Постанова

від 23.03.2017 по справі 902/916/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2017 р. Справа № 902/916/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Філіпова Т.Л.

суддів Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Вох В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.17 р.

у справі № 902/916/16 (суддя Тварковський А.А. )

за первісним позовом : комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" (вул. Вишнева, 24, м. Вінниця, 21037)

до : малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" (АДРЕСА_1, 23100)

про стягнення 19250 грн. збитків

та за зустрічним позовом: малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" (АДРЕСА_1, 23100)

до: комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" (вул. Вишнева, 24, м. Вінниця, 21037)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (позивача за зустрічним позовом) товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" (вул. Келецька, 39, м. Вінниця, 21037)

про стягнення 19250 грн.

за участю представників сторін :

позивача: ОСОБА_1,представник ,дов.в справі

відповідача : ОСОБА_2,представник,дов.в справі.

третя особа : ОСОБА_3,представник ,дов в справі.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.01.2017р. у справі № 902/916/16 ( суддя Тварковський А.А.) у задоволенні первісного позову комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" до малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" про стягнення 19250 грн. збитків відмовлено повністю.

Зустрічний позов малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" до комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (позивача за зустрічним позовом) товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці про стягнення 19250 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з комунального підприємства "Вінницяоблтеплоенерго" (вул. Вишнева, 24, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 33649363) на користь малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" (АДРЕСА_1, 23100, код ЄДРПОУ 31816057) 19 250 грн. боргу та 1378 грн. витрат зі сплати судового збору.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 15,16,22, ч.2 ст. 849, ч.1 ст. 887 , ч.2 ст. 888 Цивільного кодексу України,ст.ст. 174,218, 224 Господарського кодексу України, та прийшов до висновку, що позивачем за первісним позовом не доведено наявність у діях малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" повного складу цивільного правопорушення як необхідної умови для стягнення збитків. Доводи позивача (відповідача за зустрічним позовом) відносно того, що роботи, обумовлені Договором, повинні бути виконанні в строк 1,5 місяця з моменту підписання вказаного Договору судом не взяті до уваги, оскільки його умовами, а саме п. 3.1. Договору, чітко не визначено з якої дати чи події бере початок відлік зазначеного строку. Інші доводи позивача за первісним позовом не є підставою для задоволення заявленого ним позову про стягнення збитків.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався положеннями ст.ст. 526, 527,ст.ст. 628, 629, ч.4 ст. 882, ч.ч. 1,2 ст. 853 , ч.1 ст. 887 , ч1 ст. 888 п.1 ч.1 ст. 889 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та прийшов до висновку, що враховуючи факти та вимоги вищезазначених правових норм, роботи, вказані в акті від 21.01.2016р. здачі-прийняття робіт вважаються виконаними малим підприємством "Інж -Агро", а сам акт є дійсним незалежно від його підписання позивачем за первісним позовом, у зв"язку з чим останній зобов'язаний оплатити роботи, обумовлені у вказаному акті.

Не погодившись з постановленим рішенням, позивач (відповідач за зустрічним позовом) звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2017 року у справі № 902/916/16 є незаконним та необґрунтованим з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального права та неповного з'ясування обставин справи.

Вказує, що суд порушив статті 526, 527, 629 Цивільного кодексу України та дійшов хибних висновків щодо належного виконання договору МПВП "Інж-Агро".

Зокрема, у скарзі апелянт наголосив, що згідно з умовами Договору МПВП "Інж-Агро" як виконавець Договору, зобов'язане було у 1,5-місячний термін виконати якісно роботи, що є предметом Договору, передати КП "Вінницяоблтеплоенерго" повний комплект документації, що відповідає вимогам державних будівельних норм України та надати КП "Вінницяоблтеплоенерго" акти здачі-приймання робіт.

Вказує, що КП "Вінницяоблтеплоенерго" не надавало повноважень МПВП "Інж-Агро" на передачу технічного звіту ТОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці". Крім того, повноважень на отримання технічного звіту, перевірки його якості та повноти, не було надано і ТОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці". На думку апелянта, розписка №318 від 18.02.2016 року та довідка за №339 від 04.07.2016 року, на які послався суд, не є належними доказами виконання Договору.

Вважає, що внаслідок таких дій, КП "Вінницяоблтеплоенерго" було позбавлене можливості прийняти нібито виконані роботи, здійснити оцінку їх якості та повноти виконання. Також безпідставним є посилання суду на наявність акта виконаних робіт від 21.01.2016 року, як на доказ передачі виконаних робіт. Так, в акті від 21.01.2016 року передбачено, що від імені КП "Вінницяоблтеплоенерго" діє чинний генеральний директор ОСОБА_4 Проте, вказана особа почала працювати генеральним директором значно пізніше - з 30.06.2016р., що підтверджується рішенням Вінницької обласної ради №155 від 30.06.2016 року (копія рішення додається),тоді як станом на 21.01.2016 рік керівником КП "Вінницяоблтеплоенерго" був ОСОБА_5, який і підписував Договір.

Вважає, що суд безпідставно послався на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року у справі № 902/750/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" до КП "Вінницяоблтеплоенерго" про стягнення заборгованості за договором, як на доказ виконання робіт МПВП "Інж-Агро", оскільки останнє не брало участі у зазначеній справі , як сторона. Отже, відсутні підстави для преюдиційного застосування обставин, встановлених постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року у справі № 902/750/16.

Апелянт вважає, що КП "Вінницяоблтеплоенерго" довело наявність складу цивільного правопорушення у договірних відносинах з МПВП "Інж-Агро", а саме:

- протиправне діяння - МПВП "Інж-Агро" не виконано у визначений Договором строк робіт та не передано їх КП "Вінницяоблтеплоенерго" у порядку, визначеному Договором. Такі дії є протиправними.

- наявність збитків - КП"Вінницяоблтеплоенерго" сплатило на користь МПВП"Інж-Агро" кошти у сумі 19 250 грн., згідно з платіжним дорученням №319 від 05.02.2016 року на виконання п.2.2. Договору. Проте, роботи виконані не були, кошти не повернуті. А отже, КП "Вінницяоблтеплоенерго" завдані збитки у сумі 19 250 грн.

причинний зв'язок - збитки завдані КП "Вінницяоблтеплоенерго" внаслідок невиконання МПВП "Інж-Агро" своїх зобов'язань за Договором, чим доведено факт завдання МПВП "Інж-Агро" збитків у результаті невиконання умов Договору.

Таким чином, судом не було взято до уваги, що внаслідок прострочення МПВП "Інж-Агро" по передачі робіт КП "Вінницяоблтеплоенерго" було звільнене від сплати коштів за їх виконання, в силу вимог ст.613 ЦК України.

На переконання апелянта у КП "Вінницяоблтеплоенерго" відсутні підстави для здійснення оплати робіт за Договором, оскільки вони не передані з вини МПВП "Інж-Агро".

Просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 10 січня 2017 року по справі № 902/916/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісний позов КП "Вінницяоблтеплоенерго" та відмовити в задоволенні зустрічного позову Малому приватному виробничому підприємству "Інж-Агро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача за зустрічним позовом - ТОВ "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу Мале приватне виробниче підприємство "Інж-Агро" вказує, що рішення господарського суду Вінницької області є законним та обґрунтованим, оскільки висновки суду в повному обсязі відповідають обставинам справи.

На думку відповідача, позивач в апеляційній скарзі, перекручуючи обставини справи, намагається ввести суд в оману, стверджуючи, що відповідач, в порушення п.3.1. Договору не виконав роботи в строк, передбачений договором, а саме до 21.03.2016 року та не передав результати робіт.

Вважає, що дані обставини спростовуються обставинами справи та дослідженими судом матеріалами. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, позивач 18.02.2016 року передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Архітектурно-проектна майстерня «Плясовиці» повний комплект матеріалів щодо інженерно геодезичних вишукувань для теплопостачання лікарні їм. Пирогова у м.Вінниця, виконаних по договору №2/16 від 21.01.2016 року, укладеного між Позивачем та Відповідачем.

Дана передача результатів робіт відбулася за погодження і ініціативи, й повідомленням Відповідача про завершення їх виконання, оскільки інженерно - геодезичні вишукування для теплопостачання лікарні ім. Пирогова у м. Вінниця, виконані по договору №2/16 від 21.01.2016 року є вихідними й початковими даними для третьої особи з розробки проекту : «Реконструкція теплових мереж від котельні КП «Вінницяоблтеплоенерго» по вул. Пирогова 46 в м.Вінниця» , згідно укладеного між Третьою стороною та Відповідачем договору №108-15 від 28.12.2015 року. Дана обставина підтверджується дослідженими судом документами: Розпискою № 318 від 18.02.2016 року про отримання робіт, Довідкою № 339 від 04.08.2016 року та слідує зі змісту листа № 39 від 11.08.201б року, а також підтверджується інформацією, що міститься у листі Відповідача від 06.10.2016 року № 1429/09, в якому Відповідач підтвердив факт отримання робіт та Актів приймання - передачі, однак знову ж таки, відмовився їх підписувати з вказівкою на те, що договірні відносини ним було розірвано в односторонньому порядку.

Вказує, що факт виконання робіт Позивачем вчасно та належним чином підтверджується, окрім всього іншого, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року у справі № 902/750/2016 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурно - проектна майстерня «Плясовиці» до комунального підприємства «Вінницяоблтеплоенерго» про стягнення 210038,47 грн., в якій судом апеляційної інстанції встановлено, що топографо - геодезичну зйомку на території лікарні ім. Пирогова по вул. Пирогова в м. Вінниці ( інженерно - геодезичні вишукування, том.1) було здійснено малим приватним підприємством «Інж - Агро» .

Вважає, що відповідач, з огляду на ст.ст.32-33 ГПК України та вищевикладене не довів ті обставини, на які посилається та не надав жодного допустимого доказу в підтвердження своїх заперечень.

Просить апеляційну скаргу Комунального підприємства «Вінницяоблтеплоенерго» на рішення господарського суду Вінницької області у справі № 902/916/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2017 року без змін.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній. Додатково пояснила, що у апелянта відсутні докази надання вихідних даних відповідачу (позивачу), які передбачені п.5.1 Договору № 2/16 від 21.01.2016р.

Вказала, що роботи, передбачені Договором, Малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро" були фактичні виконані, але комунальним підприємством «Вінницяоблтеплоенерго» не були прийняті , оскільки виконавцем був порушений строк для їх виконання.Вважає,що їм були спричинені збиткі на суму 19250 грн.

Просить задовольнити вимоги апеляційної скарги у повному обсязі.

Представник Малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" заперечив вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Просить врахувати, що 18.02.2016р. всі роботи згідно договору № 2/16 від 21.01.2016р. були виконані та передані третій особі- товариству з обмеженою відповідальністю «Архітектурно - проектна майстерня «Плясовиці» . Також вказав, що всі зобов"язання відповідачем (позивачем) перед комунальним підприємством «Вінницяоблтеплоенерго» виконані. Просить рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2017 р. у справі № 902/916/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи заперечила вимоги апеляційної скарги, зазначила, що рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2017р. прийнято у повній відповідності до норм чинного законодавства.

Зокрема, вказала, що роботи, виконані Малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро" за договором № 2/16 від 21.01.2016р., є проміжними, оскільки вони були необхідні для виконання ними, в подальшому проектно - кошторисної документації на Реконструкцію теплових мереж від котельні КП "Вінницяоблтеплоенерго" по вул. Пирогова,46, м.Вінниця , згідно Договору № 108-15 від 28.12.2015р., укладеного між КП "Вінницяоблтеплоенерго" та товариством обмеженою відповідальністю "Архітектурно - проектна майстерня "Плясовиці".

Наголосила, що КП "Вінницяоблтеплоенерго" також вчасно з ними не розрахувалося, зокрема не провела оплату згідно зазначеного Договору № 108-15 .Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи , перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга КП "Вінницяоблтеплоенерго" не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2016р. між комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" (надалі - позивач - відповідач ) та малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро" ( надалі- відповідач -позивач ) укладено договір №2/16 (надалі -Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки на умовах договору виконати, у відповідності з отриманим від замовника завданням на виготовлення технічного звіту на: інженерно-геодезичні вишиковування для теплопостачання лікарні ім. М.І. Пирогова в м. Вінниця.

Згідно із п. 2.1. Договору вартість вишукувальних робіт складає 38500 грн, у тому числі ПДВ 20%- 6416,67 грн.

Відповідно до п.п. 2.2.2.3. Договору замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 50% від вартості робіт протягом 3-х банківських днів після вступу в силу даного договору. Решта вартості виконаних робіт оплачується замовником протягом 5-ти робочих днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання робіт.

Строк виконання робіт: 1,5 місяця (п. 3.1. Договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, скріплення їх печатками і оплати авансу та діє до 31.12.2016р., але до повного виконання сторонами умов договору (п. 3.2. Договору).

Згідно із п.п. 4.1, 4.2. Договору після виконання робіт і передачі повного пакету всієї належної документації, виконавець надає замовнику два екземпляри акту здачі-приймання виконаної роботи. Замовник протягом двох робочих днів з дня отримання робочого проекту, повинен надати виконавцю підписаний акт здачі-приймання або мотивовану відмову від приймання.

Відповідно до п. 4.3. Договору у випадку мотивованої відмови замовника, уповноваженим особами сторін складається двосторонній акт необхідних доробок і строків їх виконання, які виконавець виконує своїми силами і за свій рахунок. Після усунення виконавцем недоліків, виявлених замовником, сторонами підписується акт здачі-приймання.

21.01.2016р. малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро" виставлено комунальному підприємству "Вінницяоблтеплоенерго" рахунок №2 на здійснення авансової оплати згідно договору №2/16 від 21.01.2016р. в сумі 19250 грн.

05.02.2016р. комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" перераховано на розрахунковий рахунок малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" вказану в рахунку №2 від 21.01.2016р. суму авансу в розмірі 19250 грн, що підтверджується відповідною банківською випискою від 05.02.2016р. та платіжним дорученням №319 від 05.02.2016р.

В подальшому, 04.08.2016р. комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" направлено на адресу малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" вимогу №1244/09, якою останнє відмовилось від подальшого виконання робіт, визначених в Договорі та вимагало від виконавця повернення грошових коштів, сплачених у вигляді авансу в розмірі 19250 грн.

Дану вимогу отримано малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро" 10.08.2016р., однак відповідач (позивач) залишив без виконання. Невиконання відповідачем ( позивачем ) своїх обов'язків за договором, на думку позивача (відповідача) , завдано йому збитки розмірі 19250 грн.

Водночас, мале приватне виробниче підприємство "Інж-Агро" звернулось із зустрічним позовом, в якому зазначає про виконання робіт за договором №2/16 від 21.01.2016р. на суму 19250 грн. та відмову від їх прийняття та оплати замовником( позивачем за первісним позовом).

В свою чергу, як свідчать матеріали справи та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 18.02.2016р. малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро" передано згідно розписки рег. №318 від 18.02.2016р. товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" повний комплект матеріалів щодо інженерно-геодезичних вишукувань для теплопостачання лікарні ім. Пирогова у м. Вінниці, виконаних по договору №2/16 від 21.01.2016р., укладеного між позивачем та відповідачем.

При цьому, попередньо 28 грудня 2015 року між Комунальним підприємством «Вінницяоблтеплоенерго» та товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" укладено договір № 108-15 на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію теплових мереж від котельні КП «Вінницяоблтеплоенерго» по вул. Пирогова,46 в м.Вінниця.

04.07.2016р. товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" надано малому приватному виробничому підприємству "Інж-Агро" довідку рег. №339 від 04.07.2016р. про те, що повний комплект матеріалів щодо інженерно-геодезичних вишукувань для теплопостачання лікарні ім. М.І. Пирогова в м. Вінниці в електронному варіанті отримано 18.02.2016р. для розробки проекту. Зауважень щодо повноти та якості робіт немає. На підставі цих матеріалів вже зроблено робочий проект для теплопостачання лікарні ім. М.І. Пирогова.

Як зазначалось вище у постанові, 04.08.2016р. комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" направлено на адресу малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" вимогу №1244/09, якою останнє відмовилось від подальшого виконання робіт, визначених в Договорі, та вимагало від виконавця повернення грошових коштів, сплачених у вигляді авансу в розмірі 19250 грн.

У відповідь на вказану вимогу мале приватне виробниче підприємство "Інж-Агро" листом №39 від 11.08.2016р. повідомило позивача (відповідача ) про те, що всі роботи було виконано вчасно та належним чином, тоді як КП "Вінницяоблтеплоенерго" відмовилося від прийняття зазначених робіт та підписання актів виконаних робіт. Крім того, вказано, що повний комплект робіт передано проектанту 08.02.2016р. і уже на базі цих матеріалів розробляється проект.(а.с.56)

В подальшому, 06.10.2016р. комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" надіслано малому приватному виробничому підприємству "Інж-Агро" лист №1429/09 від 06.10.2016р., яким, серед іншого, підтверджено отримання від відповідача (позивача) топографо-геодезичної зйомки на території лікарні ім. Пирогова в м. Вінниці (інженерно геодезичні вишукування) та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) по договору №2/16 від 21.01.2016р. Однак вказані документи КП "Вінницяоблтеплоенерго" повернуло малому приватному виробничому підприємству «Інж-Агро» , оскільки відмовилось від них та звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з МПВП «Інж-Агро» збитків.

Аналізуючи зазначені обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне вказати щодо первісного позову таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України ( надалі-ЦК ) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України ( надалі-ГК) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Колегія апеляційного господарського суду зауважує, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст.888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Згідно з ч.2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

В свою чергу, ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Крім того, за приписами статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати, штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Отже, виходячи з аналізу положень ст. 22 ЦК України, ст.ст. 218, 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки- це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина боржника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.02.2015р. у справі №17/192.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції констатує, що всупереч наведеним вище приписам норм матеріального права позивачем за первісним позовом не доведено наявність у діях малого приватного виробничого підприємства "Інж-Агро" повного складу цивільного правопорушення як необхідної умови для стягнення збитків.

Зокрема, останнім не доведено не виконання відповідачем (позивачем) взятих на себе зобов'язань за Договором, оскільки, як слідує з матеріалів справи, обумовлені зазначеним Договором інженерно-геодезичні вишукування для теплопостачання лікарні ім. М.І. Пирогова в м. Вінниці виконано малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро". Зазначене підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, розпискою рег. №318 від 18.02.2016р., наданою товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" відповідачу ( позивачу ) щодо отримання від нього повного комплекту матеріалів відносно інженерно-геодезичних вишукувань для теплопостачання лікарні ім. Пирогова у м. Вінниці, виконаних по договору №2/16 від 21.01.2016р. та слідує зі змісту листа позивача (відповідача за зустрічним позовом) №39 від 11.08.2016р., адресованого відповідачу (позивачу).

Про виконання договору № 2/16 від 21 січня 2016 року саме малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро" ідеться у постанові РАГС від 12.12.2016р., залишеною без змін постановою ВГСУ від 01.03.2017 р.у справі 902/750/2016,яку апеляційний суд бере до уваги як один із належних доказів виконання інженерно-геодезичних вишукувань саме відповідачем (позивачем за зустрічним позовом ) .

В свою чергу, судова колегія вважає не доречним, в даному випадку посилання суду першої інстанції на ст. 35 ГПК України, щодо преюдиціальності обставин, встановлених при розгляді справи № 902/750/16, оскільки мале приватне виробниче підприємство "Інж-Агро" не було стороною у вищезазначеній справі .

Щодо доводів позивача (відповідача) відносно того, що роботи, обумовлені Договором, повинні бути виконанні в строк 1,5 місяця з моменту підписання вказаного Договору , колегія суддів зауважує таке.

Як вбачається з умов зазначеного договору, зокрема п. 3.1. Договору, чітко не визначено з якої дати чи події бере початок відлік зазначеного строку, а отже доводи апелянта є не доведеними і не узгоджуються з матеріалами справи , а тому не приймаються до уваги судом.

Крім того, судова колегія зауважує, що за умовами Договору (п. 5.1. Договору) замовник зобов"язаний до початку робіт передати виконавцю необхідні вихідні дані.

Разом з тим, як стверджується матеріалами справи, позивачем за первісним позовом не подано доказів виконання п.5.1 Договору, що розцінюється в силу ст. 613 ЦК України , як прострочення кредитора і виключає підстави для застосування відповідальності до боржника у вигляді збитків.

Також, колегія суддів зауважує, що інші доводи позивача за первісним позовом не є підставою для задоволення заявленого ним позову про стягнення збитків.

Аналізуючи зустрічний позов, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст.888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Підрядник зобов'язаний: виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором (п. 1 ч.1 ст. 890 ЦК України).

Відповідно ч.2 ст.887 ЦК України до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Крім того, згідно із ч. 4 ст. 837 ЦК України до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави (тобто глави 61 "Підряд" ЦК України), положення цього параграфа (тобто параграфа 1 глави 61 "Підряд" ЦК України) застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Крім того, слід зауважити, що положеннями статей 887-891 ЦК України, які складають параграф 4 "Підряд на проектні та пошукові роботи" глави 61 "Підряд" ЦК України, не врегульовано особливості прийняття замовником виконаних підрядником проектних робіт, то з урахуванням приписів ч.4 ст. 837, ч.2 ст.887 ЦК України на правовідносини сторін договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт в частині приймання таких робіт поширюються приписи ст.ст.853, 882 ЦК України. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, в постановах від 08.08.2012 року у справі № 5021/378/2011 та від 05.09.2012 року у справі № 23/469).

Частинами 1, 2 статті 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Крім того, судова колегія зауважує, що Вищим господарським судом України у п.6 оглядового листа від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" вказується, що за приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч. 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі, шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Крім того, Вищим господарським судом України у п.5 оглядового листа від 18.02.2013 р. № 01-06/374/2013 "Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)" вказувалося, що згідно з частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В свою чергу, колегія суддів зауважує, що за Договором № 2/16 роботи позивачем ( відповідачем) виконано належним чином. Зокрема, як зазначалось вище у даній постанові, це підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, розпискою рег. №318 від 18.02.2016р. , наданою товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці" відповідачу ( позивачу за зустрічним позовом) щодо отримання від нього повного комплекту матеріалів відносно інженерго-геодезичних вишукувань для теплопостачання лікарні ім. Пирогова у м. Вінниці, виконаних по договору №2/16 від 21.01.2016р., укладеному між позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) та відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) та слідує зі змісту листа самого позивача (відповідача за зустрічним позовом) №39 від 11.08.2016р., адресованого відповідачу (позивачу за зустрічним позовом). Крім того, як встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного перегляду, на даний час виконаний договір № 108-15, укладений між КП "Вінницяоблтеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-проектна майстерня "Плясовиці", для виконання якого необхідно було виготовлення технічного звіту на інженерно-геодезичні вишиковування для теплопостачання лікарні ім. М.І. Пирогова в м. Вінниця, що і було зроблено малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро". Даний факт також дає підстави вважати, що договір № 2/16 від 21.01.2016р., укладений між комунальним підприємством "Вінницяоблтеплоенерго" та малим приватним виробничим підприємством "Інж-Агро" виконаний останнім у повному обсязі.

Отже, до спірних відносин слід застосувати положення ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, колегія суддів зауважує, що покликання апелянта на те, що акт підписаний 21.01.2016р., є сфальшований, не приймається до уваги, оскільки як встановлено вище у даній постанові доведений факт виконання договору 2/16- саме 18 лютого 2016 року , а дата підписання акта виконаних робіт 21 січня 2016 року є лише технічної помилкою.

Отже, колегія суддів констатує, що сам акт є дійсним незалежно від його підписання позивачем (відповідачем), а тому останній зобов'язаний оплатити роботи, обумовлені у вказаному акті.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок місцевого суду щодо стягнення з позивача 19250 грн .вартості виконаних робіт

Отже доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище у даній постанові.

Згідно з ч.1 ст.32, ч.1 ст.33 та ч.2 ст.34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга КП "Вінницяоблтеплоенерго" не підлягає до задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги на підставі ст. 49 ГПК України у зв"язку з відмовою в її задоволенні покладаєьться на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2017р. у справі № 902/916/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу КП "Вінницяоблтеплоенерго" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Гудак А.В.