Вирок

від 24.11.2010 по справі 1-207/2010

БАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Барський районний суд Вінницької області

м. Бар, вул.Соборна, 2, 23000, (04341) 2-20-70

Справа № 1-207/2010

ВИРОК

Іменем України

24 листопада 2010 року м.Бар

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Єрмічової В.В.

з участю секретаря Лебедевіч Н.А.

з участю прокурора Вараниці В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бар Вінницької області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Кіровськ Луганськоїобласті,громадянина України,українця,з базовоюзагальною середньоюосвітою ,одруженого,на утриманніодна малолітнядитина,не працюючого,зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше судимого:

20.08.1997 року Барським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.140 КК України (1960 р.) до 2 років виправних робіт з утриманням 20 % в дохід держави;

09.12.1997 року постановою Барського районного суду Вінницької області вирок від 20.08.1997 року змінено на 19 місяців 18 днів позбавлення волі;

19.03.1998 року Барським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.140, ч.1 ст.206, ч.3 ст.140 ,42,43 КК Укpаїни (1960 р.) до 5 років позбавлення волі;

11.06.1998 року постановою Вінницького обласного суду вирок від 19.03.1998 року змінено та засуджено за ч.2 ст.140 , ч.3 ст.140, ч.1 ст.206, 42 КК України, до 3 років 8 місяців позбавлення волі, на підставі ст.42 КК України частково приєднано 4 місяці по попередньому вироку і всього до 4 років позбавлення волі з конфіскацією особистого майна;

17.09.2003 року Барським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.185 , ч.3 ст.185 , ч.2 ст.188 , ч.1 ст.263 , ч.2 ст.263 , ч.3 ст.357, 70 КК Укpаїни до 5 років позбавлення волі;

21.05.2004 року Барським районним судом Вінницької областi за ч.2 ст.185 , ч.3 ст.185, ч.2 ст.188, 70, ч.4 ст.70 КК Укpаїни (2001 р.) до 5 років 1 місяця позбавлення волі;

31.12.2005 року постановою Вінницького районного суду Вінницької області змінено невідбуту частину покарання на обмеження волі строком на 2 роки 4 місяці 19 днів, згідно ст.82 КК України. Відповідно до постанови від 21.12.2006 року Крижопільського районного суду Вінницької області на підставі ст.81 КК України умовно-достроково звільнений з невідбутим строком 1 рік 1 місяць 29 днів;

30.09.2010 року Барським районним судом Вінницької областi за ст.395 КК України до 3 місяців арешту (покарання невідбуте), за ч.2 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 05.06.2010 року в вечірній час прийшов з ОСОБА_2 до будинку ОСОБА_3 , що розташований в АДРЕСА_3 , де разом з останніми розпили спиртні напої. Близько 22 години ОСОБА_3 вийшов із будинку, а ОСОБА_1 залишився в середині будинку. В цей час ОСОБА_1 на підлозі в кухні, де вони розпивали спиртні напої, побачив мобільний телефон «Нокіа 1600», який належав ОСОБА_3 і у нього виник умисел на його таємне викрадення. З цією метою ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, з корисливих спонукань, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та збагачення за рахунок чужої власності, усвідомлюючи, що діє протизаконно та бажаючи діяти саме так, скориставшись відсутністю власника домоволодіння ОСОБА_3 , таємно, повторно, вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Нокіа 1600» в якому була сім-картка мобільного оператора «Київстар» вартістю 15 гривень, і на рахунку якої не було грошей, після чого вийшов з будинку і з місця вчинення злочину зник. Всього ОСОБА_1 було викрадено майна потерпілого на загальну суму 301 гривня 80 копійок.

Підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину, який йому інкриміновано визнав повністю, суду пояснив, що 05.06.2010 року в вечірній час він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 прийшли до ОСОБА_3 , який проживає в АДРЕСА_3 , де разом з останніми на кухні розпили принесені ним спиртні напої. Біля 22 год. , коли ОСОБА_3 вийшов із будинку, він побачив на підлозі, біля холодильника , неподалік від столу за яким вони сиділи, мобільний телефон марки «Нокіа 1600». В цей час він вирішив його таємно викрасти, щоб в послідуючому продати. Скориставшись відсутністю ОСОБА_3 він підняв з підлоги мобільний телефон, вимкнув та поклав його у внутрішню кишеню своїх штанів і пішов із будинку потерпілого. ОСОБА_2 в той час знаходився в будинку , однак не бачив , що він викрав телефон. Про крадіжку нікому не розповідав. Наступного дня він продав викрадений телефон ОСОБА_4 за 20 гривень, яку переконав, що даний телефон належить йому. Щиро кається, просить суд суворо не карати.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, його вина доведена в судовому засіданні показами потерпілого, свідка та іншими матеріалами справи.

Потерпілий ОСОБА_3 судупоказав,що 05.06.2010року в вечірнійчас донього додомуприйшов ОСОБА_2 разом із ОСОБА_1 ,якого вінраніше незнав.Усі разомвони розпилипринесені ОСОБА_1 спиртні напої.Близько 22години,він вийшову своїхпотребах ізбудинку навулицю. Коли повернувся в будинок, ОСОБА_1 вже не було. Коли він вирішив подзвонити до своєї матері, виявив, що зник його мобільний телефон марки «Нокіа 1600». Наступного дня він запитав у ОСОБА_2 чи той не бачив його телефону, на що ОСОБА_5 відповів, що не бачив. Після чого він зустрівся з ОСОБА_1 , який повідомив, що продав його мобільний телефон ОСОБА_4 . Тоді ж , він повідомив ОСОБА_4 , що телефон, який вона купила у ОСОБА_1 належить йому , після чого остання повернула його телефон. Про факт крадіжки мобільного

телефону він повідомив в міліцію. Претензій ні морального , ні матеріального характеру до підсудного немає. Просить суд суворо не карати.

Свідок ОСОБА_2 суду показав, що 05.06.2010 року в вечірній час він разом зі своїм знайомим ОСОБА_1 прийшли до ОСОБА_3 , який проживає в АДРЕСА_3 , де на кухні розпили принесені ОСОБА_1 спиртні напої. Чи виходив ОСОБА_3 з будинку та як викрав ОСОБА_1 телефон потерпілого він не бачив. Наступного дня до нього прийшов ОСОБА_3 та почав розпитувати, чи не бачив він його мобільного телефону марки «Нокіа 1600», на що він йому повідомив, що не бачив. Згодом дізнався, що мобільний телефон потерпілого викрав ОСОБА_1 .

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав у повному обсязі, крім того його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, підтверджується слідуючими матеріалами справи, а саме:

- протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин потерпілого ОСОБА_3 від 08.06.2010 року (а.с.5); актом обстеження місця події від 08.06.2010 року житлового будинку потерпілого, який розташований в АДРЕСА_3 та фототаблицями до нього (а.с.12); актом добровільної видачі від 17.06.2010 року потерпілим мобільного телефону «Нокіа 1600» ; протоколом речового доказу мобільного телефону «Нокіа 1600» від 06.08.2010 року та фототаблицею до нього (а.с.65,66); висновком експерта № 2194 від 26.08.2010 року відповідно до якого залишкова вартість мобільного телефону «Нокіа 1600» викраденого у ОСОБА_3 з урахуванням зносу, станом на 05.06.2010 року становить 286 гривень 80 коп.(а.с.83), оголошеними в судовому засіданні показами свідків , які не з`явились в судове засідання та на повторному виклику яких не наполягали учасники процесу , а саме : ОСОБА_4 , яка показала, що 06.06.2010 року вона купила у ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Нокіа 1600» за 20 гривень , оскільки останній запевнив її , що даний телефон належить йому (а.с.90); ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були понятими при добровільній видачі ОСОБА_8 мобільного телефону марки «Нокіа 1600» під час якої , останній пояснив, що даний мобільний телефон був викрадений з його будинку ОСОБА_1 (а.с.88,91).

Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 повністю доведена i його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуючими ознаками якої є: крадіжка, вчинена повторно.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу підсудного ОСОБА_1 неодноразово судимий за корисливі злочини, має не зняті та не погашені судимості, посередньо характеризується за місцем свого проживання, що підтверджується довідкою Барської міської ради від 11.06.2010 року (а.с.24); має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження , де він записаний батьком (а.с.61); клопотання потерпілого суворо не карати , і обставини справи.

До обставин, передбачених ст.66 КК України , які пом`якшують покарання підсудного , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Дообставин ,передбачених ст.67КК України,які обтяжуютьпокарання підсудного,суд відноситьвчинення злочинув станіалкогольного сп`яніння , рецидив злочинів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, пов`язане з позбавленням волі.

По даній кримінальній справі ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді підписки про невиїзд (а.с.48). Однак, Барським РВ ГУМВС 17.09.2010 року відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу №10020156 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України (а.с.140). Постановою Барського районного суду від 24.09.2010 року продовжено затримання ОСОБА_1 , якого 21.09.2010 року по підозрі у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України було затримано в порядку ст.115 КПК - до 10 діб (а.с.141). Згідно постанови Барського районного суду від 30.09.2010 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді взяття під варту (а.с.142). За таких підстав суд вважає за доцільне запобіжний захід у виді взяття під варту залишити без змін.

По справі понесені судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 2194 від 26.08.2010 року , вартість якої складає 286 гривень 80 коп.(а.с.84), які згідно ст.93 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області.

Питання про речові докази вирішити згідно ст.81 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На підставі викладеного, суд, керуючись ст.ст.323,324,328 КПК України та ст.65 КК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України , з урахуванням невідбутого покарання , призначеного вироком Барського районного суду Вінницької областi від 30.09.2010 року , шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання.

До вступу вироку в закону силу міру запобіжного заходу залишити без змін.

Речовий доказ по справі: мобільний телефон марки «Нокіа 1600», який знаходиться на зберіганні в ОСОБА_3 залишити в ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області витрати за проведення товарознавчої експертизи у сумі 286 гривень 80 коп.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: