

 

Поновити ОСОБА_1,на роботі в якості продавця товариства з

обмеженою відповідальністю „Імпульс" 

міста Харцизька.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю

„Імпульс" міста Харцизька (р/рахунок №260054886

в ДОД АППБ „Аваль" м.Харцизька ,МФО 335076.КОД ОКПО 00659489 ) на користь

ОСОБА_1-ІНФОРМАЦІЯ_2, середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1416 гривень 42 коп.,а також в

відшкодування моральної шкоди 1000

гривень.а всього у загальній сумі 2416

гривень 42 коп.

Рішення суду в частини поновлення ОСОБА_1 на роботі в

якості продавця товариства з обмеженою відповідальністю „Імпульс" міста

Харцизька підлягає негайному виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою

відповідальністю „Імпульс" м.Харцизька в доход держави (на рахунок № 31411537500088,одержувач

:місцевий бюджет м.Харцьпска,банк-УДК в Донецкої області КОД ОКПО 24165154,МФО 834016 ) судовий

збір   у сумі 59 грн.50 коп., а

також витрати з інформаційно -технічного забезпечення розгляду справи в розмірі

30 гривень

нар\р35221017001000 в УДК

Донецької області, МФО

834016, ОКПО 26288796.

отримувач: ТУ ДСА в Донецькій області, призначення платежу: ІТЗ до

Харцизького міського суду Донецької області, код суду 37.

Рішення може бути оскаржено в

апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький

міський суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви

і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Суддя : підпис

Копія вірна: Суддя

СудХарцизький міський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення22.01.2007
Оприлюднено21.08.2007
Номер документу635406
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2-57/2007р.

Рішення від 06.03.2007

Цивільне

Монастириський районний суд Тернопільської області

Бойко М.П.

Рішення від 22.02.2007

Цивільне

Лановецький районний суд Тернопільської області

Буячок Л.І.

Рішення від 14.03.2007

Цивільне

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Тучинська Н.В.

Рішення від 26.01.2007

Цивільне

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя

Воробйов А.В.

Рішення від 19.03.2007

Цивільне

Софіївський районний суд Дніпропетровської області

Байда Т.І.

Ухвала від 06.03.2007

Цивільне

Нахімовський районний суд міста Севастополя

Луньовa С.І.

Рішення від 23.02.2007

Цивільне

Таращанський районний суд Київської області

Потеряйко С.А.

Рішення від 30.01.2007

Цивільне

Бобровицький районний суд Чернігівської області

Єременко С.В.

Рішення від 14.03.2007

Цивільне

Ямпільський районний суд Сумської області

Селезньова В.І.

Рішення від 22.02.2007

Цивільне

Казанківський районний суд Миколаївської області

Вжещ С.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні