Постанова

від 24.01.2017 по справі 6/345

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2017 р. Справа№ 6/345

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Сітайло Л.Г.

Буравльова С.І.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_2 - за дов. № 1798 від 27.10.2015р.

від відповідача: Тарасун В.Г. - за дов. № 12/09/16-01 від 12.09.2016р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 20.12.2016 року

у справі № 6/345 (суддя Морозов С.М.)

за позовом ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна"

про стягнення 4 879 990,05 грн.,

за розглядом заяви ОСОБА_4

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу

суду від 12.03.2012р. до виконання

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2016р. у справі № 6/345 в задоволенні заяви ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду від 12.03.2012р. до виконання у справі № 6/345 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2016р. у справі № 6/345 скасувати в повному обсязі та прийняти нову ухвалу, якою відновити ОСОБА_4 строк для пред явлення наказу Господарського суду міста Києва № 6/345 від 12.03.2012р. до виконання та видати ОСОБА_4 або його представнику належним чином оформлений наказ господарського суду міста Києва № 6/345 від 12.03.2012р.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017р. апеляційну скаргу ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 24.01.2017р.

24.01.2017р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду представником відповідача був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2016р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

24.01.2017р. через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду представником позивача було подано пояснення по справі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюна" про стягнення 4 879 990,05 грн., а саме: основного боргу - 4 015 683,04 грн., інфляційних втрат - 666 603,38 грн., трьох відсотків річних - 197 703,63 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2011р. у справі № 6/345 позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 2 949 456,00 грн. основного боргу; 283 147,78 грн. інфляційних втрат та 14 0361,78 грн. трьох відсотків річних, 24225,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 224,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2012р. рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2011р. скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 237 960,00 грн. основного боргу; 22 844,16 грн. інфляційних втрат та 11 324,29 грн. трьох відсотків річних, 2 235,97 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 20,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з позивача на користь відповідача 28 230,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

12.03.2012р. Господарським судом міста Києва в порядку ст. 116 ГПК України на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2012р. видано відповідні накази.

02.12.2016р. до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_4 надійшла заява про відновлення строку для пред'явлення наказу суду від 12.03.2012р. у даній справі до виконання та видачу позивачу або його представнику належним чином оформлений наказ суду у справі № 6/345.

Заява обґрунтована тим, що виконавчий документ у даній справі ОСОБА_4 не видавався, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідної розписки позивача або його представника та не було отримано позивачем поштою за адресою: 03087, АДРЕСА_1, про що свідчить відсутність в матеріалах справи квитанції про надсилання вказаного наказу на адресу позивача. Крім того, позивач зазначає, що як вбачається зі змісту самого наказу, що на його думку, є також доказом його неотримання, судом вказано іншу адресу, хоча клопотанням від 03.01.2012р. позивач повідомляв суд про зміну місця проживання та просив суд направляти кореспонденцію на адресу 03087, АДРЕСА_1, а про наявність невиконаного виконавчого документу (наказу суду у даній справі), позивач дізнався в ході судового засідання 08.11.2016р. у справі №910/15658/16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2016р. у справі № 6/345 в задоволенні заяви ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду від 12.03.2012р. до виконання у справі № 6/345 відмовлено.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду від 12.03.2012р. до виконання у справі № 6/345, враховуючи наступне.

Статтею 116 ГПК України (в редакції станом на час видачі наказу) передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент видачі наказу в даній справі) та як вказано в самому наказі, він був дійсний для пред'явлення до виконання до 23.02.2013р.

Згідно статті 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення.

Судом встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України, в тому числі на вимогу ухвали суду від 06.12.2016р. на підтвердження поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу суду до виконання.

Позивач посилається на те, що він не отримував наказ суду від 12.03.2012р. у даній справі. Такі посилання не приймаються судом до уваги, оскільки матеріали справи не містять відповідної заяви позивача про видачу наказу, відтак судом у відповідності до положень ст. 116 ГПК України було направлено виконавчий документ на адресу стягувача засобами поштового зв'язку.

Щодо твердження позивача про те, що в матеріалах справи не міститься відповідної квитанції про надсилання наказу суду від 12.03.2012р. у даній справі на адресу стягувача, то вони не приймаються судом до уваги, оскільки долучення відповідної квитанції про направлення кореспонденції по справі чинним процесуальним кодексом України не передбачено, натомість на звороті копії наказу міститься відмітка відділу діловодства про його направлення на адресу стягувача.

Згідно п. п. 2.6.13., 2.6.14. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №28 від 20.02.2013р. оригінал наказу господарського суду, підписаний суддею, засвідчується гербовою печаткою суду і видається стягувачеві під розписку або надсилається йому рекомендованим чи цінним листом після набрання судовим рішенням законної сили. Копія наказу засвідчується секретарем судового засідання або іншою відповідальною особою у порядку, передбаченому підпунктом 2.8.11 цього пункту, і долучається до матеріалів справи. На звороті копії наказу господарського суду, яка залишається у справі, проставляється відмітка про відправлення наказу поштою і засвідчується підписом працівника, що здійснював відправлення, а при врученні наказу у приміщенні суду під розписку проставляється відмітка про отримання уповноваженою на це особою та засвідчується її підписом.

Відповідна відмітка відповідального працівника відділу діловодства суду на звороті наказу є належним доказом його направлення на адресу стягувача.

Щодо того, що позивачем не було отримано наказу суду за адресою його місцезнаходження (03087, АДРЕСА_1), суд відзначає наступне.

Позивач на підставі ст. ст. 22, 116 ГПК України не був позбавлений права звернутися до суду з відповідною заявою про отримання наказу та в установленому порядку отримати його в приміщенні суду, як зазначено вище, наказ було направлено на адресу стягувача засобами поштового зв'язку, про що свідчить відповідна відмітка відділу діловодства суду.

Згідно п. 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №28 від 20.02.2013р. факт неодержання процесуальних документів адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманими документами та конвертом оперативно передається відповідному судді для ознайомлення та приєднання до справи.

В матеріалах справи відсутній повернутий на адресу суду поштовий конверт разом з оригіналом наказу з відповідним повідомленням підприємства поштового зв'язку про неможливість його вручення стягувачеві за адресою, зазначеною в наказі (02152, АДРЕСА_2).

За змістом ст. 119 ГПК України господарський суд може поновити пропущений строк у разі його пропуску з поважних причин, натомість заява позивача ґрунтується виключно на тому, що ним не отримано виконавчого документу у даній справі, а причини пропуску такого строку, позивачем жодним чином не обґрунтовано.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем протягом березня - жовтня 2012р. неодноразово подавалися касаційні скарги на постанову суду апеляційної інстанції від 23.02.2012р. у даній справі, які з різних причин були повернуті позивачу без розгляду.

Позивач протягом вказаного періоду у випадку неотримання наказу суду, міг звернутися до суду з відповідною заявою про видачу його дублікату, тощо.

Твердження позивача про те, що про наявність невиконаного виконавчого документу (наказу суду у даній справі), він дізнався в ході судового засідання 08.11.2016р. у справі № 910/15658/16, судом не приймаються до уваги, оскільки позивач, не отримавши задоволення своїх вимог вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав відповідачем.

До того ж як вбачається з розписки представника позивача, останній був ознайомлений з матеріалами справи 20.10.2016р.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу суду від 12.03.2012р. до виконання у справі № 6/345.

Згідно статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються судом письмовими та речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 20.12.2016р. у справі № 6/345 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.12.2016р. у справі № 6/345 - без змін.

2. Матеріали справи № 6/345 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.Г. Сітайло

С.І. Буравльов