Вирок

від 19.10.2007 по справі 1-22/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-22/2007 рік

Справа №

1-22/2007 рік.

ВИРОК

ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

19 жовтня 2007

року апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого

судді Суржок А.В.

судді Кривошеї

А.І.

народних

засідателів: Крота А.І., Сніжко В.Б.. Гарнавського A.M.

при секретарі

Устюговій Л.А., Діденко В.В..

Кравцовій С.В.

за участю

прокурора Бурдейної MB.

захисників-адвокатів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

потерпілих:

ОСОБА_4, ОСОБА_5

представників

потерпілих адвокатів: ОСОБА_6.

ОСОБА_7

підсудних: ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальну справу про

обвинувачення, -

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя м. Вінниці, проживав

до арешту по АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта

середня-спеціальна, закінчив Вінницький політехнічний технікум, не працював,

обирався депутатом Комарівської сільської ради Вінницького району, одружений,

має дочку ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3, не військовозобов'язаний, раніше не судимий,

під вартою з 15 листопада 2006 року, -

в скоєнні

злочину, передбаченого ст. 115 ч. 2 пункт 12 КК України.

ОСОБА_9,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Вінниці, по паспорту зареєстрований по АДРЕСА_2, до

арешту проживав по АДРЕСА_3, громадянина України, українця, освіта середня, не

одружений, не працюючий, не військовозобов'язаний, раніше не судимий, під

вартою з 15 листопада 2006 року. -

в скоєнні

злочину, передбаченого ст. 115 ч. 2 пунктом 12 КК України.

Суд, -

ВСТАНОВИВ:

9 листопада 2006

року після 5-ї години ранку ОСОБА_8,

ІОСОБА_9, ОСОБА_11 і дві особи, що знаходяться в розшуку, справи

відносно яких виділені в окреме провадження, розпивали спиртні напої у кафе

"Пікнік", яке розташоване на виїзді з с Ксаверівка Вінницького району.

Під час розпиття

спиртного, знаходячись у нетверезому стані, між ОСОБА_8, ОСОБА_9

і двома особами, що знаходяться в розшуку, з однієї сторони, та ОСОБА_11 з

другої сторони, в кафе виник конфлікт, який переріс у обопільну бійку, під час

якої на вулиці біля кафе "Пікнік" ОСОБА_8, ОСОБА_9

і дві особи, що знаходяться в розшуку, діючи узгоджено за попередню змову

між собою, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, групою

осіб вчинили умисне вбивство ОСОБА_11.

При цьому всі вони наносили численні удари руками і ногами по різним життєво

важливим частинам тіла потерпілого, а

ОСОБА_8 і ОСОБА_9 також нанесли удари ОСОБА_11 з використанням

дерев'яного поліна і сокири, які підібрали на місці скоєння злочину. Від

нанесених травм потерпілий ОСОБА_11 без свідомості впав на землю. Побоюючись

приїзду на місце події викликаних по мобільному телефону потерпілим ОСОБА_11

друзів останнього, підсудні і дві особи занесли ОСОБА_11 в салон автомобіля і

об'їзними дорогами двома автомобілями «Mersedes Bens E» і «Mersedes Bens ML 320»

поїхали до с. Комарів. В салоні автомобіля потерпілий ОСОБА_11 став подавати

ознаки життя, а тому проїжджаючи в районі с.

Некрасово зазначена група зупинилась, витягнула потерпілого з

автомобіля на землю. Діючи узгоджено, з єдиним умислом і мотивом, бажаючи

довести спільну мету на позбавлення ОСОБА_11 життя до кінця. ОСОБА_8 відшукав на

місці зупинки дерев'яну палицю і нею наніс два удари в область голови ОСОБА_11

від яких він помер. Пересвідчившись в настанні смерті ОСОБА_11, труп потерпілого вони

завезли на смітник с Комарів

Вінницького району, де ОСОБА_8

і ОСОБА_9 закопали тіло на смітнику.

Цей злочин вони

скоїли при наступних обставинах.

9 листопада 2006

року після 5-ї години ранку ОСОБА_8.

ОСОБА_9, ОСОБА_11

і дві особи, що знаходяться в розшуку, справи відносно яких виділені в окреме

провадження, автомобілями «Mersedes

Bens E» і «Mersedes Bens

ML 320» під керуванням відповідно ОСОБА_9 та особи, що розшукується, приїхали

у кафе "Пікнік", яке розташоване на виїзді з с Ксаверівка

Вінницького району і розпивали спиртні напої.

У приміщенні

кафе, під час розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_11 і іншими учасниками почався

словесний конфлікт по з'ясуванню стосунків, який переріс у бійку, в ході якої

ОСОБА_11 кулаком наніс удар в обличчя ОСОБА_8.

а відповідь ОСОБА_8 взяв зі

столу пляшку прямокутної форми від горілки "Nemiroff' ємністю 0.5 літра і умисно наніс ОСОБА_11 удар по

голові. Інші учасники також підтримали дії ОСОБА_8 і діючи спільно застосувавши

фізичну сили вивели ОСОБА_11 на вулицю. Перебуваючи поряд з входом в кафе

"Пікнік" ОСОБА_8,

ОСОБА_9. та дві

особи, що в розшуку, продовжуючи діяти узгоджено та цілеспрямовано, на ґрунті

раптово виниклих неприязнених стосунків, умисно, з метою позбавлення життя,

почали наносити ОСОБА_11 численні удари в різні частини тіла, у тому числі в

життєво важливі органи, заподіюючи йому тілесні ушкодження і бажаючи настання

смерті потерпілого.

Зокрема,

ОСОБА_9, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи узгоджено з ОСОБА_8 та іншими двома

особами на позбавлення життя ОСОБА_11, взяв сокиру, яка знаходилась поряд з

мангалом біля кафе. Цією сокирою ОСОБА_9. для подолання активного опору

ОСОБА_11 і позбавлення його можливості швидко пересуватись та перебувати у

вертикальному положенні, найбільш зручному для опору від їх протиправного

посягання, умисно наніс ОСОБА_11 біля 3-х 4-х ударів по ногах обухом сокири.

В цей час ОСОБА_8, перебуваючи в

стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та цілеспрямовано, узгоджено з

ОСОБА_9 та іншими двома особами, з метою позбавлення життя ОСОБА_11, взяв дерев'яне

поліно, яке перебувало поряд з мангалом, розташованим напроти входу у кафе, та

під час нанесення ОСОБА_9 сокирою ударів по ногах потерпілого, вказаним поліном

наніс декілька сильних удари по голові ОСОБА_11, від чого він втратив

орієнтацію. Після ОСОБА_8

перехопив у ОСОБА_9 сокиру та для доведення умислу на позбавлення життя до

кінця продовжив наносити сокирою удари ОСОБА_11 в життєво важливий органи -

голову потерпілого. ОСОБА_8

наніс в область голови ОСОБА_11 обухом сокири понад три удари від чого він

втратив свідомість і впав на землю.

Дві особи, що

знаходяться в розшуку, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, бажаючи під

час розпочатої бійки на грунті раптово виниклих неприязних стосунків позбавити

життя ОСОБА_11, усвідомлюючи,

що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 спільно

діють на позбавлення життя ОСОБА_11. оскільки ними наносились удари травмуючими

предметами - сокирою та дерев'яним поліном у життєво важливі органи і по нижнім

кінцівкам потерпілого, також умисно наносили йому сильні удари руками і ногами

в різні частини тіла діючи узгоджено з умислом на позбавлення життя ОСОБА_11.

Коли ОСОБА_11

нерухомо без свідомості впав на землю, побоюючись приїзду на місце події

викликаних потерпілим по мобільному телефону друзів і вважаючи його померлим,

підсудні і дві особи підняли ОСОБА_11 з землі, помістили на заднє пасажирське

сидіння автомобіля "Mersedes Bens F".

яким користувався ОСОБА_9 і спільно домовились на приховування вчиненого ними

особливо тяжкого злочину шляхом захоронения трупа ОСОБА_11 на смітнику біля

села Комарів Вінницького району. Оскільки ОСОБА_8 знав, як доїхати до вказаного

смітника об'їзною дорогою щоб їх не зустріли друзі ОСОБА_11 і не зупинила

міліція, то він сів за кермо вказаного автомобіля "Mersedes Bens E",

а ОСОБА_9 сів на переднє пасажирське сидіння. Дві особи сіли у інший автомобіль

"Mersedes

Bens ML 320" і у такий спосіб вони спільно поїхали в район

смітника.

В салоні

автомобіля потерпілий ОСОБА_11 знову подав ознаки життя, а тому проїжджаючи в

районі с. Некрасове зазначена

група зупинилась, витягнула потерпілого з автомобіля і положила на землю. Діючи

узгоджено, з єдиним умислом і мотивом, бажаючи довести спільну мету на

позбавлення ОСОБА_11 життя до кінця. ОСОБА_8

відшукав на місці зупинки дерев'яну палицю і нею наніс два удари в область

голови ОСОБА_11 від яких він помер.

Спільними

умисними діями підсудних ОСОБА_8,

ОСОБА_9 і двох

осіб, що в розшуку, ОСОБА_11 була спричинена відкрита черепно-мозкова травма:

синець та рана в лівій очній та лобній ділянці, синець в лобній ділянці справа

та на верхній повіці правого ока, крововиливи під слизову оболонку губ. перелом

кісток склепіння та основи черепа, перелом кісток носу, забій головного мозку,

субарахноідальні крововиливи, крововилив в шлуночки головного мозку; рани

волосяної частини голови, крововиливи в м'які тканини голови, синці на верхніх

та нижніх кінцівках.

Всі зазначені

тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_11 спричинені потерпілому прижиттєво

твердими тупими предметами в результаті нанесення йому близько 15-ти ударів по

голові, та 15-ти ударів по іншим частинам тіла.

Смерть ОСОБА_11

настала від відкритої черепно-мозкової травми - перелому кісток основи та

склепіння черепа, забою головного мозку, яка ускладнилась набряком та

дислокацією головного мозку.

Відкрита

черепно-мозкова травма у ОСОБА_11,

мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент

заподіяння і стоїть в причинному зв'язку зі смертю.

Рани волосяної

частини голови, крововиливи в м'які тканини голови, синці на верхніх та нижніх

кінцівках у ОСОБА_11 мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному

зв'язку зі смертю не стоять.

Погрузивши тіло потерпілого знову в автомобіль підсудні і дві особи

автомобілями продовжили рух на смітник щоб закопати труп. Проїжджаючи селом

Комарів ОСОБА_8 заїхав до домоволодіння своїх батьків, взяв лопату і з ОСОБА_9

повезли автомобілем "Mersedes Bens E"

труп потерпілого на відомий ОСОБА_8 смітник. Інші дві особи автомобілем "Mersedes Bens ML

320" поїхали в напрямку м. Вінниці і в подальшому скрились від слідства.

Приїхавши на

смітник і пересвідчившись в настанні смерті ОСОБА_11, підсудні ОСОБА_8 і

ОСОБА_9 викопали яму, куди поклали труп потерпілого, та закидали шаром землі.

Приїхавши у

місто Вінницю вони автомобіль вимили і розійшлись по домівках.

Підсудні ОСОБА_8 і ОСОБА_9

винними себе в скоєнні умисного вбивства вчиненого за попередньою змовою групою

осіб при обставинах викладених у вироку не визнали. Вони пояснили, що після

5-ти годин ранку 9-го листопада 2006 року автомобілем "Mersedes Bens

Е", яким керував ОСОБА_9 приїхали разом з ОСОБА_11 в кафе «Пікнік», щоб

продовжити розпивати спиртні напої. Коли вони були уже в кафе, то туди також

приїхав автомобілем «джип» ОСОБА_12, який був знайомий ОСОБА_11 і приєднався до

них, сівши за їхній стіл. Під час спільного розлиття спиртного ОСОБА_11 почав

збуджено себе вести, проявляти агресію відносно них та ображати їх. Його

знайомий ОСОБА_12 сидів мовчки і в конфлікт не вступав. Потім ОСОБА_11

зателефонував по мобільному телефону своїм знайомим і сказав: «Приїжджайте,

потрібно розібратися», поклав трубку та вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_8 В руках

у ОСОБА_11 появився ніж, він почав ним розмахувати і погрожувати, наніс ножові

удари по обличчю ОСОБА_9 поранивши його. Обороняючись від нападу ОСОБА_8 взяв

зі столу пляшку від горілки ємністю 0.5 літра і вдарив нею ОСОБА_11 по голові.

Після вони вийшли на вулицю де ОСОБА_11 продовжив висловлювати погрози їх

життю, з ножем нападав на них намагаючись нанести ножові удари, але вони

ухилялись від нього. Коли вони з кафе вийшли на вулицю то ОСОБА_12 зразу ж

уїхав залишивши їх втрьох. Наміру вбивати потерпілого ОСОБА_11 у них не було,

вони захищались від його нападу оскільки він погрожував їх життю.

ОСОБА_8 в суді визнав себе винним в тому, що під час бійки, яка

продовжилась на вулиці біля кафе, він спричинив тяжкі тілесні ушкодження

ОСОБА_11 від яких настала смерть останнього, захищаючи своє життя і здоров'я

від нападу зі сторони потерпілого, який був з ножем. Він визнає, що ним для

присікання агресивної поведінки ОСОБА_11 були застосовані дерев'яне поліно, яке

він підібрав на місті події і сокира, яку він відібрав з руки ОСОБА_9

Захищаючись, він наніс по голові ОСОБА_11 дерев'яним поліном декілька ударів та

обухом сокири більше трьох ударів. Від нанесених ним ударів в область голови

потерпілий ОСОБА_11 втратив свідомість, впав на землю і в послідуючому помер при

транспортуванні його в лікарню. Вважає себе винним в перевищені меж необхідної

оборони і його дії слід кваліфікувати за ст. 118 КК України.

ОСОБА_9 в суді

визнав себе винним в тому, що під час бійки яка продовжилась на вулиці біля

кафе він спричинив ОСОБА_11 легкі тілесних ушкоджень під час захисту від нападу

зі сторони потерпілого, який був з ножем і погрожував позбавити його життя. Він

визнає, що захищаючись підібрав біля мангалу кафе «Пікнік» сокиру і

відбиваючись від ножових ударів ОСОБА_11 обухом сокири наніс потерпілому біля

трьох ударів по ногах. Після ОСОБА_8

перехопив у нього сокиру і обухом 

наніс удари по голові

ОСОБА_11 Також ОСОБА_8

наносив удари по голові ОСОБА_11 поліном. Вважає себе винним в

нанесені легких тілесних

ушкоджень ОСОБА_11.

Підсудні

пояснюють, що коли від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_11 впав на

землю, то біля його руки лежав ніж, який ОСОБА_9 відкинув в сторону дороги.

Потерпілий ОСОБА_11 помер від отриманих травм, коли вони везли його в лікарню

смт. Вороновиці.

По словам

підсудних, спочатку вони по мобільному телефону намагались викликати «швидку

допомогу», але зв'язатись по телефону не вдалось. Тоді вирішили відвезти

потерпілого в лікарню смт. Вороновиці, де у ОСОБА_8 були знайомі лікарі.

ОСОБА_11 вони у двох занесли на заднє пасажирське сидіння автомобіля "Mersedes Bens E",

яким користувався ОСОБА_9 і об'їзною дорогою, щоб не зустрітись з друзями

ОСОБА_11, яких він викликав по мобільному телефону, та не бути зупиненим

працівниками міліції, вони поїхали в лікарню смт. Вороновиці. Керував

автомобілем ОСОБА_8, так як

він знав дорогу. В дорозі підсудний ОСОБА_9 в автомобілі заснув і в подальших

подіях участі не приймав.

По показанням

підсудного ОСОБА_8 в суді,

по дорозі до лікарні ОСОБА_11 перестав подавати ознаки життя. ОСОБА_8 злякався за

скоєне і наслідки які настали у вигляді смерті ОСОБА_11, боявся помсти зі

сторони друзів потерпілого, а тому вирішив закопати труп на смітнику за с Комарів. З

ОСОБА_9 ОСОБА_8 не радився. ОСОБА_9 під час їзди в автомобілі заснув на передньому

пасажирському сидінні і проснувся лише коли вони приїхали у Вінницю.

Заїхавши на

смітник ОСОБА_8 витягнув труп ОСОБА_11 з машини, віднайшов на смітнику уламок

лопати, якою викопав яму і прикидав труп землею та листям.

Приїхавши у м.

Вінницю ОСОБА_8 розбудив ОСОБА_9 і розповів йому, що ОСОБА_11 помер і він

закопав труп на смітнику біля с Комарів.

Відповідно до

показань підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в судовому засіданні, вони 14 листопада

2006 року вирішили добровільно піти в міліцію і розповісти про все. що сталося.

В міліції, про напад з ножем на них і виниклу загрозу їх життю зі сторони

ОСОБА_11, їм не повірили, так як у них не було свідків. За порадою працівників

міліції вони послались на своїх знайомих двох осіб, що в розшуку, хоч останні

ніякого відношення до виниклого конфлікту в кафе „Пікнік" і бійки

розпочатої ОСОБА_11 не мали, та присутніми не були. їх перші правдиві «явки з

повинною» від 14 листопада 2006 року в справі відсутні, а натомість в справі

містяться «явки з повинною» від 15 листопада 2006 року, які вони переписали за

порадою працівників міліції.

Крім частково

визнавальних показів своєї вини даних в суді підсудними ОСОБА_8 і ОСОБА_9, їх

вина у вчиненні пред'явленого їм органом слідства злочину - умисне протиправне

заподіяння смерті ОСОБА_11. спричинену за попередньою змовою групою осіб -

підтверджується також сукупністю інших перевірених доказів.

Стосовно дати

написання «явок з повинною», то доводи підсудних ретельно перевірялись судом і

визнані неправдивими в часі їх написання 14 листопада 2006 року.

Матеріалами

справи доведено, що 15 листопада 2006 ОСОБА_8

змушений був звернутися в Вінницький РВ УМВС України у Вінницькій області з

письмовою «явкою з повинною» на ім'я прокурора Вінницького району в якій

повідомив, що 9 листопада 2006 року у селі Ксаверівка Вінницького район на

шашличній він з ОСОБА_9 наніс тілесні ушкодження своєму знайомому - ОСОБА_11.

При цьому були присутні дві особи, що в розшуку. Після нанесення тілесних

ушкоджень ОСОБА_11 повезли в лікарню на автомобілі ОСОБА_9. В дорозі Андрій

помер, після чого вони злякались і труп ОСОБА_11 захоронили неподалік с Комарів

Вінницького району. ( т. 1 а. с. 17 ).

Також 15

листопада 2006 року ОСОБА_9 змушений був звернутися в Вінницький РВ УМВС

України у Вінницькій області з письмовою «явкою з повинною», в якій на ім'я

прокурора Вінницького району повідомив, що 9 листопада 2006 року у селі

Ксаверівка Вінницького район на шашличній він з ОСОБА_8 наніс тілесні

ушкодження своєму знайомому - ОСОБА_11. При цьому були присутні дві особи, що в

розшуку. Після нанесення ОСОБА_11 тілесних ушкоджень вони повезли його в

лікарню на автомобілі ОСОБА_9. В дорозі через 20 хвилин виявили, що Андрій

помер і вони злякавшись захоронили

його труп неподалік с

Комарів Вінницького району. ( т. 1 а. с. 19 ).

Після написання

«явок з повинною» при допиті 15 листопада 2006 року в присутності

захисника-адвоката, ОСОБА_8 детальніше пояснив, що 8 листопада 2006 року біля

19 годині вечора він разом з ОСОБА_9 зустріли у кафе "Сіті" в м.

Вінниці ОСОБА_11 та його друзів, домовились про подальшу зустріч у кафе

"Європа" на 20-21 годину.

Приїхавши у

вказаний час до даного кафе «Свропа», ОСОБА_8,

ОСОБА_9 та

ОСОБА_13 зустріли ОСОБА_11, який був зі своїми знайомими. Після цього всі разом

розпивали алкогольні напої. Біля 24 години ОСОБА_8, ОСОБА_9

та ОСОБА_13 поїхали до залізничного вокзалу, а потім знову повернулись у

кафе "Європа", де повторно приєднались до компанії ОСОБА_11.

Біля 1-2 години

ночі 9 листопада 2006 року ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_13

та ОСОБА_11 зі своїми знайомими, на автомобілі яким керував ОСОБА_9, поїхали до

нічного клубу "Кумбари", де пробули приблизно до 4 години ранку.

Перебуваючи у вказаному нічному клубі вживали алкогольні напої.

Після цього

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та його товариш по прізвиську "Паста" попросили

підвезти їх в район пивзаводу. Прибувши туди, до вказаних осіб також приєднався

ОСОБА_13 на власному автомобілі, ОСОБА_11 разом з "Пастою" попросили

ОСОБА_13 щоб останній їх підвіз до дому, на що ОСОБА_13 погодився.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у місті також зустріли ОСОБА_14, після чого

зателефонували ОСОБА_13, який вже відвіз "Пасту" до дому, але з ним у

автомобілі залишався ОСОБА_11.

У подальшому всі разом вирішили їхати до шашличної в с Ксаверівка, куди

приїхали після 5-ї години ранку.

В кафе «Пікнік»

усі разом сіли за один стіл, випили горілки, після чого ОСОБА_11 почав

висловлювати на їх адресу образи, по телефону подзвонив своїм друзям говорячи,

що він в даний момент знаходиться в с

Ксаверівка і що необхідно "розібратись".

Після розмови по

телефону ОСОБА_11 вдарив кулаком ОСОБА_8

по обличчю, потім з кишені дістав ніж та почав ним з погрозами розмахувати.

ОСОБА_8 взяв

пляшку від горілки, яка знаходилась на столі ємністю 0.5 л. квадратної форми та

вдарив цією пляшкою ОСОБА_11 по голові. Після цього всі разом почали виводити

ОСОБА_11 на вулицю, де ОСОБА_8

знову побачив у його руці ніж, почалась бійка. Всі перебували неподалік

мангалу, який розташований приблизно в 3 метрах від входу у кафе де ОСОБА_9

взяв сокиру та 3-4 рази залізною тупою частиною (обухом) вдарив ОСОБА_11 по

ногам, а ОСОБА_8 взяв

дерев'яне поліно і вдарив його поліном в ліву частину голови. По ходу бійки

тілесні ушкодження ОСОБА_11 також наносили руками та ногами дві особи, що

знаходяться в розшуку по даній справі.

ОСОБА_11 в процесі бійки зігнувся. ОСОБА_8 відібрав сокиру у ОСОБА_9 і наніс удари ОСОБА_11 обухом

сокири в область голови. Коли ОСОБА_11 впав на землю його бити припинили.

ОСОБА_8 перевірив пульс, ОСОБА_11 був ще живий. ОСОБА_8 з ОСОБА_9

посадили його в автомобіль на заднє сидіння, та вирішили завести до лікарні в

смт. Вороновицю. Коли його везли до лікарні ОСОБА_11 ще був живий. За ними на

іншому автомобілі їхали дві особи, що знаходяться в розшуку по даній справі. Не

доїжджаючи до смт. Вороновиці ОСОБА_8

помітив, що ОСОБА_11 вже не подавав ознак життя, пульс був відсутній. ОСОБА_8, ОСОБА_9 та дві особи

машинами зупинились. Всі вийшли з автомобілів і спільно вирішили поїхати та

закопати труп ОСОБА_11. Дві

особи, що в розшуку, з ними на смітник не поїхали, а поїхали до м. Вінниці. ОСОБА_8 з ОСОБА_9

поїхали за селом Комарів на смітник де закопали труп.

У нього з

ОСОБА_11 не було неприязних стосунків. Під час бійки від ОСОБА_11 він отримав

тілесні ушкодження на обличчі, а ОСОБА_9 отримав під час бійки від ОСОБА_11

порізи ножем на обличчі.

В органи

внутрішніх справ він добровільно звернувся та написав явку з повинною без тиску

зі сторони працівників правоохоронних органів.

( т. 1 а. с. 22

- 24 ).

В той же день 15

листопада 2006 року будучи повторно допитаним у присутності захисника-адвоката

в якості підозрюваного. ОСОБА_8

дав аналогічні показання, що відповідають «явці з повинною» і першим

показанням, а також повідомив, що може та бажає показати на місці, як

відбувались події 9 листопада 2006 року. ( т. 1 а. с. 33 - 35 ).

Відповідно до

протоколу відтворення обстановки і обставин події з застосуванням технічних

засобів від 15 листопада 2006 року, яка була також проведена з участю

захисника-адвоката, ОСОБА_8 показав дорогу до кафе «Пікнік» у с Ксаверівка

Вінницького району, якою він, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та дві особи на автомобілях

"Mersedes'1 та "Mersedes ML-310"

їхали 9 листопада 2006 року.

Приїхавши на

місце події ОСОБА_8 показав,

стіл який відгороджений дерев'яною перегородкою, показав місця де кожен з них

сидів за столом у кафе і розпивали горілку.

Під час розпиття

спиртного в кафе «Пікнік» у с

Ксаверівка ОСОБА_11 почав агресивно себе вести по відношенню до нього та

інших учасників, по мобільному телефону почав комусь телефонувати і викликати в

с Ксаверівка.

Після того як ОСОБА_11 поклав мобільний телефон, то одразу ж через стіл наніс

удар рукою в голову ОСОБА_8

та дістав з кишені розкладний ніж і кинувся на ОСОБА_9. який сидів від

нього по ліву сторону. На дані дії ОСОБА_11 всі за столом піднялись і у

відповідь на його напад почали наносити йому удари з різних сторін. Для

зупинення агресії ОСОБА_11 ОСОБА_8 взяв зі столу пляшку від горілки «Немирів» і

наніс нею удар в область голови потерпілого. Після цього вони уникаючи ножових

поранень зі сторони потерпілого всі вийшли на вулицю, де ОСОБА_11 продовжував

нападати на них з ножем в руках. Біля входу у кафе розташований мангал та були

складені дрова. ОСОБА_9 взяв сокиру неподалік мангалу і наніс сокирою ОСОБА_11

удари по ногах. В свою чергу ОСОБА_8 взяв

біля мангалу дерев'яне поліно і наніс ОСОБА_11 поліном удари по голові. Після

цього ОСОБА_8 взяв з рук ОСОБА_9 сокиру і нею знову наніс удари в голову

ОСОБА_11 від яких потерпілий впав на землю та не піднімався і йому ударів ніхто

більше уже не наносив. Вони ОСОБА_11 підняли з землі, посадили на заднє сидіння

автомобіля і всі

поїхали в район смт. Вороновиці. Переконавшись, що ОСОБА_11 не подавав ознак

життя вони вирішили, що необхідно труп десь залишити і поїхали до смітника с Комарів.

На

смітникОСОБА_8 поїхав

разом з ОСОБА_9 де вони прикопали труп ОСОБА_11 (т. 1 а. с. 36-38).

Будучи допитаним

15 листопада 2006 року у присутності захисника-адвоката в якості підозрюваного

ОСОБА_9 повідомив, що 8 листопада 2006 після 18 години він зустрівся зі своїм

другом ОСОБА_8 з яким

спілкувався в кафе "Сіті", а після у кафе "Європа" в м.

Вінниці разом з іншими знайомими друзями, в тому числі з ОСОБА_11 і розпивали

спиртні напої. Після продовжили відпочивати на дискотеці «Кумбари», а в

послідуючому він ОСОБА_8,

ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_14

переїхали в шашличну с

Ксаверівки де замовили випивку та закуску. Під час того як всі разом

випивали, ОСОБА_11 по мобільному телефону комусь зателефонував. Після розмови

по телефону він став агресивним, почав приставати та наніс кулаком удар в

область голови ОСОБА_8. Далі,

діставши ніж, став погрожувати та розмахувати ним до всіх присутніх, ножем

наніс удар в область голови ОСОБА_9 травмувавши його. Після бійка відбулась на

вулиці, де неподалік мангалу знаходилась сокира, яку ОСОБА_9 взяв та наніс нею

удари по ногах ОСОБА_11, щоб зупинити його напад з ножем. В цей момент ОСОБА_8

взяв дерев'яне поліно, яке знаходилось біля мангалу і наніс поліном потерпілому

удари по голові, після ОСОБА_8 вихватив у ОСОБА_9 сокиру і також наніс ОСОБА_11

удари по голові від чого той впав на землю. Скільки ударів ОСОБА_8 наніс

потерпілому по голові ОСОБА_9 не бачив. Перевіривши пульс у ОСОБА_11 та

пересвідчившись у тому, що він живий, всі вирішили відвезти потерпілого до

лікарні. ОСОБА_11 посадили на заднє пасажирське сидіння автомобіля і поїхали у

лікарню с Вороновиці.

По дорозі до лікарні ОСОБА_11 помер і вони закопали труп на смітнику. ( т. 1 а.

с. 47 ).

Таким чином, в

своїх перших показаннях даних підсудними ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - це в «явках з

повинною», при допитах в якості свідка і як підозрюваних та при відтворені

обстановки і обставин події від 15 листопада 2006 року підсудні визнавали, що

обопільна бійка розпочалась між потерпілим з одного боку і ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з

участю інших двох осіб, які знаходяться в розшуку, з другого боку. Від вчинених

ними групою осіб дій настала смерть потерпілого ОСОБА_11 Разом ОСОБА_8 з ОСОБА_9 захоронили труп на смітнику. Ці

перші показання підсудних є однаковими, послідовними, переконливими, підсудні

їх давали в присутності і за участі адвокатів, що захищали їх інтереси, а тому

суд кладе ці показання в основу обвинувального вироку.

Щодо не визнання

підсудними наявності у них умислу на позбавлення життя ОСОБА_11 і відсутність

між ними попередньої змови, то суд до цих показань відноситься критично. Ці їх

доводи спростовуються спільними умисними діями та наслідками, що настали,

використанням травмуючих небезпечних предметів у вигляді дерев'яного поліна,

сокири і дерев'яної палиці, нанесення цими предметами багато чисельних ударів в

життєво небезпечну частину тіла, якою є голова потерпілого, погодження і не

заперечення в цьому інших учасників нападу, спільні дії по транспортуванню та

приховуванню злочину.

Не викликають

сумніву їх показання і щодо кількості учасників групової змови по умисному

вбивству потерпілого ОСОБА_11 Дві особи, що знаходяться у розшуку, не стали

відстоювати свої інтереси та інтереси підсудних, а укриваються від слідства не

бажаючи нести за вчинений ними злочин кримінальну відповідальність.

Доводи

підсудних, що їх дії були викликані обороною від нападу вчиненого ОСОБА_11,

який був озброєний ножем, а тому вони оберігали своє життя і здоров'я, також є

непереконливими. Підсудні і дві особи мір до утихомирення потерпілого не

приймали, а самі проявили спільну агресію і небезпечними предметами стали

наносили потерпілому цілеспрямовані удари в життєво важливий орган - голову.

Кількість ударів в голову потерпілого була значною, з прикладанням сили, поки

потерпілий ОСОБА_11 не впав без свідомості нерухомо на землю. Вони один одному

не перечили в нанесенні травмуючих тілесних ушкоджень підібраними на місці

предметами, що потягли смерть потерпілого.

Через декілька

днів перебування під вартою ОСОБА_9, змінив свої показання і уже при допиті 17

листопада 2006 року в якості підозрюваного з участю захисника не визнав групи з

участю 4-х осіб. Пояснював про відсутність у нього умислу на умисне вбивство

потерпілого вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що він заснув в

автомобілі коли везли потерпілого в лікарню, про його смерть не знав і участі в

захороненні трупа ОСОБА_11 не приймав.

ОСОБА_9 давав

показання, що приїхавши автомобілем в кафе «Пікнік» с Ксавірівка він з

ОСОБА_8 і

ОСОБА_11 продовжили розпивати алкогольні напої. У кафе ОСОБА_11 комусь

зателефонував і покликав приїхав до нього щоб «поговорити з людьми», то б то з

ОСОБА_9 і ОСОБА_8

Після цього

дзвінка ОСОБА_11 себе почав грубо поводити, вдарив ОСОБА_8 рукою в голову,

а після дістав ніж та з погрозами накинувся на ОСОБА_9 і порізав вухо та

обличчя.

Далі ОСОБА_9

пояснював, що бійка продовжувалась біля кафе де він з ОСОБА_8 наніс ОСОБА_11

тілесні ушкодження використовуючи сокиру і дерев'яне поліно захищаючись від

протиправного посягання потерпілого на їх життя і здоров'я.

Від спричинених

тілесних ушкоджень ОСОБА_11 втратив свідомість і впав на землю. Після цього ОСОБА_8

перевірив пульс у потерпілого і вони вирішили автомобілем відвезти його у

лікарню смт. Вороновиця.

По дорозі

ОСОБА_9 заснув на передньому сидінні автомобіля і прокинувся лише у м. Вінниці.

ОСОБА_8 повідомив

йому, що по дорозі у лікарню ОСОБА_11 помер і він потерпілого закопав на

смітнику.

(т. 1 а. с.

101-106).

Після цього за

показаннями ОСОБА_9 17 листопада 2006 року було проведено відтворення

обстановки та обставин подій.

В ході цієї

слідчої дії ОСОБА_9 підтвердив і показав на місці події свої показання. Він

повторно стверджував, що їх було троє чоловік. Він з ОСОБА_8 захищався від

протиправного небезпечного нападу з ножем зі сторони ОСОБА_11, використовуючи

скляну пляшку від горілки, дерев'яне поліно і сокиру. Мети вбивати потерпілого

у них не було. Коли потерпілого ОСОБА_11 вони везли в лікарню, то він в

автомобілі заснув і про смерть потерпілого ОСОБА_11 та його захоронения на смітнику

дізнався уже в м. Вінниці від ОСОБА_8

( т. 1 а. с. 107 - 112 ).

ОСОБА_8 також частково змінив свої показання і при додатковому

допиті 18 листопада 2006 року в якості підозрюваного аналогічно з ОСОБА_9

пояснював, що в кафе «Пікнік» с

Ксаверовки були тільки він, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 ОСОБА_8 не визнав

наявності у нього умислу на умисне вбивство потерпілого вчиненого за попередньою

змовою групою осіб. Стверджував в своїх показаннях, що разом з ОСОБА_9

захищався від протиправного небезпечного нападу на них з ножем зі сторони

ОСОБА_11, використовуючи пляшку від горілки, дерев'яне поліно і сокиру. Мети

вбивати потерпілого у

них не було, що ОСОБА_9 заснув в автомобілі коли вони везли

потерпілого в лікарню. Про смерть потерпілого ОСОБА_9 не знав і участі в

захороненні трупа ОСОБА_11 на смітнику не приймав.

Із показань ОСОБА_8 від 18 та 20

листопада 2006 року слідує, що в кафе він ОСОБА_9 та ОСОБА_11 сіли за стіл,

який знаходиться за перегородкою. Там вони продовжили розпивати алкогольні

напої. ОСОБА_11 почав себе грубо поводити, висловлював в сторону ОСОБА_8 та ОСОБА_9 погрози. Після

цього ОСОБА_11 комусь зателефонував та запропонував приїхати, а потім наніс ОСОБА_8 удар кулаком в

лобну ділянку голови. Після цього ОСОБА_11 дістав ніж. У відповідь ОСОБА_8 взяв

зі столу пляшку прямокутної форми від горілки «Немирів», ємністю 0,5 літри,

якою наніс удар в голову ОСОБА_11. і вони спільно витягнули ОСОБА_11 на вулицю.

На вулиці біля кафе у ОСОБА_8

знову в руці появився ніж. Тому ОСОБА_8

взяв біля мангалу, яких знаходився напроти входу в кафе дерев'яне поліно, а

ОСОБА_9 сокиру. Захищаючись від ОСОБА_11 ОСОБА_9 став наносити потерпілому

удари сокирою по ногах, а в цей час ОСОБА_8

дерев'яним поліном вдарив ОСОБА_11 по голові. Наносячи удари дерев'яним

поліном ОСОБА_8 утримував

поліно в обох руках, бив з замахом. ОСОБА_9 в цей час носив ОСОБА_11 удари

сокирою, бив його по ногах. В ході бійки ОСОБА_8

перехопив у ОСОБА_9 сокиру, якою почав наносити ОСОБА_11 удари по голові.

Сокирою наніс біля 2-х ударів, бив зверху вниз. Від нанесених по голові ударів

сокирою ОСОБА_11 впав на землю.

Після цього він

з ОСОБА_9 завантажили ОСОБА_11 на заднє сидіння автомобіля і поїхали в напрямку

смт. Вороновиці. ОСОБА_11 був живий і подавав ознаки життя. Потім ОСОБА_8 виявив, що

ОСОБА_11 перестав подавати ознаки життя, а тому він вирішив поїхати та закопати

труп на відомому йому смітнику в с

Комарів. Приїхавши на смітник ОСОБА_8 викопав яму в якій закопав труп

ОСОБА_11, прикидавши його шаром ґрунту. ОСОБА_9 в цей час спав у автомобілі.

Також ОСОБА_8

повідомив, що ним та ОСОБА_9 наносились ОСОБА_11 удари руками і ногами. Хто та

скільки раз вдарив потерпілого ОСОБА_8

не пам'ятає.

ОСОБА_8 і ОСОБА_9 посилались в своїх показаннях про бажання

включити осіб, що в розшуку, як свідків події, для підтвердження їх показань в

частині щодо нападу на них ОСОБА_11 з ножем, хоч ці особи в кафе «Пікнік» с Ксаверівка з

ними не їздили і свідками подій, які там відбулися не були.

Колото-різані

рани ОСОБА_11 вони не наносили. Ніж, яким ОСОБА_11 їм погрожував з місці бійки

вони не забирали.

Аналогічні

підтримав показання ОСОБА_9 при додатковому допиті в якості підозрюваного 19

листопада 2006 року.

(т. 1 а. с.

127-132; 138-140; 196-197).

Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

фактично одночасно змінили свої показання спрямовані на виключення з групи двох

осіб учасників злочину, які знаходяться в розшуку і справа відносно них

виділена в окреме провадження. Також стали стверджувати, що укриття тіла

потерпілого ОСОБА_11 на смітнику зробив ОСОБА_8 самостійно, а ОСОБА_9 в цей час

спав в машині «Mersedes Bens E»

При пред'явленні

органом слідства 21 листопада 2006 року ОСОБА_8

обвинувачення за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України і

допиті його в якості обвинуваченого, він знову повернувся до перших своїх

показань і вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та повідомив, що

причиною часткового визнання вини є те, що він не мав наміру вбивати ОСОБА_11.

Викладені у постанові про притягнення як обвинуваченого від 21 листопада 2006

року обставини скоєння злочину ОСОБА_8 визнав повністю, окрім наявності в його

діях умислу на вбивство ОСОБА_11 Він захищався від агресивних нападницьких дій

потерпілого, який погрожував ножем.

ОСОБА_8 визнав,

що участь у позбавленні життя ОСОБА_11 приймало чотири особи - він, ОСОБА_9 та

дві особи, що в розшуку. Крім того ОСОБА_8 в ході допиту повідомив, що стосовно

обставин нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 ним впродовж останніх двох

допитів надано неправдиві показання щодо кількості осіб, які ОСОБА_11 наносили

тілесні ушкодження. При цьому ОСОБА_8

заявив, що ним правдиві показання надавались в ході перших двох допитів та

при проведенні відтворення обстановки та обставин подій від 15 листопада 2006

року. При цьому ОСОБА_8 повідомив, що раніше ним змінювались показання,

оскільки він побоювався помсти зі сторони цих двох осіб.

Відповідно до

даних показань від 21 листопада 2006 року ОСОБА_8 аналогічно, як і в показаннях

від 15 листопада 2006 року пояснював, що після 5 години ранку 9 листопада 2006

року вони: ОСОБА_11, ОСОБА_9, дві особи та ОСОБА_8, приїхали у кафе

"Пікнік", яке знаходиться у с Ксаверівка. Там замовили пляшку горілки

"Немирів" ємністю 0,5 літри, а також щось на закуску. Усі п'ятеро

сіли за стіл, який відгороджений перегородкою. За столом ОСОБА_11 почав себе

грубо поводити, після чого комусь зателефонував та сказав, що він у с Ксаверівці. щоб

той, кому він телефонував приїхав. Після цього ОСОБА_11 вдарив ОСОБА_8 по

обличчю і дістав ніж, з яким накинувся на ОСОБА_9 В цей часОСОБА_8 вдарив

ОСОБА_11 пляшкою від горілки по голові, від удару пляшка не розбилась. Після

цього ОСОБА_8, ОСОБА_9 та дві особи витягнули ОСОБА_11 на вулицю, де

продовжилась бійка поруч з кафе.

На вулиці біля

кафе ОСОБА_11 продовжив бійку утримуючи в руках ніж і вони захищались від

нього. Тому, біля мангалу напроти входу в кафе ОСОБА_8 взяв дерев'яне

поліно, яким декілька раз вдарив ОСОБА_11 по голові. Удари наносив утримуючи

поліно в обох руках, бив зліва направо, перебуваючи позаду ОСОБА_11, удари наніс в

ліву бокову частину голови. Коли ОСОБА_8

бив дерев'яним поліном потерпілого по голові то ОСОБА_9 наносив удари

ОСОБА_11 сокирою по ногах. Дві особи також в цей час наносили удари ОСОБА_11.

Після цього ОСОБА_8 вихопив у

ОСОБА_9 сокиру та наніс нею приблизно два удари в голову ОСОБА_11 Удари він

наносив утримуючи сокиру в правій руці, бив зверху вниз. Удари наносив обухом

сокири. Від нанесених ОСОБА_8

ударів сокирою потерпілому по голові ОСОБА_11 впав на землю і був без

свідомості. ОСОБА_8 перевірив

у нього наявність пульсу. Пульс був. Тоді ОСОБА_8, ОСОБА_9 і дві особи вирішили

везти ОСОБА_11 у лікарню. Вони поклали потерпілого у автомобіль ОСОБА_9, в

якому поїхав ОСОБА_8 з ОСОБА_9, а дві особи поїхали у автомобілі «Mersedes Bens ML 320». ОСОБА_8 з ОСОБА_9 поїхали

попереду, а дві особи позаду.

Проїхавши через

смт. Тиврів, не доїжджаючи до смт. Вороновиці, ОСОБА_8 побачив, що ОСОБА_11 не подає ознаки життя.ОСОБА_8

зупинив автомобіль. Позаду зупинились дві особи. Встановивши, що ОСОБА_11 не

подає ознаки життя, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і дві особи спільно вирішили захоронити

труп потерпілого ОСОБА_11 Після цього всі разом поїхали у с Комарів, де дві

особи поїхали в м. Вінницю, а ОСОБА_8 з ОСОБА_9 поїхали на смітник с Комарів,

деОСОБА_8 захоронив труп ОСОБА_11. ( т. 1 а. с. 165 - 170 ).

ОСОБА_9, після

пред'явлення обвинувачення за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України від 21 листопада

2006 року вину в інкримінованому йому злочині не визнав, оскільки він ОСОБА_11

не наносив ударів в життєво важливі органи, а лише наніс 2-3 удари по лівій

нозі нижче коліна, інших тілесних ушкоджень потерпілому не заподіював і наміру

його вбивати не мав.

(т. 1 а. с.

175-176).

При додатковому

допиті від 22 листопада 2006 року ОСОБА_9 підтримав свої показання дані 17

листопада 2006 року. ( т. 1 а. с. 221 - 222 ).

В свою чергу ОСОБА_8 продовжив давати

більш повні показання про обставини позбавлення життя потерпілого ОСОБА_11. Всі слідчі дії і

допити підсудних орган слідства проводив з участю обраних ними адвокатів. В

ході додаткового допиту як обвинуваченого від 23 листопада 2006 року ОСОБА_8 заявив, що бажає

доповнити свої попередні показання, оскільки раніше дані ним показання є не

повними.

При цьому ОСОБА_8 повідомив, що

під час бійки, яка відбувалась біля кафе "Пікнік" у с Ксаверівка,

ОСОБА_9 наніс ОСОБА_11 3-4 удари сокирою по ногам. ОСОБА_8 в цей час наніс

ОСОБА_11 1-2 удари дерев'яним поліном по голові. Потім ОСОБА_8 перехопив у

ОСОБА_9 сокиру, якою наніс ОСОБА_11 декілька ударів по голові, від яких потерпілий

втратив свідомість і впав на землю. В свою чергу дві особи під час бійки також

наносили ОСОБА_11 удари.

Після цього ОСОБА_8, ОСОБА_9 дві особи

занесли потерпілого ОСОБА_11 в салон автомобіля ОСОБА_9 і всі разом двома

автомобілями поїхали в сторону с

Комарів. В дорозі біля с.

Некрасово всі зупинилися, щоб обговорити ситуацію яка склалася.

Потерпілий ОСОБА_11 став подавати ознаки життя і вони витягнули його із

автомобіля та поклали на землю. ОСОБА_9, ОСОБА_8 і дві особи говорили, що за

нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 їм помстяться друзі останнього. Всі вони

перебували у знервованому стані, оскільки побоювались помсти зі сторони друзів

ОСОБА_11

ОСОБА_8 неподалік місця їхньої стоянки відшукав дерев'яну палицю

якою наніс два удари в область голови ОСОБА_11 В момент нанесення ударів

ОСОБА_11 лежав на землі. ОСОБА_8

удари наносив утримуючи палицю в обох руках, бив зверху вниз. До нанесення

ударів ОСОБА_11 був живий, а після нанесення ударів перестав подавати ознаки

життя. ОСОБА_9 та дві особи погодились з діями ОСОБА_8 no

позбавленню життя ОСОБА_11

Після цього вони

знову завантажили труп ОСОБА_11 у багажник автомобіля ОСОБА_9 і всі спільно

ОСОБА_8, ОСОБА_9 та дві особи з метою закопати труп ОСОБА_11 продовжили двома

машинами їхати в сторону с Комарів. Дві особи на автомобілі "Mersedes Bens ML

320" поїхали попереду на випадок можливої зупинки працівниками ДАІ, щоб в

разі зупинки працівниками ДАІ, ОСОБА_8 з ОСОБА_9 могли "проскочити"

на автомобілі і працівники міліції їх не зупинили.

Біля с Комарів

дві особи автомобілем "Mersedes Bens ML

320" поїхали далі, а ОСОБА_8 поїхав у селі до будинку батьків де взяв

лопату і разом з ОСОБА_9 автомобілем останнього «Mersedes Bens E»

повезли тіло ОСОБА_11 на смітник. Коли ОСОБА_8

брав лопату батьків дома не було.

Перед захоронениям перевіряли

наявність ознак життя у потерпілого ОСОБА_11, який ознак життя не подавав. На смітнику викопали яму

глибиною до 30 см, поклали в яму труп ОСОБА_11 та прикидали його шаром землі. (

т. 1 а. с. 227 - 230 ).

Таким чином, в

даних показаннях з участю захисника від 23 листопада 2006 року ОСОБА_8 повідомив в ході

цього допиту відомості, які раніше не були і не могли бути відомі органам

досудового слідства. Показання ним надано у присутності вільно обраного

ним   захисника.  ОСОБА_8  

P.M.   повідомив   додаткові  

обставини   вбивства   потерпілого ОСОБА_11, що коли потерпілий в

автомобілі подав ознаки життя, вони всі зупинились і ОСОБА_8, погодивши дії з

іншими учасниками групи, для доведення умислу на позбавлення життя ОСОБА_11 до

кінця, підшукав на місці зупинки дерев'яну палицю, якою двічі наніс удар в

голову потерпілого.

Крім того ОСОБА_8 залишив

незмінними показання стосовно обставин захоронения

трупа ОСОБА_11 (щодо осіб, які здійснили його захоронения).

24 листопада

2006 року по показаннях ОСОБА_8

повторно було проведено відтворення обстановки та обставин подій з участю

його адвоката.

В ході цієї

слідчої дії ОСОБА_8 повідомив,

що у с Ксаверівка

ОСОБА_11 сварився, дістав ніж, після чого вдарив ОСОБА_8 в лобну ділянку голови.ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_11

пляшкою по голові, після чого відбулась бійка в середні кафе, а потім на

вулиці.

ОСОБА_8 давав показання, що за столом були присутні він, ОСОБА_9

та дві особи. На вулиці біля кафе ОСОБА_8

наніс 2 удари дерев'яним поліном по голові ОСОБА_11, а ОСОБА_9 в цей час

наніс декілька ударів сокирою по ногам потерпілого. Потім ОСОБА_8 наносив сокирою

удари по голові. Дві особи також наносили удари ОСОБА_11

Після отриманих

ударів ОСОБА_11 втратив свідомість і впав на землю. Потерпілого ОСОБА_8,

ОСОБА_9 і дві особи завантажили на заднє сидіння у автомобіль ОСОБА_9.

По показанням ОСОБА_8, після

завантаження ОСОБА_11 у автомобіль, вони поїхали в напрямку с. Некрасово. позаду поїхали

дві особи на автомобілі - джипі «Mersedes

Bens ML 320». Проїхавши в сторону с Некрасово зупинились, ОСОБА_11 подав ознаки життя, щось

„бормотів", вони витягнули ОСОБА_11 із автомобіля і положили на землю. Всі

перебували у панічному стані, говорили, що їх повбивають друзі ОСОБА_11. ОСОБА_8 відшукав

дерев'яну палицю і вдарив нею два рази по голові потерпілого, удари наносив

зверху вниз. ОСОБА_11 в момент нанесення ударів лежав на землі. Під час

нанесення ударів дві особи і ОСОБА_9 стояли поруч і погодились з його діями.

Знову

завантаживши тіло ОСОБА_11 у багажник автомобіля ОСОБА_9 всі поїхали в напрямку

с.Комарів. Дві особи поїхали на джипі вперед, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 позаду.

Переконавшись,

що ОСОБА_11 мертвий і ознак життя не подавав, ОСОБА_8 з ОСОБА_9 поїхали на смітник у с Комарів де

закопали труп ОСОБА_11

При відтворенні

обстановки та обставин події з участю ОСОБА_8

у присутності його адвоката на місці вчинення злочину він переконливо

показував хто, як і де сидів за столом. Вказав, що він сидів на стільці біля

вікна, поруч сиділа одна особа, ОСОБА_9 сидів з торцевої частини стола, друга

особа та ОСОБА_11 сиділи напроти ОСОБА_8.

За столом

ОСОБА_11 почав себе грубо поводити, усіх присутніх ображав, після чого вдарив

кулаком ОСОБА_8. Далі ОСОБА_8 повідомив, що

коли побачив у ОСОБА_11 ніж, то вдарив його пляшкою по голові. Пляшка була прямокутної

форми ємністю 0,5 літра. Після цього розпочалась бійка і ОСОБА_11 витягнули на

вулицю, його витягували усі четверо.

На вулиці

ОСОБА_11 з ножем кидався на них і ОСОБА_8

вдарив його декілька раз дерев'яним поліном по голові. На манекені ОСОБА_8 показав, що

удари він носив утримуючи поліно в обох руках, напрямок удару - зліва направо,

зверху вниз. ОСОБА_9 в цей час наносив удари сокирою по ногам потерпілого.

Потім ОСОБА_8 перехватив

сокиру у ОСОБА_9 і утримуючи сокиру в правій руці наніс нею удари по голові

потерпілого від чого той упав на землю.

Після цього, по

показанням ОСОБА_8 даним

при відтворенні, вони ОСОБА_11 завантажили на заднє сидіння автомобіля ОСОБА_9

і поїхали в напрямку с Комарів.

ОСОБА_11 подав ознаки життя, вони витягнули його із автомобіля. ОСОБА_8 ОСОБА_9

і дві особи перебували у панічному стані, боялись, що їх повбивають друзі

потерпілого. Підібравши дерев'яну палицю ОСОБА_8

наніс нею два удари по голові ОСОБА_11 з лівого боку.

Після нанесених ОСОБА_8 ударів ОСОБА_11

втратив свідомість і ніяк не реагував. Дві особи та ОСОБА_9 не заперечували

проти дій ОСОБА_8. вони

знову ОСОБА_11 завантажили у багажник автомобіля та поїхали в сторону с Комарів. ( т. 1

а. с 237 - 242 ).

Оскільки

показання ОСОБА_8 від 23 листопада і при відтворенні обстановки та обставин

події від 24 листопада 2006 року в поєднанні з його показаннями в „явці з

повинною" та показаннями даними ним 15 листопада 2006 року, а також з

показаннями даними ОСОБА_9 в „явці з повинною" та показаннями даними

ОСОБА_9 15 листопада 2006 року є логічними, послідовними, не суперечливими,

об'єктивно узгоджуються з сукупністю інших доказів по справі і в цілому

відтворюють та доводять вчинений підсудними в групі осіб злочин, тому суд

вважає їх правдивими і кладе в основу обгрунтування вироку.

Відповідно до

цієї сукупності доказів взятих судом за основу, підтверджується їх умисел на

вбивство потерпілого ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб, також

підтверджується кількість учасників вчиненого злочину - чотири особи та

детальні обставини і послідовність вбивства ОСОБА_11. укриття вчиненого ними

злочину і захоронения трупа.

Вина підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_9

підтверджується також сукупністю інших перевірених в суді доказів по справі.

Підсудні ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в ході

досудового слідства і в суді фактично визнавали і визнають спричинення ними

прижиттєвих тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_11 від яких настала його

смерть. Пояснюють роль кожного із них. Але виправдовуючи свої дії підсудні

доводять, що ініціатором бійки був потерпілий ОСОБА_11, діяли вони в стані

необхідної оборони і перевищили її межі. Вони захищались від небезпечних дій

ОСОБА_11, який з

ножем нападав на них загрожуючи їх життю і здоров'ю. Міняли показання підсудні

ОСОБА_8 і ОСОБА_9 лише відносно присутності і участі в бійці двох осіб, участі

ОСОБА_9 в закопуванні на смітнику тіла потерпілого ОСОБА_11, та щодо їх

повторної зупинки і нанесенні ОСОБА_8 двох ударів дерев'яною палкою по голові

ОСОБА_11, після яких потерпілий більше ознак життя не подавав.

Підсудні ОСОБА_8 і ОСОБА_9 посилались

на застосування до них недозволених методів ведення слідства, що це було

причиною зміни ними показань. На двох осіб вони посилались за порадою

працівників міліції, що в гакому разі у них будуть свідки нападу і ініціатора

бійки з ножем зі сторони ОСОБА_11,

вони оборонялись від нього.

Ці доводи

підсудних ретельно перевірялись досудовим слідством і судом та визнані

безпідставними.

Запевнення

підсудних в тому, що відносно них чинився тиск з боку працівників

правоохоронних органів не відповідають дійсності іще з тих підстав, що

кримінальна справа порушена фактично за зверненнями „явками з

повинною"ОСОБА_8

та ОСОБА_9 в міліцію. В своїх перших показаннях вони перші пояснили про

вчинене ними вбивство. Ці первинні показання підсудні давали до відшукання трупа

ОСОБА_11, коли

правоохоронним органам не було відомо про вбивство, і про наявні на тілі

ОСОБА_11 тілесні ушкодження.

При допитах ОСОБА_8 та ОСОБА_9

неодноразово говорили в присутності захисників, що на них будь-якого тиску з

боку працівників правоохоронних органів не чинилось. Абсолютно усі слідчі дії з

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проведені з участю вільно обраних ними захисників, що

виключає вчинення на них тиску з боку працівників правоохоронних органів.

Стосовно двох

осіб підсудні дали зізнання зразу ж в своїх „явках з повинною" і в перших

показаннях з участю адвокатів ще до затримання в порядку ст. 115 КПК України та

поміщення їх в ІТТ.

Відповідно до

висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 від 20 листопада 2006 року

експертом виявлена відкрита черепно-мозкова травма: синець та рана в лівій

очній та лобній ділянці, синець в лобній ділянці справа, та на верхній повіці

правого ока, крововиливи під слизову оболонку губ, перелом кісток склепіння та

основи черепа, перелом кісток носу, забій головного мозку, субарахноідальні

крововиливи, крововилив в шлуночки головного мозку; рани волосяної частини

голови, крововиливи в м'які тканини голови, синці на верхніх та нижніх

кінцівках, рани в ділянці лівої сідниці та верхньої частини лівого стегна.

Всі ушкодження виявлені

у ОСОБА_11 окрім ран в ділянці лівої сідниці та верхньої частини лівого стегна,

які не мають ознак прижиттєвості, спричинені від дії твердих тупих представ,

рани в ділянці лівої сідниці та верхній частині лівого стегна спричинені від

дії колючо-ріжучого предмету.

Смерть ОСОБА_11

настала від відкритої черепно-мозкової травми - перелому кісток основи та

склепіння черепа, забою головного мозку, яка ускладнилась набряком та

дислокацією головного мозку.

Відкрита

черепно-мозкова травма у ОСОБА_11,

мала ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент

заподіяння і стоїть в причинному зв'язку зі смертю.

Враховуючи

характер, масивність, численність тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 можна

висловитись про те, що він не міг їх заподіяти власноручно.

За наявності

черепно-мозкової травми у ОСОБА_11 малоймовірно те, що він не міг виконувати

активні цілеспрямовані дії (йти. їхати, бігти, тощо), однак це не виключає, що

до настання загрозливих для життя явищ він міг реагувати на події.

При дослідженні

трупа ОСОБА_11 захворювань, які б могли привести до його смерті не виявлено.

При

судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_11 виявлено

етиловий алкоголь в концентрації 2,2о/оо і 2,Зо/оо відповідно. Така

концентрація алкоголю в крові згідно орієнтовної таблиці у живих осіб може

відповідати середньому ступеню алкогольного сп'яніння.

Рани волосяної

частини голови, крововиливи в м*які тканини голови, синці на верхніх та нижніх

кінцівках у ОСОБА_11 мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному

зв'язку зі смертю не стоять.

Судово-медичних

даних про позу, в якій знаходився ОСОБА_11 та яке найбільш вірогідне було

розташування його та нападаючого під час заподіяння йому тілесних ушкоджень не

виявлено.

Смерть ОСОБА_11

після отримання тілесних ушкоджень настала через певний проміжок часу, який

може вимірюватись від декількох десятків хвилин до декількох годин.

Ушкодження на

тілі ОСОБА_11 відповідають виявленим пошкодженням на його одязі, (т. 1 а. с.

145-146; 149-153).

За висновком додаткової

судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 при дослідженні виявлено:

- на голові -

вісім ран, чотири синця, одне садно,  три

крововиливи в слизову

оболонку губ;

- на правій руці

- шість синців, цяткова ранка в правій ліктьовій ямці;

- на лівій руці

- п'ять синців;

- на тулубі -

один синець;

- на правій нозі

- два синці;

- на лівій нозі

та лівій сідниці - три синця; сім колото-різаних ран.

Рани голови,

синці та садно голови, синці рук та ніг у ОСОБА_11 спричинені від дії твердих

тупих предметів, рани в ділянці лівої сідниці та верхній частині лівого стегна

спричинені від дії колючо-ріжучого предмету.

Беручи до уваги

кількість тілесних ушкоджень, виявлених при дослідженні трупа ОСОБА_11 можна

висловитись про те, що йому могло бути спричинено близько 15-ти ударів по

голові, та 15-ти ударів по іншим частинам тіла твердим тупим предметом та сім

ударів в ділянці лівої сідниці та лівого стегна предметом, що мав колючо-ріжучі

властивості.

Враховуючи

характер перелому кісток склепіння та основи черепа, напрямок силових ліній на

черепі, можна висловитись про те. що черепно-мозкова травма, яка явилась

безпосередньою причиною смерті ОСОБА_11 могла утворитись від одного удару, який

мав значну силу і був спричинений в ділянку лівої очниці та ліву лобну ділянку.

Ушкодження у

ОСОБА_11 спричинені незадовго до смерті протягом невеликого проміжку часу.

Транспортування

особи з черепно-мозковою травмою повинно здійснюватись з застосуванням

спеціально обладнаного медичного транспорту, оскільки невірне транспортування

призводить до скорішого настання набряку головного мозку та смерті.

Оскільки трупні

плями при дослідженні трупа ОСОБА_11 були розташовані на одній поверхні тіла,

то судово-медичних даних про його переміщення не отримано, що не виключає

можливості переміщення трупа до 12 годин після настання смерті, тобто до

настання стадії стазу.

(т.2а.с. 150-151

).

Проаналізувавши

та оцінивши в сукупності з іншими доказами висновки судово-медичної  експертизи 

трупа  ОСОБА_11   суд  

вважає,   що   ними  

також  доводиться наявність умислу

у підсудних та інших двох осіб на вбивство потерпілого при нанесенні тілесних

ушкоджень.

Так, потерпілий

ОСОБА_11 отримав близько 30-ти ударів, із них 15 в життєво-важливу частину тіла

- голову. Удари підсудні наносили небезпечними травмуючими предметами -

сокирою, дерев'яним поліном, дерев'яною палицею. Вони один-одному не

перешкоджали довести умисел на позбавлення життя ОСОБА_11 до кінця, а активно

допомагали в цьому, наносячи одночасно інші тілесні ушкодження по рукам, ногам,

тулубу. Спільно радились і погоджено заносили в машину і виносили з машини

потерпілого транспортували його. Коли ОСОБА_11 подав ознаки життя то погоджено

були вчинені дії щоб настала його смерть, що свідчить про єдність їх умислу

направленого на настання смерті потерпілого ОСОБА_11. Ними ж було сплановано

і обговорено спосіб укриття злочину і захоронения

трупа на смітнику.

Про те, що

підсудні та інші дві особи бажали смерті потерпілого свідчить і те. що окрім

травмуючих тілесних ушкоджень в голову, вони наносили ОСОБА_11 тілесні

ушкодження по кінцівкам, позбавляючи його можливості тікати, захищатись,

перебувати у вертикальному положенні. Таких ударів також було нанесено руками,

ногами, сокирою біля 15-ти.

Про бажання

настання смерті потерпілого свідчить і те, що коли потерпілий ОСОБА_11 подав

ознаки життя, то підсудні з двома іншими особами зупинялись машинами, і

витягнувши з машини потерпілого на землю, за погодженням з іншими учасниками

групи, підсудний ОСОБА_8

наніс дерев'яною палицею потерпілому ОСОБА_11 два удари в голову для

настання його смерті.

Цей висновок

суду підтверджується і доводиться висновками зазначених судово-медичних

експертиз трупа ОСОБА_11,

та поясненнями судового експерта ОСОБА_15 в судовому засіданні.

Зазначеними

судово-медичними документами доведено, що смерть ОСОБА_11 настала від відкритої

черепно-мозкової травми - перелому кісток основи та склепіння черепа, забою

головного мозку, яка ускладнилась набряком та дислокацією головного мозку.

Враховуючи

характер перелому кісток склепіння та основи черепа, напрямок силових ліній на

черепі, судовий експерт ОСОБА_15 суду підтвердив, що черепно-мозкова травма,

яка явилась безпосередньою причиною смерті ОСОБА_11 могла утворитись від одного

удару, який мав значну силу і був спричинений в ділянку лівої очниці та ліву

лобну ділянку. Експерт пояснював суду, що потерпілий і нападник при нанесенні

удару були обличчями один до одного і не виключив нанесення такого удару тупим

твердим предметом, яким могла бути дерев'яна палиця, в положенні потерпілого на

землі.

Про такий спосіб

нанесення смертельного удару в голову потерпілого ОСОБА_11 для настання смерті

останнього пояснював ОСОБА_8

в показаннях від 23 листопада 2006 року і змоделював при відтворенні

обстановки та обставин події 24 листопада 2006 року.

Також судовий

експерт ОСОБА_15 суду пояснив, що сім колото-різаних ран в ділянці лівої

сідниці та верхній частині лівого стегна не мали ознак прижиттєвості і

спричинені предметом, що мав колото-ріжучі властивості. Таке посмертне

спричинення потерпілому ран характерне для ситуації, коли винна особа чи особи,

намагаються пересвідчитись в настанні смерті потерпілого.

Суд вважає, що

зазначений висновок і пояснення експерта в суді іще раз доводить про умисел

зазначеної групи направлений на настання смерті ОСОБА_11 Про їх зупинки при

транспортуванні потерпілого на смітник доведення умислу на позбавлення життя до

кінця і їх переконання, що смерть ОСОБА_11 настала. Слід врахувати і те, що

ніж, на який потерпілі посилаються на місці злочину не виявлений, хоч по

показанням свідка ОСОБА_16, вона через годину виходила на вулицю і ножа, як на

вулиці так і в приміщені кафе вона не знаходила. Свідок виявила тільки калюжі

крові і в стороні під деревом сокиру.

На досудовому

слідстві також було проведено судово-медичне обстеження підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_9

По підсумках

даних обстежень у ОСОБА_8

були виявлені тілесні ушкодження: -синці та садна в ділянці обличчя, синець

лівого плеча, синець правої поперекової ділянки, садна в ділянках обох колінних

суглобів, рани правої (3) та лівої (2) нижніх кінцівок. Усі вказані тілесні

ушкодження у ОСОБА_8 виникли від тупих твердих предметів та належать до легких

тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

По результатам

додаткової експертизи, серед виявлених тілесних ушкоджень - два садна „в лобній

ділянці справа" та одне садно „в лобній ділянці" належать до легких

тілесних ушкоджень і за своїми властивостями можуть відповідати строку - 9

листопада 2006 року та виникли від дії тупого твердого предмету. ( т. 1 а. с.

70; 191 ).

Тому матеріалами

справи доводиться, що ОСОБА_11,

розумів загрозу своєму життю і чинив опір нападникам, спричинивши ОСОБА_8 садна в лобній

ділянці. Встановлено, що ОСОБА_11,

викликавши по мобільному телефону на допомогу свого знайомого ОСОБА_17 наніс ОСОБА_8 кулаком удар в

лобну ділянку. Решту виявлених тілесних ушкоджень підсудний ОСОБА_8 отримав в інший

час після 9 листопада 2006 року.

За підсумком

судово-медичного обстеження ОСОБА_9 у нього мали місце: - рани (3) на обличчі в

місці прикріплення правої вушної раковини, лівої надбрівної ділянки та на

правій щоці; синці та садна на обличчі; синці тулуба та кінцівок; садна обох

нижніх кінцівок; рана правої бічної поверхні живота.

Вказані тілесні

ушкодження у ОСОБА_9 у вигляді ран (3) на обличчі - в місці прикріплення правої

вушної раковини, лівої надбрівної ділянки та правої щоки виникли від

колючо-ріжучого предмета. Рана правої бічної поверхні живота виникла від дії

термічного фактора.

Всі вказані рани

як в сукупності, так і кожна окремо належать до легких тілесних ушкоджень, що

спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Тілесні

ушкодження у вигляді синців та саден обличчя, синців тулуба та кінцівок, саден

обох нижніх кінцівок виникли від дії тупих твердих предметів та належать до

легких тілесних ушкоджень.

По результатам

додаткової судово-медичної експертизи - три рани на обличчі у ОСОБА_9 виникли

від дії колючо-ріжучого предмета і за своїми властивостями можуть бути

спричиненні 9 листопада 2006 року.

(т.1 а. с.

76-77; 183-184).

Отже матеріалами

справи також доводиться, що ОСОБА_11,

розуміючи загрозу своєму життю яка настала, став чинити опір нападникам.

По матеріалам

справи доводиться, що ОСОБА_9 також отримав тілесні ушкодження після подій 9

листопада 2006 року і можливо йому були спричинені тілесні ушкодження

колючо-ріжучим предметом.

Доводи підсудних, що ОСОБА_11 становив загрозу для них і вони

захищаючись від його нападу перевищили необхідну оборону заподіявши йому

смерть, не можуть бути сприйняті судом по зазначеним у вироку доказам наявності

в діях підсудних умислу на позбавлення життя ОСОБА_11 і спільності їх дій при

вчиненні злочину за змовою групою осіб.

Відповідно до

показань свідка ОСОБА_17,

9 листопада 2006 року в 6 годин 15 хвилин йому по мобільному телефону

зателефонував ОСОБА_11 і сказав, що він в селі Ксаверівці і з ним хоче

розмовляти „Кінь", тобто особа, що в розшуку, разом зі своїми товаришами.

В телефонній розмові відчувалось, що голос ОСОБА_11 був схвильований. Після цих

слів зв'язок різко обірвався, здалось, що у ОСОБА_11 забрали телефон. ОСОБА_17

намагався передзвонив ОСОБА_11, але оператор зв'язку повідомляв, що немає

зв'язку з телефоном абонента, тобто телефон ОСОБА_11 був вимкнутий.

11 листопада

2006 року ОСОБА_17 спілкувався з особою, що в розшуку, який йому повідомив, що

він останній раз ОСОБА_11 бачив 9 листопада 2006 року біля 5 години 30 хвилин,

в цей час він ОСОБА_11 висадив на залізничному вокзалі в м. Вінниці. Ножа у

ОСОБА_11 він ніколи не бачив. ( т. 1 а. с. 8 - 9; 154 - 155; 252 - 253 ).

Даними

показаннями ОСОБА_17 підтверджується група із 4-х чоловік, яка вчинила напад на

потерпілого ОСОБА_11 і йому вдалось по телефону дзвонити знайомому та просити

про допомогу. Телефон у потерпілого був забраний вимкнутий і на місці злочину

не знайдений.

Кількість осіб

із 5-ти чоловік, які прийшли після 5-ти годин ранку 9 листопада 2006 року в

кафе, доводиться також показання свідка ОСОБА_16 На досудовому слідстві вона

говорила про 4-5 чоловік, але суд вважає, що кількість замовлених стаканчиків

10 штук переконливо свідчить, що замовлення подавалось із розрахунку 5-ти осіб.

Вони замовили пляшку горілки „Немирів" з чорною етикеткою, ємністю 0,5

літра прямокутної форми, нарізаний лимон, дві пляшки пива, дві пляшки води.

Як проходив

конфлікт свідок ОСОБА_16 не бачила, тільки почула із залу крики та звук

падаючого предмету. Коли вона вийшла в зал, то чоловіки виходили на вулицю, а

останній розрахувався за замовлення. На вулиці вони продовжили сваритися та

кричати. Вийшовши на вулицю біля 8-ми годин ранку вона побачила, що сокира не

стояла на звичному місці. На вулиці і в кафе були сліди крові, які вона

прибрала. Пуста пляшка від горілки «Немирів» лежала ціла на підлозі під столом.

Ножа на вулиці і в приміщені кафе не було.

(т. 1 а. с. 20;

118-120).

При огляді місця

події, труп ОСОБА_11 був виявлений неподалік с Комарів Вінницького району на смітнику, що узгоджується з

показаннями ОСОБА_8. ( т. 1 а. с. 52 -61).

В той же час

протоколом огляду місця події спростовуються доводи ОСОБА_8. що ОСОБА_9 спав

в машині і участі в захороненні трупа ОСОБА_11 не приймав, оскільки в районі

виявлення трупа слідів його волочіння до викопаної ями не виявлено. Потерпілий

ОСОБА_11, як

свідчать матеріали кримінальної справи і покази очевидців, був кремезної

статури. Витягнути потерпілого ОСОБА_11 з багажника автомобіля, щоб не

розбудити сплячого ОСОБА_9 в машині, є надуманим свідченням в інтересах

підсудного ОСОБА_9 і намаганням довести в суді відсутність зговору винних осіб.

При огляді

автомобіля "Mersedes

Bens ML 320**. яким користувалась розшукувана особа, виявлено та

вилучено речі, які мали забруднення речовиною бурого кольору, а також з

автомобіля отримано змиви такої речовини. ( т. 1 а. с. 91 - 92; т. 2 а. с. 168-175 ).

По висновку

біологічної експертизи, кров ОСОБА_11 відноситься до групи АВ. В слідах на

марлевих тампонах зі змитою на них речовиною: з задньої поверхні переднього

лівого сидіння, з заднього сидіння, з задньої частини спинки переднього лівого

сидіння, на поліетиленовому пакеті, вилученому з правого заднього сидіння

автомобіля і на коврику від заднього лівого сидіння автомобіля встановлено

наявність крові людини групи АВ, що не виключає її походження від ОСОБА_11 ( т.

2 а. с. 182-187 ).

Суд вважає, що

даним доказом численного виявлення крові, походження якої не виключається від

убитого ОСОБА_11, в салоні автомобіля "Mersedes Bens ML

320", яким користувались особи, що знаходяться в розшуку, також

переконливо підтверджується звинувачення участі чотирьох осіб, в тому числі

ОСОБА_8 і ОСОБА_9, у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_11 за попередньою змовою

групою осіб.

Цим же доказом спростовуються

доводи підсудних про відсутність осіб, що в розшуку, на місті злочину і їх

непричетність до даного злочину, та бажання підсудних, при посиланні на їх

прізвища в своїх показаннях на досудовому слідстві, використати цих осіб в

якості свідків їх не винуватості.

Як доведено

матеріалами кримінальної справи, вказані особи не те що не виступили свідками

по даній справі, а скрились від органу слідства уникаючи відповідальності. Про

присутність в кафе ОСОБА_12, що приїхав на „джипі" і сів за їх стіл, підсудні

заговорили лише в суді.

Потерпіла

ОСОБА_4 на досудовому слідстві і в суді пояснювала, що зі своїм сином ОСОБА_11

вони проживали спільно в одній квартирі. Останній раз вона бачила сина ранком 8

листопада 2006 року, коли пішла на роботу. До ранку 9 листопада 2006 року

ОСОБА_11 додому не повернувся.

З одною особою,

що в розшуку вона знайома, так як вони проживали в одному під'їзді будинку.

Мати цієї особи являлась хрещеною мамою її сина ОСОБА_11.

Цю особу вона

останній раз бачила 12 листопада 2006 року. Цього дня біля 17.00 години він

приходив зі своєю дружиною до неї. Розповідав, що 8 та 9 листопада 2006 року

бачив ОСОБА_11 разом з іншими знайомими. Біля 6-ї години ранку 9 листопада 2006

року він підвозив ОСОБА_11 автомобілем і висадив на залізничному вокзалі м.

Вінниці. Стосовно розбіжностей у його розмові вона не цікавилась, оскільки

розповідь особи у неї і так викликала підозру. їй було відомо про схвильований

телефонний дзвінок в 6.15 годин ранку її сина своєму знайомому ОСОБА_17. Син по

телефону просив допомогу і ОСОБА_17 схвильованим голосом сказав, що він

перебуває у с Ксаверівці,

говорив син про "ОСОБА_18", а це прізвисько цієї особи і телефонна

розмова перервалась. її син ніколи із собою ножа не носив.

(т. 1 а. с.

248-250).

По показанням

потерпілої ОСОБА_4 в суді, підсудні ОСОБА_8

і ОСОБА_9 змушені були явитись в міліцію і зізнатися в скоєному ними

злочині. Підсудні були викриті і побиті друзями ОСОБА_11, а тому уникаючи їх

подальшого побиття вимушено з'явились в міліцію, а інші дві особи переховуються

від покарання.

Ці доводи

потерпілої ОСОБА_4 с небезпідставними, так як виявлені 15 листопада 2006 року у

підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_9, при їх вимушеній явці в міліцію і медичному

обстеженні, тілесні ушкодженя спричинені після 9 і до 15 листопада 2006 року,

про що описано в зазначених у вироку судово-медичних висновках експертів.

Визнаний по

справі потерпілим ОСОБА_5

брат вбитого ОСОБА_11,

дав аналогічні з мамою покази. (т. 2 а. с. 34 - 36 ).

По висновку

судово психолого-психіатричної експертизи, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не страждали

раніше та не страждають в теперішній час на хронічне психічне захворювання.

Злочин вони скоїли перебуваючи поза будь-яким хворобливим розладом психічної

діяльності, в тому числі і тимчасовим. Тому, як не душевнохворі, не позбавлені

можливості усвідомлювати свої дії і керувати ними, як стосовно інкримінованих

їм діянь, так і в теперішній час, вони визнані осудними особами.

На момент

вчинення протиправних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебували в стані емоційного

збудження на тлі алкогольного сп'яніння, яке послабляє інтелектуальний контроль

над поведінкою і сприяє здійсненню асоціальних форм поведінки. ( т. 2 а. с. 75

-77; 84-86).

Таким чином,

оцінивши всі зібрані по справі і розглянуті в судовому засіданні докази, взяті

в своїй сукупності, суд вважає повно доведеною винуватість підсудних ОСОБА_8 і

ОСОБА_9 у вчиненні ними встановленого судом злочину.

Дії підсудного

ОСОБА_8 суд кваліфікує по ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України, як умисне вбивство,

тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11, вчинене за попередньою

змовою групою осіб.

Дії підсудного

ОСОБА_9 суд кваліфікує по ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України, як умисне вбивство,

тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11, вчинене за попередньою

змовою групою осіб.

Потерпіла і

цивільний позивач ОСОБА_4 заявила цивільний позов, який складається з

матеріальної шкоди в сумі 39.046 грн. 51 коп. В цю суму входять: витрати на поховання покійного ОСОБА_11,

проведення поминальних обідів і інших ритуальних послуг, вартість нового одягу

та одягу який був пошкоджений під час вчиненого злочину, вартість зниклого

мобільного телефону, вартість пам'ятника на могилу покійного і юридичних

послуг.

Вимоги позивачки

ОСОБА_4 по відшкодуванню їй матеріальних витрат підсудний ОСОБА_8 визнав повністю,

оскільки від його дій настала смерть потерпілого ОСОБА_11

Підсудний

ОСОБА_9 цивільний позов по відшкодуванню матеріальної шкоди не визнав,

мотивуючи тим, що ударів в життєво важливі частини тіла потерпілого він не

наносив, умислу на вбивство не мав і від його дій смерть потерпілого ОСОБА_11

не наступила.

Суд, перевіривши

надані до позовної заяви документальні докази вважає позовні вимоги потерпілої

сторони повністю підтвердженими. Відносно оцінки понесених витрат відповідачі

заперечень не надали. Суд вважає зазначену суму 39.046 грн. 51 коп. спричиненої

злочином матеріальної шкоди реальною, об'єктивною, дійсно понесеною потерпілою ОСОБА_4, а тому вона

підлягає повному відшкодуванню солідарно з підсудних.

В зв'язку з

вбивством сина позивачка понесла моральні страждання і заявила також позов по

відшкодуванню моральної шкоди на суму 200.000 грн. Вона посилається на

понесення нею великих душевних та психічних страждань, які вона отримала

дізнавшись про таку страшну смерть сина. її ці страждання безмежні і в зв'язку

з втратою сина не припиняються вже тривалий час. Вони потягли зміни життя всієї

її родини. Втрачені її види на майбутнє, можливість мати онуків. Відчувати турботу і

любов від сина та створеної ним сім'ї.

Підсудний ОСОБА_8 в частині

відшкодування моральної шкоди поклався на розсуд суду.

Підсудний

ОСОБА_9 позовні вимоги по відшкодуванню моральної шкоди не визнав, умислу

вбивати ОСОБА_11 він не мав, захищався від нападу останнього і від його дій

смерть потерпілого не наступила. Таку позицію підсудного ОСОБА_9 суд оцінює, як

його спосіб захисту по справі.

Суд, заслухавши

думки учасників процесу і оцінивши в цій частині обставини справи вважає, що

вимоги позивачки ОСОБА_4 по відшкодуванню моральної шкоди підлягають повному

задоволенню в сумі 200.000 грн. Суд виходить з об'єктивності, реальності і

повноти солідарного стягнення цієї суми з підсудних.

Потерпілий і

цивільний позивач ОСОБА_5 заявив цивільний позов по відшкодуванню моральної

шкоди в сумі 100.000 грн. і витрат за надання правової допомоги в сумі 500 грн.

Позивач ОСОБА_5

послався на те. що в зв'язку з вбивством рідного брата він поніс великі

моральні та психічні страждання, які не припиняються по даний час. Брат був

йому самою дорогою людиною, другом і порадником. Він не може повірити, що

більше ніколи не поговори з братом і не буде бачити його. В зв'язку із

вбивством брата змінилось все його життя.

Підсудний ОСОБА_8 у вирішенні

цивільного позову ОСОБА_5 поклався на розсуд суду.

Підсудний

ОСОБА_9 позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 не визнав мотивуючи тим, що смерть

ОСОБА_11 настала не від його дій. Він захищаючись спричинив потерпілому лише

легкі тілесні ушкодження. Таку думку підсудного ОСОБА_9 суд розцінює, як його

позицію по захисту своїх інтересів від пред'явленого йому звинувачення.

Суд, заслухавши

думки учасників процесу і оцінивши в цій частині встановлені обставини справи

вважає, що вимоги позивача ОСОБА_5 підлягають солідарному стягненню з підсудних

в повному обсязі. Суд виходить з об'єктивності, реальності і можливості

солідарного стягнення цієї суми з підсудних.

При призначені

покарання підсудним, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності

скоєного ними злочину, особи підсудних і обставини справи, що пом'якшують і

обтяжують їх відповідальність.

До пом'якшуючих

обставин суд відносить перше притягнення підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_9 до

кримінальної відповідальності, наявність у ОСОБА_8 на утриманні малолітньої

дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Пом'якшуючу

обставину, яку орган слідства зазначив в обвинувальному висновку відносно обох

підсудних ОСОБА_8 і ОСОБА_9 - „з'явлення із зізнанням", суд виключає із

звинувачення і не враховує в якості пом'якшуючої обставини, оскільки вона не

знайшла свого підтвердження в суді і спростована у вироку. Підсудні були

викриті у вчинені ними злочину і їх явка в органи міліції була вимушена.

До обтяжуючих їх

вину обставин суд відносить вчинення ними злочину в стані алкогольного

сп'яніння.

Також суд

враховує при призначені покарання роль і ступінь участі кожного з підсудних у

вчиненому ними злочині.

Судом

досліджувались особи підсудних ОСОБА_8

і ОСОБА_9, які за період прожитого ними життя характеризуються посередньо,

ніде не працювали і не навчались. Відповідно до ст. 12 КК України, вчинений

підсудними злочин є особливо тяжким і являє собою підвищену суспільну

небезпеку.

Враховуючи

викладені у вироку обставини справи та особи підсудних, приймаючи до уваги

тяжкість скоєного ними злочину і наслідки, що настали, суд вважає необхідним і

достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів призначити

покарання підсудним ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в умовах ізоляції їх від суспільства.

На підставі

викладеного і керуючись ст. ст. 323. 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним і призначити покарання по ст. 115 ч. 2 п.

12 КК України на 12 років позбавлення волі.

ОСОБА_9 визнати

винним і призначити покарання по ст. 115 ч. 2 п. 12 КК України на 11 років

позбавлення волі.

Міру запобіжного

заходу засудженим ОСОБА_8

і ОСОБА_9 залишити утримання під вартою.

Строк відбуття

засудженими призначеного їм покарання рахувати з дня їх затримання:

·       

ОСОБА_8

з 15 листопада 2006 року ( т. 1 а. с. 82 );

·       

ОСОБА_9 з 15 листопада 2006 року ( т. 1 а. с. 80 ).

Стягнути

солідарно з ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 39.046 грн. 51 коп.

матеріальної шкоди і 200.000 грн. моральної шкоди, а всього 239.046 грн. 51

коп. шкоди заподіяної злочином.

Стягнути

солідарно з ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на користь ОСОБА_5 500 грн. матеріальної шкоди і

100.000 грн. моральної шкоди, а всього 100.500 грн. шкоди заподіяної злочином.

Речовий докази

по справі - сокиру, яка зберігається у камері схову речових доказів прокуратури

Вінницької області, передати за належністю у кафе „Пікнік", що розташоване

на в'їзді з с Ксаверівка Вінницького району. ( т. 2 а. с. 220 - 222 ).

Речовий доказ по

справі - автомобіль «Mersedes Bens ML 320»

реєстраційний номер НОМЕР_1, який зберігається у Вінницькому РВ УМВС України у

Вінницькій області, як знаряддя злочину реалізувати на користь потерпілих,

звернувши виручені від продажу автомобіля гроші в рахунок відшкодування шкоди

потерпілим ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (т. 2 а. с 168-175; 223).

Вирок може бути

оскаржений в Верховний Суд України на протязі одного місяця з моменту

проголошення вироку, а засудженими в той же строк з моменту вручення їм копії

вироку.