47/34
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 47/34
11.04.07
За позовом Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"
Третя особа Державне підприємство “Донецька залізниця”
про стягнення 31 120,27 грн.
Суддя
Представники:Від позивача:Від відповідача:Від третьої особи:
Станова Ю.В. –юрисконсульт.;Зотова Л.Г. –представник.;Не з'явився.;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про повернення сплаченої за товар не належної якості грошової суми у розмірі –26674,52 грн., поставленого за договором поставки № ЦХП-01-02405-01 від 20.07.2005 року, 4445,75 грн. –штрафу (відповідно до п. 9.4 договору поставки № ЦХП-01-02405-01 від 20.07.2005 року), а також витрат по сплаті держмита –311,21 грн. та витрат щодо інформаційно-технічного забезпечення судового процесу –118,00 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.02.2007 року розгляд справи було призначено на 07.03.2007 року.
В судовому засіданні 07.03.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Прохав суд позов задовільнити у повному обсязі.
Відповідач та третя особа (Державне підприємство “Донецька залізниця”) вимог суду, викладених в ухвалі суду від 08.02.2007 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, і в судове засідання 07.03.2007 року представник відповідача не з'явився. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.03.2007 року розгляд справи було призначено на 11.04.2007 року.
В судовому засіданні 11.04.2007 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Прохав суд позов задовільнити у повному обсязі.
В судовому засіданні 11.04.2007 року представник відповідача позовні вимоги заперечував у повному обсязі. Проcив суд відмовити позивачу у позові.
Повноважний представник третьої особи (Державного підприємства “Донецька залізниця”) в судове засідання 11.04.2007 року не з'явився, однак від останнього в судове засідання з загального відділу канцелярії господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Державне підприємство “Донецька залізниця” позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Державного підприємства матеріально –технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»до Закритого акціонерного товариства «Укркомплект», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство “Донецька залізниця”, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Державним підприємством матеріально –технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», в якості постачальника (позивач) з однієї сторони, та Державним підприємством “Донецька залізниця”, в якості покупця (третя особа), з –другої, було укладено Договір №ЦХП-10105 від 10.01.2005 року, згідно п. 1.1 якого постачальник (Державне підприємство матеріально –технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач») зобов'язався поставити та передати у власність покупця (названої третьої особи) продукцію (куди, як вбачається, входили зокрема і пружини заводні (14-184)(14-193А), а покупець відповідно зобов'язався прийняти та оплатити дану продукцію по найменуванню, кількості та ціні, які вказуються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору №ЦХП-10105 від 10.01.2005 року.
В подальшому, між Державним підприємством матеріально –технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», в якості замовника (позивач) з однієї сторони, та ЗАТ «Укркомплект», в якості постачальника (відповідач), з –другої, було укладено Договір поставки від 20.07.2005 року (далі Договір), згідно п. 1.1 якого постачальник (відповідач) зобов'язався поставити та передати у власність замовника (позивача) продукцію, а замовник (позивач) зобов'язався прийняти та оплатити дану продукцію в асортименті та кількості відповідно до Специфікації до даного Договору, що є невід'ємною його частиною (окрім 58-ми найменувань продукції, що поставлялись відповідачем, у Специфікації до даного Договору в пункті 13-му було зазначено –Пружини заводні (14-184)(14-193А) у кількості – 2070 штук, за ціною –42,83 грн. за одиницю товару, без ПДВ).
Згідно п. 2.1 Договору сторони погодили, що якість продукції, що поставляється постачальником (відповідачем) повинна відповідати технічним умовам (далі ТУ), зазначеним в специфікації до даного договору, які діють в Україні, що підтверджується сертифікатом якості виробника.
Також сторонами у п. 2.2 Договору було погоджено, що гарантійний термін експлуатації на продукцію, що поставляється, встановлюється у відповідності до ТУ, зазначених у специфікації до даного договору, та постачальник гарантує (п. 2.4 Договору) доброякісність продукції, що поставляється згідно Специфікації до даного Договору, на протязі гарантійного терміну експлуатації, передбаченого ТУ, зазначених в Специфікації до даного Договору, крім випадків псування через недотримання умов збереження, транспортування й експлуатації.
Відповідно до п. 2.5 Договору при виявлені дефектів продукції, невідповідності кількості або якості, виклик представника постачальника (відповідача) для складання двостороннього акту –обов'язковий.
У п. 2.6 Договору сторони узгодили, що якщо на протязі гарантійного терміну експлуатації, зазначеного в технічних умовах виробника, будуть виявлені дефекти продукції, або якість продукції не буде відповідати умовам даного Договору, постачальник (відповідач) за свій рахунок зобов'язується замінити дефективну продукцію на якісну або усунути виявлені дефекти в 20-ти дений термін.
Відповідно до п. 4.1 Договору постачання продукції здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації до даного Договору, сума якого, відповідно до п. 4.6 останнього, становить –3853254,97 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 5.1 Договору постачальник (відповідач) здійснює поставку продукції автомобільним транспортом на умовах СРТ пункт призначення –ВАТ “Харківшляхпостач”, м. Харків (Інкотермс - 2000).
Приймання продукції проводиться вантажоодержувачем (п. 7.2 Договору), зокрема, по якості відповідно до Інструкції “Про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання по якості” затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СССР від 25.04.1966 року N П-7 (із змінами та доповненнями).
У п. 9.4 Договору сторони погодили, що при постачанні неякісної продукції або виходу її з ладу на протязі гарантійного терміну експлуатації постачальник в погоджений термін, але не пізніше 20-ти днів, замінює цю продукцію на якісну та сплачує замовнику штраф у розмірі –20% від суми поставленої неякісної продукції.
Відповідно до видаткової накладної №УК-0000101 від 21.09.2005 року відповідачем було поставлено продукцію (запчастини залізничного транспорту), у переліку яких (п. 8 Графи “Товар”) передавались –Пружини заводні (14-184)(14-193А) у кількості –2070 штук, за ціною –42,83 грн. за штуку без ПДВ, що підтверджується актом ВАТ “Харківшляхпостач” (згідно п. 5.1 Договору) підтвердження примання товару по кількості №Х05 183 від 21.09.2005 року.
Третьою особою (Державним підприємством “Донецька залізниця”) на виконання вищезгаданого Договору №ЦХП-10105 від 10.01.2005 року (укладеного між третьою особою та позивачем), зазначену продукцію (зокрема 2070 штук Пружин заводних (14-184)(14-193А) за ціною 42,83 грн.) одержано від ВАТ “Харківшляхпостач” відповідно до наказу позивача –Державного підприємства матеріально –технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»№ЗЧЛ05-936 від 21.09.2005 року на відвантаження матеріальних цінностей, зокрема, за накладною на перевезення вантажу в універсальному контейнері №43645087 – 27.10.2005 року.
В свою чергу, позивачем –Державним підприємством матеріально – технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»протягом вересня 2005 року до лютого 2006 року включно, було оплачено відповідачу вартість товару визначеного у Договорі в сумі (згідно п. 4.1 Договору та Специфікації до даного Договору) –3853254,97 грн. (з ПДВ), що підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень, які долучені до письмових пояснень позивача від 05.03.2007 року №ЦХПЮ-18.
Однак, вже 29.11.2005 року повноважним працівниками Локомотивного депо Іловайську (підпорядкованому Державному підприємству “Донецька залізниця” – третій особі) було складено Акт від 29.11.2005 року, яким було встановлено розжимання пружини механізму вимірювача швидкості швидкостеміра, що порушує вимоги п. 11.10 “Інструкції з ремонту локомотивних швидкостемірів” №ЦТ-0073, що призводить до не нормальної роботи самого механізму вимірювання швидкості (закидування стрілки швидкості).
В подальшому, 02.12.2005 року Локомотивним депо Іловайська, складено Акт від 02.12.2005 року, в якому повноважні працівники останнього, встановили, що данні пружини, внаслідок виявлення у них скритого дефекту (розжимання пружини), не можуть забезпечити стійку роботу механізму вимірювання швидкості швидкостеміра.
Вже, 13.12.2005 року на адресу позивача (Державного підприємства матеріально –технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач») від третьої особи (Державного підприємства “Донецька залізниця”) надійшла телеграма, в якій було повідомлено позивача, про те, що поставлені 519-ть Пружин заводних (14-184)(14-193А) не володіють достатньою пружністю і жорсткістю для забезпечення нормальної роботи часового механізму (пружини механізму вимірювача швидкості швидкостеміру розжимаються в процесі експлуатації), внаслідок чого третя особа прохала позивача прибути 14.12.2005 року в Локомотивне депо Іловайську Донецької залізниці для вирішення питання заміни неякісних Пружин заводних (14-184)(14-193А) у кількості – 519 штук.
14.12.2005 року Локомотивним депо Іловайська, складено Акт від 14.12.2005 року, в якому повноважні працівники останнього, знову встановили, що данні пружини (в загальній кількості 519-ть одиниць), внаслідок виявлення у них скритого дефекту (розжимання пружини), не можуть забезпечити стійку роботу механізму вимірювання швидкості швидкостеміра.
В свою чергу, 16.12.2005 року, внаслідок вищенаведеного, позивачем було надіслано відповідачу лист з описом вищенаведених невідповідностей поставлених Пружин заводних (14-184)(14-193А) у кількості –519 штук, та прохав відповідача направити його компетентних представників для з'ясування на місці причин виявлених невідповідностей.
06 березня 2006 року, та в подальшому 16.03.2006 року та 22.05.2006 року позивачем відповідачу надсилалися листи, відповідно до яких позивач прохав відповідача прибути у Локомотивне депо Іловайську Донецької залізниці для з'ясування на місці та вирішення питання невідповідностей вищезгаданої продукції вимогам технічних умов.
На день розгляду справи у суді (11.04.2007 року) за розрахунками позивача, згідно Договору поставки від 20.07.2005 року, вище переліченого листування та Актів примання продукції по якості від 29.11.2005 року, 02.12.2005 року та 14.12.2005 року, відповідач, на думку позивача, ані не замінив (згідно п. 2.6 Договору) дефективну продукцію на якісну ані не усунув виявлені дефекти, внаслідок чого останній має повернути позивачу за переданий не належної якості товар Пружини заводні (14-184)(14-193А) у кількості –519 штук, грошові кошти сплачені за нього в сумі –26674,52 грн., в тому числі –4445,75 грн. –штрафу (відповідно до п. 9.4 договору поставки № ЦХП-01-02405-01 від 20.07.2005 року).
Стаття 173 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV (із змінами та доповненнями) встановлює, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV (із змінами та доповненнями) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено де під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.
У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
В статті 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI (із змінами та доповненнями) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Стаття 675 Цивільного кодексу України передбачає, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 676 Цивільного кодексу України встановлює, що гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем.
Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу. Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним.
У частині 4 статті 676 Цивільного кодексу України визначено, що у разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни.
Стаття 678 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець, якому переданий товар саме –неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. Також, лише у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець вправі за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Стаття 679 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Стаття 680 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк. (Відповідно до частини 5 статті 7 Закону України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року №1023-XII (із змінами і доповненнями) стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об'єкта будівництва - не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві.)
Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками комплектуючого виробу, якщо ці недоліки були виявлені протягом гарантійного строку на основний виріб.
Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.
Стаття 681 Цивільного кодексу України передбачає, що до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу, а якщо на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).
Стаття 688 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Стаття 708 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: п. 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем –Державним підприємством матеріально –технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»умови Договору поставки від 20.07.2005 року виконано у повному обсязі – ним було оплачено відповідачу вартість товару визначеного у Договорі у повному обсязі в сумі (згідно п. 4.1 Договору та Специфікації до даного Договору) –3853254,97 грн. (з ПДВ), що підтверджується належним чином засвідченими копіями платіжних доручень, які долучені до письмових пояснень позивача від 05.03.2007 року №ЦХПЮ-18 та було належним чином повідомлено відповідача про необхідність його прибуття у Локомотивне депо Іловайську Донецької залізниці (на виконання п. 2.5 Договору) для з'ясування на місці та вирішення питання невідповідностей вищезгаданої продукції вимогам технічних умов (листи від 16.12.2005 року, 06.03.2006 року, 16.03.2006 року та від 22.05.2006 року), а відповідачем –Закритим акціонерним товариством «Укркомплект», натомість, не було направлено своїх повноважних працівників для складання двостороннього Акту, для виконання вимог зазначеного п. 5.1 Договору, у зв'язку з чим, судом визнаються належними, достатніми та допустимими доказами Акти приймання продукції по якості від 29.11.2005 року, 02.12.2005 року та від 14.12.2005 року, якими встановлено неналежну якість зазначених Пружин заводних (14-184)(14-193А) в період гарантійного строку (згідно п. 2.4 Договору) у кількості –519 штук (не володіють достатньою пружністю і жорсткістю для забезпечення нормальної роботи часового механізму, внаслідок чого дані пружини механізму вимірювача швидкості швидкостеміру розжимаються в процесі експлуатації), що у контексті з імперативними вимогами норм 676, 678, 679, 680, 708 ЦК України та статті 7 Закону України “Про захист прав споживачів” від 12 травня 1991 року №1023-XII (із змінами і доповненнями) свідчить про обгрунтованість позовних вимог Державного підприємства матеріально –технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач», у зв'язку з чим вимога позивача про повернення сплаченої за товар не належної якості грошової суми з Закритого акціонерного товариства «Укркомплект»у розмірі –26674,52 грн. (519 одиниць зазначених неякісних пружин х 42,83 грн. вартість однієї пружини + 20% ПДВ), визнається судом законною та обґрунтованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню у судовому порядку в повному обсязі, як і позовна вимога щодо стягнення штрафу (відповідно до п. 9.4 договору поставки № ЦХП-01-02405-01 від 20.07.2005 року) з відповідача у розмірі –4445,75 грн., за постачання продукції, яка вивилась неякісною протягом гарантійного терміну експлуатації.
Також, судом, враховуючи вищенаведене, не визнаються обгрунтованими посилання відповідача на Інструкцію “Про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання по якості” затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СССР від 25.04.1966 року N П-7 (із змінами та доповненнями), адже дана інструкція визначає лише порядок приймання продукції по якості на дату її поставки кінцевому покупцю та ні як не регулює, на відміну від вищеперелічених норм кодифікацій, порядок виявлення недоліків у товарах в період гарантійного строку, в тому числі після його спливу та правові наслідки, що наступають для сторін зобов'язання, у зв'язку з цим.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов Державного підприємства матеріально –технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»до Закритого акціонерного товариства «Укркомплект», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство “Донецька залізниця” –задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укркомплект»(02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 2, к. 05, р/р №26006001446 в філії “Київ-Грант” АСУ “Грант”, МФО 322788, код ЄДРПОУ 33299752), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства матеріально –технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(03049, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 11/15, р/р №26005000294 в АБ “Експрес-Банк” м. Києва, МФО 322959, код ЄДРПОУ 19014832) суму грошових коштів у розмірі – 26674 (двадцять шість тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 52 коп., штрафу у розмірі –4445 (чотири тисячі чотириста сорок п'ять) 75 грн., а також –311 (триста одинадцять) грн. 21 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Станік С.Р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 645609 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні