Ухвала

від 24.01.2017 по справі 911/739/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"24" січня 2017 р. Справа № 911/739/15

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України , м. Київ (код ЄДРПОУ 00032112)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський молочний комбінат , Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Томилівка (код ЄДРПОУ 33689118)

та відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Мілк Лайн , Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Томилівка (код ЄДРПОУ 38981517)

про визнання договору недійсним

в межах справи № 911/739/15

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський молочний комбінат , Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Томилівка (код ЄДРПОУ 33689118) - Боржник

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

учасники у справі згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

у провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/739/15 за заявою боржника ТОВ Білоцерківський молочний комбінат про банкрутство на підставі ст. 11 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (надалі також: Закон про банкрутство ).

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2015 (суддя Лопатін А.В.) порушено провадження у справі про банкрутство Боржника; розпорядником майна Боржника призначено арбітражного керуючого Серебрякова О.В.; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2015 введено процедуру санації Боржника та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Серебрякова О.В., вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2016 припинено повноваження арбітражного керуючого Серебрякова О.В., як керуючого санацією Боржника; призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Дейнегіну В.М., вирішено інші процедурні питання у справі.

Постановою господарського суду Київської області від 02.06.2016 завершено процедуру санації Боржника; визнано ТОВ Білоцерківський молочний комбінат банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором Банкрута призначено арбітражного керуючого Дейнегіну В.М.; вирішено інші процедурні питання у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2016 вказану постанову про визнання Боржника банкрутом залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2016 зазначені вище постанови судів попередніх інстанцій скасовано, справу передано для розгляду до господарського суду Київської області на стадію санації в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2016 справу № 911/739/15 прийнято до провадження судді Наріжного С.Ю.

11.11.2016 до суду надійшла позовна заява ПАТ Державний експортно-імпортний банк України від 11.11.2016 № 040-02/5712 (вх. № 3806/16) в межах даної справи про банкрутство, про визнання недійсним договору.

Ухвалою суду від 15.11.2016 подану позовну заяву прийнято до розгляду в межах провадження у даній справі про банкрутство; розгляд позовної заяви призначено на 13.12.2016; зобов'язано Відповідачів надати суду відзиви (письмові пояснення) на заяву про визнання договору недійсним; зобов'язано керуючого санацією Боржника арбітражного керуючого Дейнегіну В.М. надати суду належним чином засвідчену копію Договору відповідального зберігання (підтримання) у належному (робочому) стані майна Боржника № 2002-Мл-БКМ-ВР від 03.08.2016.

Ухвалою суду від 13.12.2016 розгляд позовної заяви в межах справи про банкрутство відкладено на 24.01.2017; повторно зобов'язано учасників у справі надати суду витребувані докази.

24.01.2017 до суду надійшов відзив Відповідача 1 від 23.01.2017 № 22 (вх. № 1509/17) на подану позовну заяву.

24.01.2017 до суду надійшов відзив Відповідача 2 від 23.01.2017 № 133/12-17 (вх. № 1510/17) на подану позовну заяву.

24.01.2017 до суду надійшло клопотання Відповідача 1 від 23.01.2017 № 23 (вх. № 1511/17) про відкладення розгляду справи.

24.01.2017 у судове засідання з'явились представники Позивача, Відповідачів 1, 2, кредитора ТОВ Терра Фуд та надали пояснення у справі. Представник Позивача подану позовну заяву підтримав і просив задовольнити. Представники Відповідачів 1, 2 проти позовної заяви заперечили з підстав, викладених у відзивах. Також представник Відповідача 1 керуючий санацією Боржника підтримала подане клопотання про відкладення розгляду позовної заяви.

Розглянувши клопотання Відповідача 1 про відкладення розгляду даної позовної заяви судом встановлено, що клопотання обґрунтоване тим, що зборами кредиторів 16.11.2016 та комітетом кредиторів Боржника 07.12.2016 було прийнято рішення про перехід до наступної судової процедури банкрутства - ліквідації Банкрута, отже у разі розгляду судом 31.01.2017 питання щодо введення наступної судової процедури, Боржник повернеться на ту стадію, яка діяла на момент укладення оспорюваного договору. Крім цього Відповідач 1 в клопотанні зазначає, що зупинення використання обладнання за спірним договором може призвести до непередбачених незворотних наслідків, внаслідок чого визнання угоди недійсною та повернення сторін до попереднього стану може поставити під загрозу можливість реалізації прав Позивача під час процедури банкрутства Відповідача 1.

В той же час, наведені Відповідачем 1 у клопотанні обставини не є підставою для відкладення розгляду справи в контексті ст. 77 ГПК України, як і не є обставинами, за яких спір не може бути розглянуто в даному судовому засіданні.

Таким чином клопотання Відповідача 1 про відкладення розгляду позовної заяви про визнання договору недійсним в межах справи про банкрутство Боржника залишається судом без задоволення.

Детально дослідивши позовну заяву та матеріали справи в сукупності, заслухавши доводи представників сторін, судом встановлено таке.

У своїй позовній заяві Позивач просить суд визнати недійсним Договір відповідального зберігання (підтримання) у належному (робочому) стані майна боржника № 2002-Мл-БМК-ВР від 03.08.2016, укладений між ТОВ Білоцерківський молочний комбінат та ТОВ Молочна компанія Мілк Лайн .

В обґрунтування заявленої вимоги Позивач посилається на те, що ПАТ Державний експортно-імпортний банк України є кредитором ТОВ Білоцерківський молочний комбінат в даній справі про банкрутство, вимоги якого, зокрема, забезпечені заставою майна Боржника відповідно до: Договору застави № 27109Z6 від 17.03.2009, Договору застави № 27111Z43 від 01.09.2011, Договору застави № 27113Z23 від 27.05.2013, Договору застави № 27114Z1 від 24.01.2014 та Договору застави № 27114Z24 від 05.06.2014, відповідно до яких в заставу передано визначене договорами майно Боржника - виробниче обладнання щодо виробництва молочної продукції, яке знаходиться за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Томилівка, вул. Узинська, 2.

18.07.2016 комітетом кредиторів Боржника було прийнято рішення (протокол № 18/07/16) погодити ТОВ Молочна компанія Мілк Лайн (конкурсний кредитор Боржнкиа у даній справі про банкрутство) як особу, якій буде передано все майно банкрута на зберігання (підтримання) в належному стані з можливим використанням на період до продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі.

02.08.2016 комітетом кредиторів Боржника було прийнято рішення (протокол № 02/08/16) погодити укладення між ТОВ Білоцерківський молочний комбінат та ТОВ Молочна компанія Мілк Лайн договору про передачу на зберігання (підтримання) у належному (робочому) стані майна Боржника, на період до продажу майна банкрута у ліквідаційній процедурі.

В подальшому, 03.08.2016 між ТОВ Білоцерківський молочний комбінат та ТОВ Молочна компанія Мілк Лайн було укладено договір відповідального зберігання (підтримання) у належному (робочому) стані майна Боржника, зокрема майна, яке знаходиться в заставі АТ Укрексімбанк .

Як зазначає Позивач, оспорюваний договір укладено без відповідної письмової згоди на такі дії з боку Банку (заставодержателя), чим порушено ч. 2 ст. 586, ч. 2 ст. 829 ЦК України, п. 1.4., 1.7., 2.3.4., 2.4.2. Договорів застави № 27109Z6, № 27111Z43, № 27113Z23, п. 1.5., 1.8., 2.3.4., 2.5.2. Договорів застави № 27114Z1 та № 27114Z24, що, на думку Позивача, відповідно до ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання оспорюваного договору недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 586 ЦК України, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 17 Закону України Про заставу передбачено, що заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до п. 1.4., 1.5., 1.7., 1.8. названих вище договорів застави, предмети застави залишаються у володінні, користуванні заставодавця з урахуванням положень цих договорів; відчуження предметів застави заставодавцем, в тому числі передача в оренду (лізинг), дозволяється лише за письмовою згодою заставодержателя.

Пунктами 2.3.4. договорів застави передбачено, що заставодавець зобов'язаний без письмової згоди заставодержателя не здійснювати дій, пов'язаних із зміною права власності на предмети застави або їх частини, а також дій, пов'язаних з передачею предметів застави третім особам (в тому числі передача предметів застави в оренду (лізинг)).

Згідно п. 2.4.2., 2.5.2. договорів застави, заставодавець має право розпоряджатися предметами застави, їх частинами, за письмовою згодою заставодержателя (в тому числі передавати в оренду (лізинг).

Крім цього Позивач зазначає, що спірний договір відповідального зберігання має ознаки договору позички, оскільки майно передане в користування безоплатно.

Згідно ч. 2 ст. 829 ЦК України, юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю.

В той же час, ТОВ Молочна компанія Мілк Лайн , яке є зберігачем за спірним договором, є конкурсним кредитором Боржника у справі про банкрутство (вимоги визнано ухвалою господарського суду Київської області від 11.11.2015) та членом комітету кредиторів Боржника.

Внаслідок цього, на думку Позивача, ТОВ Молочна компанія Мілк Лайн належить до членів органу управління та контролю ТОВ Білоцерківський молочний комбінат , отже порушено приписи ч. 2 ст. 829 ЦК України.

Заперечуючи проти позову Відповідач 1, посилаючись на Інформаційний лист ВГСУ від 07.04.2016 № 01-06/1187/16 Про доповнення Інформаційного листа ВГСУ від 15.03.2011 № 01-06/249 Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів , у своєму відзиві зазначає, що з моменту порушення стосовно Боржника провадження у справі про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні під час розгляду справ про банкрутство перед іншими законодавчим актами України.

У зв'язку з викладеним Відповідачем 1 надано власний аналіз положень Закону про банкрутство, у тому числі щодо прав та обов'язків кредиторів (забезпечених кредиторів) та арбітражного керуючого, та зазначено, що жодна норма Закону про банкрутство не передбачає обов'язку ліквідатора погоджувати із забезпеченим кредитором порядок забезпечення збереження майна Банкрута, отже встановлені загальними нормами обмеження або заборони відносно збереження майна боржника не застосовуються у випадку регулювання тих же відносин нормами спеціального законодавства про банкрутство, якщо такі спеціальні норми їх скасовують, або обставини справи вимагають невідкладного вжиття певних заходів.

Таким чином Відповідачем 1 зроблено висновок, що в даному випадку не є обов'язковою згода забезпеченого кредитора на укладення оспорюваного договору.

Також Відповідач 1 зазначає, що постановою господарського суду Київської області від 02.06.2016 визнано банкрутом ТОВ Білоцерківський молочний комбінат та відкрито ліквідаційну процедуру, вказана постанова згідно ст. 8 Закону про банкрутство набрала чинності з моменту прийняття, отже наступили наслідки, передбачені ст. 38 Закону про банкрутство, а саме щодо скасування арештів, накладених на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інших обмежень щодо розпорядження майном такого боржника.

Отже, на думку Відповідача 1, правила ч. 2 ст. 586 ЦК України, не застосовуються.

Суд не погоджується з такою позицією Відповідача 1, оскільки вказаними вище імперативним приписом ч. 2 ст. 586 ЦК України, а також положеннями ст. 17 Закону України Про заставу , Договорів застави № 27109Z6, № 27111Z43, № 27113Z23, № 27114Z1 та № 27114Z24, передбачено обов'язок погодження із заставодержателем передачі предметів застави третім особам.

При цьому норми Закону про банкрутство не містять положень, згідно яких ліквідатор може розпоряджатися заставним майном Боржника, шляхом передачі його третім особам, без згоди заставодержателя. Навпаки, приписи Закону про банкрутство, як от ч. 4 ст. 42 Закону, встановлюють, що вчинення дій з заставним майном здійснюється за погодженням з кредитором, вимоги якого таке майно забезпечує.

Крім цього Відповідач 1 та Відповідач 2, посилаючись на практику Вищого господарського суду України, викладену в постанові від 15.11.2016 у справі № 914/311/16, у своїх відзивах зазначають, що Позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів внаслідок укладення оспорюваного договору, отже на думку Відповідачів 1, 2, Позивач взагалі не має права звертатись до господарського суду з позовом про визнання такого договору недійсним.

Суд не погоджується із вказаними вище позиціями Відповідачів 1, 2, оскільки обставини даної справи не є тотожними з обставинами, викладеними у наведеній постанові суду касаційної інстанції, і в даному випадку у зв'язку з укладенням оспорюваного договору відповідального зберігання наявне порушення прав та законних інтересів АТ Укрексімбанк , як заставодержателя, без згоди якого заставне майно передано в користування третій особі - ТОВ Молочна компанія Мілк Лайн , яке в свою чергу є конкурсним кредитором Боржника у даній справі про банкрутство, та членом комітету кредиторів Боржника.

Посилання Відповідачів 1, 2 у відзивах на позовну заяву відносно того, що постановою господарського суду Київської області від 02.06.2016 Боржника визнано банкрутом, і оспорюваний договір укладено в порядку, встановленому ст. 38 Закону про банкрутство, суд також вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Як вже вказано вище, постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2016 зазначену постанову від 02.06.2016 про визнання ТОВ Білоцерківський молочний комбінат банкрутом скасовано, справу передано для розгляду до господарського суду Київської області на стадію санації в іншому складі суду.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.06.2015 р. у справі № 907/544/14, якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

В той же час, згідно ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо.

Відповідно до п. 1.1. Договору відповідального зберігання № 2002-Мл-БМК-ВР від 03.08.2016 (надалі також: Договір зберігання ), в порядку та на умовах, визначених цим договором, поклажодавець (ТОВ Білоцерківський молочний комбінат ) передає на відповідальне зберігання (підтримання) у належному (робочому) стані майно, найменування, вартість та кількість якого наведено до Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору і знаходиться за адресою: 09172, вул. Узинська, 2, с. Томилівка, Білоцерківський р-н, Київська обл.), а зберігач (ТОВ Молочна компанія Мілк Лайн ) зобов'язується прийняти таке майно та повернути його поклажодавцеві у схоронності.

Пунктом 1.4. Договору зберігання передбачено строк зберігання, а саме: початок зберігання з моменту підписання Акту приймання-передачі; закінчення зберігання 31.12.2016; строк договору може бути продовжений за письмовою згодою сторін.

Згідно п. 2.2.1. Договору зберігання, зберігач має право користуватись майном, виключно для збереження (підтримання) у належному (робочому) стані майна поклажодавця, в тому числі й для виробництва продукції.

Відповідно до п. 4.1. Договору зберігання, сторони домовились, що даний договір є безоплатним.

Згідно п. 7.2. Договору зберігання, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. цього договору та закінчується 31.12.2016.

Частиною 1 статті 936 ЦК України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Таким чином, зі змісту оспорюваного договору відповідального зберігання вбачається, що за своєю правовою природою він не є договором зберігання, а має ознаки змішаного договору та майно Боржника фактично передано третій особі у безоплатне користування, отже укладення такого договору не відповідає вимогам ст. 38 Закону про банкрутство.

До того ж, як вже вказано вище, постанова господарського суду Київської області від 02.06.2016 про визнання ТОВ Білоцерківський молочний комбінат банкрутом скасована і на даний час провадження у справі перебуває на стадії санації Боржника, під час якої не передбачено права передавати майно боржника в користування третім особам.

Однак, як повідомили в судовому засіданні представники Відповідачів 1, 2, у зв'язку зі спливом строку дії Договору зберігання 31.12.2016, сторонами відповідно до п. 1.4. Договору зберігання було продовжено строк дії оспорюваного договору, вже під час процедури санації Боржника.

Як вказано вище, Позивачем в позові було зазначено, що ТОВ Молочна компанія Мілк Лайн , яке є зберігачем за спірним договором, є конкурсним кредитором Боржника у справі про банкрутство та членом комітету кредиторів Боржника, внаслідок чого, на думку Позивача, ТОВ Молочна компанія Мілк Лайн належить до членів органу управління та контролю ТОВ Білоцерківський молочний комбінат .

Дана позиція Позивача є необґрунтованою, оскільки правовий аналіз законодавства, що регулює діяльність суб'єктів господарської діяльності, а саме органів управління, а також законодавства про банкрутство свідчить, що комітет кредиторів у справі про банкрутство не є органом контролю юридичної особи в розумінні цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Частиною першої статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи все викладене вище вбачається, що спірний Договір відповідального зберігання (підтримання) у належному (робочому) стані майна Боржника № 2002-Мл-БМК-ВР від 03.08.2016 укладено з порушенням ч. 2 ст. 586 ЦК України, без згоди заставодержателя ПАТ Державний експортно-імпортний банк України і даний договір порушує права та законні інтереси Позивача, про що детально зазначено вище, отже відповідно до ст. 203, 215 ЦК України вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

Таким чином позовна заява ПАТ Державний експортно-імпортний банк України від 11.11.2016 № 040-02/5712 задовольняється судом в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2756,00 грн., сплаченого Позивачем за подання даної позовної заяви про визнання недійсним договору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються судом на Відповідачів 1, 2 - ТОВ Білоцерківський молочний комбінат і ТОВ Молочна компанія Мілк Лайн порівну, по 1378,00 грн.

Керуючись ст. 86 ГПК України, Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ПАТ Державний експортно-імпортний банк України від 11.11.2016 № 040-02/5712 (вх. № 3806/16) про визнання недійсним договору у межах провадження у справі № 911/739/15 про банкрутство ТОВ Білоцерківський молочний комбінат задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір відповідального зберігання (підтримання) у належному (робочому) стані майна Боржника № 2002-Мл-БМК-ВР від 03.08.2016, укладений між ТОВ Білоцерківський молочний комбінат та ТОВ Молочна компанія Мілк Лайн .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківський молочний комбінат (09172, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Томилівка, вул. Узинська, 2; код ЄДРПОУ 33689118) на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код ЄДРПОУ 00032112) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Мілк Лайн (09172, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Томилівка, вул. Центральна, 1-А; код ЄДРПОУ 38981517) на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код ЄДРПОУ 00032112) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати накази.

6. Копію ухвали надіслати сторонам.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 26.01.2017

Суддя С.Ю. Наріжний