Вирок

від 20.07.2010 по справі 1-207/2010

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-207/2010

-

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.07.2010 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

в складі :

головуючого

при ОСОБА_2

з участю ОСОБА_3

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, позапартійного, військовозобов"язаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, несудимого, непрацюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 186 ч. 2, 190 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

6 листопада 2009 року, близько 17 год,, ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, зустрівши неподалік буд. № 18 по вул. О.Гончара в м. Білій Церкві гр. ОСОБА_6, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, погрожуючи застосуванням фізичного насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров»я, примусив останнього зняти з себе та віддати йому куртку чоловічу, вартістю 200 грн., джинсові штани, вартістю 120 грн., та зимові черевики, вартістю 304 грн., після чого відкрито викрав указане майно і покинув місце події. завдавши потерпілому збитків у сумі 624 грн..

2 січня 2010 року , близько 18 год., ОСОБА_5 під час перебування в розташованому в 1-му провулку Будьонного в м. Білій Церкві будинку № 4, належному гр-ну ОСОБА_7, під час спільного з останнім вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, повторно відкрито викрав у ОСОБА_7 радіоприймач, марки КІРО КВ-308 АС , вартістю 200 грн..

10 лютого 2010 року, близько 13 год., ОСОБА_5, зустрівши в районі розташованої на б-рі 50 років Перемоги в м. Білій Церкві, неподалік будівлі Укртелекому , зупинки громадського транспорту Гординського гр-ку ОСОБА_8, повторно, з метою заволодіння майном останньої, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя та здоров»я, наніс потерпілій ОСОБА_8 удар рукою в обличчя, заподіявши останній, згідно висновку судово-медичної експертизи № 61/д від 23.02.2010 року, легке тілесне ушкодження у виді синця на лівому скаті носа, а коли ОСОБА_8 від удару впала на землю - відкрито дістав з кишені її дублянки і викрав гроші в сумі 30 грн..

Окрім цього ОСОБА_5 7 листопада 2009 року , близько 2 год., знаходячись на 2-му поверсі під'їзду № 3 буд. № 36 по вул. Леваневського в м. Білій Церкві, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, повторно, шляхом зловживання довірою, заволодів мобільним телефоном гр-на ОСОБА_9, марки Nokia 1112 , вартістю 400 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв»язку Djuice , вартістю 25 грн..

Попросивши у ОСОБА_9 мобільний телефон нібито для того, щоб зателефонувати комусь, ОСОБА_5 забрав указаний телефон і, не повернувши його власнику, покинув місце події, завдавши останньому збитків у сумі 425 грн..

10 грудня 2009 року, близько 03 год., ОСОБА_5, перебуваючи встані алкогольного сп'яніння в під'їзді № 3 буд. № 29 по вул. П. Коновальця в м. Білій Церкві, повторно, аналогічним способом, шляхом зловживання довірою, заволодів мобільним телефоном Nokia 1112 , вартістю 300 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв»язку Djuice , вартістю 25 грн., гр-на ОСОБА_10.

Як і попереднього разу ОСОБА_5 попросив у ОСОБА_10 мобільний телефон нібито для того, щоби зателефонувати з нього комусь, а коли останній передав йому вказаний телефон - забрав його і, не повернувши власнику, покинув місце події, завдавши потерпілому збитків у сумі 325 грн..

Поряд з наведеним ОСОБА_5 29 грудня 2009 року, близько 10 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, пройшов на подвір»я домоволодіння № 59, що на вул. Будьонного в м. Білій Церкві, належного гр-ну ОСОБА_11, після чого таємно від оточуючих, через незамкнені двері проник до розташованого на вказаному подвір»ї сарайного приміщення і викрав звідти електродвигун останнього, потужністю 0,75 кВт., вартістю 140 грн..

Допитаний судом ОСОБА_5 частково визнав себе винним у вчиненому і показав, що дійсно 6.11.2009 ролку, близько 16 год., перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, побачивши на лавочці біля буд. 8 по вул. Вокзальній у м. Білій Церкві двох дівчат та хлопця, підійшов до них і, познайомившись, запропонував останнім випити. Купивши пива він пригостив дівчат, а сам пив горілку, яку приніс з собою. Хлопець, а це був ОСОБА_6, пити горілку відмовився. Потім він, помітивши, що одяг у ОСОБА_6 чистіший і новіший, ніж у нього, запропонував останньому помінятися з ним одягом. ОСОБА_6 спочатку відмовлявся мінятися, але він відвів останнього у двір будинку № 18 по вул. О.Гончара і там упросив його помінятись одягом. Потерпілий зняв з себе і віддав йому свою куртку синього кольору, джинсові штани синього кольору та зимові черевики чорного кольору. Одягнувши одяг потерпілого на себе він зняв з себе свій одяг, який був брудним та порваним, і віддав його ОСОБА_6. Потім вони повернулись до дівчат і останні, побачивши, що він одітий в одяг ОСОБА_6, а той - у його одяг, стали вимагати, щоби він віддав одяг потерпілому. Він спочатку відмовлявся, а потім запропонував ОСОБА_6 пройти до під'їзду буд. № 7 по вул. О.Гончара і там обмінятись одягом, а коли той, погодившись, пішов з ним до вказаного будинку, покинув останнього і втік.

Стверджує, що мав намір повернути потерпілому його куртку, штани і черевики після того, як той їх випере, але не зробив цього і останній повідомив про цю подію міліцію.

02.01.2010 року, близько 16 год., під час спільного з потерпілим ОСОБА_7 вживання, за місцем проживання останнього, спиртних напоїв ОСОБА_7 сказав, що подарить йому свій радіоприймач, марки КІРО КВ-308 АС , який стояв біля них на столі, і він погодився. Тому коли потерпілий, сп»янівши від випитого, пішов спати до іншої кімнати, він забрав указаний радіоприймач і покинув квартиру останнього. Радіоприймача він пізніше продав за 50 грн. незнаомому чоловіку, а через деякий час дізнався, що ОСОБА_7 написав заяву в міліцію, в якій повідомив, що він викрав у нього радіоприймача.

10.02.2010 року в денний час біля зупинки громадського транспорту Укртелекомом зустрів потерпілу ОСОБА_8, котра була винна йому гроші в сумі 450 грн., і, підійшовши до неї, запитав, коли вона поверне борг. Остання відповіла, що має лише 30 грн.. Тоді він штовхнув потерпілу і, забравши у неї з руки гроші в сумі 30 грн., пішов з місця події. Стверджує, що потерпілу не бив, а лише штовхнув, і що остання на землю не падала.

07.11.2009 року, проходячи мимо 3-го під»їзду буд. № 36 по вул. Леваневського в м. Білій Церкві, побачив потерпілого ОСОБА_9, познайомився з ним і після спільного розпиття там же на лавочці спиртного попросив у останнього мобільний телефон, для того, щоб зателефонувати. Потерпілий передав йому свій мобільний телефон марки Нокіа , червоного кольору, і він, зателефонувавши комусь, повернув його ОСОБА_9. Потім вони продовжували вживати спиртні напої в під»їзді будинку. Близько 1 год. 30 хв. він знову попросив у потерпілого телефон з тим, щоби комусь зателефонувати. Останній дав йому свій мобільний телефон, а сам пішов провести свою дівчину. Він деякий час чекав потерпілого, а потім пішов до супермаркету Метелиця , розташованого в буд. № 32 по вул. Леваневського і там, біля вказаного магазину, продав мобільний телефон ОСОБА_9 незнайомому таксисту. Сімкарту з телефона він перед цим вийняв і залишив у кишені своїх штанів. Виручені кошти витратив на власні потреби.

09.12.2009 року, близько 21 год., він зустрів потерпілого ОСОБА_10 і разом з ним розпивав спиртні напої в під»їзді № 3 буд. № 29 по вул. П.Коновальця в м. Білій Церкві. Близько 05 год. ночі він попросив у ОСОБА_10 його мобільний телефон марки Нокіа 1110 , щоб зателефонувати комусь, а коли останній, віддавши йому телефон, вийшов з під'їзду на вулицю до туалету - забрав указаний мобільний телефон і пішов на Центральний Ринок , де продав його за 55 грн. незнайомому чоловікові.

29.12.2009 року, близько 10 год., він, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, таємно від оточуючих проник через незамкнені двері до сарайного приміщення потерпілого ОСОБА_11, розташованого на подвір»ї домоволодіння № 59 по вул. Будьоного в м. Білій Церкві, і викрав звідти електродвигун, потужністю 0,75 кВт., якого відвіз маршрутним таксі на ринок масиву Леваневського і там продав за 80 грн. незнайомому чоловіку. У вчиненому розкаявся.

Окрім часткового визнання самого підсудного вина ОСОБА_5 у вчиненому підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема вина ОСОБА_5 у відкритому викраденні 06.11.2009 року майна у потерпілого ОСОБА_6 підтверджується показами самого ОСОБА_6 , котрий категорично спростував доводи підсудного про, начебто, добровільний обмін з останнім одягом і показав, що вказаного дня, близько 16 год., він разом із знайомими дівчатами ОСОБА_12 і Тарасюк І.0. сиділи на лавці біля буд. № 8 по вул. Вокзальній і розмовляли, коли до них підійшов п»яний ОСОБА_5. останній познайомився з ними і став пити горілку, яку приніс з собою, а дівчата - пиво. Потім, близько 17 год., на пропозицію підсудного, він пішов з останнім на подвір»я буд. № 18 по вул. О. Гончара, а дівчата попрямували вбік залізничного вокзалу.

На подвір»я буд. № 18 підсудний ще раз запропонував випити з ним горілки, але він відмовився. Тоді ОСОБА_5, погрожуючи побиттям, заставив його зняти з себе та віддати йому свої куртку, штани та черевики. Одягнувши його одяг на себе підсудний віддав йому свій одяг і, оскільки на вулиці було холодно, він змушений був одягнути одежу останнього на себе. Після цього вони наздогнали ОСОБА_12 та Тарасюк І.0. і останні, побачивши що він одягнутий в його одежу, а підсудний - в його, стали вимагати, щоб ОСОБА_5 віддав йому його одяг. Підсудний спочатку відмовлявся, а потім запропонував йому пройти до під»їзду буд. № 7 по вул. О.Гончара і там обмінятись одягом, однак у пі»їзді покинув його і втік, так і не повернувши його одяг. Після цього він пішов додому і про все розповів батькові.

Законний представник потерпілого - ОСОБА_13 підтвердив, що вказаного дня його син повернувся додому в чужому одязі і розповів про обставини викрадення підсудним його куртки, штанів та черевиків. Ствердив, що викраденням зазначеного одягу підсудний завдав йому збитків у сумі 624 грн..

Свідок ОСОБА_14 повністю підтвердила покази потерпілого ОСОБА_6 і ствердила, що вони з ОСОБА_15, побачивши на підсудному одяг потерпілого, а на потерпілому - одяг підсудного, та дізнавшись від ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_5, погрожуючи побиттям, заставив його віддати йому свої куртку, штани та черевики, сильно обурились і стали вимагати, щоб підсудний повернув потерпілому його одяг. Підсудний спочатку відмовлявся, а потім погодився і запропонував ОСОБА_6 пройти до під'їзду буд. буд. 7, що на вул. ОСОБА_16, і там обмінятись одягом. Однак після того, як разом з потерпілим пройшов до вказаного будинку, різко побіг убік розташованого неподалік ринку і втік.

Аналогічні обставини підтвердила свідок ОСОБА_15.

Вина підсудного у вчиненому підтверджується також:

*заявою ОСОБА_13, якою останній повідомив правохоронні органи про пограбування його сина - ОСОБА_6

(т. 1 а.с. 4);

* протоколом огляду місця події від 18.11.09. (т. 1 а.с. 5);

* протоколом огляду, виявлення та вилучення одягу підсудного ОСОБА_5 у ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 10);

- протоколом огляду, виявлення та вилучення одягу ОСОБА_6 підсудного ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 13);

- протоколом огляду зазначеного одягу в якості речових доказів (т. 1 а.с. 41-42);

- протоколом відтворення підсудним обстановки та обставин відкритого викрадення одягу у потерпілого ОСОБА_6

О.М. (т. 1 а.с. 215-221).

Вина ОСОБА_5 в заволодінні мобільним телефоном ОСОБА_9 підтверджується показами потерпілого , котрий показав, що 06.11.2009 року, близько 00 год. 30 хв., коли він повертався додому, два незнайомі хлопці, які на лавці біля під»їзду вживали спиртні напої, запропонували йому випити і він, погодившись, приєднався до них. В процесі розпиття підсудний брав у нього мобільний телефон комусь телефонувати, але повернув його.

Потім вони піднялись на східцевий майданчик між другим та третім поверхами під»їзду № 3 буд. № 36 по вул. Леваневського і там ОСОБА_5 знову попросив у нього телефон для того, щоб зателефонувати комусь, і він передав йому свій мобільний телефон Nokia 1112 , вартістю 400 грн., з сім-карткою Djuice , вартістю 25 грн., а сам пішов провести свою дівчину. При цьому попередив підсудного, що повернеться через пігодини. Однак коли повернувся ОСОБА_5 вже не було на місці.

Підтвердженням вини підсудного у вчиненому є також:

- письмова заява потерпілого ОСОБА_9, якою останній повідомив правоохоронні органи про заволодіння

ОСОБА_5 шахрайським способом його мобільним телефоном (т. 1 а.с. 32);

- протокол огляду місця події від 17.11.09. (т. 1 а.с. 33);

- явка ОСОБА_5 з повиною та протокол явки з повиною, в яких підсудний добровільно зізнався у

вчиненому по відношенню до потерпілого ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 35-36);

- протокол огляду, виявлення та вилучення у підсудного сім-картки мобільного оператора Ді-джус , яку останній

вийняв з мобільного телефона потерпілого і залишив у себе (т. 1 а.с. 13);

- протокол огляду вказаної сім-картки в якості речового доказу (т. 1 а.с. 41-42);

- протокол відтворення ОСОБА_5 обстановки та обставин заволодіння телефоном потерпілого та

фототаблиця до протоколу (т. 1 а.с. 215-221).

Вина ОСОБА_5 в заволодінні мобільним телефоном ОСОБА_10 підтверджується показами самого потерпілого , котрий ствердив, що уніч з 9-го на 10.12.2009 року разом з ОСОБА_5 в під»їзді буд. № 29 по вул. П.Коновальця в м. Білій Церкві розпивав спиртне. Під час цього заняття останній декілька разів брав у нього мобільний телефон комусь телефонувати, однак потім повертав його. Близько 5 год. він вирішив піти до туалету і підсудний знову попросив його телефон з тим, щоби комусь зателефонувати. Він передав останньому свій мобільний телефон Nokia 1112 , вартістю 300 грн., з сім-карткою оператора Djuice , вартістю 25 грн., а сам пішов до туалету. Коли через 2-3 хвилини повернувся - підсудного на місці вже не було. Після цього підсудний став уникати зустрічі з ним і він заявив про подію в міліцію, оскільки викраденням телефону підсудний завдав йому збитків у сумі 325 грн..

Підтвердженням вини підсудного у вчиненому є також:

- надана потерпілим копія гарантійного талону до викраденого у нього мобільного телефону (т. 1 а.с. 92-93);

- письмова заява ОСОБА_10, якою останній повідомив правохоронні органи про викрадення підсудним його

мобільного телефона (т. 1 а.с. 84);

- протокол огляду місця події від 22.12.09. (т.1 а.с. 85);

- акт виявлення та вилучення у підсудного сім-карти оператора ДіДжус , викраденої разом з телефоном у

потерпілого ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 99), і протокол огляду вказаної картки в якості речового доказу (т. 1 а.с. 100);

- протокол відтворення ОСОБА_5 обстановки та обставин заволодіння, щляхом обману, мобільним

телефоном ОСОБА_10 (т.1 а.с. 112-113).

Вина ОСОБА_5 у викраденні електродвигуна з сарайного приміщення ОСОБА_11 також підтверджується показами самого потерпілого , котрий ствердив, що 29.12.2009 року, близько 13 год., прийшовши до свого сарайного приміщення, розташованого на подвір»ї домоволодіння № 59 по вул. Будьонного в м. Білій Церкві, він виявив зникнення з сараю електродвигуна, потужністю 0,75 кВт., вартістю 140 грн., і що вказаного електродвигуна він бачив востаннє в сараї о 18 год. 28.12.2009 року.

Підтвердженням вини ОСОБА_5 у вчиненому є також:

* письмова заява ОСОБА_11, якою останній 15.01.2010 року повідомив про викрадення електродвигуна з

його сарайного приміщення правоохоронні органи (т. 1 а.с. 180);

* протокол огляду місця події - сарайного приміщення потерпілого, з якого було викрадено електродвигун (т.1

а.с. 181);

* явка ОСОБА_5 з повиною, в якій останній добровільно зізнався у викраденні елетродвигуна з сарайного

приміщення ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 183);

* протокол відтворення підсудним обстановки та обставин таємного викрадення електродвигуна з сарайного

приміщення потерпілого (т.1 а.с. 215-221).

Вина ОСОБА_5 у відкритому викраденні радіоприймача у ОСОБА_7 підтверджується показами самого ОСОБА_7 , котрий показав, що 02.01.2010 року, близько 18 год., підсудний, перебуваючи в його квартирі, після спільного вживання спиртних напоїв, відкрито викрав його радіоприймач марки КІРО КВ-308 АС . При цьому потерпілий категорично спростував доводи підсудного про те, що вказаного радіоприймача він останньому, нібито, подарував, і ствердив, що близько 18 год. він, на прохання ОСОБА_5, пішов до кімнати стелити останньому постіль, а коли повернувся до кухні, то побачив підсудного з радіоприймачем в руках. Помітивши його підсудний кинувся тікати з його помешкання і, незважаючи на його крик та переслідування, втік, завдавши йому збитків у сумі 200 грн..

Вина підсудного у вчиненому підтверджується також:

- протоколом усної заяви ОСОБА_7 про викрадення ОСОБА_5 його радіоприймача (т. 1 а.с. 197);

* протоколом огляду місця події від 07.01.10. (т.1 а.с. 198);

* протоколом огляду місця події, під час якого у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено радіоприймач. Викрадений у ОСОБА_7, у непридатному для використання стані (т. 1 а.с. 201), і протоколом огляду вказаного радіоприймача в якості речового доказу (т. 1 а.с. 209);

- протоколом відтворення ОСОБА_5 обстановки та обставин викрадення радіоприймача у потерпілого

ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 215-221).

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 73 від 13.01.2010 року ОСОБА_5 страждає на незначний психічний розлад - легку розумову відсталість - олігофренію в ступені легкої дебільності, з емоційно-вольовою нестійкістю. Однак в період скоєння інкримінованих йому дій підсудний знаходився у стані простого алкогольного сп'яніння. Ступінь виразності психічного недорозвинення у ОСОБА_5 така, що він в період інкримінованих йому дій він міг і може в даний час усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування заходів медичного характеру ОСОБА_5 не потребує (т. 1 а.с. 78-79).

Суд, дослідивши зібрані у справі докази та належним чином їх оцінивши, вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненому доведена в судовому засіданні в повному обсязі за всіма, без винятку, епізодами обвинувачення, і що дії підсудного вірно кваліфіковані досудовим слідством:

- по епізодах викрадення 6.11.2009 року одягу у потерпілого ОСОБА_6, викрадення 2.01.2010 року радіоприймача у потерпілого ОСОБА_7 та викрадення 10.02.2010 року грошей в сумі 30 грн. у потерпілої ОСОБА_8 - за ст. 186 ч. 2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна - грабіж, поєднаний з погрозою і застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров»я потерпілого, вчинений повторно;

- по епізодах заволодіння 7.11.2009 року мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_9 і 10.12.2009 року мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_10 - за ст. 190 ч. 2 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою - шахрайство, вчинене повторно;

- по епізоду викрадення 29.12.2009 року електродвигуна з сарайного приміщення потерпілого ОСОБА_11 - за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена повторно, з проникненням у сховище.

До доводів ОСОБА_5, в яких той стверджує, що одягом з потерпілим ОСОБА_6 він обмінявся добровільно, що потерпілий ОСОБА_7 свій радіоприймач йому подарував, і що потерпілу ОСОБА_8 він не бив, а лише штовхнув і після цього забрав у неї гроші, суд ставиться критично, оскільки вказані доводи останнього повністю спростовуються чіткими, категоричними та послідовними показами потерпілих, які об»єктивно підтверджуються іншими, дослідженими судом, доказами, і які не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності. Тому суд вважає зазначені доводи підсудного надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, і розцінює їх, як обраний останнім, з метою полегшити відповідальність за скоєне, спосіб захисту.

Обираючи підсудному покарання суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, пом»якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, особу підсудного.

ОСОБА_5 не судимий, щиросердно розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю скоєних злочинів та відшкодуванню потерпілим завданих збитків.

Наведені обставини суд визнає такими, що пом»якшують відповідальність підсудного.

Однак п»ять із шести злочинів ОСОБА_5 скоїв у стані алкогольного сп»яніння і ця обставина істотно обтяжує його відповідальність.

За місцем проживання ОСОБА_5 характеризується формально посередньо.

Приймаючи до уваги викладене, обставини та кількість вчинених підсудним злочинів, те, що ОСОБА_5 в 2008-му році вже притягувався до кримінальної відповідальності за крадіжку чужого майна і кримінальну справу щодо нього було закрито на підставі ст. 105 КК України із застосуванням заходів виховного характеру, і що підсудний з цього належних висновків не зробив, суд вважає, що виправлення ОСОБА_5 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Саме таке покарання за даних обставин є, на переконання суду, необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Заявлений у справі під час досудового слідства потерпілим ОСОБА_7 цивільний позов про стягнення з підсудного 200 грн. врахунок відшкодування йому збитків, завданих викраденням його радіприймача, підлягає задоволенню, оскільки вилучений у ОСОБА_5 радіоприймач потерпілого є непридатним для використання, а тому поверненню потерпілому не підлягає.

Цивільні позови, заявлені потерпілими ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 розгляду не підлягають у зв»язку з повним відшкодуванням підсудним завданих їм збитків у добровільному порядку.

Законним представником потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_13 цивільний позов не заявлявся у зв»язку з вилученням у підсудного викраденого у потерпілого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч. 2, 190 ч. 2, 185 ч. 3 КК України, і призначити йому покарання:

*за ст. 186 ч. 2 КК України - 4 /чотири/ роки позбавлення волі;

*за ст. 190 ч. 2 КК України - 2 /два/ роки позбавлення волі;

*за ст. 185 ч. 3 КК України - 3 /три/ роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно до відбування ОСОБА_5 визначити покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком чинності залишити попередній - тримання під вартою в СІЗО № 13 ДДУ ПВП у м. Києві та області. Строк покарання рахувати від 15.02.2010 року.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_7 200 грн. врахунок відшкодування завданих йому збитків.

Речові докази - чорну чоловічу куртку, чорні штани, коричневі черевики і дві сім-картки мобільного оператора ДіДЖус , що зберігаються в камері схову БЦ МВВС, повернути засудженому ОСОБА_5. Іншу сім-картку мобільного оператора ДіДжус , яка зберігається там же, повернути потерпілим ОСОБА_10. Радіоприймач КІРО КВ-308 АС , який перебуває в непридатному для викорастання стані і знаходться також в камері схову речових доказів БЦ знищити.

Чоловічу куртку синього кольору, джинсові штани синього кольору і черевики чорного кольору - повернути потерпілому ОСОБА_6, у котрого вони перебувають на зберіганні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області, через Білоцерківський міськрайонний суд, протягом 15 діб.

Суддя: ,