Рішення

від 10.01.2017 по справі 902/916/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 січня 2017 р. Справа № 902/916/16

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Матущак О.В.,

позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1, довіреність №35/01/09 від 25.10.2016р., паспорт серії СР № 770579, виданий Заріченським РВ УМВС України у Рівненській області 05.01.2001р.;

відповідача (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2, довіреність №б/н від 02.11.2016р., паспорт серії ВН №285746, виданий Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області 27.01.2005р.;

третьої особи: ОСОБА_3, довіреність №б/н від 30.08.2016р., посвідчення адвоката №394 від 12.09.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом : комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" (вул. Вишнева, 24, м. Вінниця, 21037)

до : малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" (АДРЕСА_1, 23100)

про стягнення 19250 грн збитків,

та за зустрічним позовом: малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" (АДРЕСА_1, 23100)

до: комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" (вул. Вишнева, 24, м. Вінниця, 21037)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (позивача за зустрічним позовом) товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" (вул. Келецька, 39, м. Вінниця, 21037)

про стягнення 19250 грн,

ВСТАНОВИВ :

комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" заявлено позов до малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" про стягнення 19250 грн збитків.

Позовні вимоги комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" (замовник) мотивовані невиконанням малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро" (виконавець) умов договору №2/16 від 21.01.2016р. щодо виготовлення технічного звіту на інженерно-геодезичні вишукування для теплопостачання лікарні ім. М.І. Пирпогова в м. Вінниці, внаслідок чого йому заподіяно збитки в розмірі 19250 грн. Дані кошти були перераховані виконавцю (відповідачу) в якості авансової оплати та не були ним повернуті після отримання ним вимоги замовника (позивача) та відмови від договору.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.10.2016р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/916/16 з призначенням її до розгляду.

14.11.2016р. до суду від малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" надійшла зустрічна позовна заява до комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" про стягнення 19250 грн вартості виконаних робіт за договором №2/16 від 21.01.2016р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач за зустрічною позовною заявою посилається на виконання робіт за договором №2/16 від 21.01.2016р. на суму 19250 грн, окрім авансу, від прийняття та оплати яких замовник, за твердженням позивача за зустрічним позовом, безпідставно ухиляється.

Ухвалою суду від 16.11.2016. зустрічний позов малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" прийнято для спільного розгляду з первісним позовом та призначена до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ухвали суду від 17.11.2016р. відкладено слухання справи до 08.12.2016р., у зв'язку із необхідністю залучення до участі у справі в якості третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці".

08.12.2016р. в судовому засіданні оголошено перерву до 20.12.2016р. для надання сторонам можливості надати суду додаткові докази по справі.

У зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі ухвалою суду від 20.12.2016р. відкладено її слухання до 10.01.2017р.

В судовому засіданні (10.01.2017р.) представник позивача (відповідача з зустрічним позовом) заявлений позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ньому та подані до суду докази, при цьому заперечили проти зустрічного позову з підстав викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву №1633/09 від 28.11.2016р. Зокрема, останньою зазначено, що твердження малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" про виконання робіт не відповідають дійсності, оскільки роботи не виконані у встановлений договором строк, а технічний звіт на інженерно-геодизичні вишукування не передано КП Вінницяоблтеплоенерго . Крім того, роботи по Договору не здані, а отже у позивача відсутні підстави для здійснення оплати робіт за договором. Крім того, позовні вимоги малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" не підлягають задоволенню, оскільки відсутній предмет спору, так як КП Вінницяоблтеплоенерго на підставі ст. 849 ЦК України відмовилося від договору, надіславши виконавцю лист-вимогу про розірвання договору підряду і така одностороння відмова не потребує узгодження з підрядником та договір є припиненим.

Натомість представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) зустрічний позов підтримав, щодо первісного позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності. При цьому останній зазначив, що 18.02.2016р. МПВП Інж-Агро передало ТОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" повний комплект матеріалів щодо інженерго-геодезичних вишукувань для теплопостачання лікарні ім. Пирогова у м. Вінниці, виконаних по договору №2/16 від 21.01.2016р., укладеного між позивачем та відповідачем. Дана передача відбувалася за погодження і ініціативи й повідомлення КП Вінницяоблтеплоенерго про завершення їх виконання, оскільки інженерно-геодезичні вишукування для теплопостачання лікарні ім. Пирогова виконані по договору №2/16 від 21.01.2016р. є вихідними і початковими даними для третьої особи з розробки проекту: "Реконструкція теплових мереж від котельні КП "Вінницяоблтеплоенерго" по вул.. Пирогова, 46, в м. Вінниці, згідно укладеного між ТОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" та КП "Вінницяоблтеплоенерго" договору №108-15 від 28.12.2015р. Крім того, 06.10.2016р. КП Вінницяоблтеплоенерго надіслано на адресу МПВП Інж-Агро лист №1229/09, яким підтверджено факт отримання робіт та акту здачі-приймання виконаних робіт, однак останній відмовився їх підписувати із вказівкою на те, що договірні відносини ним розірвано в односторонньому порядку. При цьому як на підставу відмови від підписання акту виконаних робіт останній послався на наявність дефектів виконаних робіт, а саме топографо-геодизична зйомка не відповідає рядку комунікацій, об'єктів, відстаней.

Крім того, представником відповідача (позивача за зустрічним позовом) в судовому засіданні заявлено усне клопотання про виклик в якості свідка по справі ОСОБА_4, яке судом відхилено з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу , інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору . Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Із змісту вказаної норми слідує, що чинний ГПК не передбачає такого джерела доказування, як показання свідків , але це не означає неможливості використання як засобів установлення фактичних даних (обставин) у справі письмових та усних пояснень фізичних осіб, яким відомі відповідні дані (обставини), які беруть участь в судовому процесі в якості представників сторін та інших осіб .

Також стаття 30 ГПК надає господарському суду право викликати посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (в тому числі, на вимогу суду, - в письмовій формі). Відповідна норма застосовується в тому разі, коли згадані підприємства (установи, організації, органи) не є сторонами або третіми особами у справі, що розглядається господарським судом.

Натомість станом на момент розгляду справи ОСОБА_4 генеральним директором КП Вінницяоблтеплоенерго не працює, тоді як із наявних у справі доказів вбачається, що генеральним директором КП Вінницяоблтеплоенерго є ОСОБА_5

А відтак, у суду відсутні процесуальні підстави для виклику ОСОБА_4 в судове засідання для дачі пояснень. Окрім того, не є можливим виклик його в судове засідання в порядку ст. 30 ГПК України, оскільки останній станом на момент розгляду справи не являється працівником КП Вінницяоблтеплоенерго .

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (позивача за зустрічним позовом) товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" заявлений МПВП Інж-Агро зустрічний позов підтримала. При цьому також підтвердила отримання від МПВП Інж-Агро комплекту матеріалів щодо інженерно-геодезичних вишукувань для теплопостачання лікарні ім. Пирогова в м. Вінниці, виконаних відповідно до договору №2/16 від 21.01.2016р. між МПВП Інж-Агро та КП Вінницяоблтеплоенерго .

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.01.2016р. між комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" (замовник, позивач) та малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро" (виконавець) укладено договір №2/16 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки на умовах договору виконати, у відповідності з отриманим від замовника завданням на виготовлення технічного звіту на: інженерно-геодезичні вишиковування для теплопостачання лікарні ім.. ОСОБА_6 в м. Вінниця.

Згідно із п. 2.1. Договору вартість вишукувальних робіт складає 38500 грн, у тому числі ПДВ 20%- 6416,67 грн.

Відповідно до п.п. 2.2.2.3. Договору замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 50% від вартості робіт протягом 3-х банківських днів після вступу в силу даного договору. Решта вартсоті виконаних робіт оплачується замовником протягом 5-ти робочих днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання робіт.

Строк виконання робіт: 1,5 місяця (п. 3.1. Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення їх печатками і оплати авансу та діє до 31.12.2016р., але до повного виконання сторонами умов договору (п. 3.2. Договору).

Згідно із п.п. 4.1,4.2. Договору після виконання робіт і передачі повного пакету всієї належної документації, виконавець надає замовнику два екземпляри акту здачі-приймання виконаної роботи. Замовник протягом двох робочих днів з дня отримання робочого проекту, повинен надати виконавцю підписаний акт здачі-приймання або мотивовану відмову від приймання.

Відповідно до п. 4.3. Договору у випадку мотивованої відмови замовника, уповноваженим особами сторін складається двосторонній акт необхідних доробок і строків їх виконання , які виконавець виконує своїми силами і за свій рахунок. Після усунення виконавцем недоліків, виявлених замовником, сторонами підписується акт здачі-приймання.

Як встановлено судом, 21.01.2016р. малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро" виставлено комунальному підприємству "Вінницяоблтеплоенерго" рахунок №2 на здійснення авансової оплати згідно договору №2/16 від 21.01.2016р. в сумі 19250 грн.

05.02.2016р. комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" перераховано на розрахунковий рахунок малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" вказану в рахунку №2 від 21.01.2016р. суму авансу в розмірі 19250 грн, що підтверджується відповідною банківською випискою від 05.02.2016р. та платіжним дорученням №319 від 05.02.2016р.

Однак, як зазначає комунальне підприємство "Вінницяоблтеплоенерго" в позові, обумовлені договором роботи відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не виконано.

04.08.2016р. комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" направлено на адресу малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" вимогу №1244/09, якою останнє відмовилось від подальшого виконання робіт визначених в Договорі та вимагало від виконавця повернення грошових коштів, сплачених у вигляді авансу в розмірі 19250 грн. Вказану вимогу отримано малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро" 10.08.2016р., однак, як зазначає позивач (відповідач за зустрічним позовом), її залишено останнім без виконання. Невиконання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) своїх обов'язків за договором, на думку позивача (відповідача за зустрічним позовом), завдано йому збитки розмірі 19250 грн.

Водночас, мале приватне виробниче підприємство "Інж-Агро" у поданій до суду зустрічній позовній заяві зазначає про виконання робіт за договором №2/16 від 21.01.2016р. на суму 19250 грн та відмову від їх прийняття та оплати замовником (позивачем за первісним позовом).

Зокрема, 18.02.2016р. малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро" передано згідно розписки рег. №318 від 18.02.2016р. товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" повний комплект матеріалів щодо інженерго-геодезичних вишукувань для теплопостачання лікарні ім. Пирогова у м. Вінниці, виконаних по договору №2/16 від 21.01.2016р., укладеного між позивачем та відповідачем.

04.07.2016р. товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" надано малому приватному виробничому підприємству "Інж-Агро" довідку рег. №339 від 04.07.2016р. про те, що повний комплект матеріалів щодо інженерно-геодезичних вишукувань для теплопостачання лікарні ім. М.І. Пирогова в м. Вінннці в електронному варіанті отримано 18.02.2016р. для розробки проекту. Зауважень щодо повноти та якості робіт немає. На підставі цих матеріалів вже зроблено робочий проект для теплопостачання лікарні ім.. ОСОБА_6.

Поряд з цим, як зазначалося вище, 04.08.2016р. комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" направлено на адресу малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" вимогу №1244/09, якою останнє відмовилось від подальшого виконання робіт, визначених в Договорі, та вимагало від виконавця повернення грошових коштів, сплачених у вигляді авансу в розмірі 19250 грн.

У відповідь на вказану вимогу мале приватне виробниче підприємство "Інж-Агро" листом №39 від 11.08.2016р. повідомило позивача (відповідача за зустрічним позовом) про те, що всі роботи було виконано вчасно та належним чином, тоді як КП "Вінницяоблтеплоенерго" відмовилося від прийняття зазначених робіт та підписання актів виконаних робіт. Крім того, вказано, що повний комплект робіт передано проектанту 08.02.2016р. і уже на базі цих матеріалів розробляється проект.

06.10.2016р. комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" надіслано малому приватному виробничому підприємству "Інж-Агро" лист №1429/09 від 06.10.2016р., яким серед іншого підтверджено отримання від відповідача (позивача за зустрічним позовом) топографо-геодезичної зйомки на території лікарні ім. Пирога в м. Вінниці (інженерно геодезичні вишукування) та акту здачі-прийняття робіт (надання послгу) по договору №2/16 від 21.01.2016р. Однак вказані документи КП "Вінницяоблтеплоенерго" повернуло малому приватному виробничому підприємству Інж-Агро , оскільки відмовилось від них та звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з МПВП Інж-Агро вказаних коштів.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Що стосується вимог позивача за первісним позовом.

Як зазначалось вище, позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача 19250 грн збитків, з врахуванням чого суд зазначає наступне.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що він за правовою природою є договором підряду, а, відтак, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу .

Згідно з ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст.888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Згідно з ч.2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За приписами статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати, штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З огляду на положення ст. 22 ЦК України, а також приписи ст.ст. 218, 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки- це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина боржника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.02.2015р. у справі №17/192 .

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі - наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування збитків покладає на кредитора обов'язок довести, що ці збитки є реальними , а не абстрактними, тобто у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків , так і факт їх понесення виходячи із приписів ч.2 ст.623 ЦК України.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Натомість всупереч наведеним вище приписам норм матеріального права позивачем за первісним позовом не доведено наявність у діях малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро"повного складу цивільного правопорушення як необхідної умови для стягнення збитків. Зокрема, останнім не доведено не виконання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) взятих на себе зобов'язань за Договором, оскільки, як слідує з матеріалів справи, обумовлені зазначеним Договором інженерно-геодезичні вишукування для теплопостачання лікарні ім. М.І. Пирогова в м. Вінниці виконано малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро". Зазначене підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, розпискою рег. №318 від 18.02.2016р. наданою товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" відповідачу ( позивачу за зустрічним позовом) щодо отримання від нього повного комплекту матеріалів відносно інженерго-геодезичних вишукувань для теплопостачання лікарні ім. Пирогова у м. Вінниці, виконаних по договору №2/16 від 21.01.2016р. та слідує зі змісту листа позивача (відповідача за зустрічним позовом) №39 від 11.08.2016р., адресованого відповідачу (позивачу за зустрічним позовом). Окрім того, факт виконання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) робіт, обумовлених Договором, також підтверджується постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2016р. у справі 902/750/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" до комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" про стягнення 210038,47 грн, в якій судом апеляційної інстанції встановлено , що топографо-геодезичну зйомку на території лікарні ім. Пирогова по вул. Пирогова в м. Вінниці (інженерно-геодезичні вишукування, том 1) було здійснено малим приватним підприємством "Інж -Агро".

Відповідно до ч. 2 статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

А відтак, в силу положень ч.2 ст.35 ГПК обставини встановлені судом при розгляді справи №902/750/16 є преюдиціальними та не потребують доказуванню при вирішенні даного спору.

Доводи позивача (відповідача за зустрічним позовом) відносно того, що роботи, обумовлені Договором, повинні бути виконанні в строк 1,5 місяця з моменту підписання вказаного Договору судом оцінюються критично, оскільки умовами зазначеного договору, зокрема п. 3.1. Договору, чітко не визначено з якої дати чи події бере початок відлік зазначеного строку. Інші доводи позивача за первісним позовом не є підставою для задоволення заявленого ним позову про стягнення збитків.

Більше того, за умовами Договору (п. 5.1. Договору) замовник зобов"язаний до початку робіт передати виконавцю необхідні вихідні дані, чого, як стверджується матеріалами справи, зроблено не було. Дана обставина в силу ст. 613 ЦК України розцінюється як прострочення кредитора, що в свою чергу також виключає підстави для застосування відповідальності до боржника у вигляді збитків та можливість відмови від договору підряду.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, позивачем за первісним позовом в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України не доведено наявність у діях відповідача за первісним позовом складу цивільного правопорушення, внаслідок чого останньому заподіяно збитки. А відтак, суд відмовляє в задоволенні первісного позову в повному обсязі.

Стосовно зустрічного позову суд зазначає наступне.

В обґрунтування заявлених вимог позивач за зустрічною позовною заявою посилається на виконання робіт за договором №2/16 від 21.01.2016р. на суму 19250 грн, окрім авансу, від прийняття та оплати яких замовник, за твердженням позивача за зустрічним позовом, безпідставно ухиляється.

Згідно з ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст.888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Підрядник зобов'язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором (п. 1 ч.1 ст. 890 ЦК України).

Відповідно ч.2 ст.887 ЦК України до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Крім того, згідно із ч. 4 ст. 837 ЦК України до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави (тобто глави 61 "Підряд" ЦК України), положення цього параграфа (тобто параграфа 1 глави 61 "Підряд" ЦК України) застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Отже, оскільки положеннями статей 887-891 ЦК України, які складають параграф 4 "Підряд на проектні та пошукові роботи" глави 61 "Підряд" ЦК України, не врегульовано особливості прийняття замовником виконаних підрядником проектних робіт, то з урахуванням приписів ч.4 ст. 837, ч.2 ст.887 ЦК України на правовідносини сторін договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт в частині приймання таких робіт поширюються приписи ст.ст.853, 882 ЦК України. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарським судом України, зокрема, в постановах від 08.08.2012 року у справі № 5021/378/2011 та від 05.09.2012 року у справі № 23/469).

Частинами 1, 2 статті 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно з ч. 4 статті 882 даного Кодексу передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

При цьому в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013 №01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" зазначено, що відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов'язаний її прийняти і оплатити.

Судом встановлено, що обумовлені Договором роботи позивачем за зустрічним позовом виконано належним чином. Зазначене, як вказувалося вище підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, розпискою рег. №318 від 18.02.2016р. наданою товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" відповідачу ( позивачу за зустрічним позовом) щодо отримання від нього повного комплекту матеріалів відносно інженерго-геодезичних вишукувань для теплопостачання лікарні ім. Пирогова у м. Вінниці, виконаних по договору №2/16 від 21.01.2016р., укладеному між позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) та відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) та слідує зі змісту листа самого позивача (відповідача за зустрічним позовом) №39 від 11.08.2016р., адресованого відповідачу (позивачу за зустрічним позовом). Окрім того, факт виконання відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) робіт обумовлених Договором також підтверджується постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2016р. у справі 902/750/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" до комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" про стягнення 210038,47 грн, в якій судом апелляційної інстанції встановлено, що топографо-геодезичну зйомку на території лікарні ім. Пирогова по вул. Пирогова в м. Вінниці (інженерно-геодезичні вишукування, том 1) було здійснено малим приватним підприємством "Інж - Агро". Обставини встановленні судом апеляційної інстанції у вказаній постанові від 12.12.2016р. у справі 902/750/16 в силу приписів ст. 35 ГПК України є преюдиційними для розгляду даної справи.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, роботи, вказані в акті від 21.01.2016р. здачі-прийняття робіт вважаються виконаними відповідачем за зустрічним позовом, сам акт є дійсним незалежно від його підписання позивачем за первісним позовом, а тому останній зобов'язаний оплатити роботи, обумовлені у вказаному акті. А відтак, суд вважає вимоги позивача про стягнення 19250 грн боргу є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що стосується заперечень відповідача за зустрічним позовом, викладених у відзиві, то вони не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються наявним в матеріалах справи доказами, а відтак відхиляються як необґрунтовані.

Інші доводи відповідача за зустрічним не спростовують факт виконання підрядних робіт позивачем за зустрічним позовом та не можуть нівелювати встановлений ст.ст. 838, 853, 889 ЦК України обов'язок відповідача за зустрічним позовом по їх оплаті.

Як визначає ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом ст. 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Виходячи з вищенаведеного, зустрічний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, в той час як в задоволенні первісного позову суд відмовляє в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача за зустрічним позовом відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" (вул. Вишнева, 24, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 33649363) на користь малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" (АДРЕСА_1, 23100, код ЄДРПОУ 31816057) 19250 грн боргу та 1378 грн витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16 січня 2017 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи