Рішення

від 27.12.2016 по справі 347/331/15-ц

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/331/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі :

Головуючої судді: Крилюк М.І.

Секретаря: Терлюжак Н.П.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

Адвоката :ОСОБА_2

представника відповідача : ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділ в натурі нежитлового приміщення та земельної ділянки, як об»єктів права із спільної часткової власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_5 про виділ в натурі нежитлового приміщення та земельної ділянки, як об»єктів права із спільної часткової власності.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що ОСОБА_4 являється власником 2/3 частин нежитлового приміщення, яке знаходиться в смт.Яблунів по вул.Франка 9а/1, Косівського району, що стверджується свідоцтвом про право власності на 1/3 частину нежитлового приміщення від 16.12.2014р. та договором купівлі-продажу 1/3 частини нежитлового приміщення від 14.12.2011р. Право власності позивача на 2/3 частини земельної ділянки, що розташована в смт.Яблунів по вул.Франка 9а/1, Косівського району стверджується витягом з Державного земельного кадастру від 01.12.2014р. Решта 1/3 частина нежитлового приміщення та земельної ділянки знаходиться у власності відповідачки - ОСОБА_5 Тому, земельна ділянка з розташованим на ній нежитловим приміщенням належить позивачу і відповідачці на праві спільної власності з визначенням часток кожного із співвласників, тобто 2/3 частини у позивача та 1/3 частина у відповідачки. Проте, законом гарантовано право кожному із співвласників на поділ (виділ) в натурі того майна, яке знаходиться у їх спільній частковій власності і після здійснення якого право спільної власності припиняється, а кожен із співвласників набуває право особистої приватної власності на майно, що утворюється в результаті його поділу і зміст якого проявляється перш за все у здійсненні правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном за своєю волею, на власний розсуд та незалежно від волі інших осіб. Однак, відповідачка відмовляється здійснити поділ вказаного майна внатурі, а тому він змушений звернутися до суду та просить поділити внатурі нежитлове приміщення та земельну ділянку, які знаходяться в смт.Яблунів по вул.Франка 9а/1, Косівського району, визнавши за ним право приватної власності на відокремлені частини нежитлової будівлі, що відповідає розміру 2/3 частки у спільному майні та 2/3 частки земельної ділянки, що передбачено висновком Львіського НДІ судових екпертиз від 12.07.2016 року. Вважає , що експертизу проведену Чернівецьким екпертом не слід брати до уваги так як вона проведена із порушеннням та експерт на мав достатніх повноважень на проведенння оцінки землі. Просить позов задоволити.

Представник відповідачки позов визнав частково та пояснив, що згідний щодо варіанту реального поділу нежитлового приміщення та земельної ділянки, який зазначений у висновку експерта ОСОБА_6, оскільки сторони являються підприємцями, займаються торгівельною діяльністю, а тому до їх торгових точок повинен бути вільний доступ. Крім того, саме вказана експертиза приближена до реального розподілу їхнього майна та зручності користування торговими приміщеннями .

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. А ч.1,2 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Частиною 1 ст.321 даного закону передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.1,2ст.328 ЦК України)

Як встановлено в судовому засіданні позивачу ОСОБА_4 належить на праві приватної спільної часткової власності 1/3 частина приміщення магазину, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23.11.2011 року .

Відповідно до договору купівлі-продажу частини нежитлової будівлі від 14.12.2011р. позивач купив у ОСОБА_7 ще 1/3 частину магазину. Тобто ОСОБА_4 являється власником 2/3 частин нежитлового приміщення, яке знаходиться в смт.Яблунів по вул.Франка 9а/1, Косівського району, Івано-Франківської області.

Крім цього, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку позивачу ОСОБА_4 належить 2/3 частини земельної ділянки в смт.Яблунів по вул.Франка 9а/1, Косівського району, Івано-Франківської області.

Судом встановлено, що інша 1/3 частина нежитлового приміщення та земельної ділянки, що розташовані за вище вказаною адресою знаходиться у власності відповідачки -ОСОБА_5, що стверджується витягом про державну реєстрацію прав від 01.12.2011р. та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 01.12.2014р.

Таким чином, з вище наведеного видно, що нежитлове приміщення площею 242,9м.кв. та земельна ділянка площею 0,0700га, що розташовані в смт.Яблунів по вул.Франка 9а/1, Косівського району, Івано-Франківської області являється спільною частковою власністю сторін.

А згідно ст.355 ЦК України встановлено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Частиною 1 ст.356 ЦК України зазначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до ч.1-3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Статтею 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно ст. 361 ЦК України також зазначено, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, якому належить 2/3 частини нежитлового приміщення та земельної ділянки виявив бажання виділити в натурі свою частку із майна, що є у спільній частковій власності, з метою уникнення будь-яких непорозумінь щодо користування спільною частковою власністю.

Такі вимоги позивача відповідають ст.364 ЦК України, якою встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою . Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

А ст. 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Як стверджується матеріалами справи по даній справі призначалась будівельно-технічна та земельно-технічна експертиза щодо виділу в натурі нежитлового приміщення та земельної ділянки, що стверджується висновком №368 від 12.06.2015р. СП «Західно-Український експертно-консультативний центр» та таблицями до нього. Експертом у даному висновку представлено декілька варіантів поділу нежитлового будинку та земельної ділянки, що розташовані в смт.Яблунів по вул.Франка 9а/1, Косівського району, Івано-Франківської області.

До матеріалів справи також долучений експертий висновок 993/994 від 12.07.2015р. Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо реальних варіантів поділу вказаного нежитлового будинку та земельної ділянки.

Аналізуючи дані документи та досліджуючи належним чином в судовому засіданні докази судом взятий до уваги один із варіантів реального поділу нежитлового приміщення та земельної ділянки, згідно висновку №368 від 12.06.2015р. СП «Західно-Український експертно-консультативний центр», оскільки він більш реальний та відповідатиме інтересам сторін.

Так, в судовому засіданні доведено, що сторони по справі являються підприємцями та займаються підприємницькою діяльністю, де на першому поверсі нежитлової будівлі розміщені торгові заклади. Саме із цих міркувань судом взято до уваги варіанти розподілу вказаного висновку експертизи, оскільки відповідно до фототаблиці розміщенння вказаного будинку видно, що фактично на даний час сторони користуються торговими приміщенннями, де із цетральної вулиці вхід до торгових залів мають обидві сторони, що саме вказано і у варіантах розподілу зазначеного висновку.

Проте, висновком Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз таких варіантів розподілу не надано, тільки визначено два варіанти розподілу і обидва позбавляють одну із сторін входу із центральної вулиці до торгових точок.

Посиланння представника позивача на той факт, що попередня екпертиза судом визнана незаконною тому призначалась повторна екпертиза, то даний факт не відповідає дійсності, оскільки як видно із ухвали суду від 4.02.2016 року про призначення повторної, дадаткової судової екпертизи, то вказана екпертиза судом призначена саме через те, що між стронами не досягнуто згоди щодо реального розподілу між ними нежитлової будівлі.

Із висновку Львівської повторної екпертизи видно, що екпертом запропоновано тільки два варіанти розподілу і то обидва практично ідентичні, не взято до увати ту обставину, що там розміщені торгові заклади сторін, можливість доступу до всіх комунікацій та територіальне розміщенння відносно центральної вулиці.

Також належним чином екпертом не визначено варіанти розподілу земельної ділянки, саме експертом не передбачено чи мають сторони можливість доступу до належних часток своїх приміщень по розмежованих земельних ділянках, зокрема проходу та проїзду транспортом із цетральної вулиці, так як жодним іх варіантів розподілу не враховано місце розташування вказаних приміщень та земельних ділянок по відношенню до проїзджої частини дороги та сусідніх землекористувачів.

Таким чином, враховуючи саме ці обставини справи суд вважає, що слід взяти до уваги при проведенні реального росподілу майна між сторонами саме висновок №368 від 12.06.2015р. СП «Західно-Український експертно-консультативний центр» та таблицями до нього, зокрема варіант № 3 даного висновку.

За яким слід виділити в натурі із спільної часткової власності, в окремий об'єкт нерухомого майна, належні ОСОБА_4 2/3 частин нежитлового приміщення, що знаходиться в смт.Яблунів вул. Франка 9а/1 Косівського району Івано-Франківської області , ( за варіантом № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 368 від 12.06.2015 року), загальною площею 157,80 кв.м., що становить 65% ідеальної долі та складаються з приміщень першого поверху: 1-1 «магазин» площею 65,20 кв.м., вартістю 17048 грн.; 1-2 «склад» площею 28,00 кв.м., вартістю 7322 грн., 1-3 «кочегарка» площею 9,00 кв.м., вартістю 2353 грн., 1-5 «санвузол» площею 2,60 кв.м. вартістю 680 грн., 1-7 «частину складу» площею 31,80 кв.м. вартістю 8315 грн., 1-8 «частину магазину» 21,20 кв.м., вартістю 5543 грн. Виділити в натурі із спільної часткової власності, в окремий об'єкт нерухомого майна, належні ОСОБА_5 1/3 частину нежитлового приміщення, що знаходиться в смт.Яблунів вул. Франка 9а/1а Косівського району Івано-Франківської області , ( за варіантом № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 368 від 12.06.2015 року), загальною площею 85,10 кв.м., що становить 35% ідеальної долі та складаються з приміщень першого поверху: 1-4 «кочегарка» площею 9,00 кв.м, вартістю 2353 грн., 1-6 «санвузол» площею 2,60 кв.м вартістю 680 грн., 1-7 1 «частину складу» площею 7,40 кв.м, вартістю 1935 грн., 1-8 1 «частину магазину» площею 21,20 кв.м, вартістю 5543 грн., 1-9 «магазин» площею 44,90 кв.м. вартістю 11740 грн.Зобов»язати ОСОБА_5 закласти прорізи між приміщеннями позицій 1-1 і 1-9, позицій 1-9 і 1-8, демонтувати двері в санвузол поз.1-6 і перенести, а також встановити перегородку в приміщенні складу 39,20 кв.м. відокремивши його на два окремі приміщення (1-7 1 площею 7,40 кв.м. та 1-7 площею 31,80 кв.м) Зобов»язати ОСОБА_4 закласти проріз між приміщеннями 1-8 і 1-7 , пробити отвори між приміщеннями позицій 1-1 і 1-8, 1-2 і 1-7, встановити перегородку в приміщенні магазину площею 42,40 кв.м. відокремивши його на два окремі приміщення (1-8 площею 21,30 кв.м., та 1-8 1 площею 21,20 кв.м.) Виділити в натурі із спільної часткової власності, належні ОСОБА_4 2/3 частин земельної ділянки, кадастровий номер 2623655800:02:001:0148 призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в смт.Яблунів вул. Франка 9а/1 Косівського району Івано-Франківської області , загальною площею 0,0374 га, що становить 53,43% ідеальної долі. Виділити в натурі із спільної часткової власності, належні ОСОБА_5 1/3 частин земельної ділянки, кадастровий номер 2623655800:02:001:0148 призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в смт.Яблунів вул. Франка 9а/1 Косівського району Івано-Франківської області , загальною площею 0,0326 га, що становить 46,57% ідеальної долі.

Так, відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Враховуючи те, що після виділу частки із спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них».

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією № 55.

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.

Згідно ст.377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ст.120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно п.п. 21,22 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при вирішення цивільних справ» виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст. 88 ЗК (2768-14) бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обовязковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Відповідно до ст.358 ЦК України у разі неможливості надання співвласнику у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим стосовно до ст.119 ЦК ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Враховуючи наведені обставини суд бере до уваги висновок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз виключно в частині оцінки вартості земельної ділянки, оскільки експерт ОСОБА_6 немала відповідних повноважень щодо проведення оцінки землі, а висновком експертизи, а саме варіанту 3, який суд бере до уваги є перевищення ідеальних часток над реальними у сторін.

А тому, із ОСОБА_5 слід стягнути в користь ОСОБА_4 в загальному 14392,29 грн, в рахунок компенсації за перевищення ідеальних часток в нежитловому приміщенні та земельної ділянки, що складає 1080 грн за перевищення ідеальної частки в нежитловому приміщенні (4,13 кв.м) та 12232,29 грн за перевищення 93 кв.м. від ідеальної долі земельної ділянки.

Також підлягає стягненню із ОСОБА_4 в користь держави 941,75 грн недооплаченого судового збору.

На підставі наведенного, ст.ст.183, 358, 364 ЦК України, керуючись ст.ст.213-215, 218 ЦПК України, судя, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Виділити в натурі із спільної часткової власності, в окремий об'єкт нерухомого майна, належні ОСОБА_4 ІДН НОМЕР_1 2/3 частин нежитлового приміщення, що знаходиться в смт.Яблунів вул. Франка 9а/1 Косівського району Івано-Франківської області , ( за варіантом № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 368 від 12.06.2015 року), загальною площею 157,80 кв.м., що становить 65% ідеальної долі та складаються з приміщень першого поверху: 1-1 «магазин» площею 65,20 кв.м., вартістю 17048 грн.; 1-2 «склад» площею 28,00 кв.м., вартістю 7322 грн., 1-3 «кочегарка» площею 9,00 кв.м., вартістю 2353 грн., 1-5 «санвузол» площею 2,60 кв.м. вартістю 680 грн., 1-7 «частину складу» площею 31,80 кв.м. вартістю 8315 грн., 1-8 «частину магазину» 21,20 кв.м., вартістю 5543 грн.

Виділити в натурі із спільної часткової власності, в окремий об'єкт нерухомого майна, належні ОСОБА_5 ІДН НОМЕР_2 1/3 частину нежитлового приміщення, що знаходиться в смт.Яблунів вул. Франка 9а/1а Косівського району Івано-Франківської області , ( за варіантом № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 368 від 12.06.2015 року), загальною площею 85,10 кв.м., що становить 35% ідеальної долі та складаються з приміщень першого поверху: 1-4 «кочегарка» площею 9,00 кв.м, вартістю 2353 грн., 1-6 «санвузол» площею 2,60 кв.м вартістю 680 грн., 1-7 1 «частину складу» площею 7,40 кв.м, вартістю 1935 грн., 1-8 1 «частину магазину» площею 21,20 кв.м, вартістю 5543 грн., 1-9 «магазин» площею 44,90 кв.м. вартістю 11740 грн.

Зобов»язати ОСОБА_5 закласти прорізи між приміщеннями позицій 1-1 і 1-9, позицій 1-9 і 1-8, демонтувати двері в санвузол поз.1-6 і перенести, а також встановити перегородку в приміщенні складу 39,20 кв.м. відокремивши його на два окремі приміщення (1-7 1 площею 7,40 кв.м. та 1-7 площею 31,80 кв.м)

Зобов»язати ОСОБА_4 закласти проріз між приміщеннями 1-8 і 1-7 , пробити отвори між приміщеннями позицій 1-1 і 1-8, 1-2 і 1-7, встановити перегородку в приміщенні магазину площею 42,40 кв.м. відокремивши його на два окремі приміщення (1-8 площею 21,30 кв.м., та 1-8 1 площею 21,20 кв.м.)

Виділити в натурі із спільної часткової власності, належні ОСОБА_4 ІДН НОМЕР_1 2/3 частин земельної ділянки, кадастровий номер 2623655800:02:001:0148 призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в смт.Яблунів вул. Франка 9а/1 Косівського району Івано-Франківської області , загальною площею 0,0374 га, що становить 53,43% ідеальної долі.

Виділити в натурі із спільної часткової власності, належні ОСОБА_5 ІДН НОМЕР_2 1/3 частин земельної ділянки, кадастровий номер 2623655800:02:001:0148 призначеної для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в смт.Яблунів вул. Франка 9а/1 Косівського району Івано-Франківської області , загальною площею 0,0326 га, що становить 46,57% ідеальної долі.

Стягнути із ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 в загальному 14392,29 грн, в рахунок компенсації за перевищення ідеальних часток в нежитловому приміщенні та земельної ділянки, що складає 1080 грн за перевищення ідеальної частки в нежитловому приміщенні (4,13 кв.м) та 12232,29 грн за перевищення 93 кв.м. від ідеальної долі земельної ділянки.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь держави 941,75 грн недооплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.І. Крилюк