Ухвала

від 25.01.2017 по справі 924/1221/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"25" січня 2017 р.Справа № 924/1221/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Нетішин, Хмельницької області;

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадської організації „Нетішинська самооборона» , Хмельницька область, м. Нетішин;

до Нетішинської міської ради Хмельницької області м. Нетішин, Хмельницької області;

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, Хмельницька область, м. Славута;

про визнання недійсним нікчемного договору купівлі-продажу земельної ділянки №494 від 25.10.2016р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - згідно свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю від 12.05.2012р. №28 ;

від третьої особи-1: не прибув;

від відповідача: ОСОБА_4 - за довіреністю №30 від 01.09.2016р.

від третьої особи-2: не прибув;

Суть спору : Позивач звернувся із позовом до суду про визнання недійсним нікчемного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.10.2016р. №494.

В обґрунтування позову, у позовній заяві, позивач посилається на те, що відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.ч.1,2, 3 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Договір купівлі-продажу є нікчемним правочином, оскільки він є таким, що порушує публічний порядок і був спрямований на порушення конституційного права Позивача на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, а також такий правочин не відповідає інтересам суспільства.

Позивач вказує, що відповідно до абз.3 ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Позивач вказує, що „21» квітня 2015 року Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації позивачу, як суб'єкту підприємницької діяльності, був виданий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 6810500000-36/10. Після отримання дозволу позивач почав здійснювати підприємницьку діяльність, пов'язану із виробництвом деревного вугілля.

Дозвіл виданий на три джерела викидів №№1, 2, 3. Згідно додатку до Дозволу місцезнаходження об'єктів є вул. Піонерська база, м. Нетішин, на території бази Міськторгу.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.1 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (далі - Закон) санітарне та епідемічне благополуччя населення - це стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами.

Законодавство України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (санітарне законодавство) базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, цього Закону, законів України „Про захист населення від інфекційних хвороб» , „Про протидію захворюванню на туберкульоз» , „Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення» , інших нормативно-правових актів та санітарних норм (ст.2 Закону).

У відповідності до п.п.1.1, 1.2 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.1996р. №173, Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (далі - Правила) включають основні гігієнічні вимоги до планування і забудови як нових, так і існуючих міських та сільських поселень України, їх санітарного упорядкування та оздоровлення. Дотримання цих Правил повинно забезпечити найбільш сприятливі в гігієнічному відношенні умови життєдіяльності населення.

Санітарно-захисна зона для виробництв по обробці деревини згідно додатку №4 Правил відноситься до ІІ-го класу для виробництв по випуску деревинного вугілля ретортним способом і повинна становити 500 м.

Згідно Звіту по інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 санітарно-захисна зона для здійснення підприємницької діяльності встановлена на рівні 500 м.

Із публічної кадастрової карти України вбачається, що земельна ділянка із кадастровим номером 6810500000:02:007:0858 знаходиться в межах 500-метрової санітарно-захисної зони.

Таким чином, позивач вважає, що продаж відповідачем земельної ділянки із кадастровим номером 6810500000:02:007:0858 для житлової забудови, а також активна забудова покупцем земельної ділянки, створює штучні підстави для наступної заборони права позивача на виробництво деревного вугілля, адже виробництво деревного вугілля є неможливим у разі наявності житлової забудови в межах санітарно-захисної зони.

Стверджує, що такі дії відповідача порушують право позивача на підприємницьку діяльність.

Відповідно до п.„а» , „б» ч.1 ст.15 Закону України „Про охорону природного навколишнього середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції: а) забезпечують реалізацію екологічної політики України, екологічних прав громадян; б) дають згоду на розміщення на своїй території підприємств, установ і організацій у порядку, визначеному законом.

У відповідності до ч.1 ст.59 Закону України „Про охорону природного навколишнього середовища» планування, розміщення, забудова і розвиток населених пунктів здійснюються за рішенням місцевих рад з урахуванням екологічної ємкості територій, додержанням вимог охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Процедура видачі дозволу передбачає отримання згоди відповідача. Така згода в установленому законом порядку була позивачем отримана.

Відповідачу достеменно було відомо про здійснення Позивачем виробництва деревного вугілля, а також те, що земельна ділянка із кадастровим номером 6810500000:02:007:0858 знаходиться в межах 500-метрової санітарно-захисної зони, встановленої для виробництва деревного вугілля.

Тому, позивач вважає, що відповідач, укладаючи договір купівлі-продажу, не забезпечив реалізацію екологічної політики України, а тому діяв не на підставі закону і всупереч інтересам суспільства.

Позивачем 24.014.2017р. подано суду заяву про зміну предмета позову, згідно якої позивач просить: 1) визнати недійсним та скасувати протокол №1 проведення земельного аукціону з продажу у власність земельної ділянки по лоту №1 від 25 жовтня 2016 р., складеного Земельно-аграрним центром „Карат» щодо продажу земельної ділянки площею 3,0000 га, кадастровий номер 6810500000:02:007:0858, що розташований за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, код класифікації видів цільового призначення земель 02.03;

2) визнати недійсним нікчемний договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 25 жовтня 2016 року, укладений між Нетішинською міською радою та ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за №494.

Обґрунтовуючи подану заяву, позивач вказує, що 25.10.2016р. відбулись земельні торги із продажу земельної ділянки площею 3,0000 га по вул. Енергетиків, кадастровий №6810500000:02:007:0858. При цьому, 25.10.2016 р. між відповідачем та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення.

Згідно із п.1.2 договору купівлі-продажу об'єктом договору є земельна ділянка, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Нетішина, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. що підтверджено інформаційною довідкою з цього реєстру від 29.07.2016 р. за №64652498. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоповерхового житлового будинку, угіддя: землі під громадською забудовою. Кадастровий номер: 6810500000:02:007:0858.

Позивач посилається на те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки був укладений на підставі протоколу №1 проведення земельного аукціону з продажу у власність земельної ділянки по лоту №1 від 25 жовтня 2016 р., складеного Земельно-аграрним центром „Карат» . При цьому, згідно Протоколу №1 об'єктом аукціону є лот №1, а саме земельна ділянка площею 3,0000 га, кадастровий номер 6810500000:02:007:0858, що розташована за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, код класифікації видів цільового призначення земель 02.03.

Таким чином, позивач вважає недійсним протокол №1 з тих самих фактичних та правових підстав, які зазначені в позовній заяві, а також у зв'язку із порушенням вимог земельного законодавства та вимог Положення про організацію та проведення конкурсів з набуття права оренди земельних ділянок, які належать до комунальної власності м. Нетішин. До заяви про зміну предмета позову було подано документ про сплату судового збору в розмірі 1387,00 грн.; докази направлення копії заяви про зміну предмета позову із додатками для відповідача, докази направлення копії заяви про зміну предмета позову із додатками для третіх осіб, копія протоколу №1 проведення земельного аукціону з продажу у власність земельної ділянки по лоту №1 від „25» жовтня 2016 р.

Суд, розглянувши заяву позивача від 24.01.2017р. про зміну предмета позову, у задоволенні останньої вважає за необхідне відмовити, зважаючи на таке.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно із п.3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про „доповнення» або „уточнення» позовних вимог, або заявлення „додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено чи зменшено може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Якщо у заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу уже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Згідно із п.3.12. вказаної Постанови Пленуму ВГСУ встановлено, що право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Із змісту поданої позивачем заяви про зміну предмета позову вбачається, що до вже заявленої вимоги (визнання недійсним нікчемного договору купівлі-продажу земельної ділянки №494 від 25.10.2016р.) позивачем було подано ще одну позовну вимогу - про визнання недійсним та скасування протоколу №1 проведення земельного аукціону з продажу у власність земельної ділянки по лоту №1 від 25 жовтня 2016 р., із обґрунтуванням нових обставин та підстав.

Тому, суд вважає, що подана позивачем заява від 24.01.2017р. про зміну предмета позову не узгоджується із вимогами ст.22 ГПК України, п.п.3.11, 3.12 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , не підлягає задоволенню.

Питання по повернення судового збору в сумі 1378,00 грн. здійснюється в порядку ч.1 ст.7 закону України „Про судовий збір» за заявою позивача.

Представник позивача у судове засідання 25.01.2017р. прибув, позовні вимоги заявлені у позові підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник від третьої особи-1 (ГО „Нетішинська самооборона» ) у засідання суду 25.01.2017р. не прибув, натомість направив суду письмову заяву, відповідно до якої повідомив, що позовні вимоги підтримує та просить суд розглядати справу за відсутності представника третьої особи-1.

Представник відповідача у засідання суду 25.01.2017р. прибув. Усно проти позову заперечив, вважаючи його таким, що не узгоджується із вимогами чинного законодавства та не підтвердженим належними доказами.

Представник від третьої особи-2 (ОСОБА_2П.) в засідання суду не прибув, натомість надав суду письмове заперечення від 24.01.2017р., відповідно до якого просить відмовити у позові, зважаючи на таке.

Рішенням Нетішинської міської ради Хмельницької області від 22.07.2016р. №15/754 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Енергетиків» було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 3,0000 га, на вул. Енергетиків (кадастровий номер 6810500000:02:007:0858), визначеною для продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови та здійснити реєстрацію речового права на земельну ділянку.

Вказує, що із засобів масової інформації третій особі стало відомо про рішення Нетішинської міської ради від 22.07.2016р. №15/755 „Про продаж земельної ділянки на вул. Енергетиків з аукціону під забудову» . Було затверджено звіт про земельну ділянку за кадастровим номером 6810500000:02:007:0858, визначено на яких умовах буде проведено аукціон з продажу земельної ділянки по вул. Енергетиків.

Вказує, що у подальшому після в конкурсу він уклав з відповідачем договір купівлі-продажу, здійснив державну реєстрацію права власності вказаної земельної ділянки, використовую її відповідно до умов аукціону, правил землекористування та із врахуванням наявних на ній обмежень, отримано всі необхідні дозвільні документи для проведення будівництва.

Зі змісту статті 228 ЦК України випливає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; по-друге, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Верховний суд України приймаючи рішення у справі №6-1528цс15 регламентував, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Вказує, що зі змісту позовної заяви та доданих документів жодним чином не підтверджується наявність в діях третьої особи чи в діях Нетішинської міської ради порушення публічного порядку при укладенні оскаржуваного правочину, не вказано в чому полягає вина сторін, яка виразилась у намірі порушити публічний порядок.

Вважає, що позивач звернувся до суду за захистом свого особистого немайнового права на підприємницьку діяльність без доказів, що сторонами правочину воно порушено чи може бути порушено в майбутньому. Позивач лише припускає про абстрактні можливості порушення його права на підприємницьку діяльність в майбутньому, що суперечить вимогам ГПК, оскільки твердження які є підставою для задоволення позову не можуть ґрунтуватися лише на припущеннях.

Не відповідає вимогам належності та допустимості Звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря оскільки у його змісті не зазначено про наявність у розробника ФОП ОСОБА_5 свідоцтва про атестацію, а зазначено, що вказане свідоцтво є у ТОВ НВП „Екосфера» , проте печатки останнього, які б підтверджували, що вказаний звіт розроблений належним суб'єктом на звіті - взагалі відсутні.

Вказує, що позивачем не надано доказів на підтвердження його припущень про необхідність повного припинення ним підприємницької діяльності в результаті наявності земельної ділянки з цільовим призначення - землі житлової та громадської забудови в межах захисної зони.

Позивач вправі продовжувати таку ж підприємницьку діяльність у разі знаходження сельбищної зони на відстані менше чим 500 м до об'єкта викиду речовин у разі зменшення розміру санітарно-захисної смуги у порядку передбаченому п.5.7 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених у Міністерстві юстиції України 24.07.1996р. за №79/1404.

Задоволення вказаних позовних вимог практично унеможливлює подальше використання земельної ділянки через небажання позивача здійснювати передбачені законом дії щодо зменшення санітарно-захисної зони і тим самим вказує на його наміри ухилитися від здійснення дій щодо зменшення зони шляхом подачі позову з метою захисту надуманого порушення його прав.

Вказує, що до позовної заяви не надано доказів які б підтверджувати точні межі захисної зони та знаходження здійснюваного будівництва в цих межах. Фактично, вказаними позовними вимогами позивач ставить на меті беззаперечно закріпити за собою право на 500 метрову санітарно-захисну зону, без документів які підтверджують її точні межі. Вказані дії, значною мірою спрямовані на створення для підприємства позивача беззаперечно визначеного стандарту, технічної умови щодо неможливості зміни санітарно-захисної зони, що за своєю суттю є спором, що виникає при погодженні стандартів та умов і в силу ч.1 ст.12 ГПК України є справою непідвідомчому господарському суду.

На сторінці 7 Звіту про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря вказано, що уточнення розміру санітарно-захисної зони не проводилося, що виключає можливість її точного встановлення та визначення її обсягів на підставі наданих позивачем доказів взагалі.

Тобто, фактично встановити межі санітарно-захисної смуги на підставі доданих позивачем документи є неможливим та підтверджується змістом самого звіту на який посилається позивач. Зазначений перелік обставин підтверджує безпідставність заявлених вимог та свідчить про намір позивача встановити для діяльності свого підприємства особливі технічні умови під виглядом можливого порушення його прав в майбутньому.

Згідно із п.п.1,2,3 ч.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у зв'язку із нез'явленням в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та неподанням витребуваних доказів.

Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги неявку у судове засідання представників третіх осіб, неподання витребуваних судом доказів, необхідністю витребування нових доказів, спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому суд вважає за необхідне з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин відкласти розгляд справи на іншу дату.

Керуючись п.п.1,2 ч.1 ст.77, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача від 24.01.2017р. про зміну предмета позову відмовити.

Розгляд справи №924/1221/16 відкласти на 14:30 "07" лютого 2017 р.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м.Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, зал № 306.

Позивачу надати суду належним чином засвідчену копію договору, щодо правомірності користування земельною ділянкою на якій ним здійснюється підприємницька діяльність.

Відповідачу подати у судове засідання письмовий відзив на позов із документальним обґрунтуванням своїх доводів. Копії рішень, що приймалися відповідачем щодо земельної ділянки площею 3,0000 га по вул. Енергетиків, кадастровий №6810500000:02:007:0858 у м.Нетішин. Належним чином засвідчену копію договору оренди земельної ділянки, що орендується ТОВ „Вектор» .

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 5 прим.:

1- до справи;

2- позивачу - згідно заяви;

3- ОСОБА_2 (30001, АДРЕСА_1)-реком. з повід.;

4- Громадська організація „Нетішинська самооборона» (30100, АДРЕСА_2)-реком. з повід.

5-відповідачу (вул. Шевченка,1, м. Нетішин, Хмельницька обл..) - прост. коеспонд;