Постанова

від 06.04.2007 по справі 14/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "06" квітня 2007 р. Справа №  14/46

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 14\46

за  позовом Дочірнього підприємства “Завод чистих металів” відкритого акціонерного товариства “Чисті метали”, м. Світловодськ

до відповідача: Світловодської об”єднаної державної податкової інспекції(далі по тексту – ОДПІ), м. Світловодськ

про  скасування податкових повідомлень-рішень

Секретар судового засідання – Дряпак Я.В.

Представники :

Від позивача – Патенко М.О., довіреність №533 від 12.05.2006 р.

Від відповідача – Драний О.В., довіреність №1 від 18.01.2007 р.

Подано позов про скасування рішень Світловодської ОДПІ №0000192300\0 від 20.01.2007 р. про застосування штрафної(фінансової) санкції у розмірі 7 624,25 грн., №0000202300\0 від 20.01.2007 р. про застосування  штрафної(фінансової) санкції у розмірі 6 324,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог про скасування рішення Світловодської ОДПІ №0000192300\0 від 20.01.2007 р. позивач зазначає, що товар дочірнього підприємства “Завод чистих металів” відкритого акціонерного товариства “Чисті метали” зазначений у вантажно-митній декларації №90103\3\100969 від 18.11.2003 р. не перетинав митну територію України, а був втрачений на її території, що підтверджують листи митних органів, такий товар не може вважатися “товаром що експортується” у розумінні статті 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, а тому застосування штрафної санкції за порушення даної статті є безпідставним.

В обґрунтування позовних вимог про скасування рішення Світловодської ОДПІ №0000202300\0 від 20.01.2007 р. про застосування штрафної(фінансової) санкції у розмірі 6 324,00 грн. позивач стверджує, що відповідачем неправильно застосовано пункт 2.3 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 04.10.1999 р. №542, зареєстрованого в Мінюсті України 19.10.1999 р. за №712\4005 та пункт 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою НБУ від 08.02.2000 р. №49, зареєстрованого в Мінюсті України 04.04.2000 р. за №209\4430, оскільки при відсутності валютний цінностей та майна за межами України неподання декларації не тягне за собою застосування штрафних санкцій.

У відзиві на позов відповідач заперечує вимоги позивача та посилається на наявність факту оформлення позивачем вантажно-митної декларації, що дає підстави для нарахування пені у відповідності до вимог статті 1 Закону України “По порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Щодо декларування валютних цінностей, відповідач звертає увагу суду на зміст абзацу десятого статті 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, яким визначено, що експорт(експорт товарів) – продаж товарів українськими суб”єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб”єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт та зміст статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, якої передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов”язковому декларуванню та наполягає на правомірності рішення податкової служби про нарахування штрафної санкції за не подання позивачем  декларації про валютні цінності та майно, що належить резиденту України та знаходиться за її межами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

                                              ВСТАНОВИВ:

Спеціалістами Світловодської ОДПІ проведена виїзна планова документальна перевірка дочірнього підприємства “Завод чистих металів” ВАТ “Чисті метали” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2006 р.

За результатами перевірки Світловодською оДПІ складено акт №3-2310-31155670 від 16.01.2007 р.

За висновками акту перевірки позивачем порушено стаття 1 Закону України “Про здійснення розрахунків в іноземній валюті”, а саме виручка в іноземній валюті не зарахована на валютний рахунок у законодавчо встановдлений термін в уповноваженому банку по контракту №41-03 від 10.11.2003 р., укладеного з іноземною фірмою UNAXIS SINGAPORE PT LTD, SINGAPORE, та прострочено законодавчо встановлений строк надходження виручки в іноземній валюті, а саме 90 календарних днів з дати митного оформлення вивізної вантажно-митної декларації від 18.11.2003 р. №90103\3\100969 на монокристалічний кремній легований в сумі 870,00 доларів США, що експортований. Прострочена дебіторська заборгованість складає 870,00 доларів США.

Крім того, податкова служба прийшла до висновку про порушення позивачем статті 1 Указу Президента України від 18.06.1994 року №319\94 “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами”, а саме до Світловодської ОДПІ не подавалися декларації про валютні цінності та майно, що належить резиденту України та знаходиться за її межами станом на 01.04.2005 р., 01.07.2005 р., 01.10.2005 р., 01.01.2006 р., 01.04.2006 р., 01.07.2006 р., а також порушення статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, а саме порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, що перебувають за межами України.

Акт перевірки від 16.01.2007 р. став підставою для винесення рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій за №0000192300\0 від 20.01.2007 р., відповідно до якого за порушення статті 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” застосовано штрафна(фінансова) санкція в розмірі 7 624,25 грн., а також рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій за №0000202300\0 від 20.01.2007 р., відповідно до якого за порушення статті 1 Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами” на підставі статті 3 Указу Президента України “Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства”, пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, пункту 2.3 Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого Постановою НБУ від 08.02.2000 р. №49 застосована штрафна(фінансова) санкція в розмірі 6 324,00 грн.

Господарський суд задовольняє позовні вимоги в силу наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів із дати оформлення(виписки вивізної вантажно-митної декларації) продукції, що експортується.

Відповідно до статті 194 Митного кодексу України, експорт – митний режим відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов”язання про їх повернення на цю території та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Згідно статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземнів валюті” порушення термінів розрахунків резидентами тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки(митної вартості недопоставеної продукці) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

З аналізу наведених норм вбачається, що застосування штрафних(фінансових) санкцій пов”язано з порушенням термінів надходження виручки резиденту у іноземної валюті, яка підлягає зарахуванню на валютний рахунок в уповноваженому банку за продукцію, що вивезена за межі митної території України для вільного обігу.

З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2003 р. між позивачем та  іноземною фірмою UNAXIS SINGAPORE PT LTD, SINGAPORE укладено контракт №41-03, відповідно до якого позивач зобов”язався виготовити для іноземної фірми монокристалічний кремній легований у вигляді пластин, а остання зобов”язалася отримати зазначене майно та оплатити його вартість.

На виконання контракту №41-03 від 18.11.2003 р. дочірнім підприємством “Завод чистих металів” за авіонакладною №840664928125 від 17.11.2003 р., наданою гр. Мірзоєвою С.В., як агентом компанії “Елін ЛТД” і ексклюзивним представником світової експрес-доставки відправлень та вантажів Federal Express,  та вантажно-митною декларацією №90103\3\100969 від 18.11.2003 р. було відправлено на адресу  іноземної фірми UNAXIS SINGAPORE PT LTD, SINGAPORE вантаж вартістю 4 638,84 грн.  Відправлення вантажу здійснювалось через громадянку Мірзоєву С.В., яка зазначена у пункті 50 вантажно-митної декларації №90103\3\100969 від 18.11.2003 р., як довіритель.

З листування між позивачем, представником експрес-доставки відправлень та вантажів Federal Express Мерзоєвою С.В. та Кіровоградською митницею (а.с 17-24) вбачається, що задекларований у вантажно-митної декларації №90103\3\100969 товар не вивезений за межі митної території України в зв”язку з втратою вантажу.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23.01.2004 р. встановлено, що гр. Мірзоєва С.В., яка взяла на себе зобов”язання доставити в митницю “Борисполь-аєропорт” Київської регіональної митниці вантаж, а саме монокристалічний кремній легований у вигляді пластин вагою 4,9 кілограмів вартістю 4 638,84 грн., за межі митної території України не вивезла, мотивуючи даний факт втратою вантажу. Ленінський районний суд визнав винною гр. Мірзоєву С.В. у порушенні митних правил, передбачених статтею 112 Митного  кодексу України.

З наведеного вбачається, що товар, зазначений у вантажно-митній декларації №90103\3\100969 від 18.11.2003 р. митну територію України не перетинав, а був втрачений на її території. Отже такий товар не може вважатися  продукцією, що експортується у розумінні статті 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”. Оскільки отримання резидентом виручки безпосередньо пов”язано з реалізацією (експортом) товару, то його втрата на території України та фактично неодержання нерезидентом товару не дає  резиденту підстав для отримання та зарахування виручки від реалізації такого товару на його валютний рахунок в уповноваженому банку, а тому не може вести до застосування штрафних(фінансових) санкцій на підставі статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

За таких обставин, господарський суд вважає неправомірним рішення Світловодської ОДПІ від 20.01.2007 р. №0000192300\0 про застосування суму штрафної(фінансової) санкції в розмірі 7 624,25 грн.

Згідно статті 1 Указу президента “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами” суб”єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

За нормою частини 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів “По систему валютного регулювання та валютного контролю” валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов”язковому декларуванню у Національному банку України.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 р. №207 “Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами” визначено, що декларуванню підлягають товари, що експортовані резидентом за межі України з оплатою  в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку.

Відповідно до пункту 2.3 Порядку застосування штрафний санкцій за порушення валютного законодавства, зареєстрований в Мінюсті України 19.10.1999 р. за №712\4005 невиконання резидентами вимог щодо порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України. Порушення порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що перебувають за межами України. Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації за відсутності валютних цінностей та майна за межами України не тягне за собою застосування штрафних санкцій.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що товар за контрактом №41-03 від 10.11.2003 р. не перетнув митну територію України, позивачем не виконано умови зазначеного контракту, отже у нього не виникло право на отримання оплати за товар в розмірі 870 доларів США.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає безпідставним нарахування позивачу штрафної(фінансової) санкції за рішенням Світловодської ОДПІ №0000202300\0 від 20.01.2007 р. в розмірі 6 324,00 грн., оскільки неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації за відсутності валютних цінностей та майна за межами України не тягне за собою застосування штрафних санкцій.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ч.1 ст.162, ст. 163, ч.1- 4 ст. 254, ст.258, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України господарський суд,-

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати рішення Світловодської ОДПІ №  0000192300/0 від 20.01.2007 р. про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 7 624,25 грн.,                                    № 0000202300/0 від 20.01.2007 р. про застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 6 324,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (№ рахунку 31118095600002, МФО 823016, отримувач коштів УДК у м. Кіровограді, банк отримувача ГУДКУ у Кіровоградській області, ідентифікаційний код 24145329) на користь дочірнього підприємства "Завод чистих металів" відкритого акціонерного товариства "Чисті метали" (27507, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Заводська,3, код ЄДРПОУ 31155670, відомості про рахунки відсутні) судові витрати по справі                      3,40 грн. державного мита.

За заявою стягувача після набрання постановою законної сили господарський суд видає виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.          

Суддя