Ухвала

від 20.01.2017 по справі 760/18756/16-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

760/18756/16-К

1-кс/760/995/17

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2017 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

в складі слідчого судді - Кицюк В.С.,

за участю секретаря Піддубняк І.О.,

сторін кримінального провадження - прокурора Скибенка О.І.,

захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Іванченка М.Ю., погодженого прокурором САП Скибенком О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Домантове Золотоніського району Черкаської області, громадянина України, який має вищу освіту, одружений, працює директором ПП "КАНІВАВТО", раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Детектив звернувся до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, мотивуючи свої вимоги з урахуванням пояснень прокурора в судовому засіданні наявністю достатніх доказів обгрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.209 КК України, та вагомих ризиків, передбачених ст.177 КПК України для застосування саме найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 Також прокурор просив альтернативно передбачити в ухвалі слідчого судді запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 480 000,00 грн.

Підозрюваний та захисники кожний окремо заперечували проти задоволення клопотання, вважали, що належну процесуальну поведінку і виконання процесуальних обов'язків підозрюваного ОСОБА_3 зможе забезпечити і запобіжний захід, який не пов'язаний із триманням підозрюваного в умовах СІЗО, наприклад домашній арешт у нічний час або особисте зобов'язання, в свою чергу стверджував, що жодний ризик не доведений, звертали увагу слідчого судді на те, що кримінальне провадження, в якому ОСОБА_3 в теперішній час виступає підозрюваним розслідується вже більше року, протягом якого ОСОБА_3 завжди сумлінно з'являвся на виклики детективів, вважає, щонавпаки, давав свідчення як свідок, що на його переконання, допомагало органу досудового розслідування встановити істину у справі. Також адвокат просив врахувати дані про особу підозрюваного, зокрема, те, що він раніше не судимий, має сім'ю - дружину, працює, а також те, що конкретні обставини інкримінованого правопорушення по ч.2 ст.209 КК України є доволі сумнівними, оскільки сам ОСОБА_3 не знав нене міг знати про походження того товару, який отимував від ОСОБА_7, а ставити у провину знайомство із останньою протягом тривалого часу, на його думку, не може бути єдиною підставою для висновку про те, що він скоїв злочин за викладених у клопотанні обставин.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12015120110000591, відомості за яким внесені до ЄРДР 24.09.2015 за ознаками злочинів, передбачених ч.ч.3, 5 ст.191, ч.ч.1, 2 ст.364, ч.ч.3, 5 ст.209, ч.1 ст.366, ч.2 ст.205, ч.1 ст.382, ч.1 ст.388 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, щощо ОСОБА_3 у період з 06.08.2015 по 03.02.2016 погодився на протиправну пропозицію ОСОБА_7, з якою він був знайомим до початку вчинення злочину, легалізувати (відмити) доходи, отримані злочинним шляхом, а саме 243,94 тон пшениці, яка була предметом злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України і підпадає під ознаки майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння.

Прокурор переконує, що ОСОБА_3 достовірно було відомо, що ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою із директором ТОВ ВЕЛ-АВТО-ТРАНС ОСОБА_7 06.08.2015 заволоділи зерном пшениці загальною кількістю 243940 кг або 243,94 тонивартістю 749 871,56 грн., що належало ДП ДГ Червоний землероб і зберігалось в ДП Кіровоградське КХП №2 , безпідставно передавши право власності на нього до ТОВ ВЕЛ-АВТО-ТРАНС .

Маючи умисел на легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, тобто 243,940 тони зерна пшениці, ОСОБА_7 вчинила дії спрямовані на приховування та маскування незаконного походження даного майна та подальшу реалізацію його іншим суб'єктам господарювання, а також організувала вчинення правочину із вказаним майном, вмовивши до цього ОСОБА_3

За матереіалами досудового розслідування згідно заздалегідь розробленого ОСОБА_7 плану, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, достовірно знаючи, що 243,94 тон пшениці, яка зберігається у ДП Кіровоградський КХП №2 , одержана ОСОБА_7 внаслідок заволодіння зерном ДП ДГ Червоний землероб , мав вчинити правочини з майном, одержаним внаслідок вчинення злочину, а також вчинити дії, спрямовані на приховування незаконного його походження чи володіння ним, прав на таке майно.

Так, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, 03.02.2016 придбав 100% частки статутного фонду Приватного підприємства КАНІВАВТО (код ЄДРПОУ 35743323) , ставши одноосібним засновником та кінцевим бенефіціарним власником вказаного суб'єкта господарювання без наміру здійснення будь-якої господарської діяльності, а лише для вчинення одноразового правочину із 243,94 тони пшениці. 04.02.2016 ОСОБА_3 на підставі свого ж наказу № 1к від 04.02.2016 приступив до виконання обов'язків директора ПП КАНІВАВТО із вказаної дати.

З метою легалізації (відмивання) доходів отриманих злочинним шляхом, а саме 243,94 тон зерна пшениці, ОСОБА_7 як директором ТОВ ВЕЛ-АВТО-ТРАНС та ОСОБА_3 як директором ПП КАНІВАВТО у невстановленому слідством місці підписано 08.03.2016 договір поворотної безвідсоткової товарної позики №08-03-16 та 10.03.2016 підписано акт прийому-передачі, згідно яких вищевказане зерно передане ПП КАНІВАВТО як безвідсоткова товарна позика. При цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_3 усвідомлювали фіктивність даної угоди та те, що вона буде використовуватися лише для надання операції вигляду договірних відносин між суб'єктами господарювання у відповідності до законодавства України.

Відповідно до умов договору допомога повертається позикодавцю у строки встановлені дією договору, термін дії якого 3 роки. Разом з цим, сторони не мали наміру виконувати умови даного договору, а усвідомлювали його фіктивність та те, що він буде використовуватися лише для надання легалізації (відмиванню) доходів отриманих злочинних шляхом вигляду договірних відносин між суб'єктами господарювання у відповідності до законодавства України. Зокрема, ОСОБА_7 як єдиний на той момент засновник ТОВ ВЕЛ-АВТО-ТРАНС підписала рішення №1 від 12.04.2016 про припинення ТОВ ВЕЛ-АВТО-ТРАНС шляхом його ліквідації у добровільному порядку та про призначення ліквідатором ТОВ ВЕЛ-АВТО-ТРАНС ОСОБА_3 Також, 12.04.2016 директор ТОВ ВЕЛ-АВТО-ТРАНС ОСОБА_7 підписала та видала доручення, яким уповноважила ОСОБА_3 представляти інтереси ТОВ ВЕЛ-АВТО-ТРАНС , зокрема, з питань ліквідації товариства, користуючись усіма правами і повноваженнями голови ліквідаційної комісії товариства.

Таким чином, прокурор переконаний, що ОСОБА_7, прийнявши рішення про припинення діяльності ТОВ ВЕЛ-АВТО-ТРАНС , фактично подарувала іншому, нібито не пов'язаному з нею суб'єкту господарювання, 243,94 тони пшениці вартістю 749 871,56 грн., хоча в п. 2 ч. 1 ст. Закону України Про господарські товариства , передбачено, що метою діяльності товариства є одержання прибутку.

ОСОБА_9, виконуючи вказівку ОСОБА_7, будучи упевненим у правомірності своїх дій та не обізнаним у дійсних намірах ОСОБА_7, на підставі виданої нею довіреності, 10.03.2016 подав до ДП Кіровоградський КХП №2 виконану від імені ОСОБА_7 заяву від 10.03.2016 вих. №2, згідно якої ТОВ ВЕЛ-АВТО-ТРАНС просить переоформити 243,940 тон зерна на ПП КАНІВАВТО .

На підставі вказаної заяви було вчинено правочин, а саме ДП Кіровоградський КХП №2 оформило складські квитанції на зерно №77 та №78 від 11.03.2016, які згідно п. 24 ст.1 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні є товаророзпорядчими документами, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документу і, як наслідок, право власності на зерно пшениці в кількості 243,79 тон перейшло від ТОВ ВЕЛ-АВТО-ТРАНС до ПП КАНІВАВТО .

ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він як директор ПП КАНІВАВТО , отримавши 243790 кг зерна у власність, здійснив правочин з метою подальшої легалізації (відмивання) доходів отриманих злочинним шляхом, а саме підписав 10.03.2016 з ДП Кіровоградський комбінат хлібопродуктів №2 договір зберігання №04/130 від 10.03.2016, згідно якого передав на зберігання ДП Кіровоградський КХП №2 вищевказане зерно.

В подальшому, а саме 23.03.2016 та 20.04.2014 ДП Кіровоградський КХП №2 на підставі заявки ПП КАНІВАВТО відвантажило зерно пшениці в кількості 243,79 тон.

На виконання злочинного наміру, за версією досудового розслідування, ОСОБА_3 як директор ПП КАНІВАВТО , діючи єдиними умислом з ОСОБА_7, вчинив правочин з майном отриманим злочинним шляхом, а саме підписав з ПП ЯРУН договір позики №22- 03-16 від 22.03.2016 та на його виконання підписав акти приймання-передачі від 23.03.2016, 29.03.2016 та 20.04.2016, згідно яких вищевказані 243,760 тон зерна передано ПП ЯРУН як безвідсоткова товарна позика.

Вищевказане зерно, 28.09.2015 ПП ЯРУН поставило у ПАТ Миколаївський комбінат хлібопродуктів у власність ТОВ ЕКСІМ ГЛОБАЛ .

Такі дії ОСОБА_3 було кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.2 ст.205, ч.2 ст.209 КК України.

. 16.01.2017 о 10.40 годині ОСОБА_3 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

16.01.2017 ОСОБА_3 врученописьмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.205, ч.2 ст.209КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_3, виходячи лише з фактичних даних, що в містяться в акті позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП ДГ Червоний землероб за період з 01.01.2015 по 30.09.2016 від 07.11.2016 згідно якого, зокрема, підтверджено факт розтрати врожаю державного підприємства у 2015 році; протоколі тимчасового доступу до ДП Кіровоградський КХП №2 , згідно якого ДП ДГ Червоний землероб передав на зберігання до ТОВ Вел-Авто-Транс пшеницю 5 та 6 класу, яка в подальшому була переоформлена до ПП КАНІВАВТО , та видана для завантаження на ПП Ярун ; протоколі тимчасового доступу до ПП КАНІВАВТО , згідно якого пшеницю 5 та 6 класу, яка зберігалась на ДП Кіровоградський КХП №2 , та належала ДП ДГ Червоний землероб , була отримана від ТОВ Вел-Авто-Транс за договором безоплатної поворотної товарної допомоги, та в подальшому передана до ПП Ярун на підставі аналогічного договору; протоколі тимчасового доступу до ПП Ярун , згідно якого пшеницю

5 та 6 класу, яка зберігалась на ДП Кіровоградський КХП №2 , було отримано від ПП КАНІВАВТО за договором безоплатної поворотної товарної допомоги, та в подальшому передано на переробку до ТОВ Миколаївський КХП ; протоколах допиту ОСОБА_10,який повідомив, що отримав від

ОСОБА_3 пшеницю 5 та 6 класу, та в подальшому передав на переробку дану продукцію, протоколах допиту свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які повідомили, що договір про передачу пшениці 5 та 6 класу до ТОВ Вел-Авто-Транс на ДП ДГ Червоний землероб не оформлювався, та ніхто його не оформлював,слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Так, ОСОБА_3 хоча і підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корисливого злочину (ст.12 КК України),проте він раніше не судимий, має сім'ю - дружину, з якою проживає за визначеною адресою, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки.

Серед тих ризиків, на яких наполягає сторона обвинувачення, слідчий суддя не може прийняти жодного, окрім суворості можливого покарання в разі засудження ОСОБА_3 за інкримінованою йому статтею (ч.2 ст.209 КК України). Оскільки наявність закородонного паспорту, за допомогою якого за переконанням прокурора підозрюваний вчинить спроби зникнути з України регулюється іншим чиним, а саме покладенням обов'язку здати останній на зберігання.

Щодо наявності у підозрюваного паспорту громадянина України як ризик того, що підозрюваний буде переховуватися на території,непідконтрольній українській владі, а саме - Донецька, Луганська області, АР Крим, то цей ризик слідчий суддя взагалі не вважає ризиком в розумінні ст.177 КПК України, оскільки непідконтрольність, на думку прокурора,державного кордону українській владі не може ставитися в провину підозрюваному і якось обтяжувати його становище.

Також слідчий суддя вважає доволі сумнівними наведені "ризики" знищення речей і документів, що підприємство, керівником якого була ОСОБА_7, змінило своє місцезнаходження, в даному випадку погоджується також із стороною захисту, що це не може вважатися ризиком в розумінні ст.177 КПК України відносно ОСОБА_3

Наведені прокурором мотиви можливості сплати залогу підозрюваним в сумі 480000,00 грн. за умови відсутності підтвердження в матеріалах справи наявності у підозрюваного майна на цю суму і значне його матеріальне становище тим, що він має "майже"трьох адвокатів, відтак зможе і заставу сплатити слідчий суддя до уваги взагалі не бере.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що наведені стороною обвинувачення ризики ймовірного і переховування ОСОБА_3 від органу досудового розслідування, і знищення, спотворення будь-яких речей чи документів, перешкоджання кримінальному провадженню не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Також ризик ймовірного тискуна інших підозрюваних чи свідків може бути унеможливлений покладенням на підозрюваного обов'язку уникнення спілкування із цими особами.

Таким чином, слідчий суддя незважаючи на тяжкість інкримінованого правопорушення та особливо великий розмір спричиненої шкоди ймовірно від протиправних дій ОСОБА_3, вважає за доцільне не застосовувати найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки за переконанням слідчого судді цілодобовий арешт на сьогоднішній день зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього та виконання процесуальних обов'язків.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Іванченка М.Ю., погодженого прокурором САП Скибенком О.І., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід - домашній арешт, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою АДРЕСА_1, цілодобово.

Звільнити ОСОБА_3 та зобов'язати останнього прибути за адресою свого проживання АДРЕСА_1.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_3, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Покласти на підозрювану ОСОБА_3, обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, та зобов'язати його:

- не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, цілодобово,

- прибувати за першим викликом детектива, слідчого судді/суду, прокурора по даному кримінальному провадженню №12015120110000591;

- за наявності здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну,

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками в даному кримінальному провадженні №12015120110000591,

- носити електронні засоби контролю.

Визначити строк дії ухвали до 18.00 годин 16 березня 2017 року.

Ухвалу надати прокурору САП Скибенку О.І. для направлення для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваної та покласти на нього контроль за її виконанням.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.С. Кицюк

Повний текст виготовлено 20 січня 2017 року