Ухвала

від 14.02.2017 по справі 635/182/17

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 635/182/17

Провадження по справі № 2/635/1016/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Щербак Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Покотилівка Харківського району Харківської області заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,

В с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду із позовом, яким просить стягнути з відповідача суму основного боргу за договором позики у розмірі 291561,10 гривень, суму процентів за користування позикою у розмірі 60938,11 гривень та три проценти річних за простроченні повернення суми боргу у розмірі 2048,81 гривень, а всього 354548,02 гривень, судові витрати у розмірі 3545,49 гривень.

Окремою заявою представник позивача ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно, яке належить відповідачу ОСОБА_2 В обґрунтування заяви зазначає, що загальний розмір позовних вимог складає 354548,02 гривень, зазначена сума, за думкою представника позивача, є суттєвою, а тому, з метою недопущення відчуження відповідачем майна, яке перебуває у її власності під час розгляду справи, що в майбутньому може ускладнити виконання рішення суду, вважає доцільним забезпечити позов у вищевказаний спосіб. При цбому зазначає, що відповідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 на праві власності належить наступне майно:

-земельна ділянка площею 0,0752 га кадастровий номер 6325156700:00:009:0427, розташована за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Ржавецька, 6;

-житловий будинок, розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Ржавецька, 6;

-земельна ділянка площею 1,2816 га кадастровий номер 6523583800:08:034:0034, розташована за адресою: Херсонська область, Каховський район, с/рада Роздольненська;

-земельна ділянка площею 1,7501 га кадастровий номер 6523583800:08:030:0040, розташована за адресою: Херсонська область, Каховський район, с/рада Роздольненська;

-квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1,

- 1/3 частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2,

-Квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3,

-Квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_4,

- 1/3 частка житлового будинку, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Гола Пристань, пров. Дубініна, 36,

-житловий будинок, розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Московська, 6,

- ? частка квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5,

-Квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_6,

- 2/3 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_7.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ч. 1 ст. 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема: 1) накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Позивач просить стягнути з відповідача суму боргу за договором позики у загальному розмірі 354548,02 гривень, яка вочевидь не є співмірною із вартістю всього вищевказаного майна, на яке позивач просить накласти арешт, жодних доказів на підтвердження вартості цього майна позивач та її представник також не надають. Крім того, представником позивача не на все зазначене майно надані відомості щодо його належності саме відповідачу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову для нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності має здійснюватись судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Спосіб забезпечення позову, в який представник позивача просить забезпечити позов, не враховує інтереси третіх осіб, які мають право користуватися житловою площею у вищевказаних квартирах та житлових будинках.

Крім того, підстави, які свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не зазначені, доводи позивача ґрунтуються лише на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 197 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: